Татарбунарська багатоходівка
У Татарбунарах 26 лютого відбулася сесія районної ради. Непроста. Депутати кажуть, що такої кількості людей та телекамер у сесійній залі вони не пригадують. На розгляд винесено близько 40 питань.
Сесію, яку веде голова районної ради Віктор Донкоглов, розпочинають зі спільного виконання Гімну України. Голова сподівається, що всі питання будуть розглянуті та проголосовані впродовж двох — двох з половиною годин. Але так не сталося.
Перше питання порядку денного — «Про поновлення меморіальної дошки, розташованої в районному будинку культури». Слова «меморіальна дошка» можна взяти в лапки, бо насправді йдеться про кілька стендів зі світлинами татарбунарців, мобілізованих 1944 року до Червоної армії. Не всім з них пощастило повернутися додому. Татарбунарами пустили чутку, що команда голови РДА Олега Білинського «меморіал» знищила.
Годі дивуватися, що багатьох людей така новина щиро обурила. Але це була напівправда — експозицію ніхто не нищив, а перенесли до місцевого музею. Хтось запропонував, щоб за таке блюзнірство голові РДА депутати висловили недовіру. Ще один, справді вагомий, аргумент за недовіру очільникові райдерж-адміністрації — його кадрова політика. У цьому контексті найчастіше лунало прізвище Козубенко. Це радник і, як закидали, «сірий кардинал», «шия», яка крутила паном головою.
На розгляд лише першого питання знадобилося більше двох годин. Про порядок денний та регламент забули. Вигуки з місця, взаємні звинувачення, наелектризована конфліктна обстановка. Голова РДА виголошує пафосну промову, позиціює себе як борець з місцевою земельною мафією, котрий заставив великих землевласників платити податки, депутатів називає злодіями. Кому таке сподобається? Депутати майже не виступали, більшість їх підтримувала голову райради. Зате гіперактивними були жіночки — прихильниці Олега Білинського з громадськості. Одна з них приїхала аж з Києва (згодом депутати проголосували, щоб її за перешкоджання ведення сесії вивели із зали).
Сторони добряче підготувалися до протистояння. Прибуло кілька людей з Білгород-Дністровського району, яким Віктор Донкоглов надав слово, щоб вони розповіли депутатам про діяльність «одіозного» Козубенка на попередньому місці роботи. Але тут сталася сутичка: хтось з прибічників Білинського почав стягувати міцного чоловіка, який намагався розповісти про «здобутки» Козубенка, з трибуни. Шум, галас, несподівана тиша, посеред якої голова райради з президії голосно й емоційно прокоментував: «От провокатори, б…!»
Районний чиновник, який сидів переді мною, ще на початку сесії бідкався, що зал засідань може перетворитись на «братську могилу». Був він неабияк перестрашений і зауважив, мовляв, добре, що ми сидимо біля вікон і в разі чого можна буде вистрибнути (це був високий другий поверх райкомівської будівлі). На моє запитання, кого він так боїться, сусід кивнув у бік кількох чоловіків в одностроях «Самооборони» і сказав: «Отих, бо вони можуть кинути димову шашку». Насправді ж «Самооборона» поводилася гідно, ввічливо і нейтрально.
Був у залі й полісмен у званні підполковника. Ще кілька правоохоронців чергували у коридорі.
У перерві голова райради Віктор Донкоглов повідомив, що йому погрожував Білин-ський, обіцяючи довести до інфаркту, натомість Олег Білинський заявив, що голова райради Донкоглов начебто погрожував відрізати йому голову і це, запевняв, записано, задокументовано і буде звернення до суду.
За перебігом подій з острахом спостерігала представниця ОБСЄ.
Чорний кіт, подейкують, між головами райдержадміністрації та райради пробіг десь наприкінці зими. Яка причина — достеменно невідомо. Може, банальне перетягування ковдри між гілками влади, а може, щось інше? А починалося все, кажуть люди, з великої дружби. Товаришували Олег Петрович з Віктором Георгійовичем не лише по роботі, але й разом весело проводили дозвілля, про що свідчать світлини у соцмережах.
«Дружили» два начальники проти новопризначеного директора Національного парку «Тузловські лимани», доктора біологічний наук, професора Івана Русєва, еколога Ірини Вихристюк та їхньої команди. Бо нова адміністрація парку прийшла сюди, щоб жити за законом. А якщо за законом, то найласіший шматочок Татарбунарщини — піщана коса та унікальні лимани — перебуватимуть під охороною держави і місцевому начальству доступ на цю територію буде регламентований правилами заповідника, як і всім іншим простим смертним, тобто нам, громадянам. Але ж «обрані» до такого не звикли! Щоб якийсь там «ботанік» їм указував, що робити, а що ні! Дарма, що такою є світова практика, але де світ, а де Татарбунари?! Ще чого!
Вони свято вірили, що це їхня територія, як було при слухняно-вірнопідданому попередньому директорові національного парку. Тоді «потрібним людям» ніхто не перешкоджав полювати, стріляти у птахів та тварин з Червоної книги, гасати на джипах по заповідних землях. Бо полювання — це статус! І його дуже полюбляють високі прокурорські, поліцейські, суддівські чини та впливові покровителі зі столиці. А ще — розпоряджатися виловом риби, заготовляти очерет на експорт, добувати пісок та жорству, ділити заповідні землі. Шукати інвестора, щоб спорудити на піску якісь «п’ятизіркові» Нью-Васюки. Доріг нема, води нема, каналізації нема, але дуже хочеться чогось масштабно-грандіозного. Бо навести лад на існуючих курортах — то занадто марудно і дріб’язково.
Два районні начальники разом з колишнім директором заповідника їздили по селах та розповідали жителям про «жахи», які на них чекають, якщо національний парк почне функціонувати по-справжньому і ним керуватимуть фахівці. Хоча Іван Русєв неодноразово наголошував: «Ми хочемо зробити пріоритетним природокористування саме для простих людей. Владі та місцевим мафіозі це не подобається». І схоже, таки не подобається. Чи то випадково голова райради Віктор Донкоглов заходився виселяти адміністрацію «Тузловських лиманів» з орендованого приміщення?
У перерві цікавимося в Івана Русєва, які питання були винесені на сесію і чому їх зняли? Ось що він розповів:
— Винесено три питання. Перше стосувалося НПП «Тузловські лимани», а два інші — озера Сасик. Перше питання було поставлене з ініціативи голови РДА Олега Білинського. Він прийшов сюди не так давно, і в нього було одне бажання — забудувати піщану косу. Він це мені говорив, коли з ним узгоджували мою кандидатуру на посаду директора парку. Я йому категорично відмовив. Він хотів полювати в парку — я йому також відмовив. Звісно, йому це не сподобалося, і він почав шукати собі підтримку. Ключова фігура, яка його підтримує, — пан Козубенко. Козубенко у перші дні мого перебування на посаді директора заявив мені, що він та його команда тут головні і він диктуватиме поведінку всіх, хто перебуває в районі. Потім було кілька зу-стрічей у будинку РДА, де він ставив ультиматуми, як себе поводити, та обі-цяв, що в разі моєї незгоди прокуратура займеться мною.
Голова районної адміністрації почав активну боротьбу проти національного парку. Він їздив у села і фактично агітував за те, щоб місцеві ради вилучали державні землі і води зі складу парку. Тузловська, Дивізійська, Качковатська та Рибальська сільські ради прийняли рішення, де вони категорично проти моєї кандидатури і готові вилучати державні землі зі складу парку. Сьогодні Білинський хотів переконати депутатів, що Русєв не на своєму місці, що парк тут не потрібен, а відтак клопотати перед Міністерством екології, щоб мене звільнили. Коли ми завдяки громадській організації «Відродження», очолюваній Іриною Ви-христюк, організували прес-тур і привезли одеських журналістів у рамках антикорупційної програми, вони це питання зняли.
Два інші питання стосувалися озера Сасик.
Перше — пов’язане зі створенням КП «Сасик». Це підприємство лобіює особисто Козубенко разом з Білинським. Козубенко свого часу підготував документи по Будацькому лиману і хоче перенести цю модель на озеро Сасик. Минулого року ми, екологи, разом з ГО «Відро-дження» переконали обласну раду в тому, щоб вона виділила 1 мільйон 200 тисяч гривень на проект з роздамбування Сасика. 30 жовтня були виділені гроші, вони прийшли сюди, в район, але Білинський Олег Петрович саботував прийняття рішення з виготовлення проекту та роздамбування Сасика, тому ці кошти не були освоєні і район їх втратив. Ідеологія підприємства КП «Сасик» полягає в тому, що вони насправді хочуть роздерибанити косу між озером Сасик та Чорним морем — уже замовлене детальне планування території.
Друге питання стосувалося програми щодо Сасика, запропонованої Білинським за підтримки Козубенка. Гроші (близько двох мільйонів) не державні, а кошти інвесторів, які хочуть тут черпати пісок та забудовувати косу.
Перше питання по Сасику було зняте, бо самі депутати почали цікавитися: де статут цього підприємства, хто ним керуватиме? Пан Білинський заявив, що він одноосібно буде розпоряджатися цим підприємством. Те ж питання. Що стосується програми, стоїть у порядку денному 33-м. Ми переговорили з деякими депутатами, переконали, що це фактично обман, жодної реальної роботи там не буде, і Сасик знову на довгі роки залишиться відгородженим штучною дамбою від моря. Команда Білинського з радниками дестабілізує ситуацію у районі, чинить антиконституційно, бо закликає місцеві ради вилучати землі та води Національного природного парку, який був створений указом президента 1 січня 2010 року.
Того дня шляхом таємного голосування депутати Татарбунарської районної ради проголосували за висловлення недовіри голові Татарбунарської районної державної адміністрації Білинському Олегу Петровичу.
«Не маючи підтримки у місцевих громадах, оточивши себе самозванцями-радниками й абсолютно не орієнтуючись в обстановці, глава адміністрації сьогодні ще й втратив довіру депутатів райради. У таємному голосуванні вони ви-словили йому повну недовіру. А три питання, які він лобіював в особистих інтересах, за активної роботи команд «Відродження» та НПП «Тузловські лимани» взагалі були зняті з порядку денного. Можна констатувати, що на цьому етапі, завдяки взаємодії здорових сил серед депутатів району, області, екологічної організації «Відродження» та присутності багатьох журналістів, дерибан унікальних піщаних кіс Татарбунарського району тимчасово призупинений. Тепер хід за Президентом України», — написав у своєму блозі Іван Русєв.
Володимир ГЕНИК.
Татарбунарський район.
Від редакції. «ЧН» інформуватимуть про подальший розвиток екологічно-самоврядного дискурсу в Татарбунарському районі й готові надати слово всім сторонам ситуації, яка не один рік загострювалася, а нині, схоже, вийшла на вищі градуси кипіння.
«ЧН».
НА ЗНІМКАХ: президія сесії; директор «Тузловських лиманів» Іван Русєв; на березі Сасика.
Фото автора.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206