Українська національна ідея — одвічна жага до справедливості

Засвоєння патріотичних цінностей — тривалий процес. Ці цінності не закладені у генах, це не природна якість, а соціальна, й тому не успадковується, а формується цілеспрямовано, з використанням певних принципів та методів діяльності суб’єктів політичного процесу в їх роботі з підростаючим поколінням.

Патріотизм і націоналізм дуже близькі поняття. Патріотизм — це, так би мовити, початкова стадія духовності (любов до країни, рідних місць, предків). Націоналізм — вища стадія патріотизму, усвідомлення людиною її глибокої причетності до країни, мови, культури, історичної пам’яті. Патріотизм — почуття. Націоналізм — ідеологія, і це зовсім не панування однієї нації над іншою, що позначається терміном «нацизм».

Причини нинішніх проблем, як економічних і соціальних, так і військового конфлікту на сході, слід шукати в минулому. Вони безпосередньо пов’язані з трьома факторами, які перешкоджають значній частині населення зрозуміти, що таке власна держава, а саме — з втратою історичної пам’яті, з відсутністю самоусвідомлення і з пошануванням радянських стереотипів та міфів, насаджених Росією. Всі вони є наслідком цілеспрямованої системи виховання кількох поколінь, завданням якої було впровадження в суспільну свідомість чужої історичної концепції.

Серед найзначніших проблем загальноцивілізаційного розвитку на межі ХХ і ХХІ століть є національна ідея і нація. Сьогодні «національна ідея» та «національна свідомість» — це чи найуживаніші поняття в суспільнознавчій науці, хоча їх конкретний зміст кожен розуміє по-своєму. Науковці, вивчаючи питання стратегії розвитку української держави, наголошують на особливо гострому теоретичному осмисленні суспільних феноменів, що описуються цими поняттями, пов’язуючи суспільні розчарування українців з необізнаністю у цій сфері. Відтак вислів «національна ідея» — це вкрай багатозначний світоглядний конструкт, що передбачає створення в Україні монолітної політичної спільноти у форматі конструктивних націєтворчих процесів. На суспільному рівні необхідна наявність спільних цінностей, що є передумовою об’єднання індивідів у спільноту. Потрібен синтез цінностей у єдину систему для створення ідеалів. Передумовою зародження консолідуючої ідеї є усвідомлена єдність, яка дозволяє індивідам ототожнювати себе з нацією. Якщо спільні цінності, ідеали та усвідомлена єдність є передумовою об’єднання нації, то засобом її консолідації є політичний ресурс. Під політичним ресурсом у контексті статті слід розуміти сукупність засобів формування й управління суспільством. Для процесу формування національної ідеї потрібна усвідомлена єдність суспільства, його переконань, цінностей, ідеалів, мотивів та прагнень. Від реалізації цієї мети та її національної стратегії і залежатиме сила впливу національної ідеї.

Де треба шукати національну ідею українців? Тільки в житті, діях та піснях народу, у думках та творах його мудрих синів. Якщо проаналізувати хід боротьби українців з Польщею, Кримським ханством, Туреччиною, царською і більшовицькою Росією, кайзерівською і фашистською Німеччиною, неважко зрозуміти, що нашу національну ідею справді треба виразити одним, але дуже містким, словом — справедливість. Тобто українська національна ідея — це висока і споконвічна ідея справедливості. Про справедливість мріяли Пилип Орлик, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. За справедливість боролися українці і 1000 років тому, в княжі часи, коли відстоювали право жити незалежно і не сплачувати данину сусідам, серед яких і найсильніша країна того часу — Візантія. Справедливість відстоювали наші пращури під проводом Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Івана Мазепи, Івана Гонти, Максима Залізняка, коли боролися проти гноблення нашого народу Польщею та Росією. Мрія про справедливість підняла наш народ після більшовицького перевороту на боротьбу за вільну Україну. Жага справедливості для свого народу давала сили патріотам у довгій боротьбі з фашистською Німеччиною і радянською Росією під час Другої світової війни і після неї. Бо українці завжди вважали за справедливе, щоб кожен нагород жив у власній державі, спілкувався рідною мовою, мав свою церкву, сам обирав керівників, порядкував на власній землі за власним звичаєм. Тобто патріоти завжди боролися за право українців мати у своїй державі такі ж права, які мають німці в Німеччині, французи у Франції, поляки у Польщі. Бо це справедливо. Крім того, ми також хочемо, щоб і всі національні меншини мали в Україні такі ж права, які вони мають у Німеччині, Франції, Польщі.

Прагнення щастя й справедливості властиві майже всім націям і будь-якій людині. Справедлива нація створює умови всім чесним громадянам жити красиво. Кожна розумна, смілива і порядна людина повинна боротися за справедливість для народу, серед якого живе. Непорядні, нерозумні, боягузи, інші аморальні люди заради багатства, гордині, або через свою тупість втрачають совість і честь. Вони легко зраджують свій народ, бо не розуміють, чому в своїй країні треба розмовляти своєю мовою, жити за своїм звичаєм, обирати до влади патріотів, а не лукавих і шахраюватих інтернаціоналістів.

Справедливість вимагає, щоб кожен народ, що справіку живе на своїй землі, міг розмовляти своєю мовою, плекати свою національну освіту, науку та культуру, розбудовувати свою державу, утримувати армію на власних кордонах, отримувати інформацію із своїх ЗМІ, розвивати економіку, проводити в інтересах держави зовнішню і внутрішню політику, бо без усього цього народ приречений на загибель. Тобто національна ідея — це система цінностей, необхідних для вільного життя всього народу і кожного його представника. Означені цінності є складовими національної ідеї.

Українська національна ідея проголошує право і можливість всім чесним, законослухняним громадянам будь-якої національності жити в Україні так, як їм дозволяють власні здібності, освіта, працьовитість. Однак Конституція України, прийнята в 1996 році, не враховує української національної ідеї і тому стала інструментом нищення українського народу, а не дороговказом для розбудови української нації та держави.

Складовою української національної ідеї з позиції сьогодення є дії, спрямовані на формування українського народу, національного характеру, національної свідомості і національного світогляду. Це також боротьба за збереження і розвиток національної мови, культури, літератури, за створення національної школи, національної інтелігенції, тобто боротьба за національне відродження.

Українська ідея — це, передусім, патріотизм і національна гордість, самоповага й одночасно неприйняття шовінізму, у якій би формі він не проявлявся, зверхності до інших народів, це міжнаціональна злагода і гармонія.

Втілення української ідеї є любов до свого народу, турбота про його кращу долю, щастя, добробут і гідність. Сьогодні українська ідея — це насамперед творення держави, назва якої Україна.

Своєчасне визначення змісту й суті української національної ідеї — одна з основних передумов розвитку України на новому етапі розвитку європейського та міжнародного співтовариств, забезпечення її державності, опираючись на власні тисячолітні державницькі традиції, цінності, символи і пам’ятаючи, що Українська держава — це національно-історичний природний феномен. Йдеться також про незнищенність і доленосність ідеї суверенної, соборної, демократичної України, що закріпилася в ментальності, історичній пам’яті нашого народу. Отже, українська державницька ідея, як відображення української ідеї, має під собою міцний ґрунт.

Розвиток української ідеї зорі-єнтований передусім на те, що держава Україна відповідає перед громадянином за свою діяльність, а її головний обов’язок — утвердження й забезпечення прав та свобод людини. Носієм же суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні, як і задекларовано в Конституції, повинен бути український народ. Лише йому на-лежить право визначати й змінювати конституційний лад в Україні.

Українська національна ідея виступає фактично стрижнем світо-гляду та формує життєстійкість, життєздатність, життєву спроможність як громадянина, так і української нації в цілому.

Розглядаючи сутність і зміст української національної ідеї на сучасному етапі, ми повинні враховувати досвід її формування, всю історичну спадщину минулих епох, доповнювати її новими надбаннями і на цьому ґрунті базувати національно-патріотичне виховання майбутніх поколінь.

Українська національна ідея переможе тоді, коли вона оволодіє серцем і розумом, душею і духом кожного українця. На основі патріотизму і національної ідеї нам необхідно об’єднати все різнорідне населення нашої країни в єдину сім’ю задля збереження й розбудови сильної й успішної Української незалежної держави.

Микола БЕЗОТОСНИЙ,
кандидат історичних наук,
доцент.
м. Южне.