Переглядів: 988
Спогади про молодість
- Розмова — це обмін думками, а не емоціями.
- Існують дві правди — правда душі та правда тіла. Й вони мають між собою, на жаль, мало спільного.
- Земне життя — єдине, що є в людини, і тому вона має максимально реалізувати себе «тут і зараз». У цій тотальній (повній) реалізації, втіленні власних здібностей, нахилів та бажань і є справжнє призначення людини. Натомість соціальна нереалізованіcть людини є злочином особистості перед собою, вона наповнює власне життя не своїм, а позиченим у безглуздя змістом.
- Людина не повинна нічого відкладати на завтра, бо «завтра» — це фактично «ніколи».
- Завтра ти будеш іншою людиною, з інакшими бажаннями та намірами. Тому те, чого ти не зробиш сьогодні, не буде здійсненим ніколи. Зважай на те, що день, який ти не наповнив змістовними вчинками, загинув для тебе назавше. Прожити гідно треба все життя, і якщо ти не проживеш креативно «сьогодні», то цього «всього життя» просто не буде.
- Наша доля — це невблаганний наслідок наших думок та вчинків. Тому нарікай лише на себе.
- Вільна людина не схоче та й не зможе заховатися у натовпі, не бажаючи втрачати риси особистості та можливість демонстрації власної унікальності. Натомість раб воліє не привертати до себе увагу, бути як усі, щоб не брати на себе відповідальності.
- Історія — це система символів, які ми просто намагаємося аналізувати, інтерпретувати та пристосувати до власних потреб.
- Від людей, які зосереджені на здобутті матеріальних цінностей, годі й очі-кувати високого рівня моралі та духовності. В одній церкві двом богам не моляться.
- Творчість — це прагнення безсмертя.
- Важко пережити зраду друзів, проте найгірше, коли зраджуєш сам себе, бо без інших людей ще можна прожити, але без самого себе існувати неможливо.
- Творчість — це територія свободи.
- Ми всі у житті стоїмо у чергах, причому черги за матеріальними речами не найдовші та найпростіші.
- Світ цілісний та всеосяжний, отже ти також маєш бути цілісним та всеосяжним, оскільки людина — маленький всесвіт.
- Людська недолугість, пасивність, байдужість створює поле несвободи, що є основою поневолення людини.
- В Ісуса запитали: з якого народу Він походить? Ісус відповів, що в кожного народу взяв щось доброго, й тому Він належить всім народам (сон проти ночі 13.05.2000 року).
- Українці — індивідуалісти, росіяни — общинники, колективісти. Тому українці цінують свободу, а росіяни віддають прийняття рішень владі й тішаться з власної покірності.
- Біда не в тім, що люди добрі чи погані (це категорії відносні). Ґандж у тому, що більшість з них — просто нецікаві.
- У цьому житті людина завше сама собі виносить вирок.
- «Забув» — гірше, ніж «не знаю». Не знав — ще є надія, перспектива. Забув — це безнадія (вже нічого не може бути).
- Я багато в житті зробив того, що треба, але й не менше того, чого не треба.
- З віком життя виглядає більш рельєфним, але ця рельєфність, на жаль, доволі похмура.
- У мене до Вас немає жодних претензій. Претензії можна мати лише до друзів.
- Кожного дня ти маєш знову створювати сенс життя, інакше пульс життя слабне й гине.
- Моє життя — це боротьба з часом.
- У кожної людини власна правда, тому мені Ваша правда геть не потрібна.
- Як же треба себе зневажати, щоб шукати сенс життя в матеріальних речах!
- Любов — це бажання напоїти ближнього свого, а не напитися самому.
- Я на Вас не ображаюся, мені просто соромно за Вас.
- Мама — це єдина людина, що любить нас «bezіnteresownіe» — безкорисливо.
- Пороки об’єднують людей, чесноти — роз’єднують. Пороки поблажливо ставляться до людської природи, чесноти — вимогливі та жорсткі.
- З ванни брудної води набрати навіть склянку чистої не випадає.
- Незадоволення людьми — це перш за все усвідомлення власних вад.
- Єдине велике, що в тебе є, — це фендібобер (апломб).
- Слідувати порадам — додавати до власних помилок чужі. А це вже не гріє.
- На добро від Вас я не сподіваюсь. Дякуватиму вже за те, якщо Ви не заподієте зла.
- Люди здебільшого ображаються саме тоді, коли хочуть образитися.
- Коли ти робиш будь-якій людині пропозицію, подумай, перш за все, навіщо їй це потрібно.
- У суспільстві майже все рукотворне. Докладаючи зусиль, ми створюємо тенденцію, яка згодом переростає в традицію. Традиція визначає розвиток нації на віки.
- Політики-демократи можуть відрізнятися від свого народу, натомість диктатори — копія народу.
- Життя — це система прецедентів.
- Бажання минають, мета — залиша-ється.
- Краще піти геть, ніж дорікати.
- Запорукою людського щастя є свобода особистості. Саме як вільна істота людина бере на себе відповідальність за своє життя; саме у свободі — справжня сутність людини.
- Без свободи неможлива тотальна, повна, творча реалізація власних здібностей, бажань і прагнень.
- Поразка зазвичай настає вже наступного дня після перемоги.
- Люди здебільшого готові нам допомагати лише тоді, коли пересвідчаться в тому, що ми й самі впораємося.
- Хвилина вбиває у нас вічність.
- Людина має усвідомити власну унікальність та зробити все, щоб ствердити її.
- У житті ми маємо саме те, чого справді бажаємо.
- Господь дивиться на нас очима нещасних та знедолених.
- Особистість починається з учинків. Здатність людини максимально втілити в життя власні духовні та матеріальні потенції є показником свободи людини як особистості.
- Існують два світи. Перший — зовнішній, байдужий до мене і який не має до мене жодного стосунку. Другий — мій, про який я можу сказати: «Цей світ такий, як я, бо він формується моїм світоглядом, моєю пристрастю, моєю діяльністю. У цьому світі домінують мої цінності, в ньому я реалізую власну свободу, за нього я несу відповідальність. Цей світ взагалі такий, яким я його бачу». Якщо цей світ порожній, то мені нема що робити у зовнішньому світі. Ми є тим, до чого ми прагнемо, саме динаміка та напрямок розвитку визначають нашу сутність, нашу цінність для інших людей.
- Драмою багатьох людей є те, що Господь часто дає їм те, що вони хочуть, але не скільки хочуть. І ці люди, замість того, щоб дякувати за Божий дар, нарікають на свою долю.
- Вони не бажають усвідомити, що це «cкільки» залежить від самої людини, її вміння, пристрасті та волі.
- Твоє життя — це намагання подолати власну натуру.
- Деякі люди мають душу, натомість тіло лише обтяжує її, інші мають тіло, а душа в них — непотрібний доважок, що теліпається, плентається за ним.
- Гарні жінки часто викликають співчуття: вони не знають, що їм робити з їхньою красою.
- Не маєш сили та волі, то пригальмуй бажання і пристрасті.
- Життя ніби береться людиною у борг, й людина має виправдати володіння цим скарбом.
- Якщо я люблю жінку, вона ніколи не буде старою.
- Ти такий, яким є сьогодні, а не яким мрієш стати завтра.
- Єдина справжня цінність у житті — це час. Тому нашими неприятелями є ті, хто забирає його в нас.
- Який світ собі намалюєш, у такому й житимеш.
- Марно розраховувати на допомогу людей — вони самі чекають допомоги від тебе.
- Завше краще розлучитися до весілля.
- Які ми, такий і наш Бог.
- Ніщо не буває таким поганим, як здається спочатку. Ніщо не буває таким добрим, як видається спочатку.
- Влада не буває доброю. Вона буває поганою або вельми поганою.
- Із ситуації людських конфліктів вельми часто вихід знайти неможливо. Можна лише піднятися над ситуацією.
- Я хочу, щоб слабкі стали сильними, а сильні — шляхетними.
- Ти маєш жити в суспільстві, не розчиняючись у ньому.
- Вільна людина розраховує на власні сили та наполегливо працює, раб чекає на доброго хазяїна й кляне обставини.
- Ми часто настільки боїмося зайти занадто далеко, що просто нікуди не йдемо.
- Я можу віддати тобі любов, гроші, саме життя, проте сенс життя нікому не віддам.
- Існують два способи життя. Перший — це жити самому. Другий — це підглядати у шпаринку, як живуть інші.
- Краще пізно, ніж нічого.
- Істина — в глибині, аристократизм — у невибагливості.
- Те, що ти не зробиш сьогодні, не буде зроблено ніколи. Тому важить кожен день.
- У житті можна робити все, що заманеться, але, на жаль, недовго.
- Чи люблю я море? Я просто в ньому живу.
- Треба бути окремішним, але не ізольованим.
- У діяльності треба вичерпати весь ліміт природи.
- Ніколи країна вільних людей не буває бідною. Бідною буває лише країна рабів.
- На запитання «Чому ти мене не кохаєш?» відповіді не має.
- З усіх філософій найважливішою та найскладнішою є філософія власного життя.
- Людина, що вдає дурника, стрімко входить у роль і залишається в ній назавше.
- Герої вмирають від ран, раби — від липучого страху.
- Не люблю старих людей, особливо коли їм 17 рочків.
- Пан Іван завше цілує жінкам ручки. Його запитують: «Чому Ви це робите?». Він відповідає: «Треба ж з чогось починати...»
- У ситуації несвободи всі раби: й ті, кого принижують, й ті, хто принижує.
- Найдешевше задоволення — сон.
- Як легко закохатися, як важко зберегти любов!
- Головною причиною суспільних негараздів є рабство народу. Раб не хоче справедливості, він хоче помсти, він не бажає іншим добра, він відчуває сатисфакцію з чужого страждання. Тому чим більше в країні психологічних рабів, тим мерзенніше життя.
- Люди набридли мені, проте я набрид людям, мабуть, ще більше.
- Я сміливий, мабуть, лише тому, що боюсь себе більше, ніж інших людей.
- Шукати треба обов’язково: якщо навіть не знайдеш те, що шукав, неод-мінно знайдеш що-небудь інше. Може, навіть істотніше.
- Коли людина усвідомлює реальність смерті, вона починає думати про вічність (10.02.2000).
- У Книзі Еклезіастовій (3, 5) сказано: «Час розкидати каміння і час каміння збирати».
- Для України зараз — час збирати ка-міння — духовне, культурне, історичне, полі-тичне, будуючи новітню націю та державу.
- Справжні бійці приходять самі. Натомість ті, кого треба агітувати, намовляти, мають мізерну цінність.
- Можливість поразки не лише не обговорюється, але й навіть не розглядається.
- Прорив до себе — шлях до Бога.
- Життя нестерпне і тисне на нас невблаганно. Якщо не розділити його на окремі дні та не розглядати кожен день як завершене життя, то людина може просто зламатися.
- Сумно, коли люди тебе жаліють. Це означає, що ти — лузер, невдаха. Краще, коли тебе шанують, навіть заздрять тобі. Світ почав активно підтримувати Україну, коли побачив, що українці цінують свободу та гідність, готові йти на жертви, воюючи проти російських агресорів. Свобода і рабство — це дві цивілізації, два способи життя, що не є сумісними.
- Раба можуть жаліти, навіть співчувати йому. Шанувати — ніколи!
- У моєму житті вельми мало зустрічей і дуже багато розлук.
- Головне — це дістатися старту. А там вже варіантів немає, й ти з необхідністю йдеш до фінішу.
- Головне в житті — дістатися моря.
- Життя — це взагалі героїчний проект, що потребує від людини надзусиль.
- Щоб перемогти, треба боротися. Боротьба має бути тривалою, тривалістю в життя.
- Я прожив життя, як хотів. Тому ні на кого не скаржуся й ні на що не нарікаю. Мої уподобання та прагнення суголосні з традицією боротьби українців за свободу та гідність. Й тому — Слава Україні!
- На планеті Земля росте все. Ми збираємо саме те, що самі собі вподобали. З тим і живемо.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
