№ 70 (21748) четвер 18 серпня 2016 року

У своїх попередніх дослідженнях експерти Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (http://bintel.com.ua) неодноразово наголошували на високій імовірності активізації та розширення масштабів збройної агресії Росії проти України із середини серпня цього року. Аналогічної думки дотримується і більшість українських, західних і навіть російських експертів. При цьому надаються різні оцінки ймовірних кроків режиму В. Путіна та їх цілей. водночас, досі відсутнє чітке та комплексне бачення стратегії і тактики дій Москви з досягнення своїх цілей щодо України на найближчу та подальшу перспективи. З огляду на принципову важливість цих питань для інтересів і безпеки нашої держави доцільно ще раз повернутися до їх розгляду.

Так, на даному етапі головною метою Москви є створення передумов для скасування США та ЄС їх санкцій проти Росії з одночасною реалізацією російських інтересів стосовно України (насамперед, щодо дезінтеграції нашої держави та повернення її під контроль РФ). Ці питання набувають особливої актуальності для режиму В. Путіна у контексті наближення парламент-ських виборів у Росії восени цього року, що вимагає від керівництва РФ демонстрації очевидних успіхів своєї політики.

У рамках регіональної програми «Питна вода Одеської області на 2010—2013 роки і на період до 2020 року» з обласного бюджету були виділені кошти на заміну водопровідних веж для низки населених пунктів Арцизького району.

Ремонтні роботи вже завершені у селах Задунаївка, Делень та Холмське. Там замінені поіржавілі конструкції, впорядковані старі постаменти, на яких кріпляться вежі. Виконані роботи дозволять підвищити рівень води в резервуарах та збільшити тиск у водопровідних системах. Для кожного села на ці цілі було виділено 250 тисяч гривень.

«Ця регіональна програма спрямована на забезпечення мешканців усієї області якісною питною водою і стабільним водопостачанням. І сьогодні досягнуто чергового результату. Подача достатньої кількості якісної питної води населенню дає змогу не тільки підвищити загальний рівень благоустрою, а й має санітарно-гігієнічне значення», — зазначив з цього приводу голова обласної ради Анатолій Урбанський.

Італійський військовий вітрильник Palinuro вперше зайшов в Одеський порт. Минулі роки у нашу гавань двічі заходив інший італійський навчальний вітрильник — Amerigo Vespucci.

На тлі серпнево-синього неба, по якому неспішно пливуть масивні темні хмари, силует Palinuro видається казково-романтичним.

Командир корабля капітан другого рангу Габрієле дель Пйоре висловив вдячність одеситам за теплий прийом. Візит до нашого міста для Palinuro дуже важливий, сказав він журналістам.

— Уперше за свої 82 роки наш корабель зайшов у Чорне море, в порт Одеса. Це дуже відомий і важливий порт для італійських моряків, вони про нього чули, знають і мали велике бажання сюди прибути, адже дуже близькими є наші культури, наші стосунки. На Palinuro проходять двомісячну практику курсанти, які закінчили перший рік навчання у військово-морській сержантській школі Mariscuola Taranto ВМС Італії. Ця практика потрібна їм для того, щоб пізнавати та вивчати різні культури, які близькі до нас і до наших морських традицій. На кораблі курсанти мають можливість зрозуміти, що таке дух моряка. Для них ще більш важливо, ніж для мене, те, що вони вперше в житті пройшли протоки Дарданелли та Босфор. Цього року маємо на борту 33 курсантів — хлопців та дівчат. Навантаження у них однакові, незважаючи на стать. Ми передаємо свої знання, вони здобувають професійні навички ходити морями, долають різні випробування, ми ставимо їм багато різних завдань. Вони живуть у дуже маленьких, вузьких приміщеннях. Але цей безцінний досвід знадобиться, щоб вони могли адаптуватися до роботи за будь-яких умов. Корабель пробуде в Одесі до 19 серпня. Упродовж цих днів ми будемо щасливі дати можливість відвідати мешканцям та гостям Одеси наше судно, — розповів Габрієле дель Пйоре.

Закінчуються літні жнива, і православні відзначають у своїх храмах три великі свята на честь Спасителя. Ці три свята ніби пов’язують увесь Успенський піст. Перше — Спас на воді, Маковія (14 серпня), друге — медовий Спас, Преображення Господнє (19 серпня), і третє — Спаса Нерукотворного — перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образу Ісуса Христа на полотні (29 серпня).

Головне з трьох свят — Преображення Господнє, одна з центральних подій трьох Євангелій, яка відбулася на горі Фавор.

...Уже пролунала з вуст Ісуса промова про хрест і про славу Царства Його. Але навіть учні Його ще не усвідомили сповна, чим стануть для людства земне життя, майбутні страждання і воскресіння Сина Божого. Адже Ісус прийшов до людей такою ж простою людиною, як і вони. Не пророк, не цар, не священик. І чудеса свої Він творив далеко від людей — у якомусь скромному будинку або поблизу кам’янистої безлюдної дороги. Ким Він був в очах сучасників, які ще не повірили в Нього? Звичайним провінційним ремісником, навколо якого — селяни, рибалки, якісь бездомні й знедолені. Навіть близькі не розуміють Його. І вже учні покидають Його, і таких чимало. Навіть Петро, єдиний, який назвав Його Месією, заперечує Йому...

Минулої п’ятниці у клубі 411-го Центрального військово-клінічного госпіталю (вул. Пироговська, 2) відкрилася благодійна виставка робіт відомих у нашому місті митців, що входять у список «Золотих майстрів Одеси», заслужених художників України Василя Понікарова та Ольги Котлярової-Прокопенко. Виставка триватиме до 25 серпня.

Мета цього культурологічного проекту — сприяння активнішому оздоровленню та реабілітації військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в цьому медичному закладі.

На виставці представлені роботи, виконані в складній техніці «мокрої акварелі» (Василь Понікаров) і в техніці олійного живопису (Ольга Котлярова-Прокопенко). Полотна цих художників просякнуті позитивною енергією, любов’ю до рідного краю, його неосяжних сонячних просторів.

Проект не даремно названий «Спаси і збережи», бо хлопці, які перебувають на лікуванні та реабілітації в 411-у шпиталі, не шкодуючи життя свого, рятували і берегли нас, а тепер дуже хочеться, щоб справжнє мистецт-во врятувало і зберегло їх. Бо ж давно відомо, що твори мистецтва несуть позитивну енергетику і сприяють активні-шому одужанню і реабілітації хворих. Картини Василя Понікарова та Ольги Котлярової-Прокопенко чудово підходять для цієї мети.

Організатори VII Одеського міжнародного кінофестивалю підбили підсумки цієї знаменної події, що відбулася у нашому місті в липні. Цьогоріч кількість претендентів на участь у форумі була рекордною: 864 фільми із 75 країн. Селекційна комісія ОМКФ відібрала 12 картин із 15 країн: Греції, Франції, Бразилії, Португалії, Німеччини, Росії, Грузії, Румунії, Польщі, Лівану, Бельгії, Катару, Іспанії, Великої Британії та Хорватії. 21 короткометражна та п’ять повнометражних українських стрічок взяли участь у національній конкурсній програмі.

Всього глядачі фестивалю змогли подивитися 114 картин із 36 країн та п’яти континентів (окрім Австралії), з них — 37 короткометражних та 77 повнометражних. Найкоротший фільм тривав одну хвилину, найдовший — 162.

Глядацька аудиторія ОМКФ-2016 — це 120 тисяч переглядів. На кіноперфоменсі на Потьомкінських сходах, де був показаний британський німий фільм «Шерлок Холмс» 1916 року, були присутні 15 тисяч одеситів та гостей міста.

Антиукраїнські настрої були завжди, однак раніше були лідери, які їх тонували

Ще недавно поляки емоційно і щиро підтримували український Євромайдан, організовували (і надалі організовують) гуманітарну допомогу для Майдану і АТО, приймали на лікування поранених і на відпочинок дітей Небесної Сотні. Сьогодні Сейм переважною більшістю голосів приймає антиукраїнську постанову про Волинську трагедію, в якій звинувачує Україну в усьому, не вбачаючи ні грама поль-ської вини у цій трагедії (наприклад, політика колонізації українських земель). Звідки цей поворот? Що такого сталося, що поляки, здавалося б, змінили свою позицію на 180 градусів?

Причин такого становища декілька. Давайте спробую пояснити окремі чинники по пунктах.

По-перше. Це не так, що рані-ше антиукраїнські та імперські настрої серед польського сус-пільства були відсутні, а зараз вони з’явилися. Вони були завжди. І завжди так думали, скажімо, якісь 20% польського суспільства.

Указ Володимира Путіна від 3 липня цього року щодо заборони міжнародних транзитних перевезень українських вантажів через російську територію в Казахстан та Киргизстан спочатку призвів до того, що вагони та ТІРи почали у великих кількостях скупчуватися на україн-сько-російському кордоні. Але через кілька днів, коли сподівання на перемогу здорового глузду кремлівського керівництва зникли, весь цей «залізний потік» із сотень вагонів та автомобілів стрімко перемістився у бік Чорного моря, щоб через паромну переправу вирушити до грузинських берегів, а потім через Кавказ та каспій-ськими поромними лініями добратися до казахських та киргизьких вантажоотримувачів.

Уже до 18 липня на паромному комплексі в Чорноморському порту та на під’їздах до нього накопичилося 250 вагонів та 160 ТІРів, які вимагали термінового відправлення в Поті та Батумі. З урахуванням ситуації, що склалася, керівництво та фахівці СК «Укрферрі» внесли необхідні зміни у роботу поромної лінії: збільшили швидкість руху всіх поромів, запровадили додаткові рейси, узгодили прискорення навантаження та розвантаження поромів й оформлення вантажів та пасажирів із відповідними службами порту, залізничниками та агентськими компаніями.

Національне управління США з повітроплавання і дослідження космічного простору (NASA) знайшло заміну російським кораблям для польотів на Міжнародну космічну станцію (МКС) й уклало вже другий контракт з компанією SpaceX, повідомляється на сайті управління.

Нині доставка американських астронавтів на МКС здійснюється російськими кораблями «Союз». Але NASA активно працює над тим, щоб забезпечити пілотовані запуски з власної території. Для цього планується використовувати корабель Crew Dragon компанії SpaceX, а також апарат CST-100 Starliner, що розробляється фахівцями Boeing.

Перший контракт на пілотований політ до МКС був підписаний зі SpaceX у листопаді минулого року. З Boeing укладені два договори — у травні і грудні 2015-го. За умовами угоди з NASA, кожна з компаній має забезпечити мінімум два і максимум шість пілотованих запусків.

Князя Ярослава Мудрого нарекли Мудрим, бо він відкривав школи, бібліотеки, будував храми. А як ми назвемо наших обранців, які роблять усе навпаки?!

9 серпня у с. Маразліївка Білгород-Дністровського району відбулася акція-протест під гаслом «Збережемо школи у селах!». На неї прибуло більше 200 небайдужих представників цієї громади — з Доли-нівки, Великомар’янівки, Олексіївки, Маразліївки. Підтримала акцію громадська орга-нізація «Національна асоціація захисту прав громадян» на чолі з І. Ю. Зозулею.

Люди тримали плакати з написами «Руки геть від освіти!», «Школі — так, беззаконню — ні!», «Село без школи — мертве село!», «Сільським школам бути!», «Селу — європейські дороги!», «Землю — людям, школи — дітям, гроші — в бюджет!». Листівки, газети, прапори — усе, мов на святі, але, на жаль, це було не свято, а крик душі — мітинг, який проводився відповідно до статті 39 Конституції України і статті 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Із 1 вересня в м. Южне, Березівському та Лиманському (Комінтернівському) районах відкриються бюро правової допомоги.

Їх мета — надання мешканцям безоплатної правової допомоги. Ви можете звернутися до них для:

• отримання консультацій та роз’яснень з правових питань;
• складення заяв та скарг;
• отримання доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України.

Що означає поняття «вживаний транспортний засіб»?

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України вживаними вважаються товари, які були в користуванні не менше року й придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається:

• наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;
• судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому про-йшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;
• літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

За відомим висловом К. С. Станіславського, театр починається з вішалки. Але цей закон стосується лише звичайного театру. Одеський оперний, як театр надзвичайний, починається значно раніше. Він починається з хвилюючого, трепетного очікування, з повільного наближення-тяжіння у часо-простір «Оперної» (Палацової!) площі, що оточує його. Хоча в Одесі всі дороги ведуть до Театру, проте поява Одеського оперного завжди несподівана. Враз, на схрещенні вулиць, вимальовується його фантастичний, чарівно-казковий і, водночас, строгий, неприступний силует, оточений химерно виліпленими стовбурами дерев, немовби змальованими з «готичних картин» німецького романтика Каспара Давида Фрідріха. Одеський оперний починається з подиху «вільної стихії», яка огортає його, яку не видно, не чути і яка дає знати про свою всеприсутність свіжістю пориву, трепетом, що проникає в душу, зачаровану спогляданням аж лячно прекрасної, незбагненно величної будівлі, що сіяє в променях сонця і таємничо світиться вночі.

Двері Палацу опери — це вхід у дивовижний світ, який витканий з безлічі легенд, охороняється завмерлими фігурами атлантів, відбитий у зачарованому дзеркалі й ховається за камінними ґратами. З мармурово-золотого сяйва слід пройти крізь вабливий багряно-оксамитовий сутінок, щоб опинитися у Божественному залі... Здається, під його склепінням витають тіні великих Артистів, які колись виступали на його Сцені. Здається, що перед тим, як відкриється завіса, звідкись зверху чуються відгомони тих голосів, які колись полонили уяву і серця минулих поколінь, а нині благословляють початок прийдешнього дійства.

Ви любите добре старе кіно? Українське, звісно, а надто — перших років Незалежності. Є у ньому якийсь чар, щось таке, що хвилює, а часом і розчулює. Українські краєвиди, національні типажі — себто рідні обличчя земляків, сплеск відродження української мови, якої ніхто вже не соромився і від якої дуже скоро почали відрікатися… Ті старі українські фільми перших років нашої радості без меж і наших надій, що тепер видаються майже фантастичними, були, звісно, показані по телевізору, але в нічний час, деякі з них можна знайти в інтернеті. Хтось бачив, а хтось і не чув навіть, та й сумнівно дуже, що молодь сьогодні дивиться телебачення.

На VII Міжнародний кінофестиваль в Одесі було вибрано лише п’ять таких стрічок української ретроспективи. Їх показали у програмі «Межі свободи: незалежність по обидва боки екрана». Як запевнили організатори, було прагнення показати гранично глядацькі картини, цікаві за формою і за змістом. Це унікальна можливість побачити раннє українське кіно періоду Незалежності, тим більше, що деякі з тих фільмів, на жаль, забуті. Хоча дуже перегукуються з сучасністю.

Прийшов на море поплавати і позасмагати, а потрапив... на звалище. Одеські пляжі (а в останні роки і саме Чорне море) потопають у смітті. Найбільшої шкоди завдають недопалки від цигарок. За висновками екологів, один такий «бичок», викинутий у море, забруднює вісім кубометрів води, а термін розпаду сигаретного фільтра — аж 10 років. Можна собі тільки уявити, як страждає екосистема водойми.

Відучити курців смітити недопалками на пляжах взялися молоді винахідники. Один з них розробив екопопільничку. Це — переселенець зі сходу України Дмитро Жуков. Хлопець розповів, що серйозно зайнятися проектом вирішив ще в травні (хоча ідею мав давно), після того, як побачив пакети і пластикові банки із зібраними волонтерами недопалками на одному з одеських пляжів. Своїм винаходом Дмитро хоче донести до курців дуже просту і водночас дуже важливу думку: для недопалків існує попільничка, і не треба загрібати їх у пісок на пляжах!

Боїнг 737-800 авіакомпанії South African Airways здійснив двогодинний переліт з Йоганнесбурга в Кейптаун на паливі, виготовленому з тютюну.

Новий сорт безнікотино-вого тютюну був виведений у рамках проекту «Соляріс» (ПАР). За прогнозами експертів, подібне біопаливо дозволить у майбутньому суттєво скоротити вартість перельотів, а також зменшить викиди вуглекислого газу в атмосферу. А ще фахівці відзначають, що для використання цього виду палива не потрібно перебудовувати двигуни.

Коли новинку почнуть випускати в промислових масштабах — поки що невідомо. Перед початком масового використання тютюновий керосин має пройти ще низку перевірок.

Учені компанії Manta Biofuel LLC мають намір переробити 15 гектарів ставків, що «зацвіли», на паливний мазут. До того Manta пропонувала збирати на ці ж цілі водорості у морях та океанах.

Водорості із ставків планують збирати спеціальним комбайном. Почнуть це робити на штучних водоймах у місті Турмонт. Міністерство енергетики США навіть ви-ділило компанії Manta грант у розмірі мільйона доларів.

Хоча проект і викликає інтерес в інвесторів, до його реалізації в промислових масштабах ще дуже далеко. «Нам потрібно ще багато часу, щоб вийти на потужності індустрі-ального нафтопереробного заводу», — пояснив Райан Пауелл, керівник дослідницької групи вчених Інституту морських та екологічних технологій Балтимора.

Одеський «Біопарк» трохи більше двох місяців тому отримав поповнення: у пари білих бенгальських тигрів Братислави і Німця народилося маля.

На жаль, радість появи пер-вістка була зіпсована тим, що тигриця, як це трапляється і в дикій природі, не виявила жодного інтересу до свого малюка. В результаті Арні, так назвали тигреня, що народилося абсолютно здоровим, без належного догляду могло б загинути. Та ветеринар «Біопарку» Леонід Стоянов взяв обов’язки мами на себе, забрав тигреня до додому. Арні і зараз живе в квартирі свого новоспеченого «татка», іноді відвідуючи «Біопарк». Свого опікуна Арні дуже любить, хоча постійно робить шкоду у будинку. То на штору залізе, то, вимагаючи до себе особливої уваги, нападе з-за рогу...

Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.

Художники всього світу, які працюють з повітряними кульками і створюють з них різні твори (їх називають аеродизайнерами), об’єдналися, щоб привернути увагу до критичного зменшення чисельності носорогів в Африці.

Ці дивовижні тварини перебувають на межі винищення через браконьєрське полювання на них. При цьому головною метою браконьєрів стає тільки ріг тварини, якому в народній медицині Африки приписують особливі цілющі властивості. Щоправда, сучасна медицина це твердження спростовує.

З ідеєю підтримати міжнародний флешмоб виступила Марта Сайпудінова — фундатор одеської майстерні аеродизайну «Сяїк», яка і створила оцю фігуру носорога у зоопарку. На роботу пішло кілька днів і майже тисяча кульок різного розміру. На відкритті повітряної скульптури відвідувачі дізналися багато цікавого про цю програму і про те, як важливо дбайливо ставитися до тварин, котрі потребують нашого захисту.

У людей і дельфінів ще більше спільного, ніж думали раніше. Як і вагітні жінки, самки дельфінів розмовляють зі своїми малюками в утробі і навіть співають їм колискові.

Це зворушливе відкриття зробили американські вчені з Центру вивчення морських тварин Геттізберзького університету. На думку Одрі Еймс, провідного автора дослідження, «спів» дельфінів ще до пологів дозволяє запустити процес імпринтингу — впізнавання матері дитинчам.

Як повідомляє сайт www.nat-geo.ru, об’єктом уваги біологів стала група дельфінів із запо-відника Six Flags Discovery в Каліфорнії, де була молода вагітна самка. Вчені спостерігали за нею впродовж двох місяців до пологів і місяця після, записавши близько 80 годин унікального аудіо. На останніх термінах вагітності дельфіниха почала дедалі частіше усамітнюватися і видавати ніжний свист, який раніше не використовувала для спілкування. Цей звук повторювався кілька разів на день і з наближенням пологів посилювався. А вже після того, як на світ з’явилося дельфінятко, саме цим свистом мати підкликала його до себе, і те безпомилково реагувало.

Цікаво, що коли самка «співала» своєму малюкові в утробі, інші дельфіни замовкали: очевидно, для того, щоб дитинча виразно чуло саме голос матері.

Американські вчені припускають, що спочатку панцир у черепах служив не для їх захисту, а допомагав древнім предкам плазунів закопуватися у землю.

Гіпотеза, висунута науковцями, полягає в тому, що скелети предків нинішніх черепах мали дещо іншу форму: їх «панцир» утворювався з кількох ребер, ключиць і деяких хребців. Така конструкція тіла часом заважала їм дихати й пересуватися, однак була чудовою опорою для потужних м’язів передніх лап. Саме за допомогою них вони закопувалися під землю у пошуках прихистку.

У черепах виявлено також дуже великі очниці, а це свідчить, що тварини були пристосовані до темного середовища існування, але не мешкали в ньому по-стійно. Швидше за все, вони закопувалися під землю в умовах сильної спеки, яка й нині панує у Центральній Африці.

Якщо для вас стала незручністю зайва вага, якщо через це ви погано почуваєтеся чи й набули проблем зі здоров’ям — час працювати над собою. Як же боротися з ожирінням у домашніх умовах? З цим запитанням ми звернулися до фахівця — лікаря-дієтолога Мар’яни МУРДІЙ.

— Для початку нагадаю, як визначити, що ваш організм потребує захисту від ожиріння. Головний показник, який це діагностує, — індекс маси тіла (ІМТ). Це результат ділення маси тіла в кілограмах на зріст людини у метрах, взятий у квадраті. Отриманий індекс у нормі варіює від 18 до 25. Якщо він у діапазоні від 25 до 30 — це вже показник надлишкової маси тіла, яка загрожує ожирінням. ІМТ вище 30 свідчить про ожиріння. У цьому випадку слід терміново вирішувати, як з ним боротися, поки воно не призвело до тяжких порушень роботи організму — цукрового діабету, гіпертонії та хвороб серця.

— З чого ж починати?

Подружня пара Ангус та Анжела Мілнер-Брауни виявила у стільці, купленому на розпродажу в шотландському місті Бриггар лише за 5 фунтів, коштовні прикраси вартістю 5 тисяч фунтів.

Подружжя зізналося, що, придбавши стільця на аукціоні близько десяти років тому, не могли собі дозволити його перетяжку, а відтак запроторили раритетну річ на горище, «до кращих часів». Коли ж, нарешті, згадали про покупку і вирішили її реставрувати, з’ясувалося, що всередині м’якого сидіння були заховані каблучка, сережки та брошка у вигляді квітки, інкрустованої діамантами.

За оцінкою фахівців, коштовності виготовлені у XIX — на початку XX століття.

Цікаво, що Ангус не відразу розповів дружині про знахідку. Втім, вона зовсім не образилася на чоловіка, оскільки знайдені прикраси отримала у дарунок на знаменні дати: у річницю весілля — каблучку з діамантом, у день Святого Валентина — сережки, на Великдень — старовинну брошку.