№ 98 (21776) субота 12 листопада 2016 року

До інавгурації 45-го президента США більше двох місяців, Дональд Трамп ще не почав формувати команду Білого Дому, а політики готуються до перестановки фігур на великій шахівниці.

Народ зробив вибір

Заяви, зроблені Трампом у ході виборчої кампанії, обіцянки, які він дав виборцям, можливо і навіть напевне, не вдасться реалізувати в повному обсязі. Але треба визнати очевидне — скоро не буде сили, на яку сімдесят років спирався світовий правопорядок. Сполучені Штати Америки готові відмовитися від цієї невдячної ролі.

Тиждень, ознаменований гучними відставками на Одещині і приголомшливою перемогою в Америці, добігає кінця.

Громадянам США простіше: хоч багато хто і невдоволений вибором своїх співвітчизників, вони знають, що новий господар Білого Дому обраний у демократичний спосіб, волею більшості і вступить на посаду 20 січня 2017-го.

Мовна ситуація в Україні позначена домінуванням російської мови у ключових сферах суспільного життя. Такий підсумок аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2016 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».

Російська мова переважає в телеефірі, друкованих виданнях, сфері послуг та українському сегменті інтернету. Під тиском цих чинників русифікації значна частина українців, які вважають українську рідною, не спілкується нею на роботі чи навіть удома. Така ситуація становить загрозу мовній ідентичності українців і національній безпеці держави.

9 листопада, в День української мови та писемності, за сприяння Одеської філії ВО «Рух захисту української мови» в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відбулася презентаційна лекція безкоштовних курсів української мови «Одеса україномовна».

Під час лекції, яка мала назву «Мовою. Не язиком», присутні мали змогу дізнатися про історію розвитку української мови, про заборони, через які вона пройшла, про її сьогоднішній стан й отримали поради, як перейти на спілкування українською.

17 листопада в Одесі відкриється перший Всеукраїнський конкурс юніорів вокально-хорового мистецтва «Перлини моєї країни» пам’яті Анатолія Авдієвського.

У 1936 році за ініціативою видатного хормейстера, педагога, професора Костянтина Костянтиновича Пігрова в Одеській консерваторії була заснована кафедра хорового диригування і створений всесвітньо визнаний студентський хор. Саме тут, в Одеській консерваторії, у «Пігровській школі», почався шлях до вершин українського виконавського мистецтва Анатолія Авдієвського.

У вівторок у новому читальному залі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського (Троїцька, 49/51) відбулася презентація нової книги кандидата історичних наук, доцента ОНУ ім. І.І. Мечникова Олександра Музичка «Грузини в історії Південної України: спільне море та доля».

Це вже друга монографія вченого, присвячена історії одного з етносів, що складають строкату національну палітру нашого регіону. Попередня — «Грузини в Одесі: історія та сучасність», що вийшла в 2010 році, була географічно обмежена рамками міста. Ініціатором її видання, в рамках святкування Дня відродження незалежності Грузії, став тодішній генеральний консул цієї країни в Одесі Зураб Квачадзе.

Шановна редакціє «Чорноморських новин»!

Із 2005 року передплачую суботній випуск «ЧН». Цікава та інформативна газета.

Але ось у № 91 за 22 жовтня стаття Олексія Воловича «США—РФ...», продовження на 2-й сторінці і — «далі буде». Оце «далі буде» ви надрукуєте в номері за четвер, тож для мене «далі» не буде. Ви моє прохання зрозуміли?

Цими днями у прес-центрі «Паритет-інфо» зібралися на прес-конференцію звичайні одесити, мешканці приватного сектора, які постраждали від незаконного спорудження багатоповерхівок на територіях, прилеглих до їхніх садиб. Усі вони об’єдналися, щоб вирішити спільну проблему: впродовж кількох років будівельна компанія «Фамільний дім», на їхнє переконання, постійно порушує законодавство України у сфері містобудування і землевпорядкування, а влада різних рівнів, до якої зверталися потерпілі, або діє не досить ефективно, або взагалі бездіє.

Нещодавно одесити мали чудову можливість побувати на літературно-музичних подіях, організованих одеським автором-виконавцем Олексієм Семенищевим за участі польського актора російського походження Іллі Змєєва. Ті, хто побував на концертах у Всесвітньому клубі одеситів, Театрі Перуцького та Одеському літературному музеї, отримали величезну насолоду і від чудової музики у виконанні Олексія, і від виразного художнього слова у виконанні Іллі, який читав вірші та прозу. Всі імпрези проходили на одному подиху, під гучні аплодисменти публіки.

Уперше вони об’єдналися в творчості ще 2012 року, коли разом з польським актором Лехом Дибліком створили програму на тему віршів та пісень Олександра Галича (до речі, автора дуже популярного в Польщі), під назвою «Люди, не треба боятися!», і вирушили у тур польськими містами.

Після одного з концертів мені вдалося поспілкуватися з Іллею Змєєвим.

У молоді роки він закінчив Всеросійську майстерню естрадного мистецтва, переїхавши до Польщі, працював диктором у російській редакції Польського радіо, зіграв понад

60 ролей у кіно, займався озвучуванням фільмів. Його улюблена справа, якій він присвячує весь свій вільний час, — це аудіозапис класики російської та світової літератури.

Цими днями стало відомо, що Одеський міський голова Геннадій Труханов втратив свідомість прямо під час інспекції ремонтних робіт в центрі міста і причиною цього стали, як повідомляє www.048.ua, є, вочевидь, нервові розлади.

Можливо, причиною знервованості міського голови стали 17 ухвал Солом’янського суду міста Києва, більша частина з яких була оприлюднена за два дні до того, як Труханову стало зле.

Електронні декларації відкрили українцям істину про причину корупції в Україні. Ця причина — відсутність політичних партій в Україні. Наявні псевдо-політичні партії насправді є мафіями пройдисвітів для збагачення своїх членів. Це і є головна причина корупції.

Вибори за партійними списками — є шлях, який уможливлює мафіям заволодівати парламентом і здійснювати самозбагачення.

Так карикатурно в Україні «відбулася» схема демократичного устрою, запозичена від світових демократичних стандартів.

Одеське територіальне управління Національного антикорупційного бюро України шукає свого очільника. Розпорядженням директора НАБУ від 1 листопада (№1595-р) оголошено конкурс на заміщення цієї вакантної посади. Повноваження управління поширюються на Одеську, Херсонську, Миколаївську та Кіровоградську області.

Алла Юрченко, заступник виконавчого директора громадської організації «Офіс регіонального розвитку», яка координує антикорупційний напрямок роботи в південному регіоні,  та  член ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України, наголосила на важливості цього конкурсу, адже це вже третя спроба знайти  гідного кандидата цю на посаду.

У день професійного свята українських залізничників у мотор-вагонному депо Одеса-Застава-1 відбулася урочиста церемонія відкриття пам’ятника, на якому викарбувані імена працівників Одеської залізниці, загиблих під час проведення бойових дій у зоні АТО.

У відкритті меморіалу взяли участь голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський, начальник регіональної філії «Одеська залізниця» Григорій Бойко, голова профспілкового комітету Анатолій Прокопенко, голова ради ветеранів Володимир Зелений, родичі загиблих, представники силових структур, духовенства, громадськості.

Відкриваючи цей пам’ятний захід, Анатолій Урбанський зазначив, що полеглі були лідерами на трудовому фронті та сміливими оборонцями на передовій. Одещина пишається своїми синами, імена яких золотими літерами вкарбовані у новіт-ню історію нашої країни.

«Від початку антитерористичної операції на сході країни понад 900 працівників Одеської магістралі взяли участь у бойових діях. На жаль, десятеро з них не повернулися в рідні сім’ї, колективи. Їхні мужність і героїзм є для нас прикладом», — підкреслив Григорій Бойко.

11 листопада 1918 року закінчилася Перша світова або Велика війна. Крім усього іншого, вона закарбувалася в історії численними фактами порушення міжнародних правил та звичаїв ведення війни, а саме застосуванням зброї масового знищення (отруйних газів, наприклад, у квітні 1915-го німці вперше використали хлорний газ, порушивши Гаазьку конвенцію 1907 року) та інформаційної війни (підривної антидержавної пропаганди; як писав німецький генерал Макс фон Гофман, пропаганда іноді ефективніша від газів). Статистика воєнних втрат — 10 мільйонів загиблих та близько 20 мільйонів скалічених. Як наслідок війни — відбулися революції й зникли чотири імперії: Російська, Австро-Угорська, Німецька та Османська, на місці яких виникли нові незалежні держави, зокрема й Україна.

Перша світова мала вирішальний вплив на історію XX століття. Фактично, її результатом стали сучасні кордони у Західній та Східній Європі (за невеликими змінами після Другої світової війни, яка сформувала кордони країн Центральної Європи). Як результат війни постала також Ліга Націй — перша міжнародна організація заради збереження миру та протидії агресії, яка після Другої світової була переформована на ефективнішу та дієздатнішу Організацію Об’єднаних Націй. Були проголошені принципи непорушності кордонів і суверенітету країн та право націй на самовизначення.

Ще не дуже холодний падолистовий день, десь там за палацом сіріє під похмурим небом найблакитніше в світі Чорне море, вологий вітер ще не змушує нарікати на нього…

Можливо, такого самого дня пізньої осені 1899 року тут, на Софіївській, гурт зацікавлених городян відкривав міський музей прекрасних мистецтв, створений зусиллями небайдужих людей з цілої тодішньої губернії. Цілий цей палацовий маєток над морем викупив у власників — не для себе! — та подарував Одесі міський голова (мер — скажемо так) Григорій Маразлі. Варто підкреслити, що викупив на власні гроші, хоча тогочасне чиновництво крало не згірш від нинішнього.

Його картини часом нагадують квітучі сади у вечірню пору, а часом — густо всіяне зорями небо, отой космічний безмір, про який ми забули думати, до якого не заглядаємо, бо змаліли, перестали світитись і світити. Хіба що з Божої ласки мистці ще деколи нагадують нам про це. Художник Василь Сад, учасник творчого об’єднання «Мамай», відкриває нам свій Космос у художній галереї Nt-Art.

Чого смієшся? Космос нежонатий,
А ти стоїш одна у полинах.
Ліна Костенко. «Скіфська баба».

Зайти кудись у степ, де не видно відсвітів великого міста й де тільки ви — і небо над нашою планетою, й лягти горілиць, отако в полини, в ковилу, на рідну землю… Й відчути, що в цілому світі — лише ви і Космос. Великий — тому, що безмежний. З величезною притягальною силою. Він не буває статичним, однаковим навіть дві секунди поспіль. Він невиглибний і вічний. І коли ви зумієте злитися з ним, стати його часткою, увійти в нього, розчинитись до решти, — ви зрозумієте, що рухало художником, що подвигнуло його написати Космос. Це не лише Космос, у якому маленькою зірочкою сяє наша планета. Й не лише той, що уособлює рідну землю, свій край і цілу Україну (невипадково ж бо у попередньому своєму «періоді» — умовному, певна річ, — художник натхненно писав своє рідне Полісся, свою землю — неначе поглядом з Космосу, щоби охопити її всю одразу). То, може, це все-таки космічні сади художника? Або ж Космос кожного з нас — його, мистця, й кожнісінького, хто надовше затримується перед цими картинами, дослухаючи свого серця та виявляючи імпульси душі художника. І своєї так само.

Тема мореплавства настільки обширна й затребувана в нашому місті, що на додаток до заснованого в 1920 році Музею морського флоту України, який внаслідок пожежі у 2005-у втратив свої будівлі на Ланжеронівській і пішов «у прийми» до Музею історії Одеського порту на Деволанівському спуску, виник ще один музей морського спрямування.

Нещодавно у Пороховій вежі біля Карантинної стіни в парку ім. Т.Г. Шевченка відбулося урочисте відкриття виставки, на якій представлена частина експонатів майбутнього Музею історії судноплавства.