№ 46 (21723) субота 28 травня 2016 року

Вранці 26 травня головна сторінка «Газеты.RU» відкрилася статтею про звільнення Надії Савченко і російських військовослужбовців Александрова та Єрофєєва. А першою ранковою новиною, розміщеною на сайті, було повідомлення, що в Японії розпочався саміт «великої сімки» — G-7. Так журналісти абсолютно лояльного до Путіна російського ЗМІ відповіли на запитання, чому довгоочікуваний обмін відбувся 25 травня, а не на місяць раніше.

Про торт до саміту і вишеньку на торті

Про справжні мотиви президента Росії, про те, що змусило його погодитися на звільнення заручниці, можна тільки здогадуватися. Про здогади поговоримо пізніше. Але момент для спецоперації «помилування Надії Савченко» Путін вибрав за відпрацьованою схемою. Перед зимовою Олімпіадою в Сочі з тих же «міркувань гуманності» (насправді — запобігаючи бойкоту лідерів західних країн) був звільнений Михайло Ходорковський, який відбував табірний термін за не- скоєні злочини.

Порядок денний п’ятої сесії Одеської обласної ради, яка відбулася у четвер під головуванням Анатолія Урбанського, містив 55 питань. Щоправда, їх перелік за час підготовки до пленарного засідання щоразу змінювався, й це підтвер-джує активну роботу депутатів у комісіях.

Оплесками вітали колеги керівника постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної полі-тики Анатолія Садовника, якого нагороджено орденом «За оборону країни». Цієї відзнаки удостоюють військових, медичних працівників, громадських діячів, волонтерів, держслужбовців, які проявили мужність і високий патріотизм, захищаючи країну на фронті і в тилу.

До  160-річчя  від  дня  народження  Івана  Франка

Нинішній рік багатий на круглі дати в житті видатних українців. От і сьогодні, 28 травня, минає 100 років від дня смерті Івана Франка, а 27 серпня сповниться 160 років від дня його народження. Упродовж 60 літ важкого, сповненого великих труднощів і поневірянь життя, за чотири десятиліття творчої діяльності, яка велася у вкрай несприятливих суспільних, матеріальних, побутових і родинних умовах, ця людина виконала колосальний обсяг інтелектуальної праці.

Іван Франко збагатив українську культуру й літературу глибокодумними високохудожніми творами. Він однаково успішно і продуктивно працював у багатьох літературних жанрах, а також у публіцистиці. Франко — автор фундаментальних наукових праць з різних галузей українознавства, зокрема шевченкознавства та фольклористики.

19 травня Верховна Рада ухвалила три постанови — №4691, 4085, 3864, відповідно до яких в Україні перейменовано ще 9 районів та 291 населений пункт, у тому числі 7 міст.

Так, постановою № 3864 Дніпропетровськ перейменували на Дніпро.

Згідно з постановою № 4085 перейменовано 9 районів, 6 міст та 11 селищ міського типу (загалом — 278 населених пунктів).

Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», абзацу 2 розділу 7 «Заключні положення» Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті Одеська обласна державна адміністрація видала розпорядження № 298/А-2016 від 19 травня «Про перейменування об’єктів топоніміки у населених пунктах Одеської області».

Цим розпорядженням перейменована низка об’єктів топоніміки у містах, селищах та селах Одещини, а місцевим радам рекомендовано провести відповідну роботу, пов’язану з перейменуванням.

Українсько-грузинські Чорноморські дослідження на румунському судні

Що відбувається з флорою та фауною в умовах зміни клімату, появи нових типів речовин-забруднювачів, акумуляції морського сміття? Яке життя нуртує у глибоководній частині моря, де нема кисню? Які нові чужорідні види витісняють місцевих мешканців глибин? Які сучасні методи та устаткування для діагностики Чорного моря?

Відповіді на ці та інші питання можна було почути на прес-конференції з нагоди старту українсько-грузинських чорноморських досліджень. А ще відбулася екскурсія на сучасне європейське науково-дослідне судно «Маре Нігрум».

Цими днями в Одесі пройшла Школа європейських студій для студентської молоді Півдня України. Впродовж цілого тижня студенти різних вишів з Херсона, Миколаєва та Одеси навчалися, знайомилися, спілкувалися, створювали спільні проекти на тему європейської інтеграції України.

Як розповідає координатор проекту Володимир Гошулей, нинішня сесія Школи європейських студій — уже шістнадцята, проект триває з 2012 року і втілюється у різних регі-онах нашої країни. Загалом школа випустила понад 600 студентів.

ЦЕ БУЛО як оглушливий несподіваний вибух, як розкішний дарунок долі — пісня Джамали на «Євробаченні» у Брюсселі. Донька сонячного Криму, нині окупованого російським агресором, порушила на цій сцені існуючу традицію — пісенька легкого жанру про кохання-розставання, про світлі почуття людини і бажання щастя.

Запропонована нею тема була категорично протилежною. І тому зал спершу здивовано принишк, а потім, затамувавши подих, слухав гірку пісенну розповідь про трагедію кримських татар, яких за наказом Сталіна буквально за три дні депортували з рідної землі у далекий Казахстан. Та депортація забрала життя майже половини представників цього народу.

Заплазький цукровий завод, що в Любашівському районі, отримав шанс на нове життя — група компаній «УкрТепло» проводить його модернізацію з метою налагодження тут виробництва біоетанолу.

Як зазначають у групі компаній, крім біоетанолу, на потужностях цукрового заводу працюватиме біоТЕЦ, сонячна електростанція, а також вироблятиметься синтез-газ. За словами засновника «УкрТепло» Івана Надєїна, об’єм виробництва біоетанолу з органічної сировини (зернової соломи та стебел кукурудзи) складе близько 50 тисяч тонн щороку. Запланована потужність сонячної електростанції — 10 МВт, біоТЕЦ —12 МВт.

З презентації книжки Олекси Різникова «Козацькі прізвища і гени матінки Одеси», що відбулася у рамках XVII всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині»

І грала бандура, як і належить на українському святі; молодий бандурист Павло Ровенко форсував голос, щоб виглядало солідніше, по-козацьки… І гарною піснею бажала всім «Хай у вас буде все так, як має бути» юна студентка Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського Ганна Нейковчена… І звучали добрі слова та побажання, слова захоплення та подиву... Й усе було так, як має бути — коли козацтво, коли отамани, коли свято і навіть «Будьмо-гей!», не дуже, мабуть, доречне тут, у бібліотеці, де відбувалася презентація, також громово лунало… Й усе це було того дня про нього і для нього — Олекси Різникова, поета і прозаїка, дослідника-мовознавця. Дисидента, двічі репресованого Радянського Союзу, як він сам про це каже.

— Дуже відповідально бути донькою такої людини, — сказала, розпочавши розмову про книжку і про батька, Ярослава Різникова, відповідальний посадовець облдержадміністрації.

Інституту Філатова — 80

В Одесі XІV конгресом офтальмологічного товариства країн Причорномор’я та засіданням Європейського товариства катаракти і рефракційної хірургії (ESCRS) завершився цикл заходів, присвячених 80-річчю від дня заснування державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова Національної академії медичних наук України».

При створенні заклад називався «Інститут експериментальної офтальмології». Його засновником і першим директором був академік Володимир Петрович Філатов, чиє ім’я інститут носить з 1945 року і чия особистість назавжди вписана в історію Одеси. Із 2004-го й по сьогодні уславлений заклад очолює член-кореспондент АМНУ, професор, заслужений лікар України Наталія Пасєчнікова.

Одразу обмовлюся: захворюваність на кліщовий вірусний енцефаліт для Одещини не характерна. За даними головного лікаря міської клінічної інфекційної лікарні Світлани Лаврюкової, останні два випадки кліщового енцефаліту в Одесі були зареєстровані близько 30 років тому. В обох випадках хвороба спостерігалася не в місцевих жителів: один пацієнт приїхав до нас із Закарпаття, інший — аж із Тюменської області.

Це щодо енцефаліту. А ось випадки сезонних укусів кліщами в Одеській області стабільно реєструються з квітня по вересень. І в немалій кількості. Період найвищої активності кліщів простежується у травні-червні. Це час, коли люди масово виїздять на природу, на пікніки, активно пораються на дачах, городах.