Переглядів: 819

«... не тільки вороги, а й діти тешуть»

За роки колоніального рабства України Російська імперія видала 479 указів, спрямованих проти української мови. Скільки талантів знищено, скільки трагедій пережили українці! Видається логічним, що в незалежній Україні прийшла пора віддавати борги нашій мові, розвивати її й леліяти. Натомість — що діється?

Не встигли ми розгорнути заходи до Дня української мови та писемності, як дізнаємося про указ президента щодо відзначення 9 листопада Дня культури й народних майстрів. Як ви думаєте, яким святом опікувався міський відділ культури? І чим державну владу не влаштовувало проведення цього дня в березні, як і було раніше?

Звертаємо погляд на слова ро-сійського шовініста Василя Шульгі-на, сказані ще 100 років тому: «Краще вже незалежна, але геть зро-сійщена Україна, ніж Україна в складі Росії, але з пануванням на її землях української мови та культури».

Ворог знає, що каже і що робить. А ми крокуємо шляхом деукраїнізації, догоджаючи йому. І що, догодили? Може, перестали стріляти на Донбасі? Чому досі не скасували закон Ківалова — Колесніченка? А тим часом в Одеській юридичній академії Ківалова викладачі по-блюзнірськи запитують: «Якою мовою читати лекцію?» Звичайно, російською, бо наші діти (вінницькі, хмельницькі, миколаївські, одеські), відчуваючи себе меншовартісними, мовчать, нахиливши голови. Де буде впевненість і гордість у них, якщо на їхній захист не працює жоден закон? Хіба що декларативна 10-та стаття Конституції України. То яких же спеціалістів випускає Одеська юридична академія? Майбутніх суддів, прокурорів, адвокатів, які не тільки відчувають труднощі у володінні українською мовою, а й готові продати ідеали, принципи, правду. І знов — по колу…

Не встигли оговтатися від «поєднання днів мови і культури», як гряде нове «європейське» диво — рік англійської мови. Та хто хоче, той давно вивчає її — на уроках, на курсах, на індивідуальних за-няттях.

А от українська — начебто державна — невже не бачите, шановні панове, її жалюгідного стану, особливо в засобах масової інформації? Про державних службовців мовчимо, бо ж пункт про володіння українською мовою не пройшов у Верховній Раді! Назвіть, будь ласка, країну, де можливе таке! Тепер чуємо у міському будинку влади всуціль російськомовний «хор». І не маємо права щось сказати!

У нашому містечку не знайдеш жодної українськомовної газети! Влада не хоче видавати газету міської ради «Черноморский маяк» українською. Як нам пояснили письмово, «це питання не на часі». Головне — не на часі?! А наші ж повторюють те, що звучить у Києві.

Приблизно те ж саме нам відписали з відділу культури Одеської облдержадміністрації, поплакавшись, що не можуть нічого вдіяти з приватними розповсюджувачами преси, бо не мають права. Таке ж відповіли нам, просвітянам, із Комі-тету телерадіомовлення на питання щодо якості телепередач.

Дивина та й годі! Ніхто ні за що не відповідає! Хто ж править країною?

Можна говорити й про українське книгодрукування, і про зверхнє ставлення загалом до письменників, і жахливе наше телебачення, і фатальну неувагу до розвитку національного кінематографу…

«Народ, що не вміє захистити своєї мови, — раб. Тому Путін має блискучу мотивацію до війни: «защіщать і освобождать рускоязичноє насєлєніє…» — ставить діагноз літературознавець Ірина Фаріон.

Новий витвір нашої спотвореної дійсності — розрекламований «український» фільм «Володимирська,15», де грає мій улюблений колись актор Одеського українського театру ім. В. Василька Я.Кучеревський. Український фільм — російською мовою! А дивляться ж на нас із небес О. Довженко, І. Миколайчук, Ю. Іллєнко!

Недавно на одному з місцевих телеканалів майнув сюжет про повернення одеського музичного гурту після виступу на «Х-факторі». На вокзалі їх зустрічала група прихильників. Написи на табличках — російською, англійською мовами, спілкування, звичайно, російською. І раптом — титри показують прізвище одного з музикантів — «Вареница». Ой леле! Та ж Варениця — таке колоритне українське прізвище! Чому ж, дитино, відмовляєшся від свого, рідного? Де пісні українські у виконанні гурту? Гірчать влучні слова Ліни Костенко: «Трагічна мово, вже тобі труну не тільки вороги, а й діти тешуть».

Якщо подумати, це дуже страшно. Таки ж українською мовою наші предки мислили й діяли, воювали й кохали, працювали й ростили дітей. Щоб ці діти зневажали її? Це ж наша спадщина, дарунок предків. Це наша душа, спосіб мислення, український характер. Відмовившись від рідної мови, вмить відкидаємо все це. І що залишається? Ні се ні те…

Не втомлююсь повторювати: мене болить перш за все Петренко, а вже потім Петров, Петрашвілі, Петру…Будь патріотом, пане Петренку, а за тобою вже підуть інші.

Наша Батьківщина — це Україна, вона в нас одна. І ми, українці, тут господарі, які мають не тільки права, а й величезний обов’язок: налагодити в країні життя так, щоб представники інших націй інтегрувалися в українське суспільство з українською мовою, культурою, даними нам Богом.

Валентина СИДОРУК,
член НСПУ, просвітянка.
м. Чорноморськ
(колись Іллічівськ).
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net