№ 75 (21753) четвер 1 вересня 2016 року

Популізм, суттю якого є політична корупція, став реальною загрозою українській державності — застерігають відомі інтелектуали, учасники ініціативної групи «Першого грудня».

В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Миро-слав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак та Ігор Юхновський у вівторок, 30 серпня, оприлюднили звернення «Загроза популізму», в якому йдеться:

Декомунізація в окремо взятому селі виглядає так: Кірове Комінтернівського району тепер — Трояндове Лиманського району. Скажу відверто, нова назва мені більше до вподоби. Селяни називають своє село зде-більшого по-старому, але ще звикнеться.

У селі з гарною запашною назвою Трояндове не все спокійно — тут розгорівся конфлікт між сільським головою та місцевими фермерами. 29 серпня мала відбутися сесія сільської ради.

Коли побачив розміри кімнатки, в якій зібралися проводити сесію, у пам’яті виринув старий журналістський штамп «питання вирішили келі-йно». Люди у крихіт-ній «сесійній залі», а ті, хто не вмістився — в коридорі, а це депутати, представники громади, журналісти, були спокійні, мовчазні. Дещо напружено чекали на появу голови. Його місце якийсь час залишалося порожнім, а ось і він, Ігор Володимирович Пилипчук, чоловік міцної статури, увійшов і зайняв своє крісло.

Дорогі друзі! Щиро вітаю усіх зі святом мудрості, доброти і людяності — Днем знань. Адже саме за допомогою знань ми набуваємо безцінного досвіду та здатності долати навіть найскладніші життєві труднощі.

Цього дня вперше сядуть за парти і помандрують країною знань понад 28 тисяч школярів Одещини. Багато чого для них буде вперше: перший дзвоник, перший шкільний підручник, перший учитель. Бажаю їм бути допитливими, активними та не боятися труднощів.

Свято «Першого дзвоника» у трьох школах Балти може пройти без традиційних букетів, повідомляє інформагентство «Траса Є-95».

Педагогічний колектив навчально-виховного комплексу імені Олеся Гончара (школа №1) звернувся до громадськості з проханням приєднатися до акції «1 вересня без квітів», закликавши батьків заощаджені на букетах гроші спрямувати на лікування дев’ятикласника Дмитра Мельника.

У день 160-річного ювілею від дня народження українського поета, прозаїка, драматурга, публіциста, літературного критика, теоретика та перекладача Івана Франка в Одесі відбулася низка заходів, присвячених цій даті.

Розпочалися урочистості з покладання квітів до пам’ятника великому українцеві, встановленого на Олександрівському проспекті, і продовжилися в Центральній міській бібліотеці, що носить його ім’я.

Як уже повідомляли «Чорноморські новини», 26 серпня, напередодні 160-річчя від дня народження Івана Франка, співробітники Одеського літературного музею віддали шану українському генієві, презентувавши книжково-ілюстративну виставку із музейного фонду.

Відкриттю виставки передувала невеличка концертна програма, в якій взяли участь Злата-Ольга Козловська (вокал), Ольгерд Козловський (читець) та лауреат міжнародних конкурсів, учениця ССМШ ім. П.С. Столярського Анастасія Паріпа (вокал, бандура). Декламували твори Івана Франка, у чудовому виконанні звучали українські народні пісні та романси. Особливо ж порадувала вправною грою на бандурі й глибоким, добре поставленим голосом п’ятнадцятирічна Анастасія.

У ці дні нашому краянинові Василеві Кузьмовичу Сибіру сповнилося 90 років.

Дивовижна Людина з великої літери, з гострим розумом, спрямованим у майбутнє, унікальна й неповторна. Василь Кузьмович — патріарх знаної родини цікавих, творчих, самодостатніх особистостей, справжніх українських патріотів. Чудовий учитель, старійшина професійної освіти він уже вже понад шість десятиліть викладає в Одеському морехідному училищі ім. О.І. Маринеска ОНМА. Нинішній перший дзвінок став уже шістдесят другим для викладача-методиста вищої категорії В.К. Сибіра. І він знову ввійшов до аудиторії, щоб ділитися з курсантами своїми енциклопедичними знаннями. Ходить на роботу Василь Кузьмович не сам — його привозять діти. Адже понад 70 років тому, під час Другої світової війни, був важко поранений і втратив зір. Відтоді його життя стало іншим. Але шлях, який пройшов за ці десятиліття, — це світлий шлях справжньої Людини, яка не скоряється волі обставин.

Добрий день, шановна редакціє «Чорноморських новин»! Вітаю вас з днем народження газети, бажаю колективу міцного здоров’я, щастя, миру, радості, успіхів, благополуччя. Щоб «Чорноморка» завжди була, поки є наша держава Україна.

Поздоровляю і з 25-річчям Незалежності України. Бажаю всього найкращого в житті, в роботі.

Світ прекрасний, коли його бачиш, а якщо ні — морок і безпорадність. Але є в нашому чудовому місті місце, де творять дива — повертають зір незрячим. Диво з див! Це місце, як ви, мабуть, уже здогадалися, — Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова.

Різке погіршення зору привело мене у відділення катаракти, яким завідує доктор медичних наук, професор С.К. Дмитрієв. Він вразив мене своїм служінням її величності медицині та його величності хворому. У нього нема курилок, буфетів, навіть кабінету нема. Точніше, кабінет є, але я його там ніколи не бачила. Оглядова та операційна — ось його постійний маршрут. У нього нема вихідних, відпусток, якихось привілеїв. Я на місці нашого уряду дала б оклади по 70—100 тисяч гривень на місяць не суддям, а таким лікарям, як Дмитрієв.

У середині липня в Овідіополі, на Скурті, завдяки депутатам селищної ради, підприємцям, комунальним господарствам, самим місцевим жителям і народному депутатові України, голові обласної органі-зації партії «Відродження» В.О. Гуляєву відкрили новий дитячий майданчик. А вже 4 серпня в селищі відбулося урочисте відкриття ще одного майданчика, у мікрорайоні Молдова.

Розташований він між вулицями Колісниченка та Грушевського. Пропозицію щодо його будівництва вніс депутат селищної ради М.М. Соручан, а спорудили його власними силами групи депутатів селищної ради знову ж за допомоги народного депутата України В.О. Гуляєва.

Їм обіцяли місце під сонцем у вигляді нової будівлі для архівних документів — і вони його отримали. Щоправда, поки що лише теоретичне, на словах — крапку на мапі міста. Саму ж будівлю під потреби Одеського обласного архіву, навіть за найоптимі-стичнішими прогнозами, зведуть не раніше, ніж за два-три роки. А ще ж потрібен час на укомплектування, тож чекати доведеться зо п’ять років.

Тим часом будівля Бродської синагоги, в якій зараз розташовується архів, продовжує руйнуватися. Та й юридично вона вже не належить архівістам: актом дарунку обласна рада на скандальній сесії 19 лютого цього року передала її Одеській іудейській релігійній громаді «Хабад-Шомрей Шабос». Відтак дві найглобальніші проблеми, про які заявляли архівісти — аварійність синагоги, де вони зараз розміщуються, та нестача місця для архівних документів — залишаються невирішеними.

Чотири роки без оцінок і сучасні письменники замість радянських

Із 1 вересня цього року вчитися будемо по-новому. Міністерство освіти взялося за оновлення та розвантаження програми початкової школи. Проект реформи ґрунтувався на великому онлайн-обговоренні на відкритій платформі EdEra, де були виставлені чинні програми і де всі бажаючі, авторизувавшись, залишали коментарі та пропозиції. Зареєструвалися понад 4000 унікальних користувачів, переважно — вчителі-практики, які залишили понад 8000 коментарів.

Саме на основі цих пропозицій модератори проекту внесли зміни, й оновлені програми були виставлені на повторне публічне обговорення. Залучили до процесу і наукових консультантів Національної академії педагогічних наук.

Уже вдруге Одеська опера запрошує шанувальників прекрасного провести оксамитовий сезон разом, у стінах театру.

Кожен із восьми днів «Оксамитового сезону» подарує можливість поринути в особливу атмосферу високого мистецтва й обіцяє незабутні враження.

Певно, кожен з нас подумки інколи повертається на луки дитинства та юності, до яких нікому й ніколи нема вороття. Щось на тих луках лишилося дороге і незабутнє.

Іван Драч, наприклад, у вірші «Калина» писав: «Спішу до неї через гони літ». Але поета бере відчай: «Бо ж ноги мої в модних черевиках / Свій босий слід не можуть віднайти».

Учень Здолбунівської загальноосвітньої школи № 6 Рівненської області Максим Кіпранишин виборов бронзову медаль на 10-й Міжнародній учнівській олімпіаді з географії (IESO-2016), що проходила у префектурі Міе, Японія, 20—27 серпня.

Окрім того, хлопець посів друге місце у змаганні за найкращу презентацію дослідницького проекту.

До дискусії про мовну ситуацію та мовне законодавство в Україні журналісти «Громадського радіо» Сергій Стуканов та Євген Павлюковський запросили професора Києво-Могилянської академії Ларису Масенко та активіста громадянського руху «Відсіч» Сергія Оснача (прослухати цю програму можна на сайті https://hromadskeradio.org).

С.С.: Як би ви охарактеризували мовну ситуацію за останні два роки?

Л.М.: На жаль, негативно. Виходить парадокс, що після Революції Гідності русифікація не лише не зупинилася, а ще й в деяких сферах посилилася.

С.С.: З чим це пов’язано?

Л.М.: Я думаю, що було запущено досить хибну «фішку» проросійського патріота. На Майдані були українсько- та російськомовні громадяни, їх об’єднувала солідарність та бажання позбутися ганебного режиму правління Януковича. Але це не означає, що треба було припиняти українізацію. Думаю, що російськомовні громадяни, які вийшли на Майдан, підтримують державність української мови. В нашій країні не було проведено мовної політики.

Торік в Україні була запущена перша платформа краудпаблішингу Komubook.

З її допомогою книголюби отримали можливість проводити колективний збір коштів, необхідних для видання книг українською мовою.

Доживши до 40 років, лише кожен десятий із нас може похвалитися збереженим відмінним зором. І чим довше живемо — тим гірший маємо зір.

Про те, як зберегти його до старості, як не упустити моменту, коли потрібна допомога спеціаліста, йшлося на брифінгу головного офтальмолога департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення облдержадміністрації, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України Юрія Цісельського.

Подушка — це вірний супутник, який супроводжує нас упродовж третини життя — саме стільки часу кожна людина витрачає на нічний сон. Відтак, зрозуміло, не варто недооцінювати необхідність використання саме якісної і правильної подушки. Але що є ознакою якісної і правильної подушки? Як визначити, яка подушка буде зручною для хребта і корисною для здоров’я?

Кожній людині підійде не будь-яка подушка. Необхідний розмір залежить від індивідуальних анатомічних особливостей будови тіла, а також від улюбленої пози для сну. Проводячи цілу ніч на незручній і неправильно підіб-раній подушці, ви ризикуєте прокидатися вранці з болем у шиї, спині, ба навіть голові та руках. Звідси — розбитість і втома на цілий день. Але й це ще не найгірше! Сон на неправильній подушці, як і відмова від неї, може загрожувати викривленням шийного та грудного відділів хребта й розвитком остеохондрозу.

Нікого вже не дивує і не лякає велика кількість камер відеоспостереження у громадських місцях. Але камери на робочому місці у більшості «білих комірців» викликають почуття дискомфорту й пригніченості, а ще — пересторогу, що їм не довіряють і тому стежать за кожним кроком. Чи законне відеоспостереження в офісах України, з’ясовували експерти Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Найпоширенішими сьогодні способами контролю за співробітниками є відеоспостереження, перегляд електронної пошти, відстеження відвідуваних сторінок в інтернеті, фіксація часу перебування на роботі, прослуховування телефонних розмов, а також розмов у приміщеннях офісу.