№ 55-56 (21732-21733) субота 2 липня 2016 року

Небагато часу залишилося до того, як літо, що настало, перетворить українських політиків у відпускників. Але цей час у них розписаний по годинах, сповнений клопотами, проектами створення нових партій і мріями, яким не судилося здійснитися.

Конституція скам’яніла

Цього тижня без пишноти відзначили 20-річчя Конституції України. Парламент зібрався на урочисте засідання. Були присутні батьки-засновники і представники всіх гілок влади, а виступи із загальним рефреном «Конституція хороша, але не виконується» транслювалися в прямому ефірі на всю країну.

Одночасно в засобах масової інформації та в мережі публікувалися матеріали про те, як упродовж двадцяти років політики і чиновники намагалися поєднати красиво написаний текст Основного Закону з реаліями нашого життя та що з цього виходило. Леонід Кучма, наприклад, використовував Конституцію для будівництва чиновницької вертикалі і конвертації влади у власність. Віктор Ющенко на систему, збудовану Леонідом Даниловичем, спробував натягнути вишиванку. А Віктор Янукович готову олігархічну систему пристосував для рекету і збагачення своєї зграї.

4. Місце «Закону про iмпічмент» у державі

«Закон про імпічмент» лідера або президента — це демократичний засіб утримувати виборну особу від правопорушень.

Особливої ваги цей закон набирає у всуціль корумпованій країні, де корупція не чужа й виборним особам, серед них і президентам.

Тому в таких країнах для «Закону про імпічмент» має бути особливе місце у розбудові держави. До таких держав належить і Україна.

1. Передусім, імпічмент у корумпованій країні має бути легко досяжний, чого нема у західніх зразках такого закону. Тому, під цим оглядом, не можна копіювати саме цей закон з доробку Заходу. «Закон про імпічмент» в Україні має бути цілком свій, український. Він має бути чинником стримування нездорових помислів високої особи.
2. Присяга президента при вступі на посаду у країні, де релігію дискредитовано, і нема певности, що заприсяженець — вірянин, мусить відбуватися не на Біблії, а на тексті Конституції України та на «Законі про імпічмент». Ці два документи символізують межі, яких не може переступати президент. І ці межі слід підкреслити саме на інавгурації.
3. Мало того. У кабінеті новообраного президента, у Кабінеті Міністрів, у кулуарах Верховної Ради поруч із Конституцією має бути місце і для «Закону про (легко досяжний) імпічмент».

В Одесі триває протестна акція, учасники якої вимагають відставки Геннадія Труханова, а також висувають цілу низку претензій до міської влади і рішень, які ухвалює міськрада. Сама акція, а вона, нагадаємо, безстрокова, не є велелюдною, але в четвер, з огляду на чергову сесію міськради, до протестувальників приєдналися кількасот городян.

Аби люди не завадили депутатам і чиновникам гнути свою лінію, на захист мерії став посилений по-ліцейський кодон. Без сутичок не обійшлося. Зчинилася штовханина. На Думській підпалили шини. По-ліцейські застосували сльозогінний газ, двох активістів доставили в райвідділ, ще п’ятьох — «запросили» на профілактичну бесіду.

Проти чого виступали? Одні — проти так званого зонінгу (документ, який деталізує генеральний план міста і проект якого, на думку опонентів мерії, дає змогу забудовувати історичну частину Одеси, її зелені зони та узбережжя). Втім, це питання з порядку денного четвергової сесії зняли ще напередодні. ВО «Свобода», зі свого боку, звинувачує депутатський корпус на чолі з головою у «тотальному економічному визиску міста», відсутності стратегії розвитку, нехтуванні екологічною небезпекою, яка нависла через жахливе становище сміттєзвалища «Дальницькі кар’єри», невиконанні закону про декомунізацію тощо.

Одеса давно так не дивувалася і не раділа: наша землячка народила аж п’ятеро малюків!

Щасливою мамою п’ятірні стала співробітниця комунального підприємства «Міський інформаційно-аналітичний центр» Оксана Кобелецька. У цій родині вже зростає трирічна донька, яка стане старшою сестрою відразу для трьох братиків і двох сестричок.

Отож, серед п’яти близнюків — три хлопчики і дві дівчинки, масою тіла при народженні, відповідно, 1810 грамів, 1190, 1720, 1250 та 1450. Їм батьки вже придумала імена: Денис, Дарина, Владислав, Олександра і Давид.

Народилася зіркова малеча в обласному перинатальному центрі, де успішно виходжують найскладніші випадки вагітності, де ставлять на ніжки малюків із наднизькою вагою тіла.

Урочистості на честь двадцятиріччя прийняття Конституції України в Одесі пройшли в театрі опери та балету.

Присутніх привітали голови облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі та облради Анатолій Урбанський. Обидва керівники говорили про те, яку важливу, визначальну роль відіграє Конституція в житті нашої держави, і наголошували на необхідності дотримання її положень.

«Ми вступаємо в період великих змін і великих потрясінь. Зараз, як ніколи, треба продовжити санкції проти Росії. Але лише цього замало. Необхідно проводити реальні реформи, реальні зміни, а не робити вигляд, що вони проводяться. Інакше будуть великі проблеми», — зазначив очільник ОДА.

У свою чергу Анатолій Урбанський назвав Конституцію головним документом, опираючись на статті якого й формується наша молода держава.

З нагоди свята Міхеіл Саакашвілі вручив державні та регіональні відзнаки нашим землякам. Серед нагороджених — учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, учені, діячі культури, медики, аграрії, екологи, волонтери, військовослужбовці. Зокрема, почесних звань удостоєні: «Народний артист України» — солістка Театру опери та балету Лариса Зуєнко, «Народний художник України» — Олександр Токарев, «Заслужений природоохоронець України» — заступник директора Дунайського біосферного заповідника Василь Федоренко.

День Конституції України в селі Дубинове Савранського району (де, як кажуть з огляду на його географічне розташування, один півень співає на три області) відзначили не так, як зазвичай, а по-особливому. Бо ж не кожного року на це свято приїжджають до селян іноземні артисти.

Нинішнього ж року у Дубиновому приймали гостей — народний хор з естонського поселення Ракке. Його привіз депутат парламенту Естонії Ейнар Валльбаум. Зустрічали ще у дворі розкішного будинку культури. Додаючи святу врочистості, грав духовий оркестр. Щоби висловити свою повагу до культури братнього народу, завітав у Дубинове із райцентру народний хоровий колектив «Мелодії життя», виконавши «Козацький марш», під звуки якого показав свою майстерність савранський дитячий хореографічний колектив. А заквітчані віночками дівчата, як водиться в гостинній Україні, піднесли друзям на вишитих рушниках пишні короваї і запросили до концертної зали.

Уже понад 10 років в Одесі на вулиці Уютній розташовується штаб-квартира Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Вона була створена у 2005-у з метою припинення контрабанди, яка бурхливим потоком переправлялася через невизнану і неконтрольовану Придністровську Республіку і в Україну, і в держави ЄС. Переважно це були алкоголь, цигарки, наркотики, продукти харчування та споживчі товари, які нелегально потрапляли на ринки різних країн.

Правовою основою Місії став Меморандум про взаєморозуміння, підписаний наприкінці 2005-го Європейською Комісією та урядами Республіки Молдова й України, а її керівним органом — Консультативна рада, яка збирається двічі на рік. Мандат Місії продовжувався вже чотири рази, нинішній діятиме до 30 листопада 2017 року. Окрім офісу в Одесі, Місія має представництво в Кишиневі та шість польових офісів: «Джурджулешти», «Кучурган», «Отач», «Котовськ», Одеський та Іллічівський морські порти.

Шон Мак Гріві, голова департаменту комунікацій, звітності та оцінок EUBAM, розповідає:

У пункті пропуску «Кучурган» прикордонники Білгород-Дністровського загону виявили транспортний засіб, який розшукується Інтерполом.

Дорогий автомобіль Infiniti 2014 року випуску, що зареєстрований у Казахстані, прямував на виїзд з України під керуванням 30-літнього громадянина Молдови.

Під час перевірки правоохоронці з’ясували, що вказана автівка ви-крадена у власника наприкінці минулого року. Водій дорогого легковика пояснив, що переганяв його власникові, який постійно проживає у Придністров’ї.

Наразі автомобіль передано співробітникам Роздільнянського відділення поліції ГУНП в Одеській області. Правоохоронці проводять подальшу перевірку.

Однією з головних проблем українського ринку праці є «відтік інтелекту». Кваліфіковані спеціалісти залишають країну в пошуках цікавої й високооплачуваної роботи. щоправда, сьогодні, порівняно з 2014—2015 роками, кількість тих, хто має серйозні наміри виїхати за кордон, скоротилася приблизно вдвічі.

Незважаючи на відносне зниження кількості трудових емігрантів, досі є значна частина українців, котрі рішуче налаштовані на переїзд. Нині це кожен шостий співробітник. Ще трохи більше половини час від часу думають про еміграцію. Що ж підштовхує українців до пошуків роботи за межами країни?

Якщо у 2015 році на перший план виходили нестабільна політична ситуація й відсутність відчуття безпеки, то сьогодні «білі комірці» акцентують увагу на матеріальних аспектах, зокрема на інфляції, зростанні цін й низькому рівні життя. Практично троє із п’яти опитаних зізналися, що не бачать свого майбутнього в Україні. Кожен другий не задоволений розміром зарплати і рівнем розвитку економіки. Дещо менше половини вважають за неможливе залишатися в країні, де не дотримуються законів і процвітає корупція. І ще двоє із п’яти стурбовані нестабільною політичною ситуацією.

Нещодавно у приміщенні Балтської міської об’єднаної територіальної громади відбувся семінар «Староста села: чим він відрізняється від сільського голови?».

У заході взяли участь 15 старост Балтської міської об’єднаної територіальної громади, заступники міського голови, інші посадовці та представники громадських організацій.

Обговорювали практичні питання щодо правового статусу старости у системі місцевого самоврядування; проблеми взаємодії старост з органами самоорганізації населення; надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам на рівні сіл; порядок вчинення нотаріальних дій старостами; вдосконалення їх компетентності. Старости жваво ділилися своїми враженнями від перших кроків на посадах, дякували організаторам заходу за цінні фахові поради.

Із 5 травня по 17 червня в Україні проходила основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання якості знань. Охочих писати тести виявилося значно менше, ніж в усі попередні роки. За статистикою, на іспит з української мови та літератури, який є обов’язковим для будь-якого ВНЗ країни і результати якого зараховувалися випускникам в атестати, зареєструвалися 267 тисяч учнів (торік — 290 тисяч). Дійшли до нього 253 тисячі, з яких поріг «склав/не склав» подолали (і були допущені до складання іспитів з інших предметів) лише 230,7 тисячі.

Основна сесія позаду, а отже настав час «рахувати баранів». Результати, якщо порівнювати з минулорічними кампаніями, не дуже втішні. Це визнали і в Одеському регіональному центрі оцінювання якості освіти, і в громадській організації «Комітет виборців України», яка щорічно моніторить процес складання незалежного тестування абітурієнтами по всій Україні. Низьку явку абітурієнтів пояснюють трьома причинами. «Є такий фактор, як демографічна ситуація. Хоча вона не настільки вплинула. Найбільше позначилася війна — участь у ЗНО не змогли взяти абітурієнти з АРК Крим, деяких регіонів Донецької та Луганської областей. Усі умови для них були створені, але діти не прийшли. Маємо надію, що прийдуть повторну додаткову сесію, яка проводитиметься для них з 5 по 8 липня. Вплинув і пороговий бал, запроваджений для мови і літератури. Ті, хто його не здолав, до інших іспитів не допускалися», — зауважив Анатолій Анісімов, директор Одеського РЦОЯО.

В Одеській обласній раді продовжуються консультації із керівниками районних державних адміністрацій, районних рад, міст обласного значення та депутатами облради щодо формування територіальних громад.

Цими днями, відповідно до графіку, до Одеси з’їхалися представники Білгород-Дністровського, Біляївського, Комінтернівського та Овідіопольського районів, міст Білгород-Дністровський, Теплодар, Южне та Чорноморськ.

Найдискусійнішим виявилося питання щодо створення об’єднаних територіальних громад у Комінтернівському районі. Так, Візирська сільська рада хоче об’єднати довкола себе Новобілярську селищну, Сичавську та Любопільську сільські ради. Натомість Южне наполягає, що ці території мають об’єднатися навколо нього, оскільки вони не зможуть забезпечити свою громаду необхід-ними послугами, зокрема в галузі медицини та освіти.

Україна повинна вирішити низку питань щодо підтримки українського шкільництва за кордоном — від видачі міжнародновизнаних сертифікатів про знання української мови до навчально-методичної підтримки українських вчителів та закладів за кордоном. Про це йшлося на засіданні робочої групи з розробки Плану заходів щодо підтримки та розвитку українського шкільництва за кордоном на 2016—2020 роки, яке відбулося нещодавно в Міносвіти.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, потрібно сприяти розробці якісних підручників, навчальних матеріалів та міжнародновизнаних інструментів підтвердження знань української мови. «Сьогодні відсутні якісні підручники та програми для викладання української мови як іноземної. Окрім того, дуже гостро стоїть питання про запровадження єдиного міжнародновизнаного екзамену з української мови. Звісно, є напрацювання в цьому напрямку Київського національного університету Тараса Шевченка, Львівського національного університету Івана Франка, Інституту україно-знавства, однак потрібно зосередити зусилля і нарешті створити такий екзамен», — зазначила міністр.

В Одесі відбувся регіональний етап конкурсу краси «СтудМіс Одеса-2016». У конкурсі взяли участь 25 найвродливіших студенток усіх вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації нашого регіону. Переможницею стала представниця ОНУ ім. І.І. Мечникова Тетяна Кушніренко, яка виступала під номером 20. Перша віце-міс — Юлія Артюх, а друга — Наталія Левенець, які представляли Одеський національний морський університет.

Такий конкурс краси в Одесі проводився вдруге. Переможницею першого була студентка Одеського державного університету внутрішніх справ Дарина Чобан.

Організаторами конкурсу виступили молодіжна органі-зація «LIGHT» спільно з оргкомітетом конкурсу «СтудМіс Україна» за підтримки ради ректорів Одеського регіону. Щодо організації, то, на жаль, не без зауважень. Судіть самі: конкурс, який мав розпочатися о 20.00, стартував близько 22.00. Чи могли учасниці «СтудМіс Одеса» показати всі свої таланти, якщо індивідуальних виступів взагалі не було? Можливо, через брак часу, оскільки, як уже мовлено, конкурс розпочався на дві години пізніше і закінчився близько першої ночі.

У міському спеціалізованому будинку дитини №1 нині перебувають Вова та Артем, хлопчики, одного з яких знайшли 31 травня цього року на одеській вулиці, а другого 16 червня привели до закладу невідомі люди. Малюки були побиті.

І досі жодної інформації про батьків або родичів цих дітей нема: хлопчиків ніхто не шукав, а про себе трирічні малюки змогли розповісти вкрай мало.

Продовження. Початок у номері за 25 червня.

Чи  легко  бути  бурмістром  «американського»  містечка?

Адам Міхнік, дисидент, видатний журналіст та один зі стовпів «Солідарності», якось сказав, що Польща є найбільш проамериканською країною Європи. Додам, що найбільш «американським» у Польщі є містечко Мронґово (22 тисячі жителів), до 1945 року — Зенсбург.

Розташоване посеред шести озер мальовниче Мронґово має на середньовічному гербі чорну ведмежу лапу з кігтями. Проїжджаючи тутешніми затишними вуличками, особливої американщини зауважити важко, але місцеві розповідають, що все треба бачити у липні, під час знаменитого фестивалю кантрі.

Тоді все Мронґово перетворюється на Мронґвілл. До амфітеатру, де відбувається головне дійство, крокує весела публіка, вдягнена у стилі вестерн. Поміж тисячами ковбоїв та їхніми чарівними подругами — індіанці у традиційному вбранні, розмальовані по-бойовому, а за порядком пильнує сам шериф. На вулицях лунає американська народна музика, повсюди танці. Багато люду на мотоциклах, іноді дуже здалеку. Під салуном прив’язані коні, там можна зволожити втомлене горло віскі з содовою та послухати піаніста, в якого стріляти зась. Такий собі Дикий Захід посеред тихої Європи.

Таку назву отримав унікальний веломаршрут, який об’єднує Схід і Захід України.

Перші мандрівники уже проїхали новим маршрутом, який охоплює 18 областей і пролягає через незвідані колоритні села і містечка, історичні пам’ятки та природні заповідники. Серед першопрохідців — ілюзіоністи, співаки і навіть депутати. 2073 кілометри далися не всім: найстійкішим мандрівником виявився 66-річний киянин.

«Маршрут екологічний, дозволяє зануритися в автентику України і показати глибинку. Він максимально охоплює туристичні пам’ятки. І ми ним символічно об’єднуємо Захід та Схід», — розповіла «24 каналу» координатор проекту Катерина Ганус.

Молодіжна організація Hub Volunteer Service за підтримки Impact Hub Odessa організовує волонтерський тур районами області під назвою Help and travel.Odessa regions. Його головна мета — популяризувати волонтерство серед місцевої молоді, залучати її до благоустрою публічних просторів і подальшого розвитку районів.

7—24 липня двадцять активістів відвідають сім міст, де відновлюватимуть занедбані публічні простори. Смілива та вправна команда Hub Volunteer Service побуває у Саврані, Ширяєвому, Роздільній, Білгороді-Дністровському, Комінтернівському та Овідіополі. Разом з тамтешніми активістами волонтери відновлять тир та частину стадіону, приберуть берегову лінію моря, допоможуть реконструювати сквер-театр та організують розважальні заходи для місцевих жителів.

У Балті вже стало традицією влітку для місцевих та приїжджих художників проводити пленери. Ентузіастами-організаторами цієї справи за підтримки органів самоврядування та громадських організацій є директор районного історичного музею, у виставковому залі якого потім влаштовуються експозиції робіт пленеристів, та відомий місцевий художник Сергій Шендеровський.

Ось і нещодавно, впродовж кількох червневих днів, у Балті та сілах Кармалюківка і Пужайкове пройшли пленери, у яких взяли участь одинадцять митців: по двоє з Балти та Вінниці, по одному з Харкова та Ізмаїла, решта — з Одеси. Це переважно молоді люди, студенти, але вже із значним досвідом, з-поміж яких і члени Національної спілки художників України. До речі, більшість уже не вперше приїздить до нас на пленери.

У рамках відзначення Дня Військово-Морських сил України з 2 по 7 липня працюватиме персональна виставка живопису (акварель, олія, вугілля) військовослужбовця окремого батальйону морської піхоти, народного художника Ігоря Калинчука під назвою «Світ очима морського піхотинця».

Ігор Калинчук — військовослужбовець окремого батальйону морської піхоти, учасник АТО. До мобілізації працював учителем образотворчого мистецтва та музики у сільській школі на Путильщині.

На його картинах переважають пейзажі, намальовані в різних куточках України, а також військова тематика. Зокрема, увазі одеситів та гостей міста будуть представлені роботи, написані під час виконання завдань у зоні антитерористичної операції.

Із 12 по 17 липня в Українському театрі ім. В. Василька пройде культурна акція «Класика на сцені». Глядачам покажуть яскраві, видовищні музичні вистави за творами визнаних майстрів. Вартість квитка лише п’ять гривень.

За таку символічну ціну одесити зможуть побачити п’ять постановок: містичну комедію «Шинкарка» (12 липня), яскраву народну комедію «Сорочинський ярмарок» (13), хроніку життя однієї української родини «Кайдаші» (15), комічну оперу «Сватання на Гончарівці» (16) і безсмертну комедію «За двома зайцями» (17), яка і завершить 91-й театральний сезон.

Подібні благодійні акції стали доброю традицією для колективу васильківців. Усе почалося три роки тому в Міжнародний день театру (27 березня). Тоді вартість квитка становила всього одну гривню. Вистава «Місто мого дитинства», запланована на той день, пройшла з аншлагом. Із жовтня 2013-го і до кінця 89-го театрального сезону (липень 2014-го) глядачам щомісяця показували по одній благодійній виставі (за творами україн-ських класиків). У липні 2014-го акція охопила вісім постановок комедійного жанру. Не був винятком і минулий рік. У липні 2015-го васильківці провели «Театральний тиждень». Квитки по гривні розлетілися дуже швидко.

Уперше в нашому місті на території державного музею відкрито літнє мобільне кафе. Це один з важливих кроків комплексного реформування Одеського художнього музею.

Спеціально на літній сезон заклад змінив і графік роботи. Тепер, з 25 червня, для зручності відвідувачів ОХМ продовжив години роботи у вихідні до 20.00. Отже, у понеділок—п’ятницю він чекає відвідувачів з 10.30 до 17.30, а в суботу та неділю — з 12.30 до 20.00.

— Музей — це, передусім, відвідувачі. Переймаючи досвід провідних європейських музеїв, ми зважилися на такий, досить революційний, крок, як відкриття кафе і продовження часу роботи. Адже важливо, щоб відвідувач не прийшов один раз, а щоб повертався сюди знову і знову. Хочу зауважити, що це тільки початок, — зазначила керівник управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації Олена Олійник.

«Тіні забутих предків», «Земля», «Лісова пісня»... Легендарна епоха, але вона минула. А де ж нове кіно? Сучасне, сміливе, технологічне?» — замислилися у Film.ua Group та «1+1 медіа» і вирішили започаткувати фестиваль «Де кіно», який, обіцяють, стане головною кіноподією нинішньої осені.

Фестиваль фокусується на коротких формах та бере орієнтацію на світові кіно- та технологічні тренди. Тема фестивалю — «Я знаю країну, в якій живу».

Як зауважують організатори, найпопулярнішими темами серед учасників фестивалю «Де кіно» наразі є гумор, війна та містика. Так, комедійні сюжети зняли майже 21% із загальної кількості учасників, що вже подали свої роботи. Містика лягла в основу 10% стрічок, військова тематика — 13%. Українців і надалі цікавлять драматичні сюжети — таких поки що 6% серед поданих на конкурс робіт. Ще 5% присвятили свої відеоісторії котам. Присутні серед робіт і серйозні теми: проблеми суспільства, філософія, історична тематика, сім’я та стосунки з дітьми. Цікаво, що досі дуже популярна тема кохання розкривається тільки у 4% творів, на рівні з криміналом.

Наступний тиждень пройде в Одесі під знаком уже культової для цієї літної пори події — фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі ночі».

Заснований 2010 року Благодійним фондом ім. Івана та Юрія Лип, фестиваль залишається єдиним в Україні регулярним заходом з популяризації архівного німого кіно. Фестиваль «Німі ночі» — найбільший у Східній Європі в своїй категорії — реалізує концепцію сучасного музичного трактування класичних німих стрічок.

Цьогорічною темою обрано жіночу емансипацію, бурхливий розвиток якої припав на 1920-і, період розквіту німого кіно.

«Слава героям» — так називається вистава, недавно показана в Одеському культурному центрі і є спільною одразу для двох театрів: столичного «Золоті ворота» й Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного ім. Івана Франка. Себто це — копродукція. Таке-от сучасне слівце. Хоча порушена у ній проблема корінням своїм сягає 70-літньої давнини.

Примхлива доля зводить докупи в одному замкнутому просторі, обмеженому стінами шпитальної палати, двох ветеранів Другої світової війни. І в того, і в того попереду життєво важливі операції. В якийсь момент обидва дізнаються про те, що вони є непримиренними ворогами. Один — це колишній солдат Червоної армії, котрий бачив перед собою єдиного ворога — фашиста, не усвідомлюючи, що є й інший — той суспільний лад, який він тоді захищав. Другий бився в Українській повстанській армії і з нацистами, і з більшовиками, котрі «були гірші в сто, ні, в тисячу разів від нацистів» та уособлювали той жорстокий суспільний лад, який приніс на землі Західної України тільки горе, страждання і смерть. Зустрілися, познайомились, і що ж далі? Один не може спокійно згадувати всі ті жахи війни, що їх творили загарбники. Другому — навічно вкарбувалися в пам’ять ті жахливі тортури, яких зазнали від більшовицьких катів його батько й брат...

Патріотизм — одна з найважливіших соціально-психологічних характеристик особистості, одне з найвищих людських почуттів. Суттю цього почуття є любов до Батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, що втілюється в практичній діяльності, спрямованій на розвиток своєї країни, захист її інтересів. Патріотизм проявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій, це звичайний стан життя людини, усвідомлення себе громадянином своєї держави, відповідальним повсякчас за неї. Саме патріотизм є тим могутнім рушієм, який згуртовує величезні маси різних людей в народи, нації, держави, змушує їх формувати та обстоювати національні та ідеологічні надбання, оберігати мову й традиції, а в разі потреби — й збройно захищати право нації на свою мову, культуру, історію і, звичайно ж, на свою державність.

У сучасних умовах тема патріотизму є настільки актуальною, нагальною, зауважує громадський діяч Віктор Мастеренко, що перед суспільством стоїть дилема: або ми зуміємо відродити основи нашого національного патріотизму та виховати на його священних засадах молоді покоління, або ж цивілізація знов відкине наш етнос до прірви бездержавності, до напівколоніального животіння на задвірках червоної недолугої євроазійської імперії.

На Криті завершився Всеправославний Собор. Учасники зібрання — предстоятелі 10 православних церков із 14 — підписали спільне звернення, в якому йдеться про єдність Православної соборної церкви. Серед іншого, у підсумкових документах Собору йдеться і про те, що православні єпископи світу моляться «за мир і справедливість в стражденній Україні». Однак питання про автокефалію української православної церкви на Соборі не розглядали. Більше про рішення Собору та його значення в інтерв’ю «Радіо «Свобода» розповіла координатор громадської ініціативи «За Єдину помісну церкву» Лана САМОХВАЛОВА.

— Є три основні речі. Найперше — що Собор відбувся. Для простих вірян, для кліру і для єпископів дуже важливо, що вперше через 1200 років Церква показала свою реальну єдність. Що зібралися разом предстоятелі майже всіх православних церков.

Друге — головне, що цей Собор відбувся, незважаючи на демарші Московської патріархії. Тому що спротив був страшний і способи відкласти Собор, а, фактично, зірвати — були дуже цинічними.

7 липня сповниться 95 років від дня народження Петра Дмитровича Яцика (1921—2001), бізнесмена, мецената, засновника Міжнародного конкурсу знавців української мови

Петро Яцик витратив мільйони доларів на розвиток української справи, підтримку української мови і пісні.

«Рідкісна, блискуча життєва кар’єра: селянський син з України став на канадській землі мільйонером. Сягнув вершин успіху та благополуччя, здолавши чимало несприятливих для нього обставин. Адже судилося йому у двадцять сім років починати в чужому краю своє життя заново, як мовиться, з чистої сторінки. І не мав він тоді нічого, крім власних рук та світлої голови», — цими рядками розпочинається книга Михайла Слабошпицького «Українець, який відмовився бути бідним».

Петро Яцик народився у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Але він вимушено залишив Україну. 1949-го прилетів до Канади і, стоячи в Монреалі на летовищі з 7 доларами в кишені, сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну».

В Одеському державному університеті внутрішніх справ відбулася урочиста подія — перший випуск офіцерів поліції та посвячення їх у захисники правопорядку.

Привітати випускників цього дня прибули представники влади, правоохоронних органів, інші почесні гості, ветерани, батьки, рідні й друзі вчорашніх курсантів.

На початку урочистої церемонії присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв, які, виявивши мужність, стійкість та відвагу, загинули при виконанні службового обов’язку, людей, які ціною власного життя зробити все можливе для збереження цілісності України, відновлення миру та спокою задля майбутнього процвітання незалежної Батьківщини.

В Одесі мають намір створити найдовший живий ланцюг із тільняшок. Смугастий рекорд задумали встановити завтра, 3 липня, у День Військово-Морських сил України та День працівників морського і річкового флоту. Фіксуватимуть масовість шанувальників тільників представники Національного рекорду України.

Усіх охочих долучитися до акції запрошують на Дерибасівську. Тут об 11.00 люди в тільниках вишикуються в ланцюг, взявшись за руки, який у підсумку замкнеться у величезний рятувальний круг. Встановлення рекорду відбудеться у рамках щорічного Одеського морського фестивалю, який стартує сьогодні об 11.00 у Міському саду і триватиме на різних локаціях міста до 17 липня.

«Нас багато і ми в тільниках — ось основний сенс рекорду, — каже організатор фестивалю Світлана Ярова. — Запрошуємо всіх, хто з морем у серці, хто любить море й Одесу! Це справжнє одеське свято, адже у кожній другій одеській сім’ї є моряк».