Тестовий поріг спотикання
Із 5 травня по 17 червня в Україні проходила основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання якості знань. Охочих писати тести виявилося значно менше, ніж в усі попередні роки. За статистикою, на іспит з української мови та літератури, який є обов’язковим для будь-якого ВНЗ країни і результати якого зараховувалися випускникам в атестати, зареєструвалися 267 тисяч учнів (торік — 290 тисяч). Дійшли до нього 253 тисячі, з яких поріг «склав/не склав» подолали (і були допущені до складання іспитів з інших предметів) лише 230,7 тисячі.
Основна сесія позаду, а отже настав час «рахувати баранів». Результати, якщо порівнювати з минулорічними кампаніями, не дуже втішні. Це визнали і в Одеському регіональному центрі оцінювання якості освіти, і в громадській організації «Комітет виборців України», яка щорічно моніторить процес складання незалежного тестування абітурієнтами по всій Україні. Низьку явку абітурієнтів пояснюють трьома причинами. «Є такий фактор, як демографічна ситуація. Хоча вона не настільки вплинула. Найбільше позначилася війна — участь у ЗНО не змогли взяти абітурієнти з АРК Крим, деяких регіонів Донецької та Луганської областей. Усі умови для них були створені, але діти не прийшли. Маємо надію, що прийдуть повторну додаткову сесію, яка проводитиметься для них з 5 по 8 липня. Вплинув і пороговий бал, запроваджений для мови і літератури. Ті, хто його не здолав, до інших іспитів не допускалися», — зауважив Анатолій Анісімов, директор Одеського РЦОЯО.
Варто нагадати: в 2016-у відбулися певні зміни щодо визначення порогового бала. Якщо в минулі роки для всіх предметів мінімальними були 124 бали, з якими можна було вступати до будь-якого вишу, то цьогоріч планку підняли. «Фіксувалося багато випадків, коли бали абітурієнти набирали методом вгадування — навіть 128 і 130. Тому нині для профільних предметів встановили 140 балів, щоб уникнути вгадування. Повністю нівелювати «просте везіння» має пороговий бал. Для кожного предмета цього року він свій і визначається окремою спеціальною комісією. Для тієї ж мови і літератури — 23 зі 104 можливих. І в 2016-у 200 балів давали лише тим, хто показував максимальний результат — 104 зі 104 можливих балів», — пояснив Анатолій Анісімов.
Суворіші правила оцінювання позначилися на результатах абітурієнтів. Двохсотбальників значно поменшало. Скажімо, щодо математики. Торік 72 одеситів показали з цього предмету найвищі результати — 200 балів. А цього року максимум набрали лише двоє. Ще трьох 200-бальників маємо з української мови і літератури (в Одеській області у тестуванні з цього предмета брали участь 14806 школярів, з них близько півтори тисячі поріг не здолали. — Прим. авт.). По всій країні таких (оперуючи поки що лише даними з української мови та літератури, математики й історії України. — Прим. авт.) — лише 133, а не 700, як було торік.
Анатолій Анісімов зауважив, що нова шкала оцінювання дає об’єктивніші результати. «Тому сьогодні, якщо ви набрали лише 160—150 балів, — не переживайте. Це досить високі показники», — заспокоїв він абітурієнтів. Оцінити свої сили вже зараз і зрозуміти, на що можна розраховувати, кожен може на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Там опубліковані таблиці з рейтинговими балами, й окремо — скільки дітей у відсотковому значенні їх набрали. Це дає змогу абітурієнтам побачити результати конкурентів і визначитися, в який ВНЗ подавати документи.
«Нинішнього року правила прийому у виші змінилися. Тепер бюджетне місце йде за абітурієнтом. Стара схема залишилася тільки для медичних і педагогічних ВНЗ. Що це значить? Заздалегідь виші повідомляють у Міністерство, скільки бюджетних місць вони «потягнуть». Наприклад, хтось визначив для себе з якоїсь спеціальності 100 місць. А до них подали документи лише 50 абітурієнтів з високими балами. Отже, за цією спеціальністю для вишу і дадуть 50 бюджетних місць», — розповів директор регіонального центру оцінювання якості освіти.
Що ж до самого процесу складання ЗНО. Поки що обійшлося без ексцесів. За тими дільницями (загалом 51), на яких з 5 травня вели своє спостереження учасники громадського руху «ОПОРА», серйозних порушень не виявлено. «Були незначні, зі шпаргалками. Таких абітурієнтів вчасно виявляли і відсторонювали від подальшого проходження ЗНО», — повідомив Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації «Комітет виборців України».
Громадські активісти не лише були спостерігачами, а й проводили серед абітурієнтів (спільно з фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва) опитування. За його результатами вдалося, зокрема, з’ясувати, що самі учасники ЗНО довіряють такому оцінюванню знань на 90%, тоді як не довіряють лише 6%. Цікаві дані і щодо процесу підготовки. «Абсолютна більшість опитаних в Україні учнів та випускників шкіл (72%) вважає, що тих знань, які здобуваються у школі, достатньо для складання ЗНО. Натомість 22% учасників ЗНО кажуть, що шкільних знань для тестування недостатньо, а на думку ще 7% — недостатньо зовсім, навіть для отримання мінімального бала. З-поміж опитаних учасників тестування з української мови і літератури 37% відповіли, що, готуючись до нього, користувалися послугами індивідуального репетитора і ці додаткові заняття обійшлися їм у середньому 1204 гривні на місяць. Звідки настільки точна сума, ми собі ще не пояснили», — зауважив Анатолій Бойко. Він також додав, що, як свідчить опитування, на відсоток більше абітурієнтів (38%) до ЗНО готувалися самостійно, безкоштовні он/оф-лайн курси проходили 17%, а 24% не користувалися нічиєю допомогою.
До 4 липня триватиме додаткова сесія, до 8-го, як уже мовилося, — повторна додаткова, а вже з 9 липня, обіцяють у УЦОЯО, всі абітурієнти знатимуть свої результати і зможуть подавати документи у виші.
Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206