Засвоїти уроки пережитого
До теми голодоморів більшість громадян нашої країни звертається лише у ці листопадові дні, коли поминаються невинні жертви геноциду. Але є коло людей, передусім науковців, які ведуть систематичну роботу накопичення та узагальнення фактів про ті трагічні події. Один із центральних майданчиків такої дослідницької і просвітницької діяльності, поширення правди про Голодомори — Одеська національна наукова бібліотека.
Ось і цими днями в рамках декади наукової книги тут відбувся День науковця на тему «Голодомор в історіографії». Серед учасників — Наталя Петрова, доцент кафедри археології та етнології України, заступник декана історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова з наукової та виховної роботи; Юрій Слюсар, заступник директора з наукової роботи Одеського історико-крає-знавчого музею; Лариса Дем’янишина, член Національної спіл-ки художників України, голова Южненського міського відділення ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка. Впродовж багатьох років вони є незмінними учасниками таких заходів.
У своєму виступі Наталія Петрова наголосила на важливості збирати свідчення очевидців голодоморів, фіксувати розповіді рідних і знайомих. Сама вона для вивчення цієї теми організовує експедиції у ті райони області, які найбільше постраждали від Голодомору, зокрема Миколаївський. Отримані свід-чення лягли в основу збірника «Відгомін лихоліття: спогади очевидців Голодоморів 1932—1933 і 1946—1947 рр., а також періоду нацистської окупації, записані студентами історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова». Наталія Олександрівна закликала молодь шанувати пам’ять жертв тоталітаризму, адже без знання минулого не можна побудувати краще майбутнє. Науковець також подарувала бібліотеці кілька номерів журналу «Археологія», який випускає Інститут археології НАН України.
Велику роботу з дослідження голодоморів в Україні, зокрема в нашій області, проводить Одеський історико-краєзнавчий музей, де представлена постійно діюча виставка «Пробудження пам’яті». Юрій Слюсар багато років присвятив вивченню цієї теми, опрацювавши 14 томів архівних справ. Науково-просвітницька діяльність музейних працівників — це постійний контакт з різними категоріями відвідувачів. Він також звернув увагу на психологічні аспекти сприйняття цієї трагедії у сучасному контексті. Помітне місце у своєму виступі відвів проблемі взаємовідносин народу і влади, необхідності зробити правильні висновки з пережитого нашими предками у роки тоталітаризму, розбудові демократичної, євроцентричної держави, посиленню духовності й віри. Працівники музею підготували пересувну виставку «Спротив геноциду», в експозиції якої документи, що свідчать про різні форми опору населення тоталітарному режиму в 1930 роках, у тому числі збройного. Виставка вже побувала в кількох райцентрах Одещини.
Автор ескізу пам’ятника «Скорботний янгол» (2007) у смт Доброслав Комінтернівського району Лариса Дем’янишина поділилася, як з накопиченням знань про Голодомори в Україні еволюціонувала її свідомість, змінювався світогляд, про те, яку жахливу правду вона відкрила про пережите її родиною під час Голодомору 1932—1933 років.
Працюючи над ескізом пам’ятника, мисткиня наскрізь пройнялася темою, перечитала велику кількість документів про цю трагедію — злочин проти людяності. Художник розповіла про величезний внесок видатного американського вченого Джеймса Мейса у розкриття правди про геноцид в Україні, а також повідала про поета і журналістку Наталію Дзюбенко-Мейс, у творчості якої значне місце відведено трагічним сторінкам нашої історії.
У рамках програми Дня науковця також відбулися презентація та бібліографічний огляд книжково-ілюстративної виставки «Голодомор крізь призму часу» (провела працівник ОННБ Валентина Колесникова), перегляд мультимедійних презентацій «Закарбовано у пам’яті: пам’ятники жертвам голодоморів в Україні й світі» та «Скорботний янгол: тема Голодомору очима художника».
Надзвичайно сильне враження справила на присутніх демонстрація короткого відеоролика із записом пісні «Свіча» у виконанні відомої співачки Оксани Білозір. Хотів би відзначити велику органі-заційну роботу з підготовки та про-ведення цього заходу працівників відділу зв’язків з громадськістю і реклами бібліотеки (завідувач Тамара Кухарук). Для ведучої цієї зустрічі Ельвіри Крінічної це був перший подібний проект, який, упевнений, вплинув на її громадянську позицію.
У заході взяли участь викладачі, студенти та учні одеських навчальних закладів, зокрема істфаку ОНУ ім. І.І. Мечникова та ліцею морського транспорту.
Володимир КУДЛАЧ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
