№ 63 (21741) четвер 28 липня 2016 року

Упродовж двох тижнів на полігоні «Широкий лан» у Миколаївській області тренуються 650 військовослужбовців морської піхоти та інших сухопутних підрозділів з України, США, Грузії, Молдови та Румунії. Вишкіл починається о шостій ранку і закінчується о шостій вечора.

Останні такі навчання я бачив 2013 року. Тоді був мир і непохитна впевненість, що інакше й бути не може. Ті маневри, пригадую, мали дещо театрально-постановочний характер, а їхні браві командири — адмірали Ільїн та Березовський (зрадників також потрібно пам’ятати), коли над країною нависла небезпека, перебігли служити ворогові.

Теперішні навчання від минулих, довоєнних, відрізняється насамперед тим, що тут ніхто нічого не виконує на публіку, заради ефекту. Часи показухи й парадного фіґлярства минають. Триває щоденна важка, а іноді й небезпечна робота. Чимало наших сержантів та офіцерів мають справжній бойовий досвід. Щоб вціліти в бою, перемогти в ньому, треба тренуватися і в класі, і на полігоні.

Відлуння гучного скандалу з неякісним харчуванням українських військовослужбовців, який недавно зчинився в навчальному центрі «Десна» (там отруїлися майже дві сотні осіб), докотилося й до Одещини: міністр оборони Степан Полторак, перебуваючи у нас з робочою поїздкою, перевірив якість продуктів харчування, що поставляються у військо Центром розвитку та супроводження матеріального забезпечення.

У неділю, 24 липня, міністр проінспектував одну з військових частин 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Як повідомляє прес-служба відомства, під час перевірки продовольчих складів, овочесховища та холодильного устаткування частини були виявлені запаси неякісних, зіпсованих продуктів, які, до того ж, зберігалися без дотримання температурного режиму, в антисанітарних умовах.

Степан Полторак провів коротку зустріч з представниками компанії-постачальника. Він застеріг, що Міноборони зробить усе можливе для негайного припинення виявлених у частині недоліків, а за невиконання умов договорів контракти з постачальниками неякісної продукції будуть розірвані у судовому порядку. Окрім цього, доручив керівникові військової служби правопорядку Одеського гарнізону провести перевірку всіх видів діяльності військової частини та терміново доповісти про результати.

Учора спільним молебнем на Володимирській гірці у Києві звершилася хресна хода, організована УПЦ Московського патріархату й активно підтримана деякими політиками, у минулому — знаними діячами Партії регіонів. На час здачі номера у друк Нацполіція повідомляла про відсутність серйозних інцидентів, а також про те, що в столиці зібралося 8,7 тисячі учасників ходи.

Ходою, щоправда, цю акцію можна назвати умовно, адже більшість прочан добиралися до Києва не власними ногами з молитвою на устах, а комфортабельними автобусами, кимось оплаченими.

Не всім одеським віруючим мо-сковської патріархії вдалося потрапити до Києва — активісти «Автомайдану» заблокували частину автобусів паломників, зірвавши таким чином їхні наміри.

Цими словами народний депутат і Герой України Надія Савченко завершила зустріч з одеситами на Думській площі, яка відбулася в неділю, 24 липня.

Свій візит до Одеси Надія Савченко розпочала зустріччю з журналістами у прес-центрі «Paritet», де розповіла про те, що встигла зробити у Верховній Раді. Свою роботу там вона оцінила на «трійку з плюсом». Торкаючись болючого питання про нові тарифи на комунальні послуги, сказала, що сама вийде на Майдан, якщо українська влада не знизить тарифи для населення. «Нові українські тарифи невиправдано високі і їх можна знизити, — завила нардеп. — Партія «Бать-ківщина» подала в суд, і 25 та 27 липня відбудуться два судові засідання щодо тарифів. Подивимося, які вони дадуть результати. Я дуже сподіваюся, що це питання можна буде вирішити, що до цього дійде своїм розумом наша влада і їй вистачить совісті змінити це».

Минулої суботи в ефірі телеканалу «112 Україна» Генеральний прокурор Юрій Луценко зробив сенсаційну заяву, що «чорну сотню» «Беркуту», яка розстрілювала Євромайдан, з Києва вивела людина, котра була у лавах майданівців, і що ця ж людина допомогла знищити зброю, з якої вбивали активістів. Водночас він відмовився називати ім’я підозрюваного.

Цю заяву одні розцінили як надію на розкриття злочину, скоєного у лютому 2014 року, інші ж припускають, що це ще один крок до нівелювання всіх попередніх слідчих напрацювань й остаточного розвалення справи про масове вбивство.

«З допомогою військової контррозвідки ми знайшли зброю «чорної сотні», в тому числі снайперську гвинтівку, яку бачила вся країна на страшних кадрах з Майдану. Ми знайшли її разом з великою кількістю автоматів в одному з київських озер, вони були розрізані і втоплені однією групою, керівник якої вже проходить по слідству. На жаль, це особа, яка, за нашою версією, за вказівкою Захарченка вивела «чорну сотню» з Києва, знищила зброю і втопила її, хоча сама вона була разом з нами на Майдані», — сказав Юрій Луценко в ефірі.

Делегати загальнонаціонального з’їзду демократичної партії офіційно затвердили екс-держсекретаря і колишню першу леді США Гілларі Клінтон єдиним партійним кандидатом на подальших виборах президента країни.

Колишній її суперник по партії сенатор Берні Сандерс перервав процедуру голосування, віддавши безумовну перемогу Гілларі Клінтон. Його заява щодо демократичних праймеріз пролунала після того, як стало зрозуміло, що екс-держсекретар набрала мінімальну кількість голосів делегатів, необхідну для отримання партійної номінації. Втім, такий крок Сандерса був спрямований на те, щоб розрядити напруження, яке виникло у перший день з’їзду, коли його прихильники демонстративно відмовлялися підтримувати Гілларі Клінтон.

Отже, вперше в історії Сполучених Штатів номінація від партії на виборах президента країни випала жінці-політику.

Останні події в Польщі дуже пахнуть Берестейським миром-2. Бо ж і справді, в сучасних обставинах у світі куди доречніше польській еліті згадати Катинський злочин Сталіна, повторений Сталіним-2 зовсім недавно, ніж шукати «крайніх» серед поневолених українців.

Виходить, що польській владі легше знаходити ворогів серед жертв московської агресії, а не серед агресорів, які кінець кінцем мають на меті розправитися і з Польщею.

Український уряд пропонував Польщі кілька пропозицій розв’язати минулі взаємні кривди, але польська еліта обрала свій однобічний шлях підходу до історичного минулого.

У новому навчальному році Міністерство освіти та науки обіцяє створити добре обладнані опорні школи, до яких з навколишніх сіл приїжджатимуть учні від 5-го до 11-го класів. Молодші мають залишитися у школах поблизу дому. Наразі невідомо, які саме освітні заклади отримують статус опорних — у вересні МОН має оголосити 184 переможці обласних конкурсів.

Основних критеріїв відбору, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, два. Така школа повинна визначити свої філії (малі початкові школи, не менше трьох) і бути центром, куди підвозять дітей базової і старшої шкіл з інших населених пунктів.

«Якщо такі заклади підтримувати ресурсами, зробити капітальний ремонт, оснастити сучасною технікою, то цим скористається найбільша кількість дітей», — пояснила міністр.

Цими днями в Одесі відбулася прес-конференція, присвячена старту «Децентралізаційного марафону» в Україні, який уже рушив й Одещиною. Її учасниками були: директор регіонального відділення Асоціації міст України В’ячеслав Демченко, директор Офісу реформ з питань децентралізації в Одеській області Юлія Молодожен та голова Коноплянської сільської ради Іванівського району Олександр Волошин (їх ви бачите на знімку).

«Децентралізаційний марафон», розповів В’ячеслав Демченко, — це широкомасштабна акція, яка охопить усі регіони країни. Впродовж півроку (з червня по грудень) у громадах відбудеться близько тисячі виїзних заходів, які організують регіональні відділення Асоціації міст Україні. Консультанти проінформують про переваги децентралізації, роз’яснять процеси та етапи об’єднання громад, допоможуть підготувати необхідні документи та проекти рішень. Важливим мотиваційним стимулом та чинником переконання у користі реформи місцевого самоврядування стане участь у марафоні керівників уже сформованих об’єднаних територіальних громад та їхні розповіді про життя-буття в нових умовах. Більш як півсотні виїздів — план для нашої області.

Той, хто дивиться на зло і не вказує пальцем, той стає причетним до нього.

Наприкінці червня знову відбулася сесія в Маразліївській громаді. Планувалася, мабуть, бути таємною, бо на неї не запросили ані директорів шкіл, ані старост сіл, та й половина депутатів про неї не знала. І це тоді, коли розглядалося найболючіше питання для сіл громади — закриття основної та старшої шкіл у Маразліївці, Великомар’янівці, Долинівці (про цю ситуацію, яка склалася в громаді, йшлося у статті «Село без школи — мертве село, опублікованій у «ЧН» за 9 червня — Прим. ред.). Тож коли прибули батьки, вчителі, староста, директори, їм, звісно, були не раді. Навіть не запросили присісти.

Вкотре порушувалося питання про пониження ступенів шкіл. Депутати (із 22 спочатку було 11, двох ще й довозили), нагнувши голови, голосували. На радість, деякі відстоювали інтереси навчальних закладів, деякі утримувалися.

Ми вже повідомляли, 24 червня сталася унікальна не тільки для нашого міста, але й для всієї України подія: одеситка Оксана Кобелецька народила п’ятірню. Вдома на них чекають тато та трирічна сестричка.

Сьогодні наша славетна одеська п’ятірка вже у режимі спільного перебування з матір’ю і в повному обсязі забезпечена необхідною медичною допомогою та доглядом із боку медперсоналу лікарні імені Б. Я. Рєзніка. Стан новонароджених, за словами медиків, — задовільний, динаміка — позитивна, всі діти поступово набирають вагу.

Цими днями Одеський міський голова Геннадій Труханов відвідав лікарню, де перебуває мама з немовлятами. Від усієї громади він вручив родині сертифікат на 5-кімнатну квартиру по вул. Проценка загальною площею 124 кв м, наголосивши на тому, що у помешканні коштом міста проведуть ремонт і повне оснащення для комфортного проживання великої сім’ї.

Не секрет, що з віком у людей слабшає пам’ять, вони стають менш уважними. Це часто призводить до різних хвороб та травм, неприємних пригод чи й анекдотичних ситуацій. Як ось ця.

Бабуся в трамваї вголос читає напам’ять уривок з «Іліади» Гомера, а весь трамвай захоплено слухає. Потім припиняє і зізнається:

— Ось це — пам’ятаю, а куди їду — не можу згадати...

Щоб такого не траплялося, громадська організація «ІТ-бабусі» в рамках програми «Золота осінь людей похилого віку» за підтримки фонду «EVZ» проводить заняття на тему «Як зберегти пам’ять та уважність у похилому віці».

— Справа в тому, що старші люди переважно живуть минулим, спогадами, — каже координатор програми Ольга Філіппова, — і дуже рідко бувають повністю сфокусованими на сьогодення. Те, що відбувається тут і зараз, їм часто незрозуміле, тож вони й поринають у минуле, яке пов’язане для них з молодістю,  коханням, іншими приємними моментами життя.

Препарати для проведення процедури хіміотерапії для пацієнтів гематологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні (Одеса, вул. Воробйова, 3) на суму понад чверть мільйона гривень та сертифікат на отримання електротрепана для нейрохірургічного відділення за дорученням колективу «ПриватБанку» передав цьому медичному закладу Юрій Пікуш, заступник голови правління фінансової структури.

— Тільки в нашому відділенні щороку оперується від 200 до 250 дітей з усієї області, — розповів Сергій Горищак, завідуючий нейрохірургічним відділенням лікарні. Часто ми вимушені відправляти пацієнтів до Києва лише тому, що не маємо потрібного технічного оснащення для проведення того чи іншого оперативного втручання. Нове високотехнологічне обладнання, подароване доброчинцями, допоможе швидко провести операційний доступ з мінімальними втратами крові, що дозволить уникнути тяжких післяопераційних ускладнень і сприятиме швидшому одужанню кожного маленького пацієнта.

Гроші на ліки та  потрібне лікарні обладнання були зібрані в рамках оголошеної «ПриватБанком» благодійної програми «Допомагати просто!».

Променадом по червоній доріжці, церемонією нагородження і показом фінального фільму в Театрі опери та балету завершився VII Одеський міжнародний кінофестиваль.

Свято почалося танцювальним перформенсом одного з найцікавіших сучасних колективів в Україні «Апачі крю», який виконав кілька композицій модерного балету.

Ведуча церемонії Маша Єфросині-на запрошувала на сцену почесних гостей фестивалю, серед яких — міністр культури Євген Ніщук, голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко і письменник-сатирик Михайло Жванецький.

Десять років тому відійшов у засвіти Володимир Авксентійович Дахно (1932—2006), український художник та режисер анімаційних фільмів.

Володимир Дахно народився 7 березня 1932 року. Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (1955). Працював архітектором. Від 1960-го — в Творчому об’єднанні художньої мультиплікації студії «Київнаукфільм». Був художником першої стрічки цього об’єднання — «Пригоди перця» (1961). Як режисер, зокрема, створив фільми «Що на що схоже», «Лис і дрізд», «Пригоди Парасольки» та інші. Постановник серіалу «Як козаки...», а також єдиної української повнометражної анімаційної картини «Енеїда» (за однойменним твором Івана Котляревського). Лауреат численних фестивальних і державних нагород. 1988 року «за цикл мультиплікаційних фільмів про пригоди запорозьких козаків» разом з оператором Анатолієм Гавриловим та художником Едуардом Киричем отримав Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка.

До 85-річчя від дня народження академіка Івана Дзюби

Іван Михайлович Дзюба, критик, літературознавець, народився 26 липня 1931 року в селі Миколаївка Волноваського району на Донеччині. Закінчив Донецький педагогічний інститут та аспі-рантуру. Академік Національної академії наук України.

Автор книжок: «Звичайна людина чи міщанин?», «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (видавалися українською, англійською, італійською, російською, французькою мовами), «Автографи відродження», «Бо то не просто мова, звуки», «Між культурою і політикою», «Спрага», «Україна в пошуках нової ідентичності», «З криниці літ», «Грані кристала», «На пульсі доби», «Тарас Шевченко», «Спогади і роздуми на фінішній прямій», «Вітчизна в нас одна», «Не окремо взяте життя», «Нагнітання мороку: від чорносотенців поч. ХХ ст. до українофобів поч. ХХІ ст.», «Донецька рана України: історико-культурологічні есеї» та інших.

Герой України, лауреат Шевченківської премії.

17 липня сповнилося 170 років від дня народження всесвітньо відомого мандрівника і вченого

В історії людства є такі непересічні особистості, життя і діяльність яких завжди збуджують цікавість і приковують увагу, незважаючи на час. До таких безперечно належить і Микола Миколайович Миклухо-Маклай, який за свій короткий 42-річний земний вік встиг надзвичайно багато корисного зробити для всіх нас.

У його науковому і творчому доробку більше 160 праць, які не втратили своєї актуальності й сьогодні. У вдячній пам’яті людства він постає як визначний антрополог та етнограф, історик та філософ, лікар та анатом, зоолог та біолог, лінгвіст та географ, публіцист і письменник, художник і навіть метео-ролог — і в більшості з цих галузей він аж ніяк не початкі-вець, а справжній професіонал. Відстоюючи права та рівноправність народів, повноцінність людей усіх націй та рас, він був  справжнім носієм гуманізму.

Нас завжди вабить ліс. Стомившись від міської метушні, хочеться хоча б на годинку зануритися у царство природи, насолодитися співом пташок, шелестом листя, пройтися лісовими стежками, милуючись краєвидами. А яке задоволення — взяти кошик і вирушити по гриби!

Як тільки не називають ліс: окраса землі, легені планети, фабрика кисню... А ще він подібний до великої парасольки, яка захищає степ від випалювання пекучим сонцем. Тримає ж цю парасольку над нашим краєм колектив ДП «Одеське лісове господарство».

Сьогодні наша розповідь про лісника Ольгу Неженську, яка нещодавно відзначила півстоліття трудової діяльності. Працює вона в Роздільнянському лісництві, на чолі якого стоїть також жінка — Лідія Леурда.

Ця історія — про найтовстішу одеситку. Вона важить аж 2,5 тонни. Ніколи не сиділа на дієтах. Вегетаріанка. В її раціоні переважають зелень, фрукти та овочі. Тричі була мамою і в свої неповні 38 уже встигла овдовіти. Не має комплексів, з норовливим характером. Готова знову стати нареченою.

Щодня наша красуня з’їдає 120 кілограмів різних харчів. Не відмовляє собі і в солодощах. З найулюбленіших — булочки і зефір. Якщо ще хтось не здогадався, героїня цієї історії — Венді. Знаменита одеська слониха. Щоденний раціон «найпишнішої одеситки» доволі різноманітний. Як розповіла її нинішній «опікун», завідувач науковим відділом зоопарку Ольга Павлова, харчується Венді 3—4 рази на день. «Це багато зеленої маси влітку та сіна взимку. Крім цього, до раціону входять овочі, фрукти, але не кислі, пшенична каша з цукром, квашена капуста. Трохи хліба», — розповіла про «кулі-нарні вподобання» слонів працівниця зоосаду.

Вітчизняні дослідники час від часу проводять опитування серед українців щодо їх залежності від погодних умов.

Виходячи з результатів свіжих досліджень, сильно залежать від зміни погоди близько 10 відсотків жителів нашої країни. «Мене дуже пригнічує відсутність сонця»; «У мене тиск падає»; «Майже щодня — занепад сил», — скаржаться респонденти.

Цікаво, що жінки відчувають нездужання, пов’язані зі зміною погодних умов, втричі частіше за чоловіків (15 відсотків і 5 відсотків відповідно). Крім того, найбільш метеозалежними виявилися опитані у віці 35—45 років (13 відсотків).

Науковці з Імперського коледжу Лондона й Університету штату Вашингтон повідомили, що вірусний гепатит — одна з основних причин смертей та інвалідності на Землі. Це захворювання стало в один ряд із туберкульозом, малярією та ВІЛ.

Вчені проаналізували дані із 183 країн. Згідно з результатами дослідження, винуватцями більшості летальних випадків були віруси гепатиту В та С, які спричиняють цироз і рак печінки.

Звісно, кожна українська господиня вміє квасити/маринувати огірки, у кожної є свої рецептурні таємниці. Сьогодні, у гарячу огіркову пору, нагадаємо (а хтось, можливо, дізнається уперше) «маленькі хитрощі» високих смакових якостей однієї з найпопулярніших в Україні страв під картопельку, сальце, і не тільки:

• для засолювання ранні сорти не годяться, краще брати огірки пізніших зборів;
• одна з ознак сорту, що годиться для соління/маринування, — гострі пупчики на шкірці;
• найкраще квасити/маринувати щойно зібрані плоди;
• якщо купуєте огірки на ринку, не полінуйтеся їх добряче промити (не менше двох, але не більше п’яти годин), періодично міняючи холодну воду;