То бути чи не бути?

На цій сесії не хотіли давати виступати батькам, директорам і вчителям. Але голова профкому Великомар’янівської НВК Н.І. Чурак та директор Долинівської ЗОШ Т.І. Тома таки вийшли до трибуни. Директор з Долинівки зачитала звернення від громади, в якому, зокрема, йшлося, що при оптимізації шкіл треба вивчити реальне використання грошей по кожній з них, а не навмисно зави-щувати їх, провести аудит землі, проаналізувати ефективність застосування програмно-цільових коштів. Н.І. Чурак наголосила, що питання шкіл не повинно виноситися на сесію, адже нема нормативних актів, підстав для пониження ступенів шкіл, адже ні батьки, ні вчителі не давали на це своєї згоди.

Присутні батьки Н. Козюк, Н. Бонсевич, Т. Тараненко, М. Білохонова та інші вкотре просили голову громади О.О. Чумака залишити в спокої школи. Вони обурювалися тим, що стверджується про неекономність шкіл. Але про яку економію йдеться, коли закуповуються нові автобуси (це при тому, що у Маразліївській сільській раді автобус є, але його вже рік не ремонтують), коли треба буде платити зарплату водіям, купувати паливо і возити розбитими дорогами учнів?!

Учителів же найбільше обурило те, що в той час, коли вони у відпустці, начальник відділу освіти Маразліївської громади І. І. Гайцук ще до сесії оголосила конкурс на набір нових педагогічних кадрів у школи з уже пониженими ступенями. Чи заслуговують вони на таке ставлення, віддавши багато років свого життя вихованню і навчанню нового покоління?!

Староста Долинівки В.Я. Тома ще раз доніс думку людей, які категорично проти закриття основної школи у селі. Він наголосив, що голові та депутатам треба дослуховуватися до думки членів громади, які неодноразово голосували за збереження там школи (до речі, це було в присутності голови райради, завідуючої районо, голови громади).

Виступив на сесії, як завжди, землевласник Б.П. Юрескул, який чомусь дуже зацікавлений у пониженні ступенів шкіл, тоді як повинен займатися земельними справами і, навпаки, допомагати навчальним закладам. Однак питання, як зберегти культурні осередки, його, схоже, не турбує.

Громада втомилася повторювати голові О.О. Чумаку та депутатам свою позицію, бо люди вже чітко зрозуміли, що їх не чують. Тому всі гості, не дочекавшись закінчення сесії, хором кричали «Ганьба!». Ганьба усім, хто голосував за знищення шкіл!

Сесія пройшла з низкою порушень регламенту (члени громади завчасно не були ознайомлені з датою її проведення, питаннями, які розглядатимуться, та проектами рішень, заборонялися фото- та відеозйомки, не дозволялося виступати присутнім, не оголошувалися результати голосування, не давали відповіді на запити людей).

А найганебніше те, що коли всі роз’їхалися, ввечері того ж дня провели ще одну сесію. Вже справді таємну, про рішення якої нічого не відомо. Вже місяць члени громади просять надати результати сесій, але катма. Чому? Адже у нас повинно бути все демократично, прозоро, гласно і для людей! А, мабуть, тому, що такі ганебні вчинки соромно оприлюднювати.

Слово «громада» латинського походження й у перекладі означає «община». Це об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання. Це думка більшості, думка народу. Але ми поки що цього не бачимо. Навпаки, відчуваємо, що це програма знищення сіл України (крім шкіл, у наших селах закриваються і лікарні, ФАПи, клуби).

Тож, дивлячись на такі події, постає одвічне гамлетівське питання: бути чи не бути школам у селах, правді і законності в Україні?

Ірина ТОМА.
Білгород-Дністровський район,
с. Долинівка.

PS. Батьки школярів Долинівки, Маразліївки та Великомар’янівки на-діслали звернення до депутата Верховної Ради В.Д. Барвіненка, в якому, зокрема, наголошують:

«...Виступаємо категорично проти будь-яких заходів органів Маразліїв-ської сільської ради, які ведуть до зниження ступеня шкіл, відмовляємося відправляти дітей до інших нав-чальних закладів. Нема гарантії того, що зміни покращать стандарти освіти, забезпечать технічне оснащення, яке використовуватиметься для навчального процесу, та дозволять ефективніше витрачати кошти бюджету громади на освіту. Існування наших шкіл не може вирішуватися винятково на основі економічних розрахунків, які щомісячно навмисно завищуються владою (наприклад, станом на 10.05.2016 р. сільська рада надає дані, що Маразліївській школі не вистачає 328 тис. грн, а на 1.06.2016 р. — 621 тис. грн).

При переведенні до іншої школи нашим дітям доведеться долати довгі відстані неякісними дорогами з величезними ямами, недосипати вранці годину-дві, приїжджати пізно додому. Особливу увагу слід звернути на те, що більшість учнів не переносять перевезень в автобусах у такому віці (5-й—6-й класи — це діти, які потребують особливої уваги).

Транспортні витрати у 2—3 рази будуть дорожчими, ніж утримання шкіл на місцях.

У наших школах достатня кількість учнів, вони не є малокомплектними...».

PPS. Батьки, протестуючи проти проведення на їхніх дітях експерименту з реформування шкільної мережі, заявляють про готовність всіма доступними законними метотами  —  мітингами, пікетами, оскарженнями в судовому порядку — до останнього захищати освітні осередки своїх населених пунктів, а відтак і самі села.

І.Т.