Українська традиція за Дунаєм
Ще зовсім недавно мало хто, крім науковців, знав, що по той бік Дунаю, навпроти Кілії, Ізмаїла і Рені проживають українці. Та й сьогодні навіть на Одещині бракує знань про українців у сусідній Румунії.
А з’явилися вони там ще на початку XVIII століття, коли частина українських козаків разом з Іваном Мазепою змушена була тимчасово осісти спочатку у Придністров’ї, поблизу Бендер, а після смерті гетьмана шукати притулку на правому березі Дунаю. Та масове переселення українців за Дунай розпочалося у 1775 році після ліквідації Катериною ІІ Запорозької Січі. Нескорені запорожці, заради волі і продовження славних традицій січовиків організували Задунайську Січ. Інформація про привілеї і прихильну до козаків політику Османської держави, сприятливі можливості для розвитку господарства та культури швидко поширювалася на теренах України — і невдовзі до козаків долучилися тисячі переселенців. На початку ХІХ століття в дельті Дунаю і на прилеглих до неї територіях, від Ісакчі до Чорного моря, з’явилися десятки поселень українців. Компактне розселення, зв’язок з Батьківщиною забезпечували розвиток української культури, збереження української мови, а наявність такого військового формування зі славетною історією, як українське січове козацтво, гарантували спокій і впевненість у безпечному майбутньому.
Сьогодні українці північної Добруджі, як і будь-яка діаспора, зіштовхуються з проблемою збереження ідентичності. Слід відзначити, що влада Румунії має відповідну державну полі-тику щодо національних меншин і забезпечує її реалізацію в межах чинного законодавства та практичних програм, спрямованих на підтримку культурного розмаїття. Однак процес асиміляції набув незворотних ознак і, схоже, його можна лише уповільнити, застосувавши низку різних методів. Один із них — вивчення і популяризація культури українців.
За більш ніж 200 років проживання за межами Батьківщини, у поліетнічному середовищі, українці збагатили національну культуру Румунії унікальним варіантом власної етнічної культури. І це визначне явище потрібно не тільки вивчати й популяризувати — воно має стати основою укріплення української ідентичності. На жаль, за десятиліття багато що втрачено, забуто. Тому одним з першочергових завдань є дослідження і повернення календарних обрядів і свят, родинних звичаїв.
Таку роботу ми вже розпочали. Важливо, що вона двостороння — за участю істориків (ви-кладачів і студентів) Одесько-го національного університету ім. І.І. Мечникова та представників української діаспори. Найактивніші українці з Тульчі і навколишніх сіл почали записувати спогади — як свої, так і старших родичів чи знайомих. Зібрані матеріали опрацьовують науковці. Разом зі студентами й українською молоддю Румунії здійснюють реконструкцію обрядів і календарних свят. У нашому спільному доробку — проведення конкурсу імені Ананія Коломійця, присвяченого вивченню історії та культури українців північної Добруджі.
А. Коломійця цілком заслужено можна назвати першим істориком Задунайської Січі. Саме він на початку 1880-х, у віці 119 років, розповів знаному україн-ському етнографу Федорові Вовку чимало невідомого на той час про історію і культуру українців за Дунаєм, наголошуючи на необхідності записувати і видавати друком знання про українську минувшину. Записи перших номінантів конкурсу виявилися настільки вдалими і змістовно цінними, що найкраща робота Валентини Батаке вже опублікована в одній з наукових збірок.
Ще одним вельми важливим сегментом традиційної культури у справі укріплення ідентичності є календарна обрядовість, адже календарні свята та обряди кожного етносу — унікальні й неповторні, до того ж виконуються рідною мовою. І такі обряди старше покоління в селах дельти Дунаю добре пам’ятає. В цьому ми пересвідчилися під час нашого цьогорічного маланкування, яке із задоволенням підтримали мешканці Тульчі, Мурігйоля, Нижнього Дунавця.
Й от нещодавно, влітку, ми продовжили практику відродження календарних свят. Такого дійства на березі Дунаю Тульча ще не бачила. Власне, це був своєрідний семінар. Група студентів історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова прибула у сусідню державу з конкретним завданням. Цього разу вивчали тамтешні особливості святкування Івана Купала. Відбувалося все на набережній, у найлюднішому місці Тульчі. Звісно, в умовах міста відтворити всі компоненти обрядодійства складно, але основні, які відображають сутність свята, були продемонстровані: плетіння вінків, прикрашання Купала і Марени, пускання вінків на воду Дунаю, купальські ігри молоді... Все це викликало великий інтерес у перехожих. Але особливо хочеться відзначити зацікавлення української молоді Тульчі, бо це дуже важливо з точки зору перспективи відродження там української обрядовості.
На цьому свято не завершилося. У ті дні на міській площі Тульчі на етнофестивалі своєю творчістю звітувала українська громада. Українці продемонстрували красу національних танців і мелодійність народної пісні. Наші студенти Вадим Яцуник, Анастасія Гладенька, Владислав Павлик, Ксенія Негашева, Світлана Калініна під керівництвом заступника декана історичного факультету Наталії Петрової та Наталії Сапожинської доклали і своїх зусиль до участі гостей з України у цьому святі. Слід відзначити прагнення молоді до імпровізацій. За добу Вадим Яцуник і Лаура Дорофтей продемонстрували глядачам цікаві варіанти виконання україн-ських народних пісень. Такі фестивалі — прекрасна форма пізнання культури сусідів, а отже й зміцнення взаємозв’язків, порозуміння.
В’ячеслав КУШНІР.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
