То була мета його життя
7 липня сповниться 95 років від дня народження Петра Дмитровича Яцика (1921—2001), бізнесмена, мецената, засновника Міжнародного конкурсу знавців української мови
Петро Яцик витратив мільйони доларів на розвиток української справи, підтримку української мови і пісні.
«Рідкісна, блискуча життєва кар’єра: селянський син з України став на канадській землі мільйонером. Сягнув вершин успіху та благополуччя, здолавши чимало несприятливих для нього обставин. Адже судилося йому у двадцять сім років починати в чужому краю своє життя заново, як мовиться, з чистої сторінки. І не мав він тоді нічого, крім власних рук та світлої голови», — цими рядками розпочинається книга Михайла Слабошпицького «Українець, який відмовився бути бідним».
Петро Яцик народився у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Але він вимушено залишив Україну. 1949-го прилетів до Канади і, стоячи в Монреалі на летовищі з 7 доларами в кишені, сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну».
Вже через рік переїхав до Торонто. Працював на різних роботах: мив посуд, різноробочим на молочарні, на залізниці. Через кілька років з двома партнерами розпочав свій перший бізнес — книгарню «Арка». Потім займався продажем меблів і, нарешті, будівництвом. The Prombank Investment Limited — бізнес, відомий не тільки в Торонто, а й в Онтаріо.
Характер Петра Яцика, за спогадами доньки Надії, сформувався ще в Україні. Те, що він народився в багатодітній сільській сім’ї і після смерті батька (Петрові тоді тільки 14 літ сповнилося) став годувальником родини, мусив допомагати мамі, а ще ж, не забуваймо, йшла війна, було нелегко жити «під совєтами» — все це загартувало характер майбутнього благодійника. Він належав до тих людей, життєвим кредо яких став вислів: «Те, що тебе не вб’є — зробить лише сильнішим». Напевне, сама природа наділила його неймо-вірною енергією та заповзятістю, які допомагали в житті. Так, він був великим працелюбом, тому все, за що б не взявся, було приречене на успіх. Він більше, аніж пересічна людина, аналізував і думав. Мав добре розвинене почуття гумору й до життя ставився надзвичайно серйозно, бо ж воно давалося йому нелегко. Яцик добре розумів: щоб досягнути успіху і вибитися в люди, потрібно все встигнути зробити в житті до певного часу.
Коли Петро Яцик розбагатів, він не занурився суто у свій бізнес, а як небайдужа людина зайнявся меценатством. Будучи українцем, усвідомлюючи болі, тривоги й нагальні проблеми свого народу, допомагав співвітчизникам як в Україні, так і в інших країнах. Брався тільки за довготривалі фундаментальні проекти, найголовнішими серед яких є «Енциклопедії українознавства», Український дослідницький інститут при Гарвардському університеті у США, науково-дослідні й інформаційні центри при Торонтському та Лондонському університетах, Міжнародний конкурс знавців української мови, названий тепер його іменем. Дуже багато коштів пожертвував Петро Дмитрович на добродійні справи, і то він робив не заради слави — то була мета його життя.
Петра Яцика обрали почесним доктором права Альбертського університету, він входив до наглядової ради Колумбійського університету, був науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.
Що ж прихиляло до нього людей? Що сприяло налагодженню ділових стосунків і розвитку бізнесу? Його інтелігентність, вимогливість (і до себе, і до працівників), почуття відповідальності і чесність. Як визнають колеги й друзі, партнери й конкуренти, він завжди дотримувався свого слова, тому йому вірили. Якщо виникали проблеми у бізнесі, не приховуючи, відверто говорив про них. І завжди знаходилися шляхи виходу з нелегкої ситуації. Прямота, яку дехто сприймав як різкість, і всі інші риси, притаманні йому як бізнесмену, допомогли Яцикові зміцнити свій авторитет. Він не підшуковував красивих слів, викладаючи думки, не вигадував дурниць, а завжди говорив конкретно, що і як робитиме. І його опоненти розуміли — мають справу з серйозною людиною.
Петро Яцик був гоноровою людиною — він пишався усіма своїми проектами, не лишень давав гроші, бо просили, а й вкладав у них багато праці. Як і в бізнесі, аналізував, розбирався детально в питаннях, знав, кому, скільки і навіщо потрібно, дізнавався, що за люди керуватимуть проектом. Для нього кожен проект був важливим, до кожного він докладав максимум зусиль і кожен тримав під контролем. Останнє його дітище — Міжнародний конкурс знавців української мови — став, як і сьогодні одностайно стверджують фахівці, початком самоусвідомлення української нації.
До всього, Петро Яцик, беззаперечно, був ерудитом: багато читав, добре розумівся на мистецтві. Захоплювався творами Олександра Архипенка, роботами карикатуриста Едварда Козака, гобеленами та дереворізами різнобічного художника Якова Гніздовського, чудовим голосом Дмитра Гнатюка. Сам співав у хорі, належав до Пласту та українських громадських організацій, яким багато допомагав. Любив свій котедж, навіть той перший, невеличкий, у якому не було води й опалення, але... власний. Найбільше любив відпочивати, пораючись на городі. Грав у волейбол. А у гольф не грав, як більшість у його оточенні, — казав, що то для «старших».
Петра Яцика нагороджено «Почесною відзнакою Президента України» у 1996 році, а до його вісімдесятиліття — орденом Князя Ярослава Мудрого.
Помер Петро Дмитрович 1 листопада 2001 року і похований на кладовищі Парк Лавн у Торонто.
Підготував
Ярослав ШЛАПАК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206