Мовні тенденції

Ключовий негативний чинник, який стимулює витіснення української мови з найважливіших суспільних сфер, — мовний закон Ківалова-Колесніченка. Для приведення правового поля у відповідність з Конституцією та європейською практикою необхідно скасувати цей закон і прийняти нове мовне законодавство.

Українська мова є рідною для 60% громадян України (не враховуючи окуповані території). Російську вважають рідною 15%, обидві мови однаково — 22%, іншу мову — 2%. Однак говорять завжди або переважно україн-ською вдома лише 50% українців, російською — 24%, «іноді російською, іноді українською» — 25%.

На окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини здійснюється стрімка примусова русифікація, українська мова витіснена з усіх сфер суспільного життя.

Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою в 2015/2016 навчальному році сягнула 89,5%, зрісши за рік на 0,2%. Втім, у деяких областях частка учнів, що навчаються українською, знизилася. Найменше школярів навчаються українською мовою на Донеччині (58%), найбільше — на Рівненщині (100%). У Києві українською навчаються 97% школярів, на Полтавщині — 98%, на Дніпропетровщині — 81%, на Харківщині — 73%, на Одещині — 69%. Українською мовою нині навчаються 89,4% першокласників.

Державну мову для складання тестів ЗНО з історії України у 2016 році обрали 93% випускників, з математики — 88%, з біології — 91%.

У кінопрокаті сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою, продовжує зростати і цьогоріч сягнула 88%. Частка фільмів з російським звуком знижується і становить нині менше 4%, решта стрічок демонструються мовою оригіналу (переважно англійською) з українськими субтитрами.

Частка газет, що видаються українською мовою, не змінилася і становить лише 34%. Що ж до видавництва книг та брошур, то тут спостерігається позитивна тенденція: частка україномовних у загальному накладі становить 64%.

У прайм-тайм семи найрейтинговіших телеканалів українська мова звучить лише 30,6% часу, російська — 34,4%. Решту 35% займають двомовні ефіри, під час яких також найчастіше домінує російська мова.

Осінь 2016 року позначилася зростанням частки пісень українською мовою в радіоефірі. У жовтні вона сягнула 10% (удві-чі більше, ніж 2014-го), а в листопаді очікується її зростання до передбачених новим законом 25%.

За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк), лише 40% закладів харчування мають українські вивіски, тільки в 60% меню друкується українською і тільки в 49% персонал обслуговує україномовних клієнтів українською. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону. У південних і східних містах україномовних клієнтів майже завжди обслуговують російською. Впадає також в око стрімка латинізація назв: 35% закладів харчування і 22% магазинів мають вивіски лише латинськими літерами, що вдвічі-тричі перевищує показники п’ятирічної давнини.

Щодо мови українського сегменту інтернету, то це переважно російська. Водночас українські користувачі частіше використовують українську в мережі «Фейсбук».

Аналіз базується на даних державної статистики, соціології, а також моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України.

Тарас ШАМАЙДА.

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися на сайті texty.org.ua.