№ 41-42 (21718-21719) субота 14 травня 2016 року

У квітні цього року Єврокомісія рекомендувала Раді Європи і Європарламенту запровадити безвізовий режим для українців при перетині кордонів Євросоюзу. Цієї рекомендації у Києві домагалися так довго й наполегливо, що вирішили: справу зроблено. І можна рапортувати про те, що виконано одну з обіцянок, даних Президентом Порошенком своїм виборцям.

Скасування віз на горизонті

З українського боку для досягнення «безвізової» мети був прийнятий пакет необхідних законів і нормативних актів. Часом здавалося, що Верховна Рада займається тільки проблемою віз. І європейці, нарешті, оцінили зусилля, визнали, що вимоги виконані, можна рухатися далі — скасовувати візи для громадян України. Але не всі, а тільки для короткострокових поїздок. І не назавжди, а лише доти, поки дотримуються певні умови. Якщо, наприклад, з території нашої країни до країни ЄС хлине потік мігрантів, візи негайно відновлять.

ПІСЛЯ двох невдалих вівторкових голосувань за законопроект, який відкривав кабінет генпрокурора для Юрія Луценка, наступного дня у ВР з’явився новий аналогічний законопроект, а ще через день Юрій Віталійович був призначений генпрокурором.

Цей тиждень можна назвати тижнем Луценка — настільки часто згадувалося його ім’я і стільки подій відбувалося навколо його персони.

Після провального вівторка, коли у ВР забракло буквально двох голосів для ухвалення закону, що дозволяє людині без вищої юридичної освіти і без прокурорського досвіду очолювати відомство, головна функція якого — стояти на варті дотримання законів на всіх щаблях суспільного і державного життя, механізм досягнення мети закрутився з силою торнадо.

Глава держави відклав свій візит до Великобританії (фактично проігнорувавши світовий антикорупційний саміт, який ухвалив низку кардинальних рішень щодо нового глобального виклику — офшорних оборудок). До Києва прилетів Ігор Коломойський, котрий останнім часом рідко буває на рідних теренах, керуючи своєю бізнесово-політичною імперією з тихої і заможної Швейцарії. У Верховну Раду внесли новий варіант закону, який відчиняв двері генпрокуратури перед Луценком ще й унормовував реформу ГПУ.

Антиукраїнська мафія вичистила ще одного проукраїнського міністра з уряду — Сергія Квіта.

Сергій Квіт — міністр від Майдану, борець за українську — европейську! — освіту з політруком Януковича — Табачником. Виходить, протабачницькі настрої антиукраїнській мафії не чужі.

Квіта звільнено аж із двох посад: з крісла міністра освіти і з крісла ректора Києво-Могилянської академії. Сергій Квіт був до призначення міністром освіти ректором КМА, і згідно з законом про працю має повернутися на місце попередньої праці.

Але антиукраїнську мафію і ця законна посада Сергія Квіта не влаштовує. Дуже вже далекі між собою погляди антиукраїнської мафії та промайданівські погляди невгодного їй міністра.

Співголова групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні, автор польської «шокової терапії» Лєшек Бальцерович переконаний, що рішучі і всеосяжні реформи більш ефективні, а їх відтермінування погано впливає на економіку країни.

Про це він розповів під час свого виступу на XXV щорічних зборах керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у Лондоні.

Однією з поганих порад є рекомендація поступовості і відстрочки. Країни, які дотрималися цієї поради, заплатили дуже високу суспільну ціну, вони прийшли до більш низького доходу на душу населення, ніж, наприклад, Польща чи країни Балтії, які не гаяли часу... Відстрочка своєчасних рішень може призвести до нових проблем, таких, як «капіталізм для своїх», — зазначив він.

Роздуми з Ігорем Юхновським навздогін Дню Перемоги

Ігор Рафаїлович Юхновський цілком заслужено вважається одним із моральних стовпів нації. Академік, фізик-теоретик, політичний і громадський діяч, учасник ініціативної групи «Першого грудня», у 2006—2010 роках — директор Українського інституту національної пам’яті. Українець з великої літери.

А ще він — солдат радянської армії, учасник Другої світової війни. І водночас — унікальний свідок одразу трьох окупацій рідної Волині й Тернопільщини — поль-ської, радянської та німецької.

Він — приклад того, що події сімдесятирічної давнини можна тверезо осмислювати навіть її безпосереднім учасниками, без крайнощів у думках та замилуванням радянським минулим. Тож позиція професора, академіка, Героя України Ігоря Юхновського щодо Дня перемоги і нових традицій його відзначення особливо цікава.

У 2016-у минає двадцять років після завершення ядерного роззброєння України 1 червня 1996-го остання ядерна бомба залишила територію України і відтоді наша держава входить до числа майже 200 країн, що не мають ядерної зброї. З нагоди річниці відмови України від третього у світі ядерного потенціалу Одеський центр з питань нерозповсюдження при ОНУ ім. І.І. Мечникова за підтримки Шведської агенції радіаційної безпеки наприкінці квітня провів «круглий стіл» на тему «20 років ядерного роззброєння України: підсумки та уроки».

Зі вступним словом перед учасниками зібрання виступили ректор Одеського  національного університету ім. І.І. Мечникова професор Ігор Коваль та директор Інституту соціальних наук цього вишу Сергій Глєбов.

У четвер, 12 травня, анексованим Кремлем півостровом прокотилася хвиля обшуків і затримань кримськотатарських активістів. Того ж дня Європарламент ухвалив резолюцію, якою закликав розширити європейські санкції проти тих, хто заборонив Меджліс кримськотатарського народу і провести міжнародні розслідування порушень окупаційною владою прав людини в АРК.

У резолюції також міститься заклик до Євросоюзу посилити тиск на окупаційну владу у Криму з вимогою припинення утисків кримських татар та допуску на півострів міжнародних спостерігачів. «ЄС і країни-члени повинні продовжувати тиск, бути рішучими та продовжувати санкції проти Росії через анексію Криму. Геополітична ситуація у Криму свідчить, що нацменшини там піддаються переслідуванням, особливо кримські татари й етнічні українці», — заявив британський євродепутат-консерватор Чарльз Таннок.

Зі свого боку, євродепутат-ліберал від Литви Петрас Ауштрявичус зазначив, що нинішня ситуація у Криму є продовженням політики «етнічних чисток»: «Мета окупації нинішньої влади є зрозумілою: кримські татари не входять до майбутніх планів «путінського Криму». І все це відбувається у Європі у ХХІ столітті. Крим належить Україні й нема Криму без кримських татар».

Уранці 11 травня з урочистої церемонії покладання квітів до пам’ятника класику польської культури, поету Адаму Міцкевичу, що на Олександрівському проспекті, розпочалися Дні Польщі в Одесі.

Вітаючи членів одеського національно-культурного товариства «Польська нота», працівників дипломатичної установи, представників міської влади та городян, які прийшли до пам’ятника, генеральний консул Республіки Польщі в Одесі Даріуш Шевчик сказав, що, відкриваючи вже другі Дні Польщі (перші проводилися торік), вони сподіваються відродити ту роль польської культури в Одесі, яку вона мала колись. До 1917 року в нашому місті жило не менше 40 тисяч поляків, які нарівні з представниками інших народів творили неповторний одеський культурний простір.

Продовженням церемонії відкриття Днів Польщі стало покладання квітів до меморіальної дошки на Дерибасівській, 16, де жив Адам Міцкевич під час свого перебування в Одесі, а також до меморіальної дошки трагічно загиблого президента Польщі Леха Качинського на вулиці, названій його ім’ям.

18 травня в Одеському національному академічному театрі опери та балету відбудеться перший фестиваль форте-піанної музики Odessa PianoFest.

Автором ідеї фестивалю був Юрій Кузнецов, заслужений діяч мистецтв України, легендарний джазовий піаніст, життя якого передчасно обірвалося 2 травня.

За задумом Юрія Анатолійовича, в Odessa PianoFest візьмуть участь не тільки знані, а й поки що маловідомі класичні та джазові піаністи різних шкіл і напрямків. Юрій Кузнецов хотів представити публіці всю палітру талантів Одеси. Він думав, що встигне виступити сам. Не встиг. Як тільки афіші з його ім’ям вийшли в тираж, маестро не стало.

XVII Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», яка відбудеться в Одеській національній науковій бібліотеці 20—22 травня, пропонує своїм відвідувачам як традиційні, так і нові заходи. Серед новинок — «Мистецький ярмарок», який було започатковано минулоріч.

В акції візьмуть участь народні умільці з Одещини, зокрема лауреати премії ім. Ростислава Палецького, заснованої Одеським обласним центром української культури. Будуть представлені вироби, виконані в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва, а саме: бісеро- та соломоплетіння, петриківський розпис, художня кераміка, народна іграшка, а також українські обереги, вироби зі шкіри та мотузки.

У рамках «Мистецького ярмарку» планується проведення майстер-класу з соломоплетіння «Солом’яне диво». Його проведе майстер народного мистецтва України, лауреат обласної премії ім. Р. Палецького Марія Андріївна Космикова. Організатори докладуть зусиль, аби нинішній «Мистецький ярмарок», як і минулорічний, пройшов успішно та викликав живий інтерес в учасників та гостей книжкового форуму.

Як збанкрутував банк одеського народного депутата й колишнього «регіонала» Леоніда Клімова. І чому деякі будівлі в Одесі можуть перейти до рук «Сбербанка России»

Чинний народний депутат від групи «Партія «Відродження» Леонід Клімов є сотим у рейтингу найбагатших українців за версією Forbes та одним із найвідоміших одеських бізнесменів. Його ім’я навіть закарбувалося на неофіційній карті міста. Квартал навпроти легендарного ринку «Привоз» називають «клімовським» на честь нардепа, фірми якого вирішили звести тут багатоповерхівки на місці старих будівель.

За даними ЗМІ, пов’язаним із Клімовим компаніям належить низка торговельно-офісних центрів в Одесі, мережа готелів «Чорне море» та стадіон і футбольний клуб «Чорноморець».

Як дізналися «Схеми», спільний проект «Радіо «Свобода» та телеканалу «UA:Перший», частина відомих в Одесі будівель з орбіти Клімова може перейти до нових власників, серед яких — «Сбербанк России». А отже, над деякими будівлями в серці Одеси може замайоріти російський триколор.

Перший етап випробувань у США нового корабля-робота «Морський мисливець» проходитиме з екіпажем. Моряки мають пересвідчитися у правильному функціонуванні всіх систем.

Корабель завдовжки 40 метрів обладнаний новітніми радарами та відеокамерами. Основним його завданням є пошук підводних човнів в автоматичному режимі.

На розробку корабля-безпілотника США витратили 120 мільйонів доларів. Вартість одного такого «Морського мисливця» — близько 20 мільйонів доларів. Пентагон схвально ставиться до подібних проектів, оскільки вони допоможуть значно скоротити витрати на екіпаж.

Український протикорабельний ракетний комплекс «Нептун», за розробку якого відповідає одне з провідних конструкторських бюро зі створення високоточної зброї, покликаний захистити морські рубежі нашої держави.

Як повідомляє «Армія України», протикорабельна ракета має контейнерний старт. Сам контейнер схожий на стандартний, який застосовується у зенітно-ракетних комплексах С-300.

До розробки «Нептуна» на даному етапі залучені лише вітчизняні фірми. Він — засекречена розробка, але вже відомо, що матиме два варіанти — і корабельний, і береговий.

Бронешолом світового рівня, який витримує п’ять пострілів унітарними патронами «Парабелум», розробили фахівці підприємства «Темп-3000».

 Особливостями моделі, як пише «Народна армія», є підвищена кулестійкість і додатковий захист від осколків. При його створенні застосували параамідні матеріали та новітню технологію, зокрема 3D-моделювання, що дозволяє виробляти монолітні вироби складних форм. Під час випробувань шолом з арамідної тканини Twaron витримав постріли патронами 9х19 «Парабелум» (які вважаються найбільш пробивними) із п’яти метрів.

«Майже двократне підвищення ціни на газ — це злочин проти українців. З такої жорсткої тези розпочалася прес-конференція представників «Батьківщини» Одещини, що відбулася 28 квітня у приміщенні Одеської обласної організації цієї політсили.

«Ми вважаємо, що своїм рішенням встановити нову ціну на природний газ для населення з одночасним скасуванням соціальної норми, яка передбачає споживання 1200 кубометрів газу за пільговою ціною в 3600 гривень, уряд Гройсмана фактично здійснив злочин проти громадян України», — заявив перед журналістами керівник Одеської обласної «Батьківщини» Олег Радковський.

Народні депутати від Радикальної партії зареєстрували законопроект №4442, яким пропонують внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного забезпечення. Мета документа — гідно вшанувати подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, яка сталася 30 років тому, та відновити соціальну справедливість щодо цієї категорії осіб.

За словами Ляшка, сьогодні інваліди-чорнобильці опинилися на межі виживання, пенсій не вистачає на придбання життєво необхідних медикаментів, не кажучи вже про інші людські потреби.

«В Україні понад 2 мільйони громадян визнано постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. На жаль, бюджет України сьогодні не здатен забезпечити достойний соціальний захист усім категоріям чорнобильців. Але принаймні перед особами, які втратили працездатність, ліквідовуючи наслідки Чорнобильської аварії, народ України у неоплатному боргу. Законодавче забезпечення достойного життя для цієї категорії громадян — обов’язок законотворців», — переконаний Олег Ляшко.

Напередодні Дня пам’яті і примирення та Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбувся урочистий прийом учасників тієї війни та керівників громадських ветеранських організацій Одещини.

Із сотні запрошених 25 були відзначені нагородами та цінними подарунками одеських ОДА та облради. Героєві Радянського Союзу Григорію Прокоповичу Жученку та кавалеру чотирьох медалей «За відвагу» Олексієві Юхимовичу Прокоф’єву передали листи з привітанням від Президента України Петра Порошенка. Свято завершилося виступом творчих колективів міста.

Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.

Напередодні свята Перемоги студенти-волонтери Одеського національного медичного університету відвідували людей похилого віку, учасників війни, жертв нацизму, колишніх в’язнів гетто, які пережили Другу світову.

Середній вік тих, до кого приходили волонтери, — за дев’яносто. Більшість із них проживають самотньо. Вони майже не залишають своїх квартир і тому з нетерпінням чекають на візити гостей. Студенти принесли з собою солодощі-смаколики, всіх вітали весняними квітами, влаштувавши для стареньких справжнє свято.

Андрію Олександровичу Попову вже сповнилося 94 роки, його дружині Олександрі Іванівні — 88. Вони познайомилися у квітні 1944-го, під час визволення Одеси, й відтоді вже понад шість десятиліть — разом. Подружжя завжди радісно зустрічає волонтерів, які приходять їх відвідати. Ветерани розповідають історії з власного, багатого на події, життя, цікавляться, чим живе нинішня юнь. Студенти з цікавістю слухають спогади, діляться своїми турботами та мріями, водночас із захопленням спостерігаючи за тим, як турботливо піклується старенька дружина про свого чоловіка.

Великим весняним вернісажем у виставковій залі по вул. Торговій, 2 одеські художники відзначають 71-у річницю за-кінчення Другої світової війни, День Пам’я-ті та Свято Матері.

Ця весна без кінця і без краю… Одне опадає, відійшовши, інше — вибухає невтримно, радісно, життєствердно, — коби лишень отакі безгучні вибухи бачили ми у своєму житті… Білоквітна, рожевоцвітна повінь виповнила цілісіньке місто, а де найщиріше її прийняли — то це в малярських робітнях, вона захопила душі мистців у свій радісний, свій прекрасний полон. І як же ж можна втримати усе це в собі, не вихлюпнути на полотно чи папір, у простір… Отак негайно, поки ще розпирає душу, поки просяться, вириваються на світ Божий ці почуття, і емоції, і цей захват… Поки ще — руку з пензлем не одвести, а секунди, хвилини вже, здається, відлунюють з далечіні… Дякувать Господу, пощезли, відійшли у неглядь тематичні виставки, як ото раніше — до першого травня чи іншого якого заідеологізованого та чужого нам свята. І слава Богу — знов таки, що нинішня творча молодь не зазнала цього, отієї принуки славити, ґвалтувати свою творчу снагу…

Наприкінці минулого року вийшов друком альбом-монографія про художника, чиє ім’я ще донедавна було відоме лише спеціалістам — «Герасим Семенович Головков, 1863—1909» (Одеса: Друк-Південь, 2015). Вона стала першим дослідженням про цього митця, котрий у своїх пейзажах передав яскравий образ Одеси як портового міста, написав незабутні краєвиди весняного степу, що пробуджується від зимового сну.

Як автор хотів би звернути увагу на деякі особливості цієї книжкової новинки. До цього спонукає не лише бажання запросити на майбутню презентацію поціновувачів мистецтва, але й почуття вдячності до тих, хто допоміг реалізувати цей видавничий проект. Приємно усвідомлювати, що в наш нелегкий час є люди, патріоти України, які вболівають за вітчизняну культуру і прагнуть її підтримувати. Випуск книги уможливила меценатська підтримка Українського клубу Одеси, його чільних представників, відомих доброчинців — Наталії Олександрівни та Сергія Романовича Чайчуків, які подібним вчинком показали, що культура є затребувана у нашому суспільстві і вона має майбутнє. Користуюся нагодою, висловлюю щиру подяку цій родині за подібний шляхетний жест. Також дякую газеті «Чорноморські новини» за постійну інформаційну підтримку.

Саме такими словами відповів Григорій Іванович Гончарук на питання, де він бере кошти на видання своїх книг. І додав: «Вся пенсія, частина зарплати... А коли дружина помітила, що у мене не завжди збігаються кінці з кінцями, то дістала зі своїх заощаджень 10 тисяч гривень і сказала: «Збирала на смерть, але хай вона почекає... Книги актуальніші!»

Презентація останніх, але не остаточних, двох книг «Мемуарів професора» Григорія Гончарука і монографії «Персональна справа №88», виданої у співавторстві з кандидатом історичних наук Лілією Іваніченко, відбулася нещодавно у Палаці культури студентів Одеського національного політехнічного університету. Конференц-зал був переповнений. Окрім колег з Одеського національного політехнічного та Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, журналістів, студентів, були присутні син колишнього опального ректора Одеського державного університету Олександра Юрженка — Володимир, який живе в Болгарії (на знімку), представник амбасади Сполучених Штатів Америки Сергій Поздняков, учні Олександра Івановича, його колеги та онучка, що приїхала з Києва.

18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Цей день відзначається в Україні щорічно 18 травня, у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015-го постановою Верховної Ради. Тією ж постановою депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримсько-татарського народу.

Цей злочин проти людяності був «узаконений» прийнятою у Москві Державним комітетом оборони постановою від 11 травня 1944 року про переселення кримських татар із Криму у східні райони СРСР за звинуваченням у нібито співпраці з німецьким режимом.

Знаменним є той факт, що на захист кримських татар свого часу став українець — військовий, генерал Петро Григоренко, який тепер є спільним героєм наших народів. За цей сміливий вчинок Григоренка було визнано «психічно хворим» і примусово направлено на психіатричне лікування. Тоді на захист генерала виступив відважний правозахисник, у ті часи молодий психіатр, а нині президент Асоціації психіатрів України, єврей за національністю Семен Глузман, який отримав за це 7 років таборів і 3 роки заслання. Ось де справжній, а не показний інтернаціоналізм!

Представники громадських організацій «Союз вимушених переселенців» і «Таврійська гуманітарна платформа» з 25 квітня по 3 травня взяли участь у кількох публічних заходах на честь Дня Українського моря та походу Кримської групи Армії УНР під командуванням П. Болбочана у 1918 році в Крим.

День Українського моря відзначається 29 квітня, оскільки саме цього дня 1918 року у Севастополі Чорноморський флот підняв українські прапори. У 1919-у морське відомство УНР проголосило 29 квітня Днем Українського Чорного моря та Державного флоту України. На західних землях України, до приходу туди комуністичного режиму, та в українській діаспорі це свято відзначали десятиліттями. Наразі День Українського моря в Україні є святом неофіційним, хоча цього року Український інститут національної пам’яті запропонував розглянути можливість включення його до офіційного переліку пам’ятних і святкових днів.

До 160-річчя від дня народження видатного Українця, всесвітньо відомого літератора, філософа, громадського діяча Івана Франка Одеська національна наукова бібліотека розробила цікаву низку заходів під назвою «Франкознавчі зустрічі», яка триватиме з березня по серпень.

Це цілком зрозуміло з позицій саме бібліотеки, адже до ювілею Каменяра, який відзначатимемо 27 серпня (майже водночас із 25-річчям Незалежності України: невипадковий збіг) ОННБ прагне якомога більше розкрити свої багатющі фонди франкознавчої літератури: видання творів письменника, дослідження та збірки матеріалів наукових конференцій, цікаві розвідки і, звісно ж, краєзнавчі сторінки «Іван Франко й Одеса». На відвідувачів чекають численні книжково-ілюстративні й тематичні виставки та предметніше спілкування за окремими темами, як-от «І.Я. Франко про джерела збагачення національної мови, культури і духовності», «Сучасні аспекти шкільного франкознавства», «Філософський світогляд Івана Франка», «Краєзнавчі та етнографічні праці Івана Франка» тощо.

Василь Шкляр анонсував, що впродовж року розпочнуться зйомки кінострічки і міні-серіалу за його романом «Чорний Ворон».

На фестивалі історичної літератури «Софія», який походив в Івано-Франківську, письменник розповів, що зараз триває робота над сценарієм стрічки «Чорний Ворон».

«З екранізацією пов’язана дуже довга історія. Ще Ющенко звертався до Єжи Гофмана. Режисер прочитав роман в оригіналі і запевнив, що вийде гарне кіно. Проте потім на нього натиснули. І коли його запитали на кінофестивалі «Молодість», коли буде екранізація роману, він відповів словами Табачника і Колесніченка: «А чому я буду знімати антируський, ксенофобський роман?». Мені було дуже прикро, що він так сказав. Проте можу запевнити, що вже цього року розпочнуться зйомки. Є тверда угода, до липня вже має бути готовий сценарій», — цитує Василя Шкляра «Літакцент». І нагадує: про підписання угоди між каналом «1+1» і письменником Василем Шклярем щодо виробництва чотирисерійної історичної драми «Залишенець. Чорний Ворон» за мотивами його однойменного роману повідомив у лютому генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко.

10 травня після тривалої важкої хвороби пішов із життя Василь Вихристенко. Військовий льотчик, поет, публіцист, фотограф, педагог, наставник молодої журналістської зміни. Небо і перо — два життєвих крила цієї неординарної, талановитої людини.

Василь Іванович Вихристенко народився 28 серпня 1935 року в с. Новоолександрівка Великомихайлівського району в родині вчителів. У 1953-у закінчив Одеську середню спеціальну школу військово-повітряних сил, у 1956-у — Миколаївське військово-морське мінно-торпедне авіаційне училище ім. С.О. Леваневського, а в 1972-у Львівське вище військово-політичне училище. Служив в авіації, військовій розвідці. У 1986 році пішов у запас у званні підполковника.

У національному парку побилися екологи і рибалки

На півдні Одещини не вщухає конфлікт між керівництвом національного природного парку «Тузловські лимани» і місцевими рибалками.

Так, під час останнього рейду інспектори національного парку виявили на березі лиману Шагани місцевих мешканців, які займалися незаконним виловом риби. Рибалки розмістили у воді кілька спеці-альних сітей — вентилів. Однак рибалити у цих місцях заборонено до 15 червня, адже зараз риба нереститься.

Коли працівники парку почали витягати сіті з води, між ними і десятком браконьєрів зав’язалася бійка. Рибалки намагалися скинути вентилі назад у лиман, а потім перекинули причеп, куди інспектори завантажили сіті. У результаті причеп травмував активістку, яка приїхала з Одеси допомагати екологам. Згодом на місце події приїхала місцева поліція, яка конфіскувала рибальське знаряддя.

«Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету» — правило Маленького принца Антуана де Сент-Екзюпері. Ось і ми — вчителі, батьки та учні 92-ї школи — вирішили зробити своє місто прекрасним, долучившись до всеукраїнської соціально-екологічної акції з прибирання зелених зон та благоустрою територій «Зробимо Україну чистою разом!»

280 учасників, небайдужих до екологічних проблем, заздалегідь об’єдналися в групи, обстежили найбільш забруднені ділянки та обрали місця локації для прибирання. Зареєструвалися на сайті організатора акції «Let’s do it, Ukrane». Від обласного координатора акції отримали одноразові рукавички, по-ліетиленові пакети та таблички.

15 травня світ відзначає Міжнародний день клімату. Запровадження цього свята стало відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий природний ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь. Збереження клімату — одна з глобальних проблем, які сьогодні постали перед людством. Глобальне потепління, пов’язані з ним природні катаклізми, погіршення погодних умов на планеті, підйом рівня океану негативно впливають на продовольчу, життєву та майнову безпеку людей, суттєво позначаються на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

З-поміж головних причин, які призводять до незворотних кліматичних змін на планеті, — підвищення концентрації парникових газів в атмосфері. Вперше це явище обговорювалося на світовому рівні в 1992 році — на так званому Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК). Ця угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом.

З настанням тепла люд масово  подався на дачі та городи. Худоба вільно пасеться на розкішних вигонах. Дехто знаходить час виїздити на пікніки, до лісу чи до моря. Біля нас при цьому неодмінно крутяться наші домашні улюбленці — коти та песики. А квітуча весна, що розслабляє нас усіх поголовно, стверджують спеціалісти, саме і є найпридатнішим часом для розгулу сказу, тяжкого інфекційного захворювання, проти якого практично безсилі неспецифічні профілактичні заходи, оскільки збудник інфекції постійно присутній у природних вогнищах серед популяції тварин.

Про те, як уберегтися від небезпечної хвороби та як діяти при можливому зараженні, розповіла Ірина Гонта, головний позаштатний алерголог департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення облдержадміністрації.