За партою твориться народ
9 листопада, в День української писемності та мови, в Білій Церкві відбулося урочисте відкриття XVII Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика.
Пройшли урочистості і в мальовничому карпатському селищі Верхнє Синьовидне на Львівщині, де у 1921 році народився Петро Яцик, людина, про яку Михайло Слабошпицький написав книгу з промовистою назвою «Українець, який відмовився бути бідним». Він, старший син із багатодітної селянської родини, на кого у 14-літньому віці, коли помер батько, лягла чоловіча відповідальність за матір, двох молодших братів і чотирьох сестер, не полишив освіти. У 1944-у вимушено (через співпрацю з українським підпіллям) перебрався до Німеччини, де згодом закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі, а далі — у 1949-у — виїхав у Канаду.
Петро Яцик багато працював, створив будівельну компанію, став мільйонером і був великим доброчинцем. Зокрема, у 1990-х за його сприяння здійснений переклад англій-ською багатотомної «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. Відтоді західний світ має джерело інформації про минувшину України. Дбаючи про збереження рідної мови, організував міжнародний конкурс на краще знання української, фінансуючи його проведення. Заповідав це і своїм нащадкам.
За 17 років конкурс перетворився на справжнє свято національної гідності, що утверджує безсмертя рідної мови, творчості, інтелекту.
19 листопада у Чорноморську, як і в багатьох інших містах і селах, відбувся другий етап творчих змагань. Наші школярі ніколи не пасли задніх у мовних конкурсах, доводячи, що люблять рідне слово, свою Батьківщину. Щороку учні місцевої гімназії збирали найбагатший урожай і на міському, і на обласному рівнях. І це закономірно: до складання програм тут ставляться виважено й диференційовано, учительський колектив працює злагоджено й творчо. От і цьогоріч гімназисти були на висоті. На жаль, нема змоги перелічити всіх переможців, тож назву імена тільки тих, хто посів перші місця в кожній паралелі: 3-й клас — Валерія Чебан (школа №6, вчителька Т.В. Заволока), 4-й — Олександра Сєрооченко (№2, С.А. Осколкова), 5-й — Вікторія Фучижий (гімназія, Т.Д. Михайлова), 6-й — Анастасія Бурлаченко (№2, М.В. Павленко), 7-й — Христина Радченко (гімназія, Л.Т. Верготі), 8-й — Тетяна Цуркан (гімназія, Т.А. Татарчук), 9-й — Аманда Дробот (гімназія, Л.Т. Верготі), 10-й — Артем Топольський (гімназія, Т.І. Перчеклій), 11-й — Денис Єрьоменко (гімназія, Т.І. Перчеклій).
Загалом конкурсанти показали високий рівень знань, але, на жаль, роботи не завжди позначалися логіч-ним викладенням думок, стилістичною вправністю, умінням будувати речення. А з цього випливає: діти мало читають! Прикро, бо в конкурсі брали участь кращі з кращих.
З усіх завдань мене перш за все цікавили твори: як діти мислять, чи здатні переконувати, наскільки багатий їхній словник і як уміють передавати свої думки на письмі. Бо це основа всіх видів діяльності, це візитівка кожної особистості. А це означає, що українська мова — це не просто один із шкільних предметів, а базис у підготовці фахівців різних галузей.
Знову й знову схиляюся перед учителями української мови та літератури: підготовка до уроків, перевірка зошитів, проведення заходів і конкурси, конкурси… у вихідні дні. Це навіть не робота, вважаю, це — діяльність, позиція. Колись і сама так жила, працюючи вчителем, а сьогодні, після кількох років на пенсії, наче по-новому подивилася на вчителя. Воістину благородний його труд! Василь Сухомлинський, великий захисник рідної мови, про призначення педагога казав так: «Через посередництво слова дитина стає сином народу — ось у чому наша висока місія… За маленькою шкільною партою твориться народ».
Чи треба казати, що найбільше мене цікавили твори старшокласників? Не тільки їх орфографічна й пунктуаційна грамотність, а й життєва позиція. Так, вона повинна вже сформуватися в людини, яка має паспорт громадянина України і не сьогодні-завтра увіллється в бурхливий потік житейського моря.
Одинадцятикласники роздумували над темою «Що мені може дати Євросоюз і що я можу дати йому як громадянин України». Так, тема настільки серйозна, що й не кожен дорослий зможе визначитися щиро й чітко. Але в тому-то й справа, що тут не стільки наша думка важлива, як думка молоді, бо за нею — майбутнє. Саме молоді люди вийшли на Майдан, щоб відстояти європейську інтеграцію, саме сміливці Небесної Сотні освятили її своєю кров’ю.
Майбутні випускники мислять ло-гічно й переконливо: «Нині в моїй країні тривають дискусії щодо зовнішньо-політичного курсу України, напрямку її розвитку. Щодня у ЗМІ я чую словосполучення «європейська модель», «європейські стандарти», «європейські цінності». Перш за все, слід взяти до уваги, що європейська модель розвитку спрямована на побудову світу справедливості, заснованого на принципах цілісної особистої гідності кожної людини»; «Євросоюз — це така форма співіснування та співпраці держав, коли країни-учасниці всіляко допомагають одна одній, підтримують та щедро діляться своїми надбаннями. Кожен із нас повинен робити все, щоб прискорити просування України до Європи».
Ось тут задумаймося, дорогі друзі: чи ви не знаєте, що Україна — в центрі Європи? Нехай поки що тільки географічно, але, ставши членом Євросоюзу, зможемо розвиватися й зайняти гідне місце в сім’ї європейських народів. Ще в доісторичні часи на нашій території існувала людність з високим рівнем розвитку. Чи чули ви коли-небудь, що на Рівненщині під час розкопок знайдено мапу, вибиту на кістці мамонта? А хіба не знаєте, що козаки захищали всю Європу від дикої орди? А сьогодні хіба не так? Українці знову прийняли на себе удар агресора зі сходу. Тепер ми потребуємо підтримки й допомоги від європейських країн. І ця допомога надзвичайно цінна для нас.
Продовжуємо знайомитися з роздумами учнів: «Безперечно, приєднання України до Євросоюзу передбачає безліч переваг як для країни загалом, так і особисто для кожного нашого співвітчизника. Активізувалася б торгівля між країнами, ми одержали б значну економічну й політичну підтримку. Кожен українець отримає можливість вільного пересування в межах Європи, ознайомлення з найбільшими пам’ятками світової культури, отримання високоякісної освіти в навчальних закладах Європи… Із історії ми знаємо, як багато українських учених примножували здобутки європейської науки. І сьогодні в нас не менше розумних молодих людей, здатних покращити технології європейського виробництва. Матимемо нагоду здійснювати обмін надбаннями культури».
Так, згодна, але… Тривожить те, що, маючи багатющу культурну спадщину, ми зазираємо інколи не туди, куди треба, — і тоді, скажімо, активно включаємося до популяризації Геловіна. Але ж у нас є свої свята, звичаї й обряди, які треба відроджувати й берегти. Вже перевірено в наш час, наскільки популярні за кордоном наші писанки, вишиванки, пісні, танці, циркове мистецтво...
«Нема сумніву, — робить висновок один із конкурсантів, — що Євросоюз — це взаємовигідна форма існування України та держав Європи. Отже, і уряд України, і кожний громадянин повинні робити все для того, щоб цей союз став реальністю».
Десятикласникам була запропонована цікава й дискусійна тема: «Європейські цінності… Чи їх сповідування означає відмову від національних?»
Звичайно, навчаючись усього доброго й корисного в інших народів, ми аж ніяк не повинні забувати чи зневажати своє. Тарас Шевченко радив українцям:
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
Зараз дуже модним стало вивчення англійської мови, і це добре. Але в наших умовах, коли ми ще не віддали шану своїй, рідній мові, яка стільки років була приниженою, можемо наплодити космополітів. Адже кожна європейська держава береже свою мову, як зіницю ока, захищає її різними законами. Ми сьогодні дуже важко приходимо до тями. Відстаємо в інформаційних технологіях, захисті своєї культури. А це ж визначальне! Бо навіть війни нині мають інформаційний характер! «Тільки культура консолідує націю, тільки вона забезпечує національну ідентичність», — нагадує нам Іван Дзюба.
Учні роздумують:
«Потужним носієм сучасних європейських цінностей став Європейський Союз — фінансово-економічна і політична структура, що передбачає певний рівень єдності між її членами. Противники європейської моделі розвитку вважають, що за таких умов стираються національні особливості народів, відбувається уніфікація полі-тичного, економічного і соціального життя. Саме тому поряд з вихованням толерантності і поваги до оточуючих, вміння вести діалог та йти на компроміс важливим є виховання національної свідомості, що включає в себе віру в майбутнє своєї країни, знання історії, традицій, звичаїв своєї нації».
«Важливою європейською цінністю є впевненість у тому, що кожна мова є коштовним здобутком людства».
«Ми повинні запозичувати все краще в європейських народів, наприклад, у судовій системі, де головне — закон, а не підкупи й брехня».
«Зустрічаються нові слова: спічрайтер, піар, айфон. До нашого життя входить фастфуд — їжа швидкого приготування, яка поступово витісняє традиційну українську. Ці нововведення покращать життя українців».
Тут можна й посперечатися. Невже фастфуд смачніший, ніж домашній пиріжок із капустою? А іншомовних слів з’явилося безліч, це гірка правда. Що ж, ми «будували комунізм», а інші народи в цей час удосконалювали техніку, яку ми сьогодні запозичуємо, а відповідно — й словник.
Ось так вони мислять, наші діти. Їх чекають у житті злети й падіння, успіхи й невдачі. Але нехай будуть кращими, ніж ми, нехай Україна огортає їх любов’ю й добром. Як пише одна з конкурсанток: «Зараз наша країна переживає нелегкі часи, але, як відомо, ніч найтемніша саме перед світанком!».
Валентина СИДОРУК,
член НСПУ, просвітянка.
м. Чорноморськ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
