№ 84 (21762) четвер 29 вересня 2016 року

У понеділок у клубі Кабінету Міністрів України відбулася зустріч прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками регіональних засобів масової інформації. Тема розмови — нова соціальна політика уряду. У заході взяв участь і міністр соціальної політики Андрій Рева.

Володимир Гройсман зробив розгорнуту доповідь на тему «Бюджетні ініціативи уряду на 2017 рік: перший чесний бюджет незалежної України».

«І внесення бюджету вчасне, і можливість кілька місяців так, як передбачає процедура, проводити дискусію, — це і є внесок в те, щоб ми консолідували зусилля на прийняття чесного бюджету, не популістського, а реального, який дасть можливість змінювати ситуацію в країні. Більше того, цей бюджет має бути не бюджетом виживання, а бюджетом, який дасть можливість розвивати національну економіку. Тому що дуже важливо, щоб ми формували наші ресурси або наші видатки безпосередньо з того, що ми можемо консолідувати в бюджет», — сказав Володимир Гройсман.

Прем’єр-міністр наголосив, що уряд вніс проект бюджету на 2017 рік до парламенту, як передбачає процедура, вчасно, тобто до 15 вересня. Цей проект є чесним, видатки підкріплені реальними доходами. «Ми хочемо якісної дискусії, ми хочемо обговорень, хочемо, щоб усі чітко розуміли, які пріоритети в бюджеті на 2017 рік, які ми ставимо завдання, які перед нами стоять виклики, що ми хотіли б змінити, використовуючи такий інструмент, як публічні фінанси, публічний бюджет», — зауважив очільник уряду.

Голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі минулого тижня відвідав виноробів у Білгород-Дністровському районі, де прокоментував внесені народними депутатами зміни до закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (№2739).

Напередодні візиту Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує для невеликих і місцевих виробників плодово-ягідних вин з власної сировини ліцензію на оптовий продаж алкоголю, що складала 500 тисяч гривень на рік. Під час презентації цього документа нардеп Андрій Вадатурський відзначив: якщо для великих компаній півмільйона гривень на рік — невеликі витрати, то для місцевих виноробів — колосальна сума. «Вона робила конкуренцію нерівною. Великі виробники платили за цю ліцензію 2—9 копійок з пляшки, а дрібні — до 70 гривень», — наголосив він.

Міхеіл Саакашвілі відвідав господарство родини Ярових у виноробському селі Шабо.

— Я прийшов з хорошою новиною, — звернувся він до господарів та присутніх. — Рік тому ми зустрічалися з вами у старовинній Аккерманській фортеці. Ви мене пригостили своїм вином у пластиковій пляшці. Це було пречудове «Каберне»! Але проблема в тому, що треба було заплатити за ліцензію 500 тисяч гривень за рік, щоб торгувати своїм продуктом.  Неможливо було розлити у скляні пляшки, неможливо було нормально вийти на ринок, бо це одразу — кримінальний злочин, який карається законом. Система була абсолютно недолугою. Відміну ліцензій на виробництво вина ми включили до «Одеського пакету реформ». І ось, нарешті, парламент проголосував за зняття цієї ліцензії! З ініціативи депутатів, після моїх розмов з президентом, прем’єром, особливо останніми місяцями. Я буквально насів на цю тему, адже знову треба збирати врожай і знову нема закону. Все — ніяких 500 тисяч непотрібно! Можна спокійно вивезти і продавати своє вино.

Учора, 28 вересня, Міжнародна слідча група, яка розслідує катастрофу «Боїнга» «Малайзійських авіаліній» МН17, що сталася 17 липня 2014 року над Донбасом, офіційно підтвердила: авіалайнер із 298 особами на борту був збитий російською зенітно-ракетною установкою «Бук».

За даними експертів, поблизу MH17 не було інших літаків, а відтак версія, що лайнер збили з іншого повітряного судна (таку гіпотезу довгий час пробував нав’язати світовій спільноті Кремль, намагаючись звинуватити в убивстві трьох сотень безневинних душ Україну), визнана неспроможною. Комісія виключила і версію технічної несправності та тер-акту всередині «Боїнга».

Як повідомляє «Німецька хвиля», слідство встановило, що «Бук» доставили в Україну з території Росії, а після того, як літак збили, смертоносну установку повернули в РФ. Запуск ракети проводився з району селища Первомайське, яке тоді перебувало під контролем бойовиків.

У слідства є дані приблизно про 100 підозрюваних, які можуть бути причетними до пуску ракети.

Минулої п’ятниці у Золотій залі Літературного музею відбулося урочисте відкриття традиційних «Тижнів Німеччини в Одесі», які триватимуть до 18 жовтня.

Зважаючи на те, що пріоритетною темою «Тижнів Німеччини-2016» є «Місто та міський простір», після церемонії гості змогли ознайомитися з виставкою фоторобіт Катерини Кіпер «Сучасний урбанізм у німецькій столиці».

Як зазначають організатори мистецької акції, «Тижні Німеччини в Україні» — вітрина інтенсивних німецько-українських відносин, унікальна можливість представити широкій публіці плоди такої співпраці.

Тижні Німеччини започатковані у 2013-у. Торік уже проходили у 25 містах, серед яких була й Одеса.

Цьогорічні заходи сприятимуть динамічному розвитку співробітництва між Україною та Німеччиною у сферах культури, економіки, освіти та науки. Програма зорієнтована на всі вікові категорії та групи за інтересами.

У перші дні жовтня волонтерське об’єднання «Музичний батальйон» проведе в Ізмаїлі третій фестиваль україн-ської рок-музики під відкритим небом «Дунайська Січ», на якому виступлять відомі рок-гурти «Воплі Відоплясова», «Гайдамаки», «Тінь Сонця», «ТаРута», «Очеретяний Кіт»,«Сонячна машина», «Друже Музико», «Телері», «W. H. I. T. E», Сергій Файфура та інші виконавці.

«Музбат» проводить «Дунайську Січ» щорічно з 2014-го з метою популяризації української культури і патріотичних настроїв на півдні Одещини. Серед глядачів рок-фестивалю поширюється українська символіка, історична та сучасна література тощо.

Цьогоріч географія музичного дійства розшириться: заплановані виступи рок-виконавців у Болграді, Білгороді-Дністровському, Татарбунарах, Рені, Сараті та на острові Зміїний.

«Після окупації російськими військами Криму і частин Донецької та Луганської областей ми, як ніколи, повинні згуртуватися навколо ідеї збереження нашої держави. Україн-ська патріотична пісня у цьому питанні є однією з найпотужніших сил. У своїй діяльності «Музбат», крім прифронтових територій, особливу увагу приділяє й підтримці української культури та розвитку українського патріотизму в південних регіонах держави. Тому ми вирішили організувати некомерційний фестиваль, на якому сучасна рок-музика буде використана як форма донесення української культурної спадщини», — зазначив виконавчий директор громадської спілки«Творче патріотичне об’єднання «Музичний батальйон» Валерій Суботін.

В Україні вкотре наближається календарний дедлайн для вирішення питання продовження чи скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Тради-ційне для цього періоду пожвавлення політичної дискусії нинішнього року багаторазово посилене планованим на найближчий час внесенням законопроекту про обіг сільгоспземель, що робить теоретично можливим запуск ринку землі в Україні.

На жаль, при визначенні найкращої моделі реалізації земельної реформи народні депутати орієнтуються на власного виборця, а не на учасників земельних відносин — власників паїв, великих аграрних формувань, невеликих агровиробників (умовно — фермерів) і державу в особі органів місцевого самоврядування. Зараз вихідні позиції цих стейкхолдерів (зацікавлених сторін) не рівні, а земельна галузь працює за часто неформальними правилами, які складно назвати цивілізованими.

У результаті 15-річної дії мораторію основна форма земельних відносин в Україні — це орендні договори з пайовиками, яких укладено 4,7 млн на загальну площу 16,6 млн га, тобто більш як на половину всіх земель приватної форми власності. Також діють близько 56 тис. договорів оренди державних сільгосп-земель на загальну площу близько 2,5 млн га, що становить чверть усього державного земельного банку. Ринок оренди характеризується локальними монополіями, бо навіть якщо на території умовних сільради/району землю обробляють кілька орендарів, то їхні цінові пропозиції, як правило, ідентичні. Конкуренція має циклічний формат і шпилясто посилюється в момент переукладання договорів, але більшу частину часу ринок оренди — це ринок покупця, а не продавця.

Ситуація ускладнилася після прийняття у квітні 2015 року закону, яким було дозволено передавати землі особистих селянських господарств в оренду агрохолдингам, встановлений мінімальний строк оренди в сім років і скасовані еколого-економічні обґрунтування сівозмін. Похідна від цих новацій — лендлордизація й перенасичення сівозміни олійними культурами, питома вага яких у структурі посівів у деяких областях доходить до 40%. У масштабах країни посіви соняшника вже майже зрівнялися з площами під пшеницею і складають 6 млн га, що на 900 тис. га більше, ніж роком раніше.

Повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів, про встановлені обмеження у використанні таких земельних ділянок

Філія «Південні магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» (вул. Отамана Головатого, 16, м. Одеса, 65003, Україна. Цілодобовий телефон диспетчера 800-502-51-20; (048) 728-48-55) експлуатує в Одеській області у Березівському, Лиманському (Комінтернівському), Іванівському, Біляївському районах МН «Снігурівка-Одеса» діаметром 720 мм та по Суворовському районі м. Одеса МН «Снігурівка-Одеса» діаметром 1020 мм, а також у Березівському, Лиманському (Комінтернівському), Іванівському. Ширяївському, Захарівському (Фрунзівському), Подільському (Котовському), Балтському та Кодимському районах МН «Одеса-Броди» діаметром по 1020 мм, загальною протяжністю нафтопроводів по області 399,1 км, які закріплені на місцевості через 1 км та в місцях поворотів розпізнавальними і сигнальними знаками (стовпчиками). Площа, на яку поширюються обмеження у використанні земельних ділянок в охоронних зонах МН, становить близько 7311,25 га.

Згідно із Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів» від 17 лютого 2011року №3041-VI для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів встановлюються охоронні зони вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі шириною 150 м для МН умовним діаметром 720 мм та 200 м для МН умовним діаметром 1020 мм . На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.

У рамках «Золотої осені миру-2016» у концертному комплексі Морвокзалу відбулася зустріч з легендою Одеського телебачення — Неллі Харченко.

«Зустріч з кумиром», так називався вечір, пройшов у переповненому залі і був присвячений 60-річчю Одеського обласного телебачення. «60 років тому, — зазначила на його відкритті голова обласної Ради миру Таміла Афанасьєва, — на маленьких телеекранах одеситів з’явилася чарівна жінка і сказала просто: «Говорить і показує Одеса». Відтоді Неллі Харченко стала бажаним гостем у кожній сім’ї, на кожному підприємстві».

Неллі Степанівна відразу зазначила, що не хотіла б у словах промовців чути «солодку патоку», й попередила, що дзвоником зупинятиме славословів. Міський голова Геннадій Труханов вручив знаменитому дикторові відзнаку «За заслуги перед містом», а почесний начальник ОМТП, Герой України Микола Павлюк — відзнаку «Надбання Одеси».

Присутнім продемонстрували кадри хроніки зародження Одеського телебачення, а Неллі Харченко розповіла про перші телепередачі в тісній кімнаті інституту зв’язку, де ентузіасти розмістили апаратуру, виготовлену своїми руками.

Однією з учасниць першого телеефіру була нині народна артистка України, завідувач кафедри сольного співу ОНМА ім. А.В. Нежданової, професор Галина Поливанова. Вона згадала курйозний випадок з тієї передачі: від потужних ламп освітлення почала диміти блузка співачки, але вона доспівала всі шість арій і тільки тоді відчула біль. Подарунком від Галини Анатоліївни стало виконання її учнем, заслуженим артистом України Владиславом Гараєм кількох арій у гумористичному стилі. Неллі Степанівна згадала, що сама вона отримала 13 доган за сміх під час телеефіру.

Ювілеї підкрадаються якось непомітно і минають швидко. А от чесноти ювіляра не залежать від дати в календарі.

Давньому другові нашої газети Євгенові Боровику цими днями сповнилося 70 років, тож маємо ще одну нагоду засвідчити нашу повагу до нього. Він справді надзвичайно світла, добра, чуйна і безкорислива людина. Великий патріот України, не терпимий до будь-яких зазіхань на національні цінності.

Найвиразнішою є участь Євгена Боровика у Народному русі України. Дієвий і принциповий, він швидко здобув у ньому авторитет, став членом крайової ради цієї організації. Згуртував таке ж об’єднання людей у то-дішньому Комінтернівському районі — друге за чисельністю на Одещині — й очолив його.

Євген Васильович пишається тим, що 23 серпня 1991 року, на зорі Незалежності, йшов у колоні своїх побратимів Хрещатиком і ніс до Верховної Ради синьо-жовтий стяг.

Привітання з усмішкою

26 вересня відомому журналістові Йосипові Бурчо сповнилося 65 років. Але, заперечите ви, якщо журналіст невідомий, то який він тоді журналіст? Гаразд, просто журналістові Йосипу Бурчо.

Попри свій юний... Не юний? Але хіба не юність, коли, як співали в Одесі, «усе життя попереду»? А попереду у Йосипа (Олександровича) — солідний тираж газети «Прес-кур’єр», яку він очолює від дня заснування уже третій десяток років, попереду — ще багато важливого і цікавого Читачеві своєму розповісти, попереду — видання чудових книг, попереду — нові визнання у професійному і ширших колах.

Після школи хлопець із закарпатського міста Берегове обрав професію для себе, а виявилося — для всіх нас, хто читав його і в «Чорноморських новинах», і в «Одеських вістях».

До  75-х  роковин  злочину

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж «просто зайвими». Бабин Яр — це некрополь для більше ніж 100000 цивільних громадян та військовополонених.

9 вересня 1941-го війська вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти і розстріли відбулися вже 27 вересня. 28-го в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Разом із вермахтом у місто увійшли айнзатцгрупи СД. На них покладалося очищення армійських тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема зондеркоманда 4а. Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом з’явилася айнзатцкоманда 5. Саме ці підрозділи СС та поліції здійснювали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру.

Я живу навпроти Бабиного Яру. Придбав тут помешкання п’ятнадцять років тому. Друзі застерігали: не варто оселятися біля такого жахливого місця, адже душі загиблих, не упокоєні, не відспівані, сповнюють довколишній світ стражданням і невимовним горем та відчаєм. Подумав і вирішив: житиму поруч з ними, моїми співвітчизниками — євреями і циганами, україн-цями і росіянами, киянами і не киянами, простими міщанами, вояками ОУН та радянськими підпільниками. Щоб їм було світліше там, у височині вічності, щоб бачили вони — ми поруч, життя триває і пам’ять наша про них незнищенна. Не забудемо і не пробачимо вбивць.

Бабин Яр — історична місцевість, мережа глибоких ярів завдовжки 2,5 кілометра, які простяглися у бік Куренівки — до Кирилівської церкви, оточені з одного боку пустирем та урочищем, з другого — Лук’янівським цвинтарем. Перша згадка — у 1401 році, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка (баба) продала її домініканському монастиреві. У XV—XVII сторіччях згадується також як урочище Бісова баба чи Шалена баба.

За даними Надзвичайної державної комісії із встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, яка працювала в 1943—1944 роках, упродовж 778 днів окупації в Бабиному Яру загалом було знищено понад 100 тисяч євреїв, українців, росіян, циган та представників інших національностей. Серед страчених — військовополонені, моряки Дніпровської військової флотилії, члени комуністичного і націоналістичного підпілля, партизани, в’язні Сирецького концтабору, заручники.

Сьогодні, 29 вересня, в Одесі відбудеться ХХ обласний фе-стиваль української книги пам’яті Михайла Грушевського (до 150-річчя від дня його народження).

Фестиваль пройде за участі облдержадміністрації, посланців бібліотек Одещини, представників обласної організації Національної спілки письменників України, викладачів та студентів Південноукраїнського націо-нального педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та Одеського національного політехнічного університету.

У програмі: презентація книжкової виставки «Великий українець Михайло Грушевський: завжди сучасний» (розділи — «Літописець України незалежної: життя, присвячене державній ідеї»; «Історія України-Русі» — праця всього життя»; «Світогляд Михайла Грушевського в контексті інтелектуальної історії України»; «Михайло Грушевський і сьогодення Україн-ської держави»), бібліографічного покажчика «Світоч української державності», віртуальна виставка «Михайло Грушевський — фундатор української державності», експозиція раритетних видань з фондів книгосховища «Незалежність і слава України» тощо.

Завтра, 30 вересня, об 11.00 в Одеському обласному центрі української культури (вул. Польська, 20) відбудеться урочисте відкриття Народної академії творчості та семінару-практикуму «Зрима пісня».

У програмі, яка розрахована на три дні, — виступи майстрів та проведення майстер-класів: «Крій та пошив народного одягу», «Ліплення глиняної іграшки», «Витинанка», «Традиційна вишивка Одещини», «Орнаментальний розпис ужиткових речей із скла та фарфору», «Художній розпис тканини» «Бісероплетіння», «Ліплення свищиків» тощо.

Відбудуться також тренінги для керів-ників аматорських колективів закладів культури області на теми: «Народний спів. Робота над вокальними творами», «Особливості роботи з фольклорним колективом», «Методика постановки українських народних побутових танців», «Постановка сучасного танцю».

30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек. Від свого імені та від імені всіх читачів хочу привітати з професійним святом Світлану Тихан, бібліотекаря філіалу № 44.

Ця книгозбірня — справжній осередок культури нашого мікрорайону (знаного одеситам як Ленселище). Тут є різна за жанрами і темами література, як класична, так і сучасних авторів, історична, детективи, жіночі романи, фантастика для дорослих і дітей.

Читачі із задоволенням відвідують різноманітні заходи, які проводить бібліотека, беруть участь у конкурсах, акціях. Детальніше про них можна дізнатися із сайта нашої книгозбірні.

Те, що у мікрорайоні працює книгозбірня, особливо тішить учнів та студентів, адже тут за порадою бібліотекаря можна вибрати не тільки цікаву чи пізнавальну літературу для дозвілля, а й необхідні збірники та посібники для підготовки домашніх завдань, рефератів, заліків та іспитів.

26 вересня на Полтавщині, у селищі Луцьке Кобеляцького району, відбулося прощання з видатною особистістю — Юрієм Пилиповичем ЧОРНИМ.

Українська земля взяла у лоно ще одного свого охоронця…

Кінорежисер, активний громадський, політичний діяч, що мав тісні та плідні контакти з усією патріотичною українською елітою упродовж буремних часів становлення нашої свободи.

Людина рідкісного дару гостроти бачення українського історичного та культурного контексту, його цілісного образу та потреби знаходження відповідних дієвих кроків, таких необхідних для живлення патріотичних трансформацій.

Читаючи на шпальтах «Чорноморських новин» поезії Станіслава Конака, я часто думав про примхи творчої долі цієї незбагненної для мене людини.

У його віці сивочолого мудреця, з його непересічним талантом мислити неочікуваними поетичними образами-категоріями, з його сповненими глибокою людською філософією книжками, давно вже можна було б стати і метром у царині художньої літератури, і лауреатом високих премій та звань, однак доля міцно тримала його, як вола на осінній оранці, на газетярській роботі, щоби він нелегким і складним трудом журналі-ста кожноденно здобував собі та родині хліб насущний, бо ніщо інше з переліченого не годувало його і не висувало в ряди «почесних» та «заслужених», яким дозволено вже просто насолоджуватися літературною творчістю, не думаючи про те, що «готує день завтрашній». Тому й працював. Щодня. Щотижня. Щомісяця. І звик до того. Звикли і колеги-журналісти, і ми, читачі «Чорноморки».

Його вірші, завжди напоєні по вінця життям і глибоким змістом, були для нас, «чорноморців», тим надчутливим інструментом, яким він вимірював обшир і глибину душі людини у просторі безмірного Всесвіту, в центрі якого була і є наша Україна. І сталося так, що того дня, коли я вирішив написати про його «газетну» поезію, несподівано довідався, що Станіслав Васильович, уперше за свої багатолітні трудові роки, не вийшов на роботу.

Пам’яті українського поета Станіслава КОНАКА

З чужинчьким словом
            на устах
від самої колиски.
Від пам’яті лишився прах.
Не слід,
а докір грізний.
Ворожа думка,
мов капкан,
по всіх стежках-дорогах.
Від сподівань кривавих ран,
неначе біль,
тривога.

Лише у нашій Галактиці — близько 200 мільярдів зірок. Отже, легко повірити в те, що ми, земляни, в космічному просторі не самотні. Думки вчених з цього приводу розходяться. Одні переконані, що позаземних цивілізацій не існує. Інші твердять, що такі є. Звідси мільйон різних теорій: які вони, інопланетяни; чи відвідують Землю; що нам з ними робити у випадку зустрічі? Що почнеться внаслідок такої зустрічі: нова епоха культурного обміну чи війна за виживання?

Сестра Землі — Проксима

Час від часу в пресі з’являються нові повідомлення на цю тему, які підживлюють наш інтерес до зоряних чужинців. Ось і недавно, повідомляє ВВС, міжнародна група вчених заявила про виявлення планети Проксима b (з латини — найближча), на якій можливе життя і до якої можна буде дістатися під час майбутніх космічних місій.

Проксима b трохи більша за Землю і розташована лише за чотири з лишком світлових роки від неї, зазначили вчені на прес-конференції в штабі Південної Європейської обсерваторії. Вона обертається навколо зірки Проксима Центавра, яка входить у систему Альфа Центавра.

Інопланетяни Ценос

Це недавнє відкриття нагадало уфологам про цікавий випадок, що стався у 1957 році. Тоді команда психологів з Каліфорнії тривалий час спостерігала за жінкою, яка під гіпнозом розповіла про інопланетян Ценос, що, за її словами, прибули на нашу планету саме із системи Альфа Центавра. Жінка чітко намалювала портрет прибульців. Вони були величезного зросту, мали по вісім рук, але наділені слабким інтелектом, як вона зазначила, середнім між людиною та собакою. А ще додала, що іно-планетяни Ценос мають по кілька сердець, ніколи не хворіють і живуть до 120 років.

Крихітна прикраса, знайдена у Болгарії, підтверджує, що людство почало обробляти золото раніше, ніж вважалося.

Проводячи розкопки неподалік від міста Пазарджик на півдні Болгарії, археологи відшукали невелику золоту бісерину, вік якої орієнтовно становить 6500 років. Знахідка має лише 4 міліметри в діаметрі і важить 15 сантиграмів.

Вчені вважають, що бісерина була створена у 4500—4650 роках до н. е., а відтак десь на 200 років давніша від золотих виробів, знайдених у Варні, які досі вважалися найстарішими золотими артефактами в світі.

За словами професора Болгарської академії наук Явора Бояджиєва, розкопки проводилися на місці першого європейського поселення міського типу, заснованого вихідцями з Анатолії (сучасна Туреччина) орієнтовно в 6000 році до н. е. Приблизно у 4100 році до н.е. поселення було зруйноване.

Худнути, відмовляючись від їжі після 18.00, вкрай небезпечно — це уповільнює метаболізм, провокує застій жовчі і відкладення жирової тканини, застерігає лікар-дієтолог Людмила Бабич, яку цитує сайт golos.ua.

Дуже популярною порадою для тих, хто прагне схуднути, є відмова від їжі після шостої вечора. Експерт з цим категорично не згодна: вранці калорії справді легше засвоюються і сніданок дає енергії на цілий день, але організм потребує підживлення впродовж усього дня і вечір — не виняток. Якщо ж ігнорувати вечерею, метаболізм сповільнюється, а сон на голодний шлунок буде тривожним і поверхневим.

Порада не їсти після шостої неприйнятна, щонайменше, для тих, хто до цього часу сидить на роботі й повертається додому пізніше. «Переїдати на ніч справді не можна, особливо в спекотну пору, оскільки це величезне навантаження на внутрішні органи та серцево-судинну систему. Тим більше — смажена картопля чи макарони з сиром. Такі страви перед сом неминуче позначаться на вашій фігурі. Що ж до вечері як такої, то вона повинна бути! Але тільки легкою та корисною», — наголошують фахівці. І додають: вечеряти слід за три години до сну (а цей час для кожного індивідуальний). Інакше організм спри-йме це як голодування і почне запасатися жирами на черговий «чорний день».

Звичайний побутовий пил може призвести до розвитку алергії та бронхіальної астми. Про це свідчать результати дослі-дження працівників Інституту громадського здоров’я Мілкена в Університеті Джорджа Вашингтона.

Науковці проаналізували склад домашнього пилу на всій території США. Вдалося виділити десять найнебезпечніших токсинів, якими дихає середньостатистична людина, повідомляє Environmental Science & Technology.

Особливу небезпеку становлять фталати. Вони містяться у побутовій хімії і деяких харчових продуктах. Ця група речовин потрапляє у повітря і потім осідає на підлозі та меблях. Часточки хімікатів потрапляють в організм людини через пори або вдихаються з кімнатним повітрям.

Фталати вкрай небезпечні для маленьких дітей. Відтак слід обмежити їх контакт з потенційними алергенами. Досить до-тримуватися простих правил: використовувати подушки із синтетичним наповнювачем, не заводити домашніх тварин, поки малюк не виросте, і регулярно проводити вологе прибирання з мінімальним використанням засобів побутової хімії.

Люди, які в дитинстві страждали від недосипання, частіше зловживають спиртним і марихуаною в дорослому житті, вважають психологи із США.

«Коли наркоманія чи алкоголізм уже розвинулися, з ними вкрай складно боротися, тому ми завжди шукаємо шляхи запобігання такому розвитку подій. Скажімо, якщо батьки забезпечуватимуть дітям здоровий і тривалий сон, можна бути впевненим, що кількість курців і наркоманів зменшиться», — стверджує Брант Хаслер з університету Піттсбурга.

До цього висновку Хаслер та його колеги прийшли, спостері-гаючи за життям 300 хлопчиків з неблагополучних сімей, які проживали на території штату Пенсільванія впродовж останніх 10—12 років. Батьки підлітків дали згоду на те, щоб фахівці проаналізували умови сну їхніх дітей у 10-літньому віці, а також з’ясували, коли вони лягають спати, як засинають і поводяться уві сні. Через 10 років автори експерименту повторно зустрілися з ними і поцікавилися, чи вживають ті алкоголь та курять марихуану. Отримавши відпові-ді, дослідники порівняли їх з результатами 10—12-річної давності.

Китайська компанія відшкодує Австралії 39,3 мільйона австралійських доларів (29,6 мільйона доларів США) як компенсацію збитку, завданого Великому бар’єрному рифа, повідомляє The Guardian.

«Отримані кошти дозволять усунути токсичні речовини, що перешкоджають розростанню рифу, і відновити природні процеси», — заявив міністр навколишнього середовища Австралії Джош Фрайденберг.

Збитків було завдано китайським судном, яке шість років тому сіло на мілину в районі Великого бар’єрного рифа, в результаті чого у воду потрапило близько 2 тонн палива. Компенсація австралійському уряду буде виплачена відповідно до позасудової угоди з компанією-власником судна Shenzhen Energy Transport.