Не репетуйте!..
Сусід мій, Петро, по-козацьки пишновусий, у вишиванці, ще й з люлькою в зубах.
А що вже за талант! У самодіяльності в драмах грає і такого там гопака витинає, що годі в інших побачити. Тексти заучує — любо-дорого послухати.
— Хочу, добродію, щоб усі, як я, любили нашу мову, красою її втішалися, — звірився одного разу мені Петро. Мабуть, тому звірився, що ми лише недавно посусідували і добре не встигли познайомитися один з одним.
Того ранку, коли ми зіткнулися на сходовій площадці, Петро був разом з дружиною Мариною і дочкою Настусею, обожнювальні погляди яких прямо-таки оповивали захопленням чоловіка та батька.
— Оце зібралися порепетувати перед святом, — піднесено пояснив Петро колективний вихід своєї родини.
Я спантеличено завмер. Що з ними? Навіщо?
Марина, без сумніву, завважила мою невпевненість і розтлумачила:
— А потім подамося компостувати...
— Перепрошую, зима ж уже, не час готувати на дачі ґрунт під засів! — теленькнув я.
— До Львова ж ми зібралися!
«Компостирують мені мізки», — відзначив у думці.
Настуся немовби збагнула, що тут потрібен коментар:
— Дядьку, статисти тієї думки, що нині до Львова...
Серце моє підстрибнуло, як наляканий цап, і я почав кумекати: Настуся ж бо не про театр — про статистиків і статистику мовить, про туристичні зваби.
Тим часом Петро додав, що карпатський напрям зараз блискуче «котується» (цебто котирується) серед туристів, і він «формує» (зрозуміло ж, формулює) це як намагання «симпатувати» (знову-таки — симпатизувати) українцям славнозвісного краю.
— А багато грошей потрібно для такої подорожі? — закортіло мені дізнатися. Не інакше, мандрівничий азарт охопив: а мо’ й собі?!
— Нас буде спонсувати один друг, — відповів Петро.
— Спонсори в наш час — просто знахідка! — резюмував я. — Спонсорувати зараз, окрім того, престижно...
— Друг не вперше спонсує, — знехтував моєю поправкою сусід. Він явно не зважав на мої мовні натяки, і тут я зірвався, згадавши деякі газетні шпальти, од-кровення деяких невігласів-дикторів радіо й телеведучих, так би мовити, «стрілків стрілкових бригад».
— Петре, а ти не протів, щоб по цим питанням подискутувати? Я розумію, дискусія буде з перемінним успіхом, як ото перемінна хмарність, але в опщєм дуже полєзна — про слова і вислови.
Сусід здивовано звів брови:
— Стривай, хіба щось не так? Я ж щомиті на чатах... Гаразд, ось ми порепетуємо, повернемось додому і все з’ясуємо.
— Згоден, дорогий сусіде! — здавсь я. — Тільки все-таки не репетуйте перед цим, краще репетируйте спокійно, врівноважено, тоді надовше найвірніші слова й вислови у пам’яті засядуть...
Борис ДУБРОВ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
