№ 58-59 (21736-21737) субота 9 липня 2016 року

Результати саміту лідерів країн-членів та країн-партнерів НАТО, який у ці дні, 8-9 липня, проходить у Варшаві, вплинуть не тільки на розвиток подій у нашій країні. Вони змінять обстановку в усьому світі. І, швидше за все, повернуть Північноатлантичний альянс до політики протистояння і стримування Росії.

Від Бухареста до Ньюпорта

Сучасна Росія, звичайно, не СРСР. Але імперія, чверть століття тому втративши Східну Європу з Варшавським договором і колишні союзні республіки, зберегла політичну та економічну інфраструктуру, необ-хідну для ведення війни. А за останні роки частково відновила боєздатні збройні сили. Цих сил і ядерної зброї, отриманої у спадщину від Радянського Союзу, цілком достатньо для проведення короткострокових операцій із застосуванням звичайних озброєнь як у Європі, так і за її межами. А в разі необхідності — і для превентивного ядерного удару.

Польська преса оприлюднила відкрите звернення трьох колишніх президентів РП, інтелектуалів, публіцистів, громадських і духовних діячів своєї держави: «Дякуємо за ваш лист та просимо пробачити кривди, завдані нашим братам українцям польськими руками».

Це — відповідь на звернення відомих державних та громадських діячів України, глав українських традиційних церков та інтелектуалів до проводу Польської держави, духовних і культурних діячів РП та всього польського суспільства, поширене напередодні роковин Волинської трагедії, із закликом до примирення та мудрості, щоб «не допустити мови ворожнечі, яка може підмінити християнські почуття прощення і порозуміння» («ЧН» опублікували його у номері за 9 червня під заголовком «Єднання у покаянні і прощенні»).

«Можна ствердити, що і в українському, і в  польському суспільствах є потужні сили, які мають мужність пробачити одне одному кривди минулого заради миру, співпраці й процвітання нинішніх і майбутніх поколінь», — наголошується на сайті ініціативної групи «Першого грудня», до якої входять моральні авторитети нашої держави.

Байка про три кілометри

Щодня про реформи
ведуться розмови:
пенсійну, шкільну, судову,
урядову...
На кожнім каналі —
брехливі дебати:
шукають, хто винен,
кого покарати.

Зміна парадигми економічного розвитку — один із серйозних викликів, який стоїть перед сучасною Україною. Що зможе запропонувати наша країна на світовому ринку замість продукції металургії, хімічної промисловості та інших енергозатратних й екологічно шкідливих промислових виробництв?

Тим часом в успішних державах дедалі популярнішим та продуктивнішим стає сектор культурного підприємництва. Сьогодні це один із найдинамічніших секторів світової економіки, який виник внаслідок розвитку цифрових технологій та розвитку світових мереж обміну інформацією. Культура стала не лише засобом витрачання коштів, а й способом їх залучення, створення нових робочих місць, розвитку туризму.

Так, у США впродовж останніх двадцяти років культурне підприємництво дає більше доходу, ніж авіаційна галузь. Уже понад десятиліття культурні індустрії генерують 10% ВВП Великобританії. Останніх тридцять років британська музична індустрія дає доходи вищі, ніж інженерний сектор, а місцеві музиканти, актори та режисери приносять своїй країні більше коштів, аніж сукупно сільське господарство та вугільна промисловість. Культурний та творчий сектор становить понад 2,6% ВВП Європейського Союзу, тоді як частка текстильної промисловості ЄС становить 0,5%, харчової — 1,9%. Понад 3,5% національного ВВП забезпечує культурне підприємництво в Естонії, де воно є найдинамічнішим сектором економіки.

У селі Пасат відкрито фельдшерсько-акушерський пункт, який розмістився у будівлі сільської ради. Кошти на ремонт приміщень були виділені з бюджету Балтської об’єднаної територіальної громади.

У закладі зробили якісний ремонт, провели каналізацію та автономне водопостачання, встановили бойлер. Медичний заклад забезпечений усіма ліками для надання невідкладної допомоги.

За словами голови Балтської об’єднаної територіальної громади Сергія Мазура, в рамках цільової програми «Здоров’я» на 2016—2017 роки ФАПи інших сіл також «переселятимуться» у вивільнені адмінбудівлі. Зокрема, у сусідніх Перельотах адмінзаклад, перепланувавши та замінивши дах також переобладнають під ФАП.

Для того, щоб завадити зриву Мінських домовленостей, як зазначив про це держсекретар США Джон Керрі під час візиту до Києва, потрібно залишати чинними санкції проти Росії, а Україні — прийняти розумне законодавство про місцеві вибори на Донбасі, зазначив у коментарі «Укрінформу» екс-посол США в Україні (2003—2006), директор Євразійського центру «Атлантичної ради» Джон Гербст.

Він підкреслив, що Москва досі не виконала жодного зі своїх зобов’язань за «Мінськом». Водночас, на його переконання, деякі ознаки вказують на те, що в РФ з’явилися певні зрушення у цьому питанні. По-перше, це можливість діалогу із застосуванням каналу Сурков-Нуланд, а, по-друге, це те, що російські ЗМІ більше не звертають багато уваги на ситуацію на сході України. «Якщо ці зрушення призведуть до того, що Москва робитиме все, що має робити за Мінськими угодами, це буде чудово. Але для того, щоб збільшити цю вірогідність, дуже важливо, залишати санкції чинними», — зазначив Джон Гербст.

Продовження. Початок у номері за 7 липня.

Ціннісні ресурси війни і миру: український формат

Безумовно, Національний інститут стратегічних досліджень у рамках своїх можливостей робить усе, щоб надати військово-політичному керівництву потрібні розробки, але цього мало. Критично мало. Виконання такого завдання потребує

об’єднання зусиль учених, представників держструктур та органів сектора безпеки й оборони, громадянського суспільства. Для об’єднання зусиль нам потрібен своєрідний «науковий хаб», певна точка докладання зусиль і знань. Де цей хаб буде створено, не так важливо, хоча, об’єктивно, саме НІСД має найкращі можливості для виконання ролі такого інтегратора. Головне — щоб його створили і він мав можливість виконувати свої завдання. Як каже один з ключових ідеологів гібридної війни, яку ведуть проти нас, російський генерал Герасимов, цінність науки — у передбаченні. Із цим складно не погодитися. Але нам це треба не просто повторювати як ритуальну фразу, а зробити основою практичної діяльності.

Ціна квитка на літак до Одеси впала до рівня поїзда чи автобуса

Національна авіакомпанія «Bravo Airways» відкриває 15 липня щоденні рейси за маршрутом Київ — Одеса з аеропорту «Жуляни».

«Національна авіакомпанія «Bravo Airways» робить безпрецедентний крок з наближення до європейських стандартів авіаперевезень — ціна на квитки до Одеси починається із 499 гривень. Щоденні рейси будуть виконуватися з Міжна-родного аеропорту «Київ» (Жуляни) із 15 липня Boeing 737», — йдеться у повідомленні прес-службі аеропорту.

Слід зазначити, що вартість квитка на комфортабельний автобус «Одеса—Київ» обходиться пасажирам 300—415 гривень, а квиток на швидкісний «Інтерсіті» — від 430 гривень.

Президент Петро Порошенко звільнив з посад трьох голів райдержадміністрацій Одещини.

Відповідно до розпоряджень, датованих 6 липня, Михайло Тітарчук (уже екс-керівник Білгород-Дністровської РДА) та Олег Варивода (Миколаївської) звільнені у зв’язку з переходом на іншу роботу. Перший став заступником міністра Кабінету Міністрів, другий проходить процедуру призначення на посаду керівника служби автомобільних доріг нашої області.

Олег Білинський, якому в лютому депутати Татарбунарської райради більшістю голосів висловили недовіру, начебто написав заяву «за власним» і президент цю відставку прийняв.

Більшість своїх висновків про навколишній світ ми робимо на основі порівнянь. Порівнюємо і впорядковуємо, розташовуючи об’єкти порівняння у певній послідовності. Є перше місце, друге тощо. В основі порівняння — дійсні числа. Це єдині об’єкти математики, щодо яких можна сказати, яке з них більше.

Як бути щодо такої характеристики держави, як ефективність її державного апарату? За роки незалежності цей апарат у нас виріс і має тенденцію до подальшого зростання. Зараз він сягає десь 370 тисяч осіб. За радянських часів він був на рівні 60 тисяч осіб. Але у радянські часи держава контролювала все: сільське господарство — що сіяти, де, коли і як збирати; скільки виготовити пар взуття різних категорій і як їх розподілити серед населення та за якою ціною; що купувати за кордоном і що продавати; що читати і дивитися в кіно і по телебаченню; що вважати добром і що вважати злом тощо. Держава визначала стратегічну, хоча й примарну, мету існування країни та її громадян. Одне слово, на те вона і тоталітарна держава, щоб контролювати все.

5. Імпічмент після каденції

Деякі президенти, які заслуговують на імпічмент, шляхом різних, часом далеко не правослушних дій, уникають імпічменту за час своєї каденції і виходять на пенсію «чистими» з «води» своїх незаконних вчинків.

На таку оказію «Закон про імпічмент» має запровадити  особливу статтю «Імпічмент після каденції».

Після  каденції президент і далі зберіга за собою низку привілеїв. Ці привілеї засвідчують, що президент чесно відбув свою каденцію і має всі підстави бути шанованим громадянином.

Але ті депутати ВР, підтримані виборцями, які за час каденції такого президента, мали думку, що ряд фактів з його діяльности цілком заслуговували на імпічмент, і навіть робили кроки для здійснення імпічменту, мають право і після відбуття таким президентом своєї каденції клопотатися про «імпічмент після каденції». Цей захід має зняти зі  «штрафного» лідера всі привілеї, збережені за ним після каденції, включно з вивласненням не менше 90% майна хитрюгана.

Як їх знизити — знає лідер Радикальної партії Олег Ляшко

Українці ще не оговталися від попереднього підвищення тарифів на комуналку, не вилізли з боргів по квартплаті, аж раптом — новий удар. З 1 липня ціни на газ для населення знову зросли вдвічі… Мільйони людей з жахом чекають на прихід зими, яку з такими здирницькими тарифами можуть просто не пережити.

Субсидії, які, мов крихту з панського столу, кидають людям, насправді — обман. Виділені з держбюджету 40 мільярдів гривень йдуть не в кишені українців, а в кишені олігархів-власників енергетичних компаній. Це — «компенсація» за штучно завищені тарифи. А люди, які чесно сплачують податки, повинні платити за корупцію влади, яка «прибідняється», ховаючи мільйонні статки в офшорах.

Продовження. Початок у номерах за 25 червня і 2 липня.

На північно-східній околиці Польщі є малюсіньке село, яке на більшості мап годі відшукати. Це — Живково. Веде сюди обсаджений старими липами вузький шлях. Від крайніх хат до кордону з Росією — півкілометра, а до Калінінграда — година їзди.

Живково — лелеча столиця. Сюди щороку прилітає понад сотня цих птахів, а відлітає більше двохсот. На кожному тутешньому подвір’ї — лелечі гнізда: на хатах, на стодолах, на деревах, на електричних стовпах. Інколи по три на одному даху, а в деяких подвір’ях — до десятка. Велика насолода споглядати цих птахів: як кружляють вони у небі, як поважно походжають луками й болотами, шукаючи поживу, або вчать літати малечу. Польотом лелек можна милуватися зі спеціально споруджених веж. У традиції багатьох народів лелека — птах священний: хто його скривдить — матиме нещастя. Сюди приїжджають з багатьох країн ті, чиє хобі — бердвочинг. Бердвочери — орнітологи-аматори, які люблять спостері-гати за птахами та фотографувати їх, у західних країнах це поширена форма відпочинку.

Здавна поселення було німецьким, звалося Севеке. По Другій світовій тутешніх німців виселили, а в їхні домівки вселили українців, депортованих під час сумнозвісної операції «Вісла». Сьогодні тут живуть їхні нащадки.

Майже сім років минуло від першої виставки творів художника, архітектора і педагога Георгія Косміаді (1886—1967) в Одесі. Й ось 5 липня в Історико-краєзнавчому музеї ми стали свідками чергової виставки цього майстра, присвяченої 130-літтю від дня його народження.

Роботи надані донькою художника Надією Саннов-Косміаді (Гамбург, Німеччина) з родинної колекції. У свої 93 роки вона залишається невтомним популяризатором його творчості, і, незважаючи на поважний вік, завітала на одеський вернісаж. По-дібна відданість пам’яті батька заслуговує низького поклону.

Нагадаємо, в Одесі мешкав дід Георгія — Костянтин Косміаді, нащадок грецьких суднобудівників. Тут народився його батько Петро, який згодом відкрив власну справу у Тифлісі, де Георгій і закінчив школу. Професію ж архітектора він здобув уже в Баку, а як художник відбувся в Москві, де брав уроки у Валентина Сєрова та Єгора Хруслова, тодішнього директора Третьяковської галереї.

Церемонії відкриття та закриття VII Одеського міжнародного кінофестивалю, що проходитимуть в Театрі опери та балету 15 та 23 липня, вестиме відома телеведуча, акторка і продюсер Маша Єфросиніна. Цю місію вона виконує уже кілька років поспіль, а торік у рамках ОМКФ відбувся ще й благодійний Charity Weekend, створений нею спільно з фондом «Твоя опора».

Шанувальників музики та кіно очікує сюрприз: однією з родзинок відкриття фестивалю стане виступ переможниці «Євро- бачення-2016» Джамали. Спі-вачка представить власну джазову версію знаменитої пісні Джорджа Гершвіна «Sometime», написаної великим американським композитором для опери «Поргі і Бесс». В основі всесвітньовідомого хіта — українська колискова «Ой ходить сон коло вікон», яку він почув у Нью-Йорку у виконанні Українського національного хору.

Відразу після церемонії відкриття на гостей чекає урочистий прийом у кав’ярні «Сальєрі», де подаватимуть десерти та морозиво власного виготовлення, а частуватиме відвідувачів компанія «Фігаро-Кейтеринг». Ресторан Fratelli доповнить прийом італійською кухнею. Кондитерська «Бублікофф» презентує торт, розроблений за спеціальним ескізом ОМКФ.

21 липня в Одеській філармонії виступатиме один із найцікавіших європейських колективів, що виконує аргентинське танго у класичному складі, — віртуоз-оркестр Kiev Tango Project.

Це єдиний у Європі профе-сійний колектив у стилі танго, який може виконувати музику будь-яких напрямків — від хард-року до класики. Кожен його номер — це не просто шаблонна копія, а повноцінний твір, адаптований під конкретний склад оркестру.

Вже від перших композицій починаєш розуміти, чому цей колектив так люблять у різних країнах світу. Музикантам танго-оркестру аплодували глядачі Німеччини, Австрії, Польщі, Нідерландів, Франції, Швейцарії, Оману, Сінгапуру та Малайзії, країн СНД. 2015 рік ознаменувався великим туром у Китаї.

В архітектурному розмаїтті Одеси знаковим місцем є Театральна площа, адже саме з цього кварталу у 1794 році почалася забудова міста.

Родзинкою кварталу є, поза сумнівом, Одеський національний театр опери та балету. Але поруч з ним, на Рішельєвській, розташовані будівлі — пам’ятки архітектури, хоч і не такі знамениті, але не менш цікаві. Саме у цьому кварталі колись жили Рішельє, Ланжерон та Пушкін, і саме на цій порівняно невеликій території у ХІХ столітті розташовувалося аж сім банків.

Досліджуючи трансформацію забудови цих місць, можна простежити історію архітектури Одеси — від простих одноповерхових будинків до будівель у стилі бароко, класицизму, модерну і сталінського ампіру, а також дізнатися про долі її жителів від 1794-го до наших днів.

Майже впираючись у селищний парк, примостилася на роздоріжжі невеличка садиба. Поміж її густими, крислатими деревами не відразу й помітиш далеко не новий, але охайний будиночок, що вдивляється вікнами у вуличку, намагаючись, мабуть, розгледіти, що відбувається там, за зеленою завісою гілля. А навесні цей простір наповнює запах конвалій.  Принесені багато років тому з лісу, вони так розрослися, що створили цілу плантацію, обрамляючи алейку від хвіртки до входу в помешкання. Тут проживає Олексій Степанович Кузь. Це ім’я відоме не лише савранчанам, а й багатьом жителям району. Адже він — учитель, який виростив і виховав не одне покоління школярів.

Коли зустрічаю Олексія Степановича, відразу пригадую той період, коли він обіймав посаду директора Савранської середньої школи (бо саме тоді ми з ним і познайомилися). Високий, стрункий, з чорним, як вороняче крило, волоссям, цей чоловік відразу привертав до себе увагу. До того ж вишукано одягався. На ньому завжди був добре випрасуваний костюм, свіжа сорочка, краватка. Педагогічна робота звісно яка. Але ні вчителі, ні учні не пам’ятають, щоб Олексій Степанович виходив із себе, кричав. Розмовляв чистою літературною мовою, хоч викладав фізику, а не українську мову і літературу, як можна було подумати. Це був інтелігент.  Таким є й понині, хоч роки, як відомо, — річ невблаганна: нікого не минають, не зачепивши, не наклавши свій відбиток. А їх, тих років, уже 85 пролетіло. Та ще як швидко!

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Ліна КОСТЕНКО

Усе життя Софії Шеренгової пройняте палкою любов’ю до рідної землі, її людей. А з’явилося та вкоренилося це глибоке почуття, звичайно ж, у родині.

Софія записує себе до когорти експериментаторів. Мрій було багато: яким має бути її життя, як його прожити. Це «вічні» питання молодої людини. Вони виникали несподівано, хвилювали, але не приводили до розгубленості. У юності це закономірно, адже перед кожним — найважчий перехідний стан до самостійного дорослого життя, що нерідко руйнує напівдитячі оптимістичні плани. Скільки себе пам’ятає — завжди хотіла бути корисною та допомагати ближньому.

Дирекція будинку-інтернату, що на вул. Макаренка, 20 в Одесі, знайшла спосіб дати шанс на майбутнє своїм вихованкам.

Чергове свято за календарем. Дівчата готують урочисту програму. Помітно хвилюються. Цього дня до них традиційно має завітати багато гостей: волонтерів, представників різних благодійних організацій і, звісно ж, чиновників — подивитися, що й до чого. Хтось залишить тут частинку себе, свого серця і ще не раз повернеться сюди, щоб допомагати. Інші — попіаряться та й підуть. А вихованки інтернату залишаться. Йти їм нікуди — це їхня домівка.

Усім, що вміють, завдячують адміністрації закладу, в якому проживають. У дівчат повірили! Замість простого «нагодувати-одягнути» вихованок інтернату почали соціалізовувати. Простіше кажучи, навчати елементарним речам: самостійно вмиватися, прати власний одяг, готувати... Збільшили і можливий термін їхнього перебування в установі. Замість «від 4-х до 18-ти» тут вони можуть перебувати аж до 35 років, а то й довше.

Нещодавно в Impact Hub Odessa за сприяння українсько-німецького проекту «Київські діалоги» відбулася відкрита дискусія «Вплив молоді на розвиток районів», спрямована на популяризацію волонтерства на Одещині.

Сьогодні гостро обговорюється проблема занепаду сільських районів з точки зору соціальних та освітніх проектів. Якщо у великих містах волонтерство набирає обертів, то в містечках, селищах, селах воно не користується популярністю або й взагалі відсутнє. Вирішення цієї проблеми і намагалися знайти учасники відкритої дискусії «Вплив молоді на розвиток районів», що відбулася в рамках проекту Help and travel. Odessa regions. Це — регіональна частина всеукраїнської акції, організованої випускниками програми обміну FLEX. Що стосується Одещини, то вона включає в себе тур сімома районами області, який пройде 17—24 липня. Як уже повідомляла наша газета, у його рамках 20 волонтерів із залученням місцевої молоді відновлюватимуть в обраних районах публічні простори. Зокрема, візьмуть участь у культурних та екологічних проектах, навчатимуть надавати першу медичну допомогу, ну і, звісно, насолоджуватимуться співами і танцями під гітару.

Закінчення. Початок у номері за 2 липня.

11. Жодне інше число не має настільки сильної духовної складової, як цифра одинадцять. Із самого дитинства ті, хто народився в цей день, вибирають для себе шлях внутрішнього розвитку та милосердя. Матері-альні цінності хвилюють їх в останню чергу, вони передусім дбають про свою душу. Такі люди усвідомлюють силу слова, тому ретельно зважують усе, що говорять, і ніколи не дають непотрібних порад і рекомендацій. До їхньої думки, справді, варто прислухатися уважно — можна бути впевненим, що вони вже оцінили всі можливі наслідки прийняття такого рішення. Їхнє внутрішнє чуття межує з екстрасенсорним.

12. Від «одиниці» люди, народжені 12 числа, взяли тверду волю, позитивне ставлення до життя і незгасну енергію, а від «двійки» — внутрішню гармонію, баланс сил, блискучий організаторський талант і комунікабельність. Дванадцять — сакральне число для всього людства, і цю обставину не можна не враховувати. Більше тисячі років тому саме 12 обрали для визначення часу доби, поділу року на місяці і вимірювання довжини (фут = 12 дюймів). Не випадково, саме на «дванадцяток» найчастіше лягає особлива місія — вони можуть змінити світ на краще.

Автоматична міжпланетна станція Juno, завдання якої — дослідження хмар і полярних сяйв Юпітера — прибула до цієї планети, най-більшої у Сонячній системі.

Як інформує NASA, подорож «Юнони» від Землі до Юпітера тривала близько п’яти років. «Успіх! Робота двигуна завершена. Juno зараз обертається навколо Юпітера і готова роз-крити таємниці планети», — повідомило американське космічне нацагентство у Twitter.

Наступні два роки станція обертатиметься навколо Юпітера по еліптичній орбіті на відстані близько п’яти тисяч кілометрів від його поверхні. Нижче «Юнона» спускатися не буде, аби вберегтися від радіації.

«Юнона» — не перший косміч-ний апарат, який долетів до Юпітера. Наприкінці минулого століття цю планету інспектував американський зонд «Галілео», вивчаючи верхні шари атмосфе-ри гіганта та його супутники. Але унікальність «Юнони» в тому, що цей зонд вперше спробує зазирнути за хмарний покрив гігант-ської планети і вивчити її ядро. Його конструкція забезпечує захист від жорсткого випромінювання радіаційних поясів Юпітера.

Учені з Копенгагена встановили, що діяльність людей — один з головних чинників появи нових видів рослин і тварин. Результати цього дослідження опубліковані у журналі Nature.

Експерти стверджують, що саме люди є головними винуватцями зникнення різних видів флори і фауни на Землі. При цьому, зазначають, людина винна не тільки у зникненні тварин та рослин, але й впливає на появу цілком нових видів. Відбувається це через випадкове чи свідоме переселення та окультурення диких видів рослин. Нові екосистеми, за типом міського середовища, впливають на появу нових представників флори і фауни.

Науковці наводять конкретні приклади того, як людина вплинула на еволюцію. Скажімо, звичайний комар через роки зумів адаптуватися у підземках Лондона. Схрещуватися зі своїм початковим видом тепер він не може, тому такий комар вважається іншим, окремим видом.

А що, якби колеса могли обертатися не тільки вперед і назад, а й перпендикулярно до площини свого звичайного руху? Це б раз і назавжди змінило процес паркування.

Британський винахідник Вільям Лід’ярд втілив цю неймовірну ідею в життя й наочно продемонстрував її на прикладі реального автомобіля. Спроби створити щось подібне були і раніше, але унікальність саме цього винаходу полягає в тому, що автомобіль не потребує будь-яких серйозних модифікацій для встановлення на нього таких коліс.

Винахідник назвав колеса на свою честь — «колеса Лід’ярда». Автомобіль досить просто «перевзути» в них для того, щоб користуватися всіма їх перевагами. Вони підходять для будь-якої погоди, стану дороги і мають усі характеристики традицій-них автомобільних коліс. Вільям впевнений, що його проектом можуть зацікавитися такі великі компанії, як Goodyear або Honda.

Температура комфорту для більшості — 22—240С. Усе, що нижче й вище, спричиняє нам певні незручності. Нині пече нестерпно. І ще не скоро попустить. В Одесі вже є кілька осіб, постраждалих від спеки. Так, на Люстдорфській дорозі чоловік підігнав свою автівку до СТО для заміни колеса, поки порався з ним — перегрівся. Лікар «швидкої», який прибув за викликом, констатував смерть людини.

Загалом одесити та мешканці області в спекотну пору почали частіше викликати «швидку допомогу». Від задухи страждають сердечники, ті, хто потерпає від хронічних недуг. Трапляється, що зле людям, навіть дуже молодого віку, стає після того, як вони тривалий час поралися під пекучим сонцем на городі або в обідню пору бездумно вилежувалися на пляжі. Причому у багатьох випадках сонячні та теплові удари «підігрівали» пиво та інша алкогольна бридота.

Часто дорослі беруть із собою на пляж дітей до трирічного віку, чого категорично не можна робити. Громаду збентежив і випадок на пляжі Лузанівка, коли у семилітнього хлопчика у воді стався напад епілепсії. На щастя, дивну поведінку дитини примітив рятувальник, який допоміг малому вибратися з води, чого той самостійно не зміг би зробити.

16 липня в Одесі відбудеться відкриття нового футбольного сезону. Цього дня донецький «Шахтар» та київське «Динамо» розіграють UDP Суперкубок України. Вперше це буде не лише футбольний матч, а багатоденний фестиваль, який увінчуватиме зустріч між грандами українського футболу, про що організатори події повідомили на прес-конференції.

«В Одесі нікому не буде сумно! Весь тиждень на кількох локаціях міста відбуватимуться різноманітні заходи, починаючи від першої в Україні пересувної експозиції Суперкубка у супроводі цілого промо-кортежу і завершуючи тематичними вечірками та офіційною фан-зоною. Тобто все місто буде занурене в атмосферу свята. А кульмінацією всіх заходів, що разом виллються у справжній багатоденний фестиваль, стане футбольний матч за участю українських грандів — «Шахтаря» та «Динамо», який дасть потужний старт всьому прийдешньому сезону», — розповів президент прем’єр-ліги Володимир Генінсон.

Цього року титульним спонсором турніру стала компанія UDP. Суперкубок — це змагання двох противників, але це, перш за все, гра, яка об’єднує людей різного соціального статусу, віку та статі. Всіх українців.