№ 47 (21724) четвер 2 червня 2016 року

Сьогоднішня дітвора повинна бути основою нашої надії на справді краще майбутнє

Нещодавно були опубліковані мої роздуми «Відповідальність перед Богом». Підставою для такої теми слугували слова із вступу до Конституції України «усвідомлюючи відповідальність перед Богом…». Ці слова стосуються всіх громадян нашої держави, незважаючи на будь-які відмінності.

Цього разу хочу поміркувати над дещо іншою за своєю суттю відповідальністю — перед дітьми. Діти — важливі члени нашого суспільства, замислитися про відповідальність перед якими спонукає нас подвійна річ. По-перше, діти не залишаються дітьми на дуже довгий час, бо процес формування майбутнього громадянина триває приблизно до два-дцяти п’яти років. А, по-друге, від їх виховання залежить майбутнє нашого суспільства — держави.

В Одесі відбулася прес-конференція, присвячена старту інформаційної кампанії з протидії дитячому жебрацтву.

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад чверть дітей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні, були примушені жебракувати. Метою ж інформаційної кампанії з протидії дитячому жебрацтву, що триватиме впродовж червня-серпня, є підвищення обізнаності жителів та гостей Одеси з проблемою, а також залучення громадськості до ідентифікації та інформування про подібні випадки, щоб спільними зусиллями подолати це соціальне зло і допомогти дітям.

Як розповіла Тетяна Семикоп, голова громадського руху «Віра, Надія, Любов», інформаційна кампанія з протидії дитячому жебрацтву ініційована Представництвом МОМ в Україні за фінансування Міністерства міжнародних справ Канади та проводиться у партнерстві з Міністерством соціальної політики України, Національною поліцією, громадським рухом «Віра, Надія, Любов» та комісією із захисту прав молоді молодіжної ради при міському голові Одеси.

Втретє наше місто збере учасників щорічного Всеукраїнського форуму щодо захисту прав дітей, організатором якого виступає «Альянс із захисту прав дітей» за підтримки Одеської міськради.

Понад 300 учасників форуму, які прибудуть до нас з усіх областей України, а також із Білорусі та країн Балтії, кілька днів поспіль вироблятимуть єдиний план дій стосовно поліпшення життя дітей, які опинилися без належної батьківської опіки, працюватимуть над питанням координації роботи з дітьми-вимушеними переселенцями зі Сходу нашої держави, шукатимуть шляхи вирішення проблем, пов’язаних з наданням державних гарантій дітям з інвалідністю, дітям-сиротам тощо.

Як розповіла Олена Самойлова, голова ГО «Альянс із захисту прав дітей», з червня учасники форуму працюватимуть у кількох секціях. До співпраці залучать фахових психологів, педагогів, медиків.

Цього літа 75 стажерів Міжнародної молодіжної організації AIESEC, до складу якої входять студенти кількох десятків країн світу, у рамках проекту World Without Borders працюватимуть з малими одеситами, навчаючи їх іноземним мовам та навичкам вільної комунікації з представниками інших культур.

Стажери цього літа до нас прибудуть із Мексики, Китаю, Туніса, Великобританії, Індонезії та Австралії. Вони проживатимуть у прийомних родинах, а дітей різних мов навчатимуть у пришкільних таборах, у будинках-інтернатах, де виховуються діти з вадами слуху та зору.

Саврань зустрічала делегації 17 країн світу

На савранському стадіоні ще ніколи не було такого грандіозного видовища! І це не перебільшення. У День Європи тут зібралися делегації 17 держав світу — Франції, Болгарії, Швейцарії, Греції, Туреччини, Румунії, Польщі, Німеччини, України, Грузії, Білорусі, Італії, Іспанії, Великобританії, Ірландії, Сербії, Норвегії. То нічого, що представників від цих країн делегували колективи шкіл району — враження від цього аж ніяк не маліло. А як невпізнанно змінився сам стадіон! Він радував чистотою, охайністю, оформленням трибун.

Приймали парад делегацій, яким розпочався тут День Європи, голова райдержадміністрації Віталій Свічинський, голова райради Микола Базей, селищний голова Сергій Дужій, підприємець Олег Грубань. До них доєдналися заступник міністра сім’ї, молоді та спорту в 2015—2016 роках Сергій Митрофанський, громадський та політичний діяч зі столиці Сергій Воронов, очільники Окнянської та Подільської РДА Володимир Гавриш та Едуард Доценко, які прибули у Саврань з такої важливої нагоди.

Шантаж Гітлера-2 розкрив джерело недавньої заяви паханів «ДНР» про амністію. Ідея — Гітлера. Чи це наслідок почування сили, чи, навпаки, ознака слабощів?

Голова РНБО відповів на ці заяви, добачаючи в них елементи сили.

Я ж відповім на забіги Гітлера, добачаючи в них ознаки відчаю.

«Сімка» світових лідерів показала, що надії Гітлера на зняття санкцій не справдилися. «Сімка» показала себе цілком свідомою амбіцій і планів новітнього завойовника світу. І він вдався до відчайдушних кроків на словах.

Сьогодні на базі кафедри історії України історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова розпочала роботу Перша всеукраїнська наукова конференція для студентів та аспірантів «Хаджибеївські читання».

Більше двох десятків студентів та магістрантів із ВНЗ Одеси та інших міст проведуть науковий диспут, присвячений першій писемній згадці про Хаджибей (1415 рік) та, відповідно, 600-літтю Хаджибея–Одеси.

У рамках конференції працюватиме кілька секцій: «Історія Хаджибея–Одеси та навколишніх земель», «Історія України Середньовіччя та ранньомодерної доби», «Історія України XIX–XX століть».

Посольство Литовської Республіки в Україні запрошує на ярмарок «Казюкас», який 3—5 червня  пройде у Міському саду.

У програмі — ярмарки-презентації литовської культури, традиційних ремесл, національної кухні, туризму та освіти.

Уже з 10-ї години у п’ятницю Міськсад набуде литовського шарму. У той же час розпочне роботу литовсько-український бізнес-форум. Надвечір, о 17.00, відбудеться офіційне відкриття «Казюкаса», а з 18.00 розпочнеться концертна програма.

У суботу та неділю ярмарка працюватиме з 10.00 до 22.00, у його рамках з 14.00 до 20.00 можна буде насолоджуватися литовською камерною музикою та фольклором.

28 травня естонська авіакомпанія Nordica здійснила перший рейс у міжнародний аеропорт «Одеса».

Такого рейсу між Таллінном та Одесою не було 25 пострадянських років. Отже відтепер міста, які з 1997 року є побратимами, знову поєднало небо. Рейси здійснюватимуться по суботах.

Авіакомпанія Nordica створена в листопаді минулого року на руїнах колишніх «Естонських авіаліній». Її логотип — біла бабка на тлі синього неба.

За документами, персоналіями, подіями — з Одеси

Сучасна Україна йде до свого 25-ліття. У людському вимірі — це молода, гарна, енергійна жінка, у котрої все ще попереду. Але у нас, у нашої Держави, багато-пребагато й позаду — успіхи та поразки часів іще Київської нашої Держави, з її європейською славою, як також і з жорстокими, часом кровавими, змаганнями за виживання і в роки Середньовіччя, і в пізніші часи, у XVIII—XX століттях, коли нас то об’єднували з собою великопольські і великолитовські королі та князі, то затискували в обіймах великоросійські царі-благодійники, що наша Україна ледве вирвалася із неволі.

— Слава Україні! Слава героям! — вигукував нарешті народ, коли неймовірними зусиллями, кров’ю та потом своїх кращих легенів й відважних українок-лебідок була виборонена, відновлена й утверджена у Світі Нова Україна.
Нелегкі її кроки до зростання, бо вороги й воріженьки чатували й чатують на нашому шляху, аби збити нас із обраного курсу до Свободи й Незалежності, аби й тихим тихцем відкручувати гайки на колесах нашого потяга, пустити його під укіс, встигнувши при цьому вчасно вистрибнути.

— Не діждетесь! — кажемо ми їм. — Не діждетесь катастрофи, що б ви не робили чи то на Півдні, чи то на Сході України!
Напередодні 25-річчя ми ще й ще раз аналізуємо пройдений шлях, виявляємо й посилюємо рушійні сили нашого поступу, зокрема й на Одещині, такому гарячому і надійному південному форпості нашої Батьківщини.

Цього року в усіх областях України та в Києві консорціум українських організацій — фонд «Східна Європа», ГО «Інтер-ньюз-Україна», ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив та громадянська мережа «Опора» — реалізовує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», який здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради, парламентських партій на народних депутатів України.

Як відомо, парламент вніс зміни до законодавства, згідно з якими запроваджується державне фінансування політичних партій. Ось деякі питання та відповіді щодо цього.

Один із найстаріших вишів України — Одеський національний економічний університет — відзначив своє 95-річчя. В урочистому святкуванні, яке проходило в Театрі музичної комедії ім. М. Водяного, взяли участь відомі професори економіки із близького і далекого зарубіжжя, викладачі з Києва, представники Академії наук, місцеві чиновники, випускники і нинішні студенти ВНЗ.

Святкування розпочалося з виконання Державного гімну України та гімну університету. Потім перейшли до приємних подарунків.

Голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський вручив викладачам ОНЕУ почесні відзнаки, грамоти та годинники — за багаторічну плідну працю в системі вищої освіти та вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців для еконо-міки України. Під час церемонії нагородження очільник депутатського корпусу напівжартома зізнався: хоч в економічному він і не вчився, але має з ним тісні зв’язки. Вся жіноча половина його сім’ї — випускниці ОНЕУ. «Серед ваших випускників дуже багато талановитих людей. І вони зараз на ключових посадах у нашій країні і в нашій області зокрема. Серед цих випускників для мене є один, найголовніший — це моя мама. Але цим мій зв’язок з вашим вишем не обмежується. Цей університет закінчили мої тітки, ба більше — моя дружина також закінчила ОНЕУ!» — з гордістю заявив голова облради.

Наприкінці травня в Одеській міськраді відзвітували про результати реалізації міської програми (заодно нагадали про її існування) щодо компенсації частини кредитів, виданих ОСББ, ЖКС, СОНам і фізичним особам на проведення різних заходів з енергозбереження в будинках.

Перше, на чому наголошували на брифінгу в мерії представники профільного департаменту: програма для одеситів (зважаючи на постійне зростання комунальних тарифів) — річ не зайва. Хоча, як з’ясувалося, її перевагами поспішають скористатися далеко не всі. За час існування програми (діє з листопада 2015-го до кінця 2016-го, а потім у планах розробників продовжити її ще на рік) по допомогу звернулися лише два ЖСК, одне ОСББ та 108 фізичних осіб — це 111 кредитів.

Чи зараховується до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 цього закону, період роботи з 3.11.1982 по 12.08.1985 на посаді головного лікаря санаторію-профілакторію «Пролісок» обкому профспілок працівників сільського господарства?

Ні, не зараховується. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, до страхового стажу зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форм власності.

Установи профспілок не належать до закладів вказаних форм власності.

До сороковин від дня смерті геніального українського співака Дмитра Гнатюка

Неймовірно шкода й навіть тривожно якось, дивлячись на занедбаність національного нашого мистецтва, мови рідної, коли відходять титани, котрі зробили Україні неперебутню славу на цілий світ. Котрі прославили свій безмірно талановитий народ, про якого ще й досі там знають менше, ніж ми того заслуговуємо. Вони міцно і непоступливо тримали оту невидиму керму, якою спрямовували нашу країну до європейських, світових культурних висот. На жаль, нинішні пігмеї здатні лишень на неславу.

Років, може, п’ятнадцять тому Дмитро Гнатюк приїздив до Одеси, разом з Анатолієм Паламаренком вони виступали тут з шевченківською програмою. Обидва охоче погодилися зустрітися з журналістом «ЧН». Як це зазвичай буває, не все тоді увійшло в те інтерв’ю, вміщене на газетній шпальті. Щось лишилось у записнику, щось — у згадці… Й так захотілося у ці дні печалі по великій людині відтворити ту щиру розмову в готельній кімнаті, бодай фрагментарно, якимись уривками. Можливо, окремі фрагменти повторюють те давнє інтерв’ю, та, одначе, по прочитанні тих записів доходиш висновку, що думки, тоді висловлені, не позбулися ні свого значення, ані сучасного звучання. Тут приведено лише слова Дмитра Гнатюка, й це, мабуть, цілком логічно у такі дні.

Так, це знову про нього, Івана Марчука, тому що вповідати про українського генія можна безкінечно. Як безкінечним є він сам, його душа зболена, його внутрішній світ — дивовижний світ його творчих фантазій, і вся його творчість, де за кожною картиною — космічна нескінченність, а сам художник — такий гаданий-нерозгаданий…

Стояв на виході з виставкової зали й дивився на дерева довкруж великої клумби посеред двору. Як завше — загадковий, утаємничений в себе самого, з обличчям, що немовби обрамлене отим його сивим туманцем прожитих літ — такий характерний, такий шляхетний марчуківський образ, який усі впізнають, так само, як упізнають його картини. Хоч не завжди розуміють. Як оті дві пані на одній з виставок — спостеріг: одна довго в задумі стояла перед кожною картиною, а друга — хвилину-дві, й далі, далі… Потім підійшли, і та, друга, каже: «Я не розумію таких картин». А він на те: «Ви зазвичай на виставку прийшли і вийшли, і забули, де ви були. А тут ви так само хочете?». А чи обов’язково їх розуміти? Картини Івана Марчука треба відчувати, сприймати підсвідомо, на рівні емоцій, щоби вони злилися з відчуваннями художника…

В Українському домі Одеси, що на Катериненській, 77, у рамках ХVII виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася презентація довгоочікуваного видання — доповненого, повнокольорового альбому-монографії про талановитого одесита, художника-пейзажиста «Головков Герасим Семенович, 1863—1909 роки». Автор — Володимир Кудлач, мистецтвознавець, художник, член НСХУ та НСЖУ, співробітник Одеської національної наукової бібліотеки.

Видання хоч і «друге доповнене», але мало «три життя», адже виходило тричі. Перше було «сигнальним» — монографічний нарис у макетному варіанті до 150-річчя від дня народження Герасима Головкова. «Навіть у такому варіанті книга одразу викликала зацікавлення в багатьох художників, мистецтвознавців. Деякі з них почали її замовляти. Таким чином вийшло дев’ять примірників — у варіанті принтерної роздруківки», — зазначив автор роботи Володимир Кудлач. Друге (яке у видавничому світі вважається першим) було більш презентабельним, уже повноцінним виданням. Воно вийшло друком у 2014-у накладом 60 примірників. Було доповнене новими фотодокументами, раніше невідомими роботами живописця. Як і макетний варіант, його презентували в рамках все-української виставки-форуму «Українська книга на Одещині».

У Кодимському районі готуються до першого етно-екофестивалю, який відбудеться в одному з наймальовничіших сіл — Івашковому — 18—19 червня, у день православного свята Трійці.

Організаторами «Кодима-фесту» виступили районна державна адміністрація, асоціація селян-виробників та Івашківська сільська рада. Ідея ж його проведення належить подружжю Скориків, про яких свого часу писали й «Чорноморські новини». Дмитро Скорик нині є радником голови РДА на громадських засадах.

Ініціатори впевнені, що «Кодима-фест» гідно впишеться у фестивальну палітру Одещини і приваблюватиме туристів, адже наш район має неповторний ландшафт, тут акумулювалася самобутня місцева культура, народна архітектура. Причому цікавим він буде і для наших сусідів із Вінниччини та Придністров’я. Фестиваль стане новою платформою спілкування творчих людей, вільним простором пізнання традиційної культури Південного Поділля, модернових музичних фолк-напрямків й популяризації сучасного екосвітогляду, зазначають вони.

Обласна організація ВФСТ «Колос» АПК України за підтримки управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації та відділення НОК  Одеської області провели 20—22 травня в смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Малі Олімпійські ігри серед сільських (селищних) рад Одещини.

Ці традиційні змагання користуються великою популярністю у сільських мешканців і є для них довгоочікуваним святом. Сільські (селищні) ради із 22 районів області боролися за право назватися «Кращим спортивним селом Одещини». Понад 500 учасників мірялися силами у семи видах — арм-спорт, волейбол (змішані команди), гирьовий спорт, дартс, легкоатлетичний крос, настільний теніс, перетягування линви.

Знаменитий одесит, богатир України Микола Пасічник, пропагуючи здоровий спосіб життя, дав показовий виступ на міжнародному турнірі, присвяченому 40-річчю дитячо-юнацької спортивної школи м. Снігурівка Миколаївської області.

Запрошення на ювілей спортивного клубу Миколі Антоновичу ще в січні надіслав його засновник, колега богатиря по змаганнях у СТ «Динамо», заслужений тренер України Сергій Зіньковський. У далекі 70-ті роки минулого століття вони разом захищали честь України на престижних союзних змаганнях і вже тоді мріяли заснувати свою спортивну школу та навчати юних борців.

Микола Пасічник став одним із перших майстрів спорту СРСР з боротьби самбо і рукопашного бою. Працюючи тренером-викладачем у школі професійної підготовки працівників правоохоронних органів, університеті внутрішніх справ, СТ «Динамо» і СК «Бастіон», він підготовив близько 40 тисяч спортсменів.

В Одесі пройшла науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення спортивної медицини, фізичної реабілітації, фізичного виховання та валеології-2016».

Євген Михайлюк, один з учасників конференції, доктор медичних наук, професор Запорізького медуніверситету, про спортивні травми знає не з чужих слів: із 12 років він займався спортом, спочатку виступав на змаганнях із штовхання ядра, потім була тренерська робота й одночасно — медицина та реабілітація. «У штовханні ядра спортсмен отримує великі навантаження на найчутливіший відділ хребта — поперек. Травмування дуже часто бувають», — ділиться досвідом Євген Петрович. Методику лікування для себе розробляв сам. В її основі — профілактика. «Треба зміцнювати суглоби, поперек, хребет загалом, м’язи живота і спини», — радить усім, а спортсменам — передусім.

Всесвітня федерація шахів оголосила, що українка Марія Музичук стала володарем нагороди «Каїса», яка присуджується най-кращій шахістці світу за підсумками року, повідомляє офіційний сайт ФІДЕ.

23-річна львів’янка у 2015-у стала переможницею чемпіонату світу в Сочі й отримала титул гросмейстера, посіла друге місце на першому етапі жіночого гран-прі ФІДЕ, який проходив у Монако, й виборола золоту медаль за кращий результат на першій дошці під час торішнього європейського командного чемпіонату в Рейк’явіку.

З метою популяризації листування серед дітей, виховання у них творчих здібностей Одеська дирекція УДППЗ «Укрпошта» оголошує конкурс «Поетична пошта».

Тема — поштова (все, що пов’язане з поштою). У вірші обов’язково має звучати словосполучення «Українська пошта». Вікова категорія учасників: 8— 15 років. Візитівка: коротка інформація про себе.

В Індії народилося найважче у світі немовля, вага якого сягає майже 7 кілограмів, повідомляє Daily Mail.

«19-річна Нандіні народила найважчу у світі дівчинку вагою 6,8 кілограма», — зазначається в публі-кації. Зазвичай стільки важать шестимісячні діти. Немовля з’явилося на світ за допомогою кесаревого розтину.

Новонароджена, вочевидь, поб’є рекорд, установлений у 2014 році в США, де народилася дівчинка вагою 6,5 кілограма.

Депресія і стрес вкорочують життя і прискорюють старіння, оскільки викликають незвичайні зміни в роботі гена ANK3 і низці інших ділянок ДНК практично в усіх органах тіла.

Олександр Нікулеску з Університету штату Індіана та його колеги знайшли причину того, чому стрес і депресія старять людину, спостерігаючи за життям черв’яків-нематод і проводячи паралельні спостереження серед кількох груп людей.

Як пояснюють науковці, відносно недавно їх колеги з’ясували, що додавання антидепресантів у дієту цих безхребетних помітно подовжує їм життя і не викликає видимих побічних ефектів. Команда Нікулеску зацікавилася цим феноменом і спробувала розкрити клітинні механізми, які його породжують.

Компанія Sharp випустила на японський ринок одну зі своїх найбільш інноваційних розробок — перший у світі гібрид робота і телефона.

«Робофон» володіє габаритами звичайного смартфона, але при цьому вміє ходити, говорити, танцювати і показувати фотографії на вбудованому проекторі. Зовні він виглядає як маленький чоловічок, може розважати свого господаря піснями чи розмовою, водночас його можна використовувати і для дзвінків. Крім того, гаджет, як і будь-який інший смартфон, здатен знімати фото і відео. Екран розміщений на спині робота, а камера — на лицьовій частині. А ще у пристрій вбудований лазерний проектор, з допомогою якого робот може демонструвати відзняті фотографії на будь-якій гладкій поверхні.

За статистикою, добрі люди майже завжди розумніші від злих.

Учені-нейрофізіологи з Чиказького університету провели дослідження за участю 200 осіб. Добровольців розділили на групи, провели опитування і кілька тестів на інтелект. З’ясувалося, що спонтанна агресія і злість щодо оточуючих мають зв’язок з низьким рівнем інтелекту. Доброта, навпаки, підвищує показники роботи головного мозку. Цікаво й інше: у добрих людей розмір головного мозку помітно більший.

11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН надійшло звернення, яке підписали 2200 діячів науки й культури із 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв’язку із забрудненням навколиш-нього середовища: «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами».

Наступного року у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту навколишнього середовища, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Її учасники ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня.

Офіційно Всесвітній день охорони навколишнього середовища був започаткований Генеральною асамблеєю ООН на 27-й сесії 15 грудня 1972-го. Також була заснована нова організація у системі ООН — Програма ООН з навколишнього середовища, під егідою якої світове співтовариство відтоді й відзначає цю дату.

«Співчуття до тварин так тісно пов’язане з добротою характеру, що можна з упевненістю стверджувати, що не може бути добрим той, хто жорстокий з тваринами».

Артур ШОПЕНГАУЕР.

Людину прикрашає доброта і благі вчинки, це викликає повагу — так вчать батьки, педагоги, наставники.

Доброчесність починається з елементарних речей, як-от перевести літню людину через дорогу, поступитися місцем у громадському транспорті старшим за віком, вагітним, а справжньому чоловікові — жінці будь-якого віку, не образити, а захистити слабшого, зокрема й братів наших менших, тварин, що нас оточують. І саме так, а не інакше чинять достойні люди. Дбаючи про власну гідність, людина неодмінно дбатиме про всіх, хто поруч. З дитинства, зі школи у багатьох це всотується у мозок як необхідна частина власного «Я». Це фундамент. На цей фундамент зводяться стіни, плюс отримана освіта, яка обростає життєвим досвідом, умінням правильно зорієнтуватися у будь-якій життєвій ситуації. Все це стає звичкою, визначаючи і стиль поведінки, і життєве кредо. З таких, здавалося б, простих, елементарних складників і формується людина, гідна поваги і наслідування, яку можна ставити за приклад.

Багато років тому ми поїхали на «7-й кілометр» з донькою купити їй теплу дублянку. Ви знаєте, що таке «Сьомий»? Це — протяги, тисячі людей, візки, продавці, мільйони речей, які закликають їх придбати... І тут я побачила його очі, вираз його мордочки. Щеня дивилося на мене з любов’ю і довірою.

«Скільки коштує?» — запитали у жінки, яка тримала його на руках. «Знаєш, доню, дублянка твоя буде короткою», — звернулася я до дочки, і вона погодилася.

Так у нас в будинку з’явився Білл Клінтон — німецький вівчар, трохи надміру кошлатий. Для нього ми придумали нову породу собак — північно-німецька вівчарка, пояснюючи оту його волохатість.