Казка не лише для дітей

А була-таки добра нагода. Двоє працівників Літмузею, подружжя Закіпних, зініціювали видання книжечки «Юрасів сад» — однієї з п’яти «Казок про волю», написаних Іваном Липою для свого сина Юрія та виданих ним в Одесі у 1917—1919 роках. Це, фактично, перевидання, коли не брати під увагу минулорічну публікацію казки «Юрасів сад» у «Чорноморських новинах». Отже, пані Галина взяла на себе обов’язки редактора, а пан Валерій, фаховий художник, оформив книжечку гарними малюнками. Вийшло радісно і святково. Та й сам по собі факт появи кожної книжки — це свято, бо «маємо підняти ім’я Івана Липи на належну висоту», як зазначила, і дуже слушно, Галина Дольник, очільниця Фонду Івана та Юрія Лип (до слова,

24 лютого лише там і згадали про 151-у річницю Івана Липи). Звідтіля, з тієї висоти, ці видатні особистості дають нам наснагу для утвердження української національної ідеї. І тут ще важливо сказати й про те, що допоміг у виданні книжечки Укра-їнський центр «Співробітництво», властиво, його філія у місті Тирасполі, де й відбулася перша презентація у грудні минулого року.

І можна було б, за виступом на презентації Тараса Максим’юка, ще раз нагадати про те, які то були патріотичні та наснажені люди, Іван та Юрій Липи, й чим вони уславили Одесу, бо тут ще, на жаль, недосить знають про них. Та, видається, добре знають це ті владоможці, котрі лукаво позбавляли цього славного імені одну з вулиць на Ближніх Млинах, де жила родина Лип. Тож треба домагатися повернення цій вулиці безпричинно відібраної назви. А ще мають знайтися такі ж рішучі та наполегливі люди, щоби повернути славне ім’я Івана та Юрія Лип дитячій бібліотеці №8 по вул. Богдана Хмельницького, так само відібране у неї міською владою кілька років тому. У цьому сенсі вельми доречною видається презентація книжечки «Юрасів сад» ще й у цій бібліотеці — із запрошенням керівництва центральної мережі дитячих бібліотек міста.

Книжка адресована дітям — передусім. Добірна українська мова, гарне оформлення, а найперше — глибокий патріотичний зміст матимуть добрий виховний вплив на юних читачів. Та, видається, вельми корисною вона буде і для батьків — отримають неабиякий духовний пожиток для себе. А може, бага-тьох зацікавить творчість Івана та Юрія Лип, їхні життєписи, й вони допевняться, що Одесу таки штучно прив’язують до імперського воза.

І хотілось би дуже, щоби ті учні одного з ліцеїв міста, котрі в очікуванні презентації спілкувалися суціль російською мовою, хоч і прийшли у вишиванках, щоби вони, коли прочитають цю та інші подібні книжки, розмовляли одне з одним українською. Мабуть, тоді вже можна буде сказати з певністю, що Іван та Юрій Липи, і багато інших славних українців таки повернулися в Одесу.

Роман КРАКАЛІЯ.