№ 27 (21704) четвер 24 березня 2016 року

Вирок Надії Савченко оголошений: суд у російському Донецьку Ростовської області визнав її винною і засудив на 22 роки колонії

Одразу після оголошення вироку, який зачитували два дні поспіль, надійшли реакції зі світу. Президент України Петро Порошенко виступив зі зверненням, у якому повідомив, що готовий обміняти на Савченко двох російських військово-службовців Єрофєєва та Александрова. За словами Порошенка, Україна ніколи цей вирок не визнає. Адвокати Савченко нагадують, що питання про можливу передачу вирішуватиметься після набуття вироком законної чинності.

Те, що вирок Надії Савченко буде обвинувальним, сумнівів не викликало ні в кого. Питання було лише у підсумковому порядку цифр. У результаті — 22 роки колонії і 30 тисяч рублів штрафу (це трохи менше від 500 доларів США).

Чому Брюссель не здолав терористичну загрозу та як доведеться змінитися Європі

Те, що сталося у Брюсселі, точно не є неочікуваним — якщо, звісно, так можна говорити про криваві теракти, що забрали кілька десятків життів.

Про небезпеку «повторення Парижа» говорили всі, хто аналізує безпекові теми та пише про них. Брюссель — як і Рим та ключові міста Німеччини — називали серед найімовірніших наступних цілей терористів.

Ця небезпека не була секретом також для бельгійської влади. І це може підтвердити кожен, хто мав нагоду опинитися в Брюсселі в останні місяці. Автоматники на вході до всіх хоч трохи важливих будівель; постійні повідомлення про необхідність бути обережним; навіть закриття метро у періоди найбільшої небезпеки — це лише зовнішні «атрибути» антитерористичної операції, що тривала від минулого листопада.

Звісно, жбурляти яйця у дипломатичні установи недобре, та саме такою — емоційною, але виправданою — була реакція одеситів на вирок, який оголосила українській льотчиці Надії Савченко російська Феміда.

Ще кілька днів тому до генерального консульства РФ в Одесі містяни несли квіти, дитячі іграшки, висловлюючи після трагедії на аеродромі в Ростові-на-Дону, де розбився літак і загинуло 62 особи (в тому числі восьмеро громадян України), співчуття і солідарність. У середу ж одеситів сюди привів гнів та обурення, зумовлені вердиктом кремлівського судилища над нашою Надією.

Як побудувати оптимальну стратегію розвитку господарства? Які джерела фінансування для цього обрати? Як спілкуватися із кредитором однією мовою? Як ефективно управляти ризиками та використовувати інноваційні технології? На ці та інші питання успішної взаємодії з банками, постачальниками та іншими партнерами дала відповідь та навчила аграріїв Одещини освітньо-тренінгова програма «Точка росту».

Одеса — одне з 12 міст України, де в рамках цієї освітньої програми під егідою представництва Світового банку експерти компанії BASF — одного зі світових лідерів із захисту рослин та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) — найбільшого глобального інституту розвитку провели навчальні семінари для представників великих та середніх агрогосподарств. Загалом у програмі взяли участь близько 240 українських аграріїв із загальним земельним банком до мільйона гектарів сукупної площі угідь. Мета програми — навчитися, як за допомогою інновацій та додаткового фінансування збільшити чистий прибуток з кожного гектара.

Дистабілізатори із «ЛНР»

Співробітники Служби безпеки України затримали в Одесі п’ятьох членів диверсійної групи так званої «ЛНР», які планували вчинити терористичні акти на південному сході України.

Правоохоронці встановили, що за вказівкою російських кураторів терористи повинні були здійснити збройний напад на один із пенітенці-арних закладів та підірвати вибуховий пристрій під час релігійного свята. За задумом ватажків, ці теракти дестабілізували б суспільно-політичну ситуацію в південно-східному регіоні, зокрема через провокування міжнаціонального конфлікту.

Під час обшуків за місцями проживання диверсантів співробітники спецслужби вилучили понад кілограм пластиду, дві протипіхотні міни, чотири гранатомети, дві гранати та стрілецьку зброю.

Революційний Майдан виверг з нутра українського народу тисячі свіжих сил, свіжих кадрів Нової Незалежної України. Сьогодні, коли йдеться про кадрові зміни, саме до цих сил мають звертатися «батьки» держави.

Новим генпрокурором називають Юрія Луценка. Гідна постать. Якщо він не «опорошенкився» — буде генпрокурор від Майдану. Дивує тільки, чому від початку своєї каденції Порошенко не звернувся у кадровій політиці до героїв Майдану? Виникає підозра, що кандидатура Луценка — це свого роду окозамилення, бо ще не усунуто Шо-кіна, і є підозра, що й не усунуть.

Зараз, коли нові призначення у повітрі, доречно вказати на ще одну кандидатуру на генпрокурора, у разі, якщо призначити Ю. Луценка не вдасться.

Згідно з постановою Верховної Ради №4084 від 17 березня ще 152 населені пункти України позбулися тоталітарних назв.

Так, місто Орджонікідзе Дніпропетровської області перейменоване на Покров, селища міського типу Артемівка Чутівського району Полтавської області — на Скороходове, а Калінінське Великоолександрівського району Херсонської області — на Калинівське.

У Києві презентували «загублений» фільм про Берестейський мирний договір, який визнавав Українську Народну Республіку незалежною державою.

Документальну стрічку «Der Erste Friedensvertкag des Weltkrieges» («Перший мирний договір світової війни», 1918 року) пролежав в архіві майже століття. Його знімала німецька кіностудія.

«Фільм показує процес підписання Берестейського мирного договору 9 лютого 1918 року між УНР і державами Четверного союзу — Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною».

Відтепер щодня кожен потяг, який проходитиме через станцію Крути на Чернігівщині, звуковим сигналом нагадуватиме всій Україні про юнаків, які тут у січні 1918 року стримували наступ більшовицьких військ на Київ.

У лютому 2016-го Український інститут національної пам’яті звернувся до ПАТ «Українська заліз-ниця» з ініціативою вшановувати пам’ять полеглих крутян та інших захисників України звуковим сигналом, який подаватимуть потяги перед станцією Крути.

«Укрзалізниця» підтримала цю пропозицію. Усі структурні підрозділи регіональної філії «Південно-Західна залізниця» отримали доручення постійно подавати сповіщальний сигнал потягами при під’їзді до залізничного переїзду, розташованого поблизу с. Пам’ятне Борзнянського райо-ну Чернігівської області, де розташований Меморіал пам’яті героїв Крут.

1. Хто він, чоловік із квітами?

Київ, Майдан Незалежності, країна вшановує розстріляних два роки тому Героїв. До місця трагічних подій прямують люди з квітами. Гора квітів вивищується.

Нараз і натовп, і людський потік завмерли: до них наближалася чоловіча постать. Теж з квітами. Натовп загомонів: президент! Глава держави! Живий, реальний! Ось вона, рідкісна можливість почути з перших вуст його вдячні слова про упокоєних, про їхнє нездійсненне бажання жити у правовій державі, у сім’ї європейських країн. Поговорити про болючі проблеми нашого сьогодення, про великі людські втрати на війні і про хоч якісь перспективи на завтра.

Такою була тема прес-конференції за підсумками проведеного в Одесі з’їзду депутатів місцевих рад Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, організований активістами ВО «Батьківщина».

Загалом у роботі масштабного полі-тичного заходу взяли участь понад 250 депутатів. Учасники зібрання працювали на пленарній частині, а потім — у трьох секціях: «бюджетна та соціальна політика», «аграрна політика, земельні питання, децентралізація та місцеве самоврядування» і «ЖКГ, тарифна політика та діяльність ОСББ».

Відсутність державницького підходу та системних дій з боку виконавчої гілки влади, неприкрита корупція призвели до зубожіння українського народу. Саме бідність громадян вбиває державу — у цьому переконані учасники прес-конференції: заступник голови ВО «Батьківщина» Іван Кириленко (на знімку), народні депутати Вадим Івченко та Альона Шкрум, експерти і впливові особи всеукраїнського об’єднання, які працюють на Одещині, представляючи в різних гілках влади цю політичну силу.

Як свідчать дані соціологічного дослідження «Левада-центру» (РФ), проведеного в лютому—березні 2016-го, за останній рік довіра росіян до президента Путіна дещо зменшилася.

Згідно з даними експертів, наразі повністю довіряє главі держави 21 відсоток респондентів проти 26% роком ра-ніше, скоріше довіряють 52 відсотки (у 2015-у таких було 57%), не довіряють — 14 відсотків (ця цифра за рік не змі-нилася). Таким чином, кількість тих, хто довіряє, в сумі знизилася за рік на 10 відсотків, повідомляють «Крим.Реалії».

Третина респондентів не можуть сказати про президента «нічого поганого». Кількість тих, хто ставиться до Путіна із «захопленням», знизилася з 10 до 8 відсотків. Водночас кількість людей з «нейтральним або байдужим» ставленням до господарі Кремля збільшилася з 10 до 15 відсотків. «Настороженим і вичікувальним» назвали своє ставлення 8 відсотків опитаних (рік тому — 5 відсотків). Крім того, 17% росіян вважають, що президент, швидше за все, пов’язаний з корумпованими політиками.

Лідочка Зайцева народилася у далекому 1925 році на Донеччині, у місті Слов’янську. У юності була веселою, жила у дружній родині з батьком, мамою та сестрою. У 1943-у, коли німці увійшли на Донбас, сім’я намагалася виїхати, але було запізно. Батько, керівник заводу, пішов у підпілля. Тим часом молодих працездатних донеччан німці почали ешелонами вивозити на роботу у Німеччину та Австрію. Разом зі своїми подругами-однокласницями Ліда потрапила в австрійське містечко Лінц, на фабрику всесвітнь овідомого фабриканта Круппа, де у величезних масштабах вироблялися танки, артилерія та інша військова техніка. Тут широко використовувалася праця військовополонених, в’язнів таборів та гетто.

— Місто Лінц на Дунаї, куди я потрапила, — це величезні заводи, фабрики та річковий порт, через який вантажі з підприємств відправлялися на фронт, — розповідає Лідія Тимофіївна. — Спочатку нас помістили у карантин на 21 день. Згодом вистроїли у шеренгу, й австрійці почали відбирати людей до себе на роботу. Літній австрієць, завідувач однієї з військових лабораторій, вибрав усіх моїх подружок, а я залишилася стояти сама. Як зараз пам’ятаю: у дівчат були заплетені косички калачиками, а в мене — високо підібрані коси. Я не хотіла залишатися без подруг і тому сама привіталася з цим паном по-німецьки — я ж була відмінницею в школі і розмовляла пристойно. Він запитав у мене:

18 березня в Музеї західного і східного мистецтва відбулася презентація проекту цікавої одеської фотохудожниці Катерини Кіпер. Цього разу об’єктом її уваги і перетворення рутинної повсякденної реальності в художні твори став старовинний німецький санаторій Беліц-Хайльштеттен.

У часи Першої світової війни у цій будівлі облаштували військовий госпіталь, де, серед інших, проходив курс лікування майбутній лідер Третього рейху. Після закінчення Другої світової війни санаторій, у корпусах якого лікувалися солдати вермахту, перетворився в най-більший військовий шпиталь Радянської армії, розташований поза територією СРСР. Після розвалу Союзу санаторій занепав. Зараз це комплекс, що складається з понад 60 напівзруйнованих будівель, у приміщеннях яких витає незримий дух минулих часів.

Великий гуморист Степан Олійник завдяки своїй популярності належить до тих особистостей, про кого вже говорить сама історія. Цього року ось тридцять п’ятий раз на Одещині відбувається олійниківський літературно-мистецький фестиваль гумору й сатири «Ярмарок сміху» — свято, яке увічнило ім’я нашого уславленого земляка, добродія-пересмішника, що безжалісно таврував казнокрадів, хабарників, здирників, твердолобих чинуш із черствими душами й кам’яними серцями.

Минає 34 роки, як Степан Іванович відійшов у засвіти, а ми відчуваємо, що своєю душею він поміж нами і надихає нові когорти своїх учнів, продовжуючи великий чин визнаного за життя майстра гумору. Його твори живуть у народі — серед читацького загалу, серед щирих шанувальників гострого й дотепного слова.

Степан ОЛІЙНИК

В житті —
як на довгій ниві
Якщо друзі у вас правдиві,
Легко жить вам, робить своє...
Та в житті — як на довгій ниві, —
І фальшиві ще люди є:

Ті, що надто ласкаві зовні,
Що слова їх — ерзац-бальзам!
...Пригадалось мені, шановні,
Те, що бачив і слухав сам.

Не писав я тоді ще в пресі,
В гуртожитку студентськім ріс
І з гальорок жарких в Одесі
Всім артистам горланив: «Біс!»

Минулої неділі у світі відзначався Міжнародний день щастя

У 2012 році ООН своєю резолюцією №66/281 проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя (Іnternatіonal Day of Happіness) з метою підтримати ідею того, що прагнення до щастя є спільним почуттям для всіх людей нашої планети. Також, на думку ініціаторів, це свято покликане показати, що щастя є однією з основних цілей людства. У зв’язку з цим засновники закликали всі країни спрямувати зусилля на поліпшення добробуту кожної людини.

Пропозицію щодо відзначання Міжнародного дня щастя, висунуту представниками Королівства Бутан, одноголосно підтримали всі 193 члени Генеральної Асамблеї ООН.

Вже з’явилася у продажу левурда, яку знаємо за назвами черемша, дикий часник, цибуля ведмежа — багаторічна рослина, яка містить багато корисних речовин. Її листя нагадує листя конвалії, а корінь — як невелика цибулинка.

Росте черемша у лісі, зазвичай у затишних куточках серед боліт, у глухих заростях, під покровом листяних дерев. Цю цінну лікувальну і харчову культуру занесено до Червоної книги.

У листі і цибулинах левурди міститься низка вітамінів: ретинол (А), тіамін (В1), рибофлавін (В2), піридоксин (В6), фолієва кислота (В9), аскорбінова кислота (С), ніацин і ніациновий еквівалент (РР). У ній також багато фітонцидів, що сприяють росту, розвитку і відновленню тканин організму людини, добре впливають на стан нервової системи і покращують функції шлунково-кишкового тракту. Крім того, рослина багата на ефірні сполуки та білок. Має протицингову і загальнозміцнюючу дію.

Як інформували «ЧН», у суботу, 19 березня, по всій планеті пройшла кампанія «Година Землі», організована Всесвітнім фондом природи. Тисячі організацій і мільйони людей у 178 країнах світу рівно о 20.30 вимкнули світло на годину, щоб привернути увагу до екологічних проблем планети. В Україні цьогорічна «Година Землі» проходила вже увосьме та побила всі попередні рекорди — більше 70 міст і містечок, десятки відомих українців та сотні організацій і закладів країни підтримали заклик зберегти планету для майбутніх поколінь.

«Естафету добрих справ» від «Години Землі» підтримали відомі люди країни — культурні та громадські діячі, артисти і колективи, аби надихнути інших робити добро для планети. Серед них — в.о. міністра екології та природних ресурсів Ганна Вронська, найсильніша людина планети Василь Вірастюк, обличчя «Нового каналу», СТБ, «1+1», М1, популярні виконавці ЯрмаК, Дмитро Шуров (PainoBoy), актори DizelStudio, Норман Шелест та багато інших.

Активісти руху «Зелений лист», що виступають на захист зелених насаджень в Одесі, провели 19 березня протестну акцію «Не знищуйте Французький бульвар!», яка плавно перейшла в суботник.

Присутні виступили проти розширення проїзної частини Французького бульвару за рахунок тротуарів для чого доведеться зрубати частину дерев.

«Французький бульвар повинен залишатися бульваром, а не ставати швидкісною розширеною дорогою за рахунок скорочення тротуарів й опущення трамвайного полотна», — заявили учасники акції. Найгіршим прикладом реконструкції в Одесі вони вважають «впорядкування» Аркадії, де центральна алея позбулася всіх дерев. А відтак справедливо побоюються, що таке ж може спіткати і Французький бульвар.

У період з 9 по 17 березня у Степанівці Роздільнянського району на подвір’ї одного з приватних домогосподарств здохли дві дорослі свині та вісім поросят. Проби туш були направлені у Київський державний науково-дослідний інститут для проведення лабораторних аналізів. Результати підтвердили діагноз — африканська чума свиней.

Районна влада та відповідні служби, зокрема ДСНС, поліція, ветеринарна медицина, вжили невідкладних заходів щодо недопущення поширення цієї небезпечної хвороби в інші населені пункти. Відбулися засідання районної державної протиепізотичної комісії та комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, на яких йшлося про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації у Степанівці.

Здобувши впевнену перемоги на стадії 1/8 фіналу Ліги Європи з футболу над «Андерлехтом» (Брюссель, Бельгія), донецький «Шахтар» вийшов у передостанній етап цього престижного турніру.

Вибираючи для гірників суперника, жереб був, вважають футбольні фахівці, прихильним до української команди. Отож, згідно з жеребкуванням, яке відбулося 18 березня, в 1/4 фіналу Ліги Європи з футболу силами поміряються: