Найбільше гнітить непевність

Наталія Маслова, представник всеукраїнської благодійної фунда-ції «Право на захист», розповіла про специфічні проблеми внутрішньо переміщених осіб у нашому регіоні:

— Від початку конфлікту одеські волонтери почали привозити до Одеси інвалідів. Не було часу на зволікання, тому їх евакуювали під відповідальність самих волонтерів і розселяли по санаторіях, переважно в Сергіївці та в Куяльнику. Держава так і не взяла на себе повну відповідальність за своїх громадян, і сьогодні її заборгованість санаторіям складає близько 70 мільйонів гривень. Виселити інвалідів керівництво оздоровниць не має морального права, утримувати ж їх своїм коштом — не під силу. Всього на Одещині, за офіцій-ними даними, перебуває 2005 інвалідів-переселенців, з яких 800 — у місцях колективного проживання. Наразі інваліди, які мешкають у санаторіях «Куяльник» та «Сенетатє» в Сергіївці самостійно оплачують своє харчування з тих грошей, що отримують за постановою Кабінету Міністрів.

Ще одна з проблем внутрішньо переміщених осіб — обмеження права на пересування всередині країни. Після того, як був запроваджений тимчасовий порядок в’їзду на неконтрольовану територію і виїзду з неї громадян України та іноземців, непросто стало отримати перепустку, яку потрібно чекати іноді й місяць. Люди не можуть вільно пересуватися, щоб відвідати своїх близьких чи родичів. На лінії розмежування — великі черги, є навіть випадки смертей, коли люди так і не дочекалися можливості виїхати. Офіційні дані щодо кількості внутрішньо переміщених осіб в області занижені, вважає Наталія Маслова, оскільки чимало з тих, хто переїхав, не можуть отри-мати відповідний статус. Серед таких — ті, хто прибув без документів. Дехто при переході блокпосту, щоб не потрапити під підо-зру, що він — «укроп», позбувався українського паспорта.

Серед тих, хто не може оформити статус, — чимало дітей, які виїхали із зони конфлікту разом з родичами — бабусями, дідусями, тітками, а їхні батьки залишилися на окупованій території. Їх не можуть зареєструвати як внутрішньо переміщених осіб, вони не отримують виплат. У багатьох з них порушене право на освіту. Якщо дитина виїздить із зони конфлікту і в неї на руках нема свідоцтва про освіту українського зразка, її можуть не взяти до навчального закладу. Так, у Миколаївській області був випадок, коли хлопчикові, який закінчив дев’ятий клас, довелося повторно проходити навчання у тому ж класі, бо не мав свідоцтва про освіту.

Одна з найбільших проблем внутрішньо переміщених осіб — пошук житла і роботи, особливо це стосується інвалідів. 98% переселенців цієї категорії, які мешкають у центрах колективного проживання, — не працевлаштовані.

Уже впродовж року Данська рада у справах біженців та ВБФ «Право на захист» за підтримки управління Верховного комісара ООН у справах біженців реалізують на Одещині проект «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні».

Представник Данської ради у справах біженців Андрій Гнида, за-значає, що у громадах, які приймають переселенців, існує стереотип: мовляв, ті не хочуть працевлаштовуватися, вважають, що їм усі щось винні: «Справді, на громади лягло велике навантаження. Але потрібно зрозуміти, що допомога не вирішує проблем біженців: вони все одно перебувають у підвішеному стані, не розуміючи, що їм робити, — повертатися додому чи облаштовуватися на новій території. Щодо працедавців: вони не дуже зацікавлені в тому, щоб взяти на роботу особу, яка в будь-який момент може звільнитися і виїхати в іншому напрямку».

Андрій Гнида розповів про різнорівневу юридичну допомогу, що надається внутрішньо переміщеним особам. Первинна правова підтримка переселенців — більше інформаційно-просвітницька: яким чином скористатися своїми правами, соці-альними гарантіями. Таку допомогу за рік роботи проекту отримали 1800 осіб.

«В Одесі, де компактно проживають переміщені особи, досить легко отримати кваліфіковану правову допомогу. Тому юристи проекту виїжджали в райони і працювали як мобільна юридична клініка. Переважна більшість переселенців у пригніченому психологічному стані, не довіряє ні владі, ні громадськості. Вони справді потрапили в таку ситуацію, яку навіть ворогові не побажаєш. Неохоче при-ймають юридичну допомогу, відповідаючи: а навіщо?» — зауважив координатор проекту.

Другий рівень юридичної допомоги — супровід в адміністративних справах, складання скарг, заяв. Основною перешкодою є ускладнений доступ до правосуддя, оскіль-ки збільшено судовий збір, мінімум якого становить 483 гривні — третину від максимального рівня допомоги внутрішньо переміщеним людям. Окрім того, законодавство, що регулює життя таких осіб в Україні, — вкрай недосконале. Інформаційні бази в окупованих регіонах — закриті. Більшість державних органів переведені у контрольовані урядом місця, але архіви недоступні, нотаріальна діяльність фактично паралізована. Наша правова система не дає відповідей на безліч запитань, тому юристам доводиться добряче попотіти, щоб скласти якісний процесуальний документ, з метою реалізації прав таких людей.

— Одна із специфік Одеси, — акцентує Андрій Гнида, — велика кількість переміщених осіб із Криму, а їхній статус має певні від-мінності від тих, хто переїхав з Донбасу. Для кримчан єдина судова інстанція — це Київський окружний адміністративний суд, де вони можуть відстоювати свої порушені права. А це — оплата дороги, юридичних послуг, мита... Все це непідйомні витрати для переселенців.

Основні категорії справ, якими займалися юристи проекту, такі: 31% — реєстрація статусу, надання соціальної допомоги. 18% — отримання довідки про перетин лінії зіткнення. 16% становлять справи щодо реалізації майнових прав на окупованій території. Люди, майно яких пошкоджене чи знищене, намагаються отримати компенсацію, щоб відновити своє житло або розпочати життя на новому місці. Наразі українське законодавство не дає єдиної відповіді на ці питання. 9,5% справ стосувалися праце-влаштування і 7,6% — сімейні, спричинені тим, що родини були штучно чи свідомо поділені. Ці справи також стосуються майнових прав, і в них часто задіяні діти.

Координатор проекту запросив переселенців, які зітнулися з правовими чи іншими проблеми, звертатися по допомогу за телефонами 050-97-99-387 (юридичні), 067-30-78-312 (індивідуальні) або до офісу за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, каб. 308, 807.

Ольга ФІЛІППОВА.