№ 62 (21740) субота 23 липня 2016 року

Вранці 20 липня в центрі Києва підірвали автомобіль, в якому перебував Павло Шеремет, один з найталановитіших журналістів. Людина, відома у світі. Вбивство, судячи з усього, було підготовлене та здійснене професіоналами, а замовлене могутніми людьми.

Гучне відлуння київського вибуху

Хто замовив і хто виконав злочинне замовлення, зараз встановлюють слідчі. До з’ясування всіх обставин звинувачувати когось конкретно неможна. Наразі можна сказати, що розслідування ведеться під особистим контролем Президента України із залученням не тільки українських, а й закордонних фахівців.

Популярність Павла Шеремета така велика, що заяви з вимогою знайти і покарати винних зробили керівники низки держав і представники міністерств закордонних справ, включаючи Державний департамент США. А прес-секретар президента Путіна висловив стурбованість з приводу загибелі російського громадянина.

Учора Україна попрощалася з відомим журналістом, людиною непохитної позиції й великого авторитету у світі Павлом Шереметом. Тисячі людей прийшли до Українського дому, щоб віддати шану жертві чергового зухвалого злочину проти журналістів. Увечері тіло вбитого літаком доставили на батьківщину — у Мінськ, де сьогодні, 23 липня, відбудеться похорон.

Як повідомило напередодні «Дзеркало тижня», посилаючись на джерело в правоохоронних органах, слідство у справі про вбивство Павла Шеремета схиляється до версії, що ціллю злочинців був саме він. «Розрахунок був точний і грамотний. Вибухівки було закладено рівно стільки, щоб вистачило тільки для водія і не вразило нікого поруч... Це було полювання винятково на жертву вбивства...» — інформує dt.ua. За словами джерела, «смерть настала від великої, швидкої і критичної для життя (хвилина — дві) крововтрати та шоку. Шансів не було».

Минулого тижня завершила роботу четверта сесія Верховної Ради України восьмого скликання. Чим же вона запам’яталася? Перше, що постає перед очима, — напівпорожній зал, заблокована трибуна, шарпанина поважних дядечків у краватках і без, жонглерські маніпуляції з кнопками для голосування, а під завісу ще й баражування під куполом маленького безпілотника. Такі ось закарбувалися телевізійні картинки.

Недарма на підсумковій прес-конференції, на яку з’їхалися більше сотні журналістів з різних куточків країни, спікер парламенту звернувся до представників мас-медіа з пропозицією перестати показувати бійки, блокування трибуни та депутатів-прогульників і висвітлювати саме роботу Верховної Ради, бо: «поки телебачення транслює нескінченне шоу, Рада, більшість її депутатів займаються повсякденною копіткою працею, пишуть та приймають життєво важливі для країни закони».

Що ж відбувалося під час засідань четвертої сесії Верховної Ради восьмого скликання з точки зору європейської інтеграції України, виконання Угоди про асоціацію з ЄС і наближення до європейського законодавства? Безперечно, серед ухвалених законів та постанов, є і ціла низка тих, що наближають європейську інтеграцію нашої країни.

Українсько-американські навчання «Сі бриз-2016» («Морський бриз») проводяться з 18 до 30 липня в рамках програми НАТО «Партнерство заради миру». У них беруть участь близько 4 тисяч військовослужбовців із 16 країн. Окрім України та США, представлені також Болгарія, Велика Британія, Греція, Грузія, Італія, Іспанія, Литва, Молдова, Норвегія, Польща, Румунія, Туреччина, Швеція, Фінляндія.

«Сі бриз-2016» проходить у північно-західній частині Чорного моря, а також на території Одеської та Миколаївської областей. Цього року для навчань вперше залучені південні райони Одещини.

Задіяні значні сили: понад 25 бойових кораблів, катерів та суден забезпечення від Військово-Морських сил і Державної прикордонної служби України, ВМС США, Румунії та Туреччини, близько 20 літаків та гелікоптерів, понад 140 одиниць автомобільної та бронетехніки, до 700 військовослужбовців морської піхоти та інших сухопутних підрозділів. Частина країн представлена на вишколі тренувальними групами, інженерними підрозділами, офіцерами штабу, спостерігачами та інструкторами.

Як повідомляли «ЧН» у попередньому номері (див. публікації «Скандальна прелюдія» та «Одеський припортовий: продати чи сплавити?»), у понеділок, 18 липня, збіг термін подачі заявок на участь у конкурсі з продажу ПАТ «ОПЗ». Підводні рифи ризиків та скандали навколо підприємства зробили свою справу: в означений час позмагатися в аукціоні не зголосився жоден претендент.

Через відсутність заявок Фонд держмайна змушений був визнати конкурс таким, що не відбувся у зв’язку з відсутністю попиту.

«З моменту публікації оголошення про продаж заводу ним зацікавилися потенційні інвестори, які підписали відповідні договори про конфіденційність. Але після знайомства з пакетом документів і вивчення ситуації в Україні та довкола заводу всі вони висловили неготовність брати участь у конкурсі на визначених умовах та озвучили головні причини свого рішення.

Сьогодні завершується VII Одеський міжнародний кінофестиваль — без сумніву, одна з найбільших культурних подій не лише нашого міста, а й усієї країни.

Здається, на жодному з попередніх фестивалів такої насиченості най-різноманітнішими подіями не було. Це, передусім, фільми, що беруть участь у кількох кон-курсних та позаконкурсних програмах, й не лише у фестивальних центрах, а також кіноринки, презентації, різноманітні пов’язані з кіно виставки, дискусії тощо. Незважаючи на спеку, всі фестивальні локації, як зараз кажуть, були переповнені від ранку до пізньої ночі. Доброзичлива та охоча до різних культурних розваг одеська публіка щирими оплесками супроводжувала кожну картину.

Про те, щоб потрапити на всі фестивальні події та описати їх, годі було й думати. Доводиться вибирати. І, мабуть, читачі наші розуміють, що вибір найчастіше падає на ту подію, у якій представлена Україна. Цьогоріч, до речі, похідні від цього імені слова «український», «українське» на цьому чи не найбільшому в нашій країні між-народному кінофорумі лунали найчастіше. Не-легко у цій нотатці віддати перевагу чомусь од-ному, тому — по порядку, й лише про деякі події.

У Чабанці (як часто називають селище Чорноморське), що під Одесою, працює незвичайний літній табір — інтегрований. Окрім дітей багатьох національностей, там відпочивають люди з обмеженими фізичними можливостями і вимушені переселенці зі Сходу. Серед волонтерів — роми різного віку та американці.

Маленька ромка Сніжана — з Подільська. У Чабанці вона лише кілька днів, а вже встигла знайти подругу. Ще вночі з Харкова приїхала Ксюша. «Вона, тільки-но приїхала, ми зразу подружилися. Зараз граємося ляльками, у нас їх тут багато. Вони загадують бажання, а ми їх нікому не розказуємо, бо це секрет», — ділиться Сніжанка. Дівчатка тепер не розлий вода. Етнічні розбіжності й різні забобони дорослих їх не лякають. Усе завдяки інтегрованому табору, в який пощастило потрапити.

«У таборі — українські, ромські й інших національностей діти та молодь. Тут вони мають змогу спілкуватися одне з одним. Потім багато хто підтримує ці зв’язки. Це допоможе їм дружити в майбутньому, коли вони стануть до-рослими, позбавить їх тих сте-реотипів, якими наповнені голови людей з уже сформованою психікою, життєвими установками», — зауважив Максим Джум, органі-затор інтегрованого табору, голова благодійного фонду «Планета добрих людей».

В одеському санаторії «Ластівка» перебувають на відпочинку 23 дітей із міста Мар’їнка Донецької області. Цей заклад розташований на Дачі Ковалевського, на березі моря, де можна приймати сонячні, повітряні та морські ванни, тож діткам, які проживають поблизу зони проведення АТО, такі оздоровлення та відпочинок потрібні, як нікому.

Головний лікар «Ластівки» Ольга Панченко розповідає:

— Волонтери привезли до нас 8 хлопчиків та 15 дівчаток віком від 8 до 15 років з Мар’їнки, які відпочиватимуть у нас упродовж місяця за кошти міського бюджету Одеси. Діти забезпечені посиленим п’ятиразовим харчуванням, проходять огляд лікарів і, за необхідності, отримують лікування, в тому числі стоматологічне. Крім цього, в санаторії активно застосовуються різні види фізіотерапії: масаж, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика. За побажанням батьків, з дітьми проводяться групові та індивідуальні психологічні заняття. Загалом, діти відкриті, контактні. Навряд чи впродовж місяця вони сумуватимуть за домівкою: з ними постійно проводимо заняття, розважальні та спортивні заходи. Юні футболісти з Мар’їнки взяли участь у товариському матчі з командами дітей із сусідніх санаторіїв. Недавно всі разом весело святкували Івана Купала, а дівчатка різного віку з нетерпінням готуються до конкурсу «Міс «Ластівка».

Завжди мріялось, щоб наші пенсіонери, як і їх закордонні ровесники, мали можливість подорожувати. Здійснити цю мрію вдалося завдяки фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє», який у рамках проекту «Місце зустрічі — діалог» підтримав екскурсію до Білгорода-Дністровського. Серед учасників поїздки — пенсі-онери, які постраждали під час Другої світової війни, пенсіонери, що переїхали із зони АТО, волонтери громадської організації  «ІТ-бабусі». Деяким мандрівникам — під 90 років. За них хвилювалися чи не найбільше. Як вони витримають подорож тривалістю у цілий день?

Великим комфортабельним автобусом  вирушили з Одеси до Білгорода-Дністровського, стародавнього міста з цікавою історією, розташованого на березі Дністровського лиману.

— Я вперше їду в Білгород-Дністровську фортецю, — розповідає 87-річна Надія Гомонюк, — хоча давно мріяла туди потрапити. Адже мій син, скульптор, робив копії   пам’яток старовини, які знаходили на території фортеці, і я з нетерпінням чекала цієї екскурсії.

В Одеській області вперше в Україні запустили ринок енергосервісу 13 липня у Савранському районі оголосили тендер на закупівлю енергосервісу для двох місцевих шкіл. Для його підготовки райдержадміністрація залучила енергоаудиторів, які проаналізували обидва об’єкти. Крім того, провели велику підготовчу роботу у співпраці з експертами Держагентства з енергоефективності та енергозбереження. В результаті тендер оголосили раніше, ніж у Києві, хоча передбачалося, що столична влада впорається першою.

Чому ця подія є дуже важливою в масштабах всієї України, розповів ініціатор підготовки тендеру, заступник голови Савранської РДА з економічних питань Олександр Хапатнюковський.

— У чому суть енергосервісу і тендеру щодо нього? Йдеться про те, що для місцевих об’єктів (у даному випадку — двох шкіл) послуги для підвищення енергоефективності закуповуватимуть у компанії, яка запропонує кращі умови?

Із липня цього року зареєструвати громадське об’єднання можна буде не лише в управлінні юстиції, а й у 100 місцевих центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Дотепер, згідно із законодавством, зареєструвати громадське об’єднання можна було лише в обласному управлінні юстиції, що ускладнювало процедуру, оскільки громадянам із сіл, селищ та міст області дуже незручно їхати до м. Одеси, щоб подати документи.

Для створення доступних умов для легалізації громадських формувань Міністерство юстиції України вирішило збільшити точки доступу до реєстрації громадських об’єднань та наділити місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги функціями з прийняття та видачі документів для державної реєстрації громадських організацій. Зараз в Одеській області діють сім таких центрів (три в Одесі, а також в Ізмаїлі, Роздільній, Арцизі та Подільську), а з 1 вересня 2016 року в кожному районі будуть створені ще 26 бюро правової допомоги у складі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким з 2017-го планується передати функції з державної реєстрації громадських формувань. Відповідний наказ Міністерства юстиції України набрав чинності 24 червня 2016 року.

Чи зараховується до страхового стажу час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах?

Страховий стаж починаючи з січня 2004 року враховується за умови, що особа підлягала обов’язковому державному страхуванню та за неї сплачувалися страхові внески (за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку). У ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 №1058-IV (далі — Закон) визначено коло застрахованих осіб. Студенти, слухачі навчальних закладів за Законом не є застрахованими особами. Отже й періоди навчання після 1.01.2004 не зараховуються до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії.

Згідно з пунктом «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 № 1788-XII час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі зараховується до стажу роботи.

З початку року, в січні—червні, платники податків Одещини спрямували до бюджету майже 220 млн грн військового збору.

Це перевищує минулорічні показники відповідного періоду майже на 65 млн грн, або на 42%.

Нагадаємо, що платниками збору є фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти, котрі отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Збір сплачується з усіх доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

Тоді йшов десятий рік, як я звільнився із концтабору. Мешкав у Первомайську Миколаївської області, працював вихователем у допоміжній школі №14, бо до нормальної мене не допускали. А підробляв екскурсоводом, у вихідні супроводжуючи автобуси то в Кишинів до крамниць, то в Одесу на море, то в Уманський парк, то до Києва.

А зовсім поруч, за три години поїздки, був «Хутір «Надія» — державний музей-заповідник І. Тобілевича (Карпенка-Карого). Розташована ця пам’ятка поблизу села Миколаївка, за 20 кілометрів від Кіровограда. Є однією з найвидатніших історико-культурних пам’яток України, статус заповідника-музею отримала в 1956 році.

Садиба стоїть серед дубів, струнких осокорів, ясенів, гледичії, тополь. Більше ста років тому на місці, де тепер шумлять дерева, квітне фруктовий сад, був степ. Оазу заснував видатний український драматург, театральний і суспільний діяч Іван Тобілевич. Саме на честь своєї дружини — Надії Тарковської — він і назвав хутір. Багато років це місце було творчою лабораторією драматурга. Тут були написані «Сто тисяч» і «Господар», історична драма «Сава Чалий» і ще з десяток творів.

Шановна редакціє улюбленої «Чорноморки!»

Вітаю вас з днем народження рідної газети, бажаю усім творчих успіхів, збільшення тиражу, цікавих дописувачів, міцного здоров’я всім членам колективу, сімейного благополуччя та миру нашій рідній Україні.

Я колись уже писала (гадаю, ви пам’ятаєте), що наші дні народження збігаються — 19 липня. Розповідала і про те, як 28 років тому мій син В’ячеслав на моє 50-ліття приїхав зі своєю майбутньою дружиною Ганнусею (тоді — обоє студенти Тираспольського педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка) і подарував мені 50 троянд:

— Мамо, це мій подарунок тобі. А ти привітай і Ганнусю — в неї теж сьогодні день народження!

Кількість людей, які, припускають медики, отруїлися шаурмою в одному з ізмаїльських кафе, на ранок п’ятниці збільшилася до 77.

Понад 50 осіб, серед яких 13 дітей, госпіталі-зували в інфекційне відділення лікарні з попереднім діагнозом «харчова токсична інфек-ція». Серед потерпілих — вагітна жінка і навіть кількамісячна дитина, якій також давали куштувати отруєну згубними бактеріями їжу. Медики підозрюють зараження сальмонельозом. Про це громадськість через соціальні мережі поінформував міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко.

За його словами, профільні фахівці та представники міської влади провели епідрозслідування випадків харчової токсичної та гострої кишкової інфекцій. Виявилося, що горезвісне кафе працювало без відповідних дозвільних документів. Люди згадують, що три роки тому відвідувачі отруїлися там фруктовим фрешем. Підприємця неодноразово штрафували, а заклад опечатували. Та його знову і знову відкривали... У рамках попереднього розслідування встановлено, що того дня, коли отруїлися люди, у кафе було приготовлено і продано 80 порцій шаурми.

Після трагедії, яка сталася в Затоці 14 червня, коли в морі потонули двоє дітей і двоє дорослих, пляжі Одещини — під пильною увагою як облдержадміністрації, так і громадських активістів. Чи відповідає курортна зона чинним нормативам, чи є тут все необхідне для безпечного відпочинку, а в разі виникнення надзвичайної ситуації — для проведення рятувальної операції? Цього разу інспектували відомі курорти Овідіопольського району.

Перший за списком — Каро-ліно-Бугаз. Мета перевірки: чи є рятувальники і як вони оснащені?

На базі, розташованій у самому серці Кароліно-Бугаза, куди щороку приїжджають тисячі відпочивальників, впадає у вічі сміття: на кілька кілометрів — лише кілька переповнених урн біля торговельного павільйону. На всю територію — один туалет (без вікон, без дверей), до якого від пляжу далеченько. На базі пробують віджартовуватися, що й кущі, мовляв, поруч, і море близько...