Як живеш, об’єднана громадо?

Сергій МАЗУР, балтський міський голова:

— Маєш ціль і бажання — ресурси знайдуться! Я радий, що це гасло підтримали, повіривши в реформу децентралі-зації, мої земляки, які на виборах віддали за мене свої голоси.

Ми хочемо стати самодостатньою і конкурентоспроможною громадою. І ми на шляху до цього, усвідомлюючи велику відповідальність за справу, за яку взялися.

Нашому чималому гурту — місто Балта та 27 сіл — на прожиток і на розвиток потрібні й чималі гроші.

Завдячуючи процесу добровільного об’єднання громад, наш бюджет на 2016 рік складає 104,5 млн грн, де власних фінансових ресурсів — 38,4 млн грн. Доходна частина збільшилася, передусім, за рахунок надходження в розмірі 60% податку та збору на доходи фізичних осіб — 18,1 млн грн. Отримано з державного бюджету трансферти — базову дотацію, медичну та освітню субвенції.

Витрати поспішають за прибутками, адже громада утримує 113 бюджетних установ та 1408  працівників бюджетної сфери.

У бюджет розвитку громади на цей рік маємо 14,4 млн грн проти 4 млн грн у 2015-у. Самі розумієте, що вже є можливість бодай трохи розвернутися.

Що ми вже встигли зробити? Ремонтували дороги, відновлювали тротуари і пішохідні мости, приводили до Божого стану криниці, які були у вкрай занедбаному стані, освітлювали вулиці. Одне слово, вкладали гроші в найнеобхідніше, адже дбайливий господар не викладатиме гарний поріжок, якщо хата з дірою у стелі. Так чинимо і ми. Хоча, знаєте, іноді ремонтувати обходиться дорожче, ніж придбати чи спорудити нове.

Ніхто не чекає, що у нас за півроку-рік усе буде, як у Європі: чисто, світло і стабільно. Розуміємо, що на таке життя треба заробляти. Про це ми говоримо з людьми, пояснюємо й переконуємо, що відтепер самі дбатимемо про нашу громаду.

Орієнтир — програма соціально-економічного розвитку Балтської міської ОТГ на 2016 рік, до якої внесено конкретні напрямки господарської діяльності, як-от: будівництво каналізаційного колектора, реконструкція очисних споруд, капітальний ремонт восьми ФАПів, двох амбулаторій загальної практики—сімейної медицини, капітальний ремонт приміщень чотирьох загальноосвітніх шкіл, ремонт шести сільських будинків культури.

Окрім цього, плануємо придбання нової комунальної техніки, переоснащення мереж зовнішнього освітлення із за-стосуванням LED-технологій (світлодіодних блоків). Готуємо відкриття реабілітаційного центру для військових.

Це, так би мовити, з масштабних завдань.

Проаналізувавши доходи бюджету,  ми створили базу витрат першої необхідності, насамперед забезпечуючи  відповідне харчування в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.  У повному обсязі  передбачили оплату праці з нарахуваннями, видатки на енергоносії, поточні видатки в частині утримання закладів та установ. За рахунок коштів бюджету фінансуватиметься низка програм, спрямованих на соціально-економічний розвиток усієї громади, на  наближення  рівня життя  наших мешканців до європейських стандартів.

Додам, що у нас є порозуміння з громадськими організаціями, які працюють у районі, з органами самоорганізації населення, з підприємцями та фермерами. Ми маємо певний досвід у грантовій діяльності і продовжуємо пошук та реалізацію цікавих, корисних, перспективних проектів.

Я вважаю, що позитивний міжнародний досвід, з яким мені довелося позна-йомитися, може бути трансформований під особливості нашого регіону та вдало застосований на користь громади.

До того ж Балта, центр нашої міської ОТГ, із набуттям нового статусу — міста обласного значення, отримала ширші можливості для втілення задумів. Головне ж, що люди розуміють важливість зробленого кроку, яким стало об’єднання, та бачать перспективи, які перед нами відкрилися.

Михайло БУХТІЯРОВ, біляївський міський голова:

— Кожного дня бодай на один крок уперед! Я сам живу за таким принципом і саме так намагаюся організувати життя нашої об’єднаної територіальної громади. У нашому гурті, окрім міста вже обласного підпорядкування, — села Майори та Повстанське.

Як змінилася ситуація з місцевим бю-джетом після об’єднання? Найсуттєвішою перевагою стало те, що зараз, відповідно до Бюджетного кодексу, нам залишається 60% податку з доходів фізичних осіб. Тільки за півтора місяці 2016 року маємо близько двох мільйонів гривень за цією статтею надходжень. За прогнозом власні надходження нашого бюджету зростуть у 2,3 раза. Це без урахування цільових субвенцій на освіту та медицину. Однак там, де рахуються прибутки, там потрібно рахувати і витрати, яких у нас також суттєво побільшало.

Найціннішим є те, що громада отримала чималі повноваження, які в жодному разі не зменшують і відповідальності за кожен наш крок. За приклад візьму ситуацію з будівництвом. Раніше ми тільки через дірку, даруйте, в огорожі могли бачити, як на території міста зводиться якась будівля. Чи вписується вона в міський краєвид, чи дотримані там усі стандарти будівництва, чи буде вона здана в експлуатацію, чи то тільки «фата моргана», як то кажуть, щоб створити видимість роботи за гроші інвесторів? Усі ці питання були за межами нашої компетенції. І будували хто як хотів і як міг. Нині в новоствореному управлінні містобудування, землевпорядкування та комунального майна працюватиме інспекція архітектурно-будівельного контролю, яка зможе повноцінно відстежувати ситуацію та попереджати певні проблемні для громади питання. У цьому управлінні буде і відділ реєстрації юридичних та фізичних осіб та речового права. Це суттєво наблизить послуги до населення. Ми господарі, і нам вирішувати, що зводити і навіщо.

Нарешті матимемо відділ культури та туризму, який дбатиме і про створення сприятливих умов для агро- та зеленого туризму. Досі ми не могли собі дозволити утримувати фахівця, який займався б винятково цим напрямком роботи. У перспективі плануємо також створити відділ цивільної оборони та мобілізаційної роботи, що має неабияке значення з огляду на нинішню непросту ситуацію. Є ідея про формування міського архіву. Завершується створення відділу організаційної та кадрової роботи.

Зовсім недавно, у січні, Біляївська міська ОТГ однією з двох перших громад в Україні провела вибори старост. У селах Майори та Повстанське відтепер є свої представники у складі виконкому міської громади. Перевагу жити разом люди зрозуміли, коли у цих селах найняли на роботу озеленювача територій, інспектора з благоустрою та двірників. До цього людей, які б відповідали за комфорт та чистоту й отримували за це офіційну зарплату, там не було: кожен прибирав біля свого обійстя і разом, вряди-годи, сходилися на суботники. Отак нехай із маленького, але надзвичайно важливого,  і формується цінність переваги жити і працювати гуртом.

У нас права людей, які мешкають у селах, жодним чином не обмежуються, зокрема й адміністративно, адже довідки, визначений законом обсяг нотаріальних дій тощо, як і раніше, надаються на місцях. Для цього старостам делегували права завіряти особистою печаткою певний перелік документів. Витяг відповідного рішення міської ради ми направили листами в усі установи Біляївського району, щоб і там знали, що документи, завірені печаткою старости, мають повну юридичну силу.

Серед питань, які потребують негайного вирішення, — працевлаштування людей, з чим у нас сьогодні дуже сутужно, вивезення складу отрутохімікатів із села Майори, приведення до належного стану села Повстанське, адже воно, не перебільшую, останнім часом перетворилося на звалище. Ми вже ліквідували там кілька багатотонних куп непотребу, встановили нові контейнери та уклали договори на вивезення сміття від багатоквартирних будинків.

Ще у 2006 році Біляївська міська рада однією з перших в Україні почала розробляти стратегічний план розвитку міста на 2007—2017 роки. Нині цей план ми коригуємо, зважаючи на приєднані села. І тепер ми маємо гроші, у тому числі і  державну підтримку, для свого розвитку.

Щоправда, поки що на державному рівні юридично не виписано обіцяне об’єднаним громадам право розпоря-джатися землею поза населеними пунктами. А це дуже потужний ресурс, який вкрай необхідний для створення привабливих інвестиційних пропозицій. Якби ми таке право отримали, то було б незрівнянно легше вести перемовини і з орендарями, і з потенційними інвесторами.

Щодо першочергових соціально-економічних кроків з розвитку громади, то вони лягли в основу 13 проектів, які вже передані в Міністерство регіонального розвитку для подальшого фінансування.

Звісно, залучатимемо кошти й міжнародних донорських організацій та фондів, беручи участь у конкурсах та грантових програмах. Тим більше, що вже маємо позитивний досвід у цьому напрямку. Так, кілька років тому за грантовою програмою Євросоюзу ми звели будівлю інформаційно-туристичного візит-центру «Дністер». За грантовими програмами фахівці міської ради проходили навчання в Україні та країнах Європи — Польщі, Франції тощо. Також завдяки гранту спільно з польськими колегами розробили програму альтернативного водозабезпечення нашого міста.

Однак до створення ОТГ ми не мали можливості взяти до штату міської ради людину, яка відповідала б за таку специфічну роботу, як пошук грантів, оформлення заявок тощо. Це надзвичайно важливий фахівець. І ми шукаємо такого спеціаліста.

Мене часто запитують: чи рекомендував би я іншим громадам об’єднуватися? Та безперечно! На посаді міського голови я вже 14 років. І дуже часто думаю про те, скільки ми втратили можливостей для вдалих інвестицій, реалізації важливих проектів через відсутність певних повноважень у фінансовому та адмі-ністративному планах. Кожну дрібницю доводилося погоджувати, при цьому знаючи, що вище певної планки у своїх намірах не стрибнути. Сьогодні вперше за всю історію незалежної України держава дала нам шанс змінити ситуацію на користь місцевого самоврядування та місцевих громад. І кожен, хто думає не тільки про сьогоднішній, а й про завтрашній день, про добробут і процвітання своєї громади, своїх земляків, той зобов’язаний скористатися таким шансом.

Підготувала Ніна ЗАЛЕВСЬКА.