Прийняти «ЛНР/ДНР» в Україну — те саме, що випити отруту
Загострення ситуації на Донбасі може відбутися у вересні—жовтні 2016 року
Науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин і позаштатний науковий консультант Центру Разумкова Джеймс Шерр в інтерв’ю мережевому виданню «Апостроф» (http://apostrophe.com.ua) розповів про те, коли можна очікувати нового наступу російських військ на Донбасі.
— Однією з найрезонансніших останніх новин стало рішення президента РФ Володимира Путіна почати виведення російського військового контингенту із Сирії. Що, на вашу думку, може стояти за цим рішенням?
— Вважаю, що цей крок розрахований на те, аби ще більше розколоти єдність Заходу. Аби застерегти міжнародне співтовариство від можливих «провокаційних кроків», включаючи продовження санкцій. Крім того, Москва розраховує, що після такої заяви Захід підсилить свій тиск на Україну, щоб Київ виконував Мінські домовленості у їхній кремлівській інтерпретації. Я не стверджуватиму, що все це спрацює. Але така заява може бути частиною стратегічного плану, націленого на те, аби приховати підготовку масштабного наступу на Україну або якийсь інший регіон.
— Багато експертів справді пов’язують це рішення Путіна із за-грозою для України. Ніби тепер Москва зможе цілком зосередитися на Донбасі. Що з цього приводу думаєте ви?
— Поки що дуже рано говорити про те, що Росія виводить із Сирії, а що залишає в цій країні. Нам відомо, що у Сирії в РФ є сухопутні війська, зокрема сили спеціального призначення ГРУ (Головного розвідувального управління), військово-морські і повітряні сили. Але нам невідомо, що саме збираються виводити. Є лише заява глави Кремля і фотографії вильоту літаків. А сподіватися на обіцянки Путіна взагалі не можна. Тому що впродовж останніх двох років усі його слова про те, де розміщені і що роблять російські збройні сили, були цілеспрямовано суперечливими і дезорієнтуючими.
— Особливо з урахуванням того, що Москва зберігає за собою авіабазу в Латакії, а також морську базу в Тартусі...
— Звичайно. Особисто я був би дуже здивований, якби Росія вивела звідти значну частину свого контингенту. Тому що збереження баз у Сирії дозволить Росії дуже швидко розгорнути додаткові сили в регіоні. Крім того, я вважаю, що прямого зв’язку між російськими військами в Сирії і можливою широкомасштабною операцією на Донбасі нема. У зв’язку з цим потрібно думати не лише про те, що Кремль зробить атаку на сході України, схожу на всі попередні, але також про те, що можуть бути за-діяні військово-морські сили РФ, розташовані в Криму. Особливо якщо метою атаки буде захоплення Маріуполя.
— Тобто ви згодні з думкою, що зараз Крим перетворюють на багатофункціональну військову базу?
— Так, так і є. Зараз Крим практично став суцільним військовим комплексом, у якого є одне незручне місце — там живуть цивільні люди.
— Який ваш прогноз стосовно подальшого розвитку ситуації на Донбасі?
— Я вважаю, що треба дуже сер-йозно розглядати можливість ескалації на сході України. По-іншому тут не скажеш.
— Чи можна говорити про конкретні дати цього можливого наступу?
— На мою думку, найнебезпечнішим періодом буде час напередодні виборів у Росії цього року (18 вересня). Крім того, ескалація можлива одночасно з виборами або ж незадовго після їх проведення. Тому що на вересень і жовтень у Росії вже заплановані масштабні військові навчання різних видів військ. Зазвичай РФ проводить свої наступальні операції якраз під прикриттям таких військових навчань. У питанні часу не потрібно прагнути дати дуже чіткий прогноз. Необхідно зрозуміти, що існуючий статус-кво не збережеться. Про це свідчить низка політичних чинників.
— Які саме чинники? І які цілі переслідуватиме Кремль під час нового наступу?
— Перша мета — Кремлю дуже хочеться продемонструвати своїм виборцям те, наскільки ефективною є зовнішня політика Москви. Путін захоче підвищити рівень своєї підтримки серед населення країни. Тому що нинішній економічний стан росіян заставляє їх задуматися про політику. Люди люблять Путіна, але не «Єдину Росію». За кілька місяців до виборів Європейський Союз повинен буде прийняти рішення про санкції стосовно РФ. Якщо їх не продовжать, Москва переконається у розколі єдності ЄС. Це дасть сигнал Кремлю, що в стосунках із Заходом не потрібно нічого міняти, а можна, навпаки, ще більше гнути свою лінію. Якщо ж обмежувальні заходи продовжать, то Москва піде на ескалацію в Україні, аби показати, що санкції ніяк не впливають на її політику.
— Чи є якась інша мета в Росії у нагнітанні ситуації на Донбасі?
— Так, Москва захоче показати Заходу, що міжнародне співтовариство настільки ж слабке у полі-тичному плані, як Росія в економічному. Зараз не можна говорити про єдність Заходу. На ньому висить багато проблем, багато з яких турбує його більше, ніж РФ. Це дасть Росії можливість продемонструвати міжнародному співтовариству, що його політика щодо санкцій є неефективною і не може змінити політичний курс Кремля.
— Що, на вашу думку, є кращим способом врегулювання ситуації на сході України для самого Києва?
— Найкраще буде, коли Захід нарешті реально погляне на речі і зрозуміє, що Росія не збирається виконувати Мінські угоди. Це дозволить припинити тиск на президента Порошенка і змінити риторику на повну підтримку.
— Якими методами цього можна добитися?
— Політичними. Заявами, повідомленнями і так далі. Тому що сьогодні Росія спостерігає за тим, як Штайнмайер чинить тиск на Порошенка, аби змусити піти на величезні поступки. Але насправді нам усім потрібно виступити єдиним фронтом: виступити проти РФ і заявити про свою єдність. «Ви (Путін) неодноразово порушили Мінські угоди, а на міжнародних зустрічах, як із Джоном Керрі, ви продемонстрували, що не збираєтеся їх виконувати. Тому ми повністю стаємо на бік України і зараз розглянемо питання про те, як більше допомогти цій країні», — ось що має бути зроблено зараз. Це зіб’є з пантелику Росію, яка не звикла до такого прояву характеру з боку Заходу.
— Що потрібно зробити Києву, аби переконати міжнародне співтовариство піти на такий крок?
— Я думаю, що тут не дуже багато залежить від Києва. Захід або отямиться, або ні. Я не розповідаю вам про те, що станеться. Я кажу про те, що має статися. На мою думку, Порошенку необхідно говорити про ті речі, які я назвав вище.
— Так чи інакше, він про це го-ворить...
— Так, але проблема полягає у тому, що Порошенко і Яценюк втратили на Заході кредит довіри, який у них був раніше. Якщо Росія справді піде в новий наступ на Україну, то було б дуже добре, якби у влади в Україні була хоч одна людина, якій довіряє Захід. Тому що Порошенко може виступати із зверненнями, але його можуть не почути. Проблема в людях, які його слухають. Отже, якщо ви хочете дізнатися мій прогноз, то я вважаю, що нас очікує чергова катастрофа, в яку всіх затягне з новою силою. Причому вона виникне абсолютно неочікувано. Києву потрібно провести попередню роботу, аби це, як мінімум, не було несподіванкою.
— Продовжуючи тему прогнозів, що ви можете сказати про перспективи реінтеграції Донбасу до складу України?
— На мою думку, Україна не за-цікавлена у тому, щоб цей процес почався до того, як у країні про-йдуть необхідні реформи. Ці два формування (самопроголошені «ДНР» і «ЛНР») зруйновані не лише фізично, але й соціально та інституційно. Тому якщо раптом станеться диво і Росія скаже «Забирайте їх собі», то при-йняти їх для України буде те саме, що випити отруту. Що Київ робитиме з озброєними формуваннями? Це неприйнятно. Але й відмовлятися від окупованої частини Донбасу не можна. Ось чому внутрішні перетворення в Україні такі важливі. Якщо реформи пройдуть за п’ять років, можна буде говорити про можливість реінтеграції. Це дасть підстави Заходу надати Києву серйозну економічну підтримку. Сьогодні Захід не квапиться давати Україні гроші, тому що знає, що половину з них вкрадуть.
Артем ДЕХТЯРЕНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206