Придністров’я хоче в Росію. Чому зараз?
Одночасно з підтримкою ПМР Москва спрощує процедуру отримання громадянства для російськомовних жителів балтійських країн. Що відбувається?
Президент Придністровської Молдавської республіки Євген Шевчук наказав привести правову систему самопроголошеної держави у відповідність з російським законодавством. Уряд ПМР вже наступного тижня повинен створити спеціальну комісію, а до 1 листопада на столі придністровського лідера повинен лежати чіткий план синхронізації законодавства.
Референдум про приєднання до Російської Федерації відбувся у Придністров’ї ще 17 вересня 2006 року. Тоді, за офіційними даними, цю ідею підтримали більше 98% жителів.
Розвиток ситуації в Тирасполі турбує сьогодні й українців. Плани створення коридору, який з’єднав би Придністров’я, Крим і Донбас, не раз озвучували російські політики. «З одного боку, це дає Росії можливість відкрито використовувати територію Придністров’я для дестабілізації східної та південної України, а з іншого боку, це розкачує майбутнє самої Молдови на шляху до об’єднання з Європейським Союзом», — вважає аналітик Chatham House Орися Луцевич.
Російські політики прямо кажуть, що майбутнє Придністров’я залежить від результатів президентських виборів у Молдові, які відбудуться вже наприкінці жовтня. «Це посил Молдові: якщо ви не виберете президента, який буде готовий об’єднати країну на умовах федерації, Придністров’я може махнути хвостом і піти в Росію», — лякає Олег Пахолков, депутат Державної Думи РФ.
Впродовж останніх семи років Молдовою керує проєвропейська коаліція. За чей час країна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом й отримала безвізовий в’їзд до країн об’єднаної Європи. Однак за останній рік там змінилося три керівники уряду. Ще донедавна в Молдові не вщухали протести, під час яких люди домагалися відставки прем’єра і президента, а також дострокових виборів. Один з головних фаворитів президентських перегонів — Ігор Дадон, лідер Партії соціалістів, яка перемогла на попередніх парламентських виборах, але не змогла отримати більшості.
«Ідея євроінтеграції дала задній хід: її підтримує уряд, але ця підтримка не дуже сильна. Молдовське суспільство розділене, а Європа займається іншими проблемами. Можна сказати, що посилюються проросійські тенденції», — зазначає кишинівський політолог Корнел Кюреа.
Придністров’я проголосило так звану незалежність на початку 1990-х. Росія надає невизнаній республіці економічну допомогу на суму близько $1 мільярда. Водночас приналежність цієї території до Молдови РФ досі офіційно не оскаржувала. Тим часом у Придністров’ї й дотепер перебуває російська військова база, яка залишилася від 14-ї радянської армії. За словами Кремля, російські солдати виконують там роль «миротворців».
За подіями в Кишиневі і Тирасполі, де також незабаром відбудуться президентські вибори, пильно стежать у сусідній Румунії.
«Розвиток ситуації в цьому регіоні — нещодавні військові навчання, так би мовити «гра м’язами», які там відбуваються, — турбують нині багатьох. І все ж заяви та рішення, які робить і приймає пан Шевчук, потрібно, на мою думку, пов’язувати насамперед з так званими виборами, які незабаром пройдуть у Придністров’ї», — вважає румунський політолог Пауль Іван з брюссельського European Policy Center.
У балтійських країнах російських «миротворців» нема, але це не означає, що в Латвії чи Естонії не можуть з’явитися «зелені чоловічки». Там сьогодні проживає близько 350 тисяч російських «негромадян». Уже понад 90 тисяч жителів Естонії отримали російські паспорти. Кілька днів тому глава російського уряду наказав спростити процедуру отримання російського громадянства для росіян з Прибалтики та країн СНД.
«Фактично починається ще один Крим. Ро-сійське керівництво, уряд РФ, не маючи легальних способів «проникати» на території країн-членів ЄС і втручатися у внутрішні справи суверенних європейських держав, починають це робити хитро і нелегально, так би мовити, на соціальному ґрунті, працюючи безпосередньо з «людським матеріалом». З тим, щоб мати можливість впливати на рішення, які ухвалюються в Європі. І таким чином Росія, думаю, на жаль, досягне своїх цілей», — заявляє Хусейн Вайль з агентства Compay.
Крім паспортизації балтійських країн, Дмитро Медведєв обіцяє посилити підтримку росіян за кордоном «всіма можливими способами». Реалізація імперських амбіцій для керівництва Росії має більше значення, ніж зарплати російських учителів або пенсіонерів, яким той же Дмитро Медведєв нещодавно заявляв, що у РФ на це нема грошей.
Руслан ШОШІН.
Джерело: «Белсат» (http://belsat.eu).
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
