№ 9 (21686) четвер 28 січня 2016 року

Наступної неділі, 31 січня, зможемо спостерігати за піком рідкісного астрономічного явища — параду планет. Першими у небі вишикувалися Венера, Марс, Юпітер і Сатурн, а 20 січня до них приєднався Меркурій. В одній шерензі вони протримаються на небосхилі до 20 лютого.

Як зазначають астрономи, востаннє такий парад планет спостерігався у 2005 році, а наступного разу аналогічне космічне видовище повториться не раніше жовтня 2018-го.

19 січня о 14.42 на пункт зв’язку державної пожежної частини №32 м. Роздільної надійшло повідомлення про те, що у районному центрі на вулиці Котовського горить квартира у багатоповерхівці.

Через 5 хвилин на місце виклику прибув черговий караул ДПРЧ №32 у складі старшого прапорщика служби цивільного захисту Андрія Розмариці, прапорщика Дениса Чергуці, старшого сержанта Миколи Каранцілова та сержанта Григорія Каранцілова. На момент прибуття пожежників горів балкон на п’ятому поверсі дев’ятиповерхового житлового будинку.

За трудовим законодавством України ейджизм (дискримінація за віковим критерієм) заборонений. Роботодавці не повинні вказувати в описі вакансії вік майбутнього співробітника, а тим більше — аргументувати зрілістю кандидата свою відмову. Але на практиці більшість хоче бачити у своєму штаті молодих спеціалістів і знаходить тисячу інших причин, щоб відмовити зрілим пошукачам. Як знайти роботу тим, кому за сорок, розповідають експерти Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Що ж лякає роботодавців у зрілих кандидатах і чому так неохоче беруть на роботу представників старшої вікової категорії? На це є кілька причин.

Ця історія була схована в матеріалах закритих установ і зберігалася під грифом «Надзвичайно секретно». Але науковий ентузіазм, збуджений у 1920-х інтересом до пізнання тваринного й людського організмів, а також їх еволюції, вихлюпнувся на сторінки наукових журналів і викликав жваве обговорення. Під впливом цього процесу, зокрема, з’явилися такі відомі твори, як «Собаче серце» (1925) Михайла Булгакова та «Голова професора Доуеля» (1925) Олександра Бєляєва. І сьогодні, у рік, який, за східною традицією, має за покровительку Мавпу, ми розповімо про один безпрецедентний експеримент, здійснений у ті далекі роки.

Москва, 1924 рік, грудень. До будинку Наркомпросу прибувають блискучі лімузини, з яких виходять підстаркуваті урядові чиновники. Сюди ж поквапливою ходою, кутаючись у руді пальта, підходять відомі й ще мало знані вчені. Серед останніх був і професор-зоотехнік Ілля Іванов. Того дня на засідання державної вченої ради він виніс надзвичайно сміливе питання: провести в СРСР — вперше у світі — штучне запліднення самок шимпанзе спермою людини, а жінок — спермою мавпи.

Французька преса зацікавилася винаходом київського авіаційного інженера Володимира Татаренка, який розробив капсулу, спроможну врятувати всіх пасажирів у випадку авіакатастрофи в повітрі, на злеті чи при приземленні.

Так, популярне регіональне видання Ouest-France надрукувало замітку про українську розробку у рубриці «Незвичайне за день».

Швейцарські психологи дійшли висновку, що дві з трьох особистісних якостей «темної тріади» — нарцисизм і макіавеллізм — сприяють кар’єрному росту й професійному успіху.

Науковці з Бернського університету обстежили 793 німців, зайнятих у приватному секторі, що тільки почали кар’єру (їх вік становив  від 25 до 34 років). Усі учасники до-слідження заповнили опитувальники, націлені на виявлення рис «темної тріади». Наприклад, згода з ви-словлюванням «Мені властиво привертати загальну увагу до себе» вказувала на нарцисизм. Ця риса характеризується манією величі, гордістю, самозакоханістю та відсутністю емпатії. Макіавеллізм включає в себе маніпуляцію, цинічне нехтування мораллю, зосере-дження на власних інтересах та брехливість. Головними ж особливостями психопатії (ще однієї складової «темної тріади») є асоціальна поведінка, імпульсивність, егоїзм, безсердечність і нещадність.

У рамках соціального проекту «Українська книга», ініційованого всеукраїнським об’єднанням «Самопоміч», для 21 бібліотеки Одеси передано 800 україномовних видань. Серед них — твори вітчизняних та закордонних авторів: Умберто Еко, Курта Воннегута, Юрія Іздрика, Софії Андрухович, Зої Казанжи та інших.

За словами активістів об’єднання, новинки передано у бібліотеку №42, звідти, як пообіцяла заввідділом книгосховища Лариса Гурова, вони роз’їдуться у всі бібліотеки Одеси.

Багато кому не тільки з колег по перу (і не лише на Одещині) відоме ім’я журналіста і поета Михайла Гершковича. Цими днями йому cповнюється 70.

Значною мірою його життя і творчість пов’язані з рідною Одесою: тут він три роки навчався у школі №39, до служби в армії закінчив Одеський механіко-технологічний технікум, пізніше — Одеський педагогічний інститут ім. К.Д. Ушинського (фізмат), а вже потім — факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка; деякий час працював робітником на Одеському заводі пресів. Понад 35 років Михайло Гершкович віддав районній пресі: кореспондент, відповідальний секретар, редактор.

Молода українська держава народжувалася у буремні дні революції 1917 року. Все навкруги вирувало. І ця постійна змінність, той неспокій надавали панорамі українського життя великої, якщо можна так сказати, строкатості: одночасно в суспільстві проявлялися як великі людські чесноти, так і підле негідництво. З одного боку — справжній вияв ентузіазму, мужності, жертовності, розуму, стійкості, віри і любові, а з другого — самолюбство, фальш, амбіції, депресія, підступність, слабодухість.

Саме на ту мить — 22 січня 1918 року — з’явився Універсал Центральної ради, яким Україну було проголошено як вільну, самостійну державу. Але військо, втомлене довгою війною, підбурене більшовицькими пропагандистами, в основному, байдуже сприйняло цю звістку, а десь навіть вороже. Така поведінка військовиків, дислокованих у Києві, сіяла тривогу, породжувала невпевненість. У цій складній ситуації національно свідоме студентство виступило ініціатором створення організаційного комітету, який узяв на себе обов’язок сформувати надійні збройні сили для захисту молодої Української держави. На той час генеральним секретарем з військових справ став Микола Порш. А Симон Петлюра, котрий добре усвідомлював ту страшну небезпеку, що нависла над Україною, розпочав формувати Слобідський кіш, на який могла покластися молода країна, оточена ворогами.

Нам довелося жити у важкий час реформ, що ускладнюється ще й так званим АТО на Сході нашої України. Час надскладний, та все ж уряду вдається виплачувати людям за всіма соціальними зобов’язаннями і частково компенсувати інфляцію.

Критиків усього, що відбувається, — предостатньо. А я хочу запитати: де ті критики були на початку 1990-х, коли розкрадалося все створене працею багатьох поколінь жителів України, коли пенсії були настільки мізерними, що не вистачало навіть на тиждень, а в багатьох регіонах, особливо в сільській місцевості, їх не виплачували до півроку? Де були ті критики, коли за кордон як металобрухт продавали, скажімо, Чорноморський флот, а за газ з Росією розраховувалися військовою технікою, літаками? Де були вони, коли можновладці збагачувалися за рахунок привласнення підприємств шляхом скуповування у бідного населення приватизаційних ваучерів за копійки? У моєї родини вони залишилися як сувеніри. А в той час Польща, країни Балтії, які в економічному сенсі мали гірші стартові можливості, проводили непопулярні реформи, названі «шоковою терапією».

Як повідомляє ВВС з посиланням на британську благодійну організацію Oxfam, добробут одного відсотка найбагатших людей планети (а це близько 73 мільйонів осіб) зрівнявся із добробутом усього іншого людства разом узятого.

Організація розрахувала, що найбагатші 62 особи володіють такою ж кількістю активів, як уся найбідніша половина населення планети. А 388 товстосумів зрівнялися за добробутом із 50 відсотками всіх землян.

Згідно із законом «Про державний бюджет України на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати становитиме: з 1 січня — 1378 гривень, з 1 травня — 1450,  з 1 грудня — 1550 гривень.

Цим законом встановлений і прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня — 1330 гривень, з 1 травня — 1399, з 1 грудня — 1496 гривень.

За інформацією головного управління статистики в Одеській області, торік для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг було призначено субсидії 159,8 тисячі домогосподарств (92,4% з тих, що звернулися за ними). При цьому, зазначають статистики, 67,9% призначених субсидій припадає на міських мешканців.

Порівняно з 2014 роком кількість домогосподарств, яким призначені субсидії, збільшилася на 108,4 тисячі, або у 3,1 раза.

В інтернеті ходить такий анекдот:
— Чому українська армія досі не має ядерної зброї?
— Бо її не замовляли волонтерам.
— В Україні нема електронного врядування тому, що його раніше не замовляли ІТ-волонтерам, — вважає ініціатор створення в Україні електронного врядування, координатор волонтерського проекту «iGov», заступник голови правління «ПриватБанку» Дмитро Дубілет.

Дмитро розповів, що на заклик допомогти у розробці електронного врядування для України відгукнулися 697 фахівців із провідних IT-компаній світу. Враховуючи ціни на такого роду послуги, це стало величезною підтримкою для створення електронного порталу державних послуг iGov.org.ua, який працює з липня минулого року. Портал був створений ІТ-волонтерами на громадських засадах для боротьби з корупцією у сфері державних послуг, для покращення якості взаємодії держави з громадянами та бізнесом.

У місті Каменськ-Шахтинський Ростовської області працює завод, викрадений з території України. Обладнання підприємства було вивезене з Луганської області під прикриттям військових. Про це, не приховуючи факту відвертого мародерства і навіть пишаючись ним, повідомляє «Российская газета».

За її відомостями, машинобудівне підприємство було «евакуйоване» із зони бойових дій влітку 2014 року через контрольно-пропускний пункт «Ізварине». Практично нові верстати, зроблені в Німеччині фірмою Niles, які напівграмотні злодійських справ майстри, не знаючи мови, називають «Найлзами», перевозилися на 20-тонних «КамАЗах», куди завантажувалися мало не вручну. По кілька верстатів на кожен.

Україна виходить на новий рівень реформування житлового сектора. Якщо донедавна мешканці переважно опікувалися лише своїми квартирами, то сьогодні особливої актуальності набуло питання колективної відповідальності за повноцінне та ефективне функціонування багатоквартирних будинків. На цьому наголошувалося під час медіа-дня, який нещодавно відбувся в Києві. Ініціатором його проведення став проект Групи Світового банку «Енергоефективність у житловому секторі України».

Характеристика житлового сектора

Одеський культурний центр (вул. Василя Стуса, 2б/7) запрошує 31 січня на «специфічну комедію» «Сталкери».

Забуті, нікому не потрібні живуть собі десь у покинутому чорнобильському селі чудернацька баба Пріся, хвороблива мати і придуркуватий син. Був ще тато, але його вже давно нема: одного разу він нишком зібрав найнеобхідніші речі — свої документи і всі гроші — та зник у невідомому напрямку…

Завтра, 29 січня, о 17.00 в одеській галереї сучасного мистецтва NT-Art (Лідерсовський бульвар, 5) відкриється виставка творчого об’єднання «Мамай», яке згуртувало художників, що столи біля витоків нонконформістського мистецтва України.

Продовжуючи цикл виставкових проектів нонконформістів, творчого капіталу «Мамаїв», на виставці будуть представлені два види образотворчого мистецтва — графіка і скульптура. Усі роботи — різноманітні за технікою виконання, але мають характерні риси «одеської школи».

Завтра, 29 січня, об 11.00 відбудеться урочистий захід з ушанування пам’яті Івана та Юрія Лип.

У церемонії, яка пройде біля меморіальної дошки, встановленої на честь славетних українців на розі вулиць Пастера і Дворянської (поруч з Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова), візьмуть участь науковці, громадські активісти, керівництво Одеської облдержадміністрації.

Морозного ранку минулої п’ятниці, у День Соборності України, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, який задовго до пам’ятних подій 1919 року, закликав українців «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!», збиралися одесити. Було нас негусто. Під’їхали чиновники. За давно відпрацьованим сценарієм — урочисте покладання квітів. Залпи військового салюту. Державний Гімн. Марш почесної варти...

Церемонію завершено. Два острівці колег-журналістів. В одному — розпитують про ставлення до свята голову обласної ради Анатолія Урбанського, в іншому — міського голову Геннадія Труханова. Облдержадміністрацію під час покладання представляв перший заступник голови ОДА Володимир Жмак. Поки посадовці — під прицілом відеокамер, перед Шевченком дві політичні сили синхронно проводять свої міні-мітинги, перекрикуючи одні одних. Шевченкове «Обніміться...» ще й досі в Україні не почуте.

В Україні оголошено епідемію грипу. За даними Міністерства охорони здоров’я, станом на 26 січня у 18 областях показники захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції перевищили епідемічні пороги, з них в 11 — більш ніж на 50%.

Одещина такого порогу не переступила, але наша обласна громада вже втратила через недугу 26 (за іншими даними — 27) осіб — найбільше з-поміж українських регіонів. Загалом з початку епідемічного сезону в країні зареєстровано 83 летальні випадки від грипу, у 84% померлих виявлений вірус грипу типу А(H1N1). Усі вони належали до груп ризику.

Моє сьогодення, твоє сьогодення...
Таке невеселе, таке повсякденне!
Яка тут причина — не можу сказати,
але забарились чомусь депутати.

Дуже порадувала мене стаття «Агов! Де ви, нинішні Терещенки?» («ЧН» за 16 січня) Майї Фідчунової.

Уже кілька років читаю її публікації. З кожною статтею авторка відточує свою інформаційну зброю, про що свідчить і постановка проблем, і зміст викладеного. У згаданій статті, як на мене, особливо переконлива кінцівка про необхідність психологічної реабілітації воїнів АТО. У мене зразу промайнула думка, що така ж психологічна реабілітація потрібна кожній пострадянській людині, яка по-страждала від втовкмачуваної десятиліттями комуністичної лжепропаганди та русифікації. А перший крок до неї — це знання нашої справжньої історії та вміння аналізувати події. І ви, шановна пані Майє, спонукаєте читачів «Чорноморки» глибше занурюватися в минувшину, замислюватися над сучасними проблемами. Спасибі вам за це!

Чому президенти деяких демократичних країн (серед них і України) стараються заручитися у своїх державних діях підтримкою парламентів і мати серед нардепів більшість?

Коли подумати, то це через брак здатности переконувати у своїй правоті.

На урочистостях з нагоди Дня Соборності України лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч Святослав Вакарчук, удостоєний ордена Свободи, під час вручення йому нагороди звернувся до президента Петра Порошенка з такими словами (цитуємо за записом самого Святослава, залишеним на сайті http://nv.ua):

«Шановний пане Президенте!

Дякую за цю нагороду. Для мене честь отримати орден від Держави, яку я завжди вважав, вважаю і буду вважати найріднішою у світі. Так, нагороди — це добре. Але, на жаль, одними нагородами не вирішити завдань, які стоять перед нами. 28 січня ми відзначатимемо річницю бою під Крутами. Що спільного між цими українськими захисниками і тими, хто захищає нашу країну зі зброєю в руках на Сході сьогодні? І ті, й інші — Герої. Герої вони тому, що свідомо жертвували найголовнішим, що в них було, — своїм життям. Чому агресія ворога захлинулася? Тому, що ці молоді хлопці та й старші чоловіки готові були вмирати за свою країну. Вони прекрасно розуміли, який вибір роблять. Ніхто з них не ана-лізував, не прораховував — вони просто жертвували. Тому вони — Герої.

29 січня 1918 року — героїчна і сумна дата в історії України. Героїчна — тому що патріотично налаштовані юнаки-студенти, які не мали військового досвіду, на станції Крути майже на день затримали просування багатократно переважаючих сил більшовиків, завдавши їм значних втрат. Сумна — бо захоплені у полон 27 захисників зазнали від загарбників нелюдських тортур і були жорстоко страчені. Сумна вдвічі — бо ця жертва не зупинила більшовицьку навалу, не дала змоги Україні відстояти свою свободу та незалежність, оскільки, на жаль, тоді наша держава не мала боєздатного війська.

Уже 21 березня 1918-го Павло Тичина присвятив Героям Крут вірш під назвою «Пам’яті тридцяти»:

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…