Преображення на Фаворі
Закінчуються літні жнива, і православні відзначають у своїх храмах три великі свята на честь Спасителя. Ці три свята ніби пов’язують увесь Успенський піст. Перше — Спас на воді, Маковія (14 серпня), друге — медовий Спас, Преображення Господнє (19 серпня), і третє — Спаса Нерукотворного — перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образу Ісуса Христа на полотні (29 серпня).
Головне з трьох свят — Преображення Господнє, одна з центральних подій трьох Євангелій, яка відбулася на горі Фавор.
...Уже пролунала з вуст Ісуса промова про хрест і про славу Царства Його. Але навіть учні Його ще не усвідомили сповна, чим стануть для людства земне життя, майбутні страждання і воскресіння Сина Божого. Адже Ісус прийшов до людей такою ж простою людиною, як і вони. Не пророк, не цар, не священик. І чудеса свої Він творив далеко від людей — у якомусь скромному будинку або поблизу кам’янистої безлюдної дороги. Ким Він був в очах сучасників, які ще не повірили в Нього? Звичайним провінційним ремісником, навколо якого — селяни, рибалки, якісь бездомні й знедолені. Навіть близькі не розуміють Його. І вже учні покидають Його, і таких чимало. Навіть Петро, єдиний, який назвав Його Месією, заперечує Йому...
Ось тоді Ісус, взявши з собою Петра, Іоанна та Якова, вирушає на гору Фавор. Вони йдуть з Ним — як звикли слідувати за Ним під час свого учнівства. Розкішна гора Фавор, родюча й зелена, але дуже висока... Учні стомилися і, ледве діставшись пласкої вершини, заснули. Тільки Ісус пильнував, промовляючи молитву до Бога-Отця.
Раптово прокинувшись, учні побачили, що Ісус не один. І сам Він став незвичним: «...вигляд обличчя Його змінився, і одяг Його став білим, блискучим. І ось два чоловіки, якими були Мойсей та Ілля, розмовляли з Ним. З’явившись у славі, вони говорили про кінець Його, який Йому треба було здійснити в Єрусалимі...».
Невимовні почуття радості і спокою охопили душі учнів. Це блискуче сяйво хотілося втримати, залишитися поруч з ним назавжди. І Петро висловив своє прагнення, не знаючи, що говорить: «Наставнику! Добре нам тут бути; зробимо три кущі, одну Тобі, одну Мойсею і одну Іллі...»
«...Коли він це говорив, хмара світла осяяла їх; і це, голос з хмари, який промовляв: «Це є Син Мій Улюблений, в Якому моє благовоління; Його слухайте». Учні злякалися цього Божественного голосу і «впали обличчями своїми». Ісус заборонив їм розповідати про побачене — «доки син людський не воскресне з мертвих».
Для Ісуса важливо було, щоб у душах їх укріпилася свідомість: «Справді в Ньому живе вся повнота Божества тілесного».
Переконувала в тому й присутність на Фаворі у хвилини Преображення найбільших святих, прославлених пророків Старого Заповіту. Так, по суті, в них весь Старий Заповіт: Мойсей представляє Закон, а Ілля — пророків.
Кожне слово в євангельських оповідях про Преображення Господнє має глибинний зміст. Ось Петро пропонує зробити «три кущі». Йдеться аж ніяк не про кущі (чи дерева), а про свого роду намети. Вони зводилися для одного з найбільших свят, яке так і називалося — свято кущів — і встановлене було на знак пам’яті про 40-річну мандрівку євреїв пустелею Аравійською. Народ під час святкування оселявся в цих «кущах» і то був час радості та веселощів — особливо тому, що припадало це свято на момент остаточного збирання врожаю.
Язичницький звичай приносили подяку богам за ужинок існував у всіх стародавніх народів-хліборобів і його відголосок бачимо в українській традиції святкування Преображення Господнього. Цього дня люди йдуть до храмів, щоб вклонитися Богові за зібраний врожай хліба й садовини, несучи з собою кошики з колосками жита-пшениці, виноградними гронами, грушками, яблуками й обов’язково — медом. Адже для українців спрадавна це ще й свято бджолярів (у сучасній Україні на 19 серпня державою навіть встановлений День пасічника). Напередодні Спаса пасічники виготовляли обрядову свічку-трійцю у формі тризуба, яка була одним із символів цього свята.
А ще українці на «великого Спаса» поминали померлих родичів, вірили, що їхні душі в цей день відвідують живих. За Руси-України його вважали таким же великим святом бога Сонця, як Різдво й Великдень, коли, за язичницькою традицією, також поминали померлих.
За народною прикметою, на Спаса літо зустрі-чається з осінню. Цієї пори у природі вже відчуваються перші ознаки майбутніх холодів, тому й казали: «Прийшов Спас — готуй рукавиці про запас». А ще в Україні вважають, що на Спаса відлітають до вирію лелеки. Якщо ж після цього дня вони ще залишаються на гніздах, то це на теплу осінь.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
