№ 90 (21662) четвер 12 листопада 2015 року

Блаженніший Любомир Гузар, колишній предстоятель Української греко-католицької церкви, в інтерв’ю «Новому времени» (NV.ua) пояснює, чому сучасні українські політики й олігархи-скоробагатьки не можуть бути провідниками для нації.

— Ви дуже багато подорожували, коли жили в Римі. Що об’єднує українців у різних країнах світу?

— Ви, може, будете сміятися, ви знаєте — хто? Шевченко. В бага-тьох громадах, які я відвідував — Канада, Америка, Австралія — усюди було пошанування Шевченка, в багатьох містах навіть пам’ятник поставили. Навіть у Парагваї, де ду-же мала кількість українців, пам’ятник громада поставила. Властиво той, хто так нас, українців, об’єднує — то був Шевченко.

Центральна виборча комісія України оприлюднила офіційні підсумки виборів до Одеської обласної ради.

Між партіями, представники яких змагалися за мандати депутатів (а їх у новому скликанні засідатиме лише 84), голоси розподілилися так (перша графа — назва партії, друга — кількість поданих за неї голосів, третя — кількість отриманих депутатських мандатів).

Упродовж цього року «Чорноморські новини» брали активну участь у проекті «Схід та Захід разом — простір діалогу», що реалізується за сприяння Польсько-канадської програми підтримки демократії. У рамках цієї програми в різних містах відбувалося чимало цікавих зустрічей, тренінгів, навчань, мета яких — подолання міжрегіональних стереотипів в Україні.

Нашій редакції пощастило отримати допомогу у вигляді обладнання для журналістської роботи.

А ще «ЧН» була нагороджена профільним стажуванням в одному із західних регіонів України, а саме на Волині. Стажування проходило у листопаді в рамках згаданої програми і завдяки фінансовій підтримці Посольства США в Україні.

Люди, принаймні більшість із нас, живуть не лише нинішнім днем. Навіть при мінімальних заробітках ми все одно намагаємося заощадити і зберегти копійку. І сьогодні, коли життя не достатньо стабільне, коли ціни ростуть мало не щодня, ми відкладаємо посильні для кожного гроші, а відтак — фінансово плануємо своє майбутнє. А слово «депозит» (нагадаю, що депозит (вклад) — це грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника, або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під відсоток або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умов договору) давно стало загальновживаним.

Депозит, переконують фінансисти, є одним з найменш ризикованих способів зберігання грошей, але відсотки, які нараховуються за ним, не завжди і несповна компенсують втрати від інфляції. Та й скільки разів нас капітально «нагрівали», — і за радянських часів, і за часів незалежного господарювання, відбираючи наші гроші, віддані до банків для зберігання й примноження?! Й попри все, нам нічого не залишається, як довіряти свої заощадження фахівцям, які мають досвід оборудок з грішми. Ховати капітали у скляному посуді та в матрацах — безглуздо й небезпечно. До кого навідувалися злодії — не заперечать. Якщо хочете знати, то жоден банк у світі не дасть вам стовідсоткової гарантії, що він завжди і за будь-яких умов виживатиме на фінансовому ринку. Так скрізь і завжди.

Закінчення. Початок  у номері за 7 листопада.

В оцінці перспектив розвитку діалогу між Варшавою та Москвою більшість оглядачів схиляється до того, що це буде досить напружений і безкомпромісний діалог. Хоча окремі епатажні аналітики дають і досить дивний прогноз. Так, головний редактор Gazeta Wyborcza Адам Міхнік стверджує, що партія Я. Качинського принесе в Польщу «путінізм» (?).

На його думку, перемога PiS стане «катастрофою для Польщі», оскільки ця партія «може розвернути країну в бік Росії. І те, що зараз ця політична сила демонструє відверті русофобські настрої, ще нічого не означає»... На наш погляд, це абсолютно фантастичний прогноз, який, будемо сподіватися, залишиться лише в уяві його автора. До того ж, переконані, сильна опозиція і потужне польське громадянське суспільство не допустять таких неприродних політичних трансформацій.

Можливості транскордонної співпраці між журналістами України та Молдови, ситуація щодо боротьби з корупцією у сусідніх з нами Молдові та Румунії, порівняльний аналіз антикорупційних заходів у нас і наших партнерів. Про це та інше з представниками місцевих ЗМІ в Одеському кризовому медіацентрі розмовляли Вітіс Юрконіс, директор відділення Freedom House у Вільнюсі, та Корнелія Козонак, директор Центру журналістських роз-слідувань Молдови.

— Як сьогодні виглядає ситуація довкола молдовського Майдану?

Корнелія Козонак: У нас протести розпочалися в травні, почала їх «Громадянська платформа». Були великі маніфестації на початку червня, 6 вересня, 4 жовтня, тоді на вулиці виходило понад 100 тисяч людей. Вони протестували проти корупції, проти того, що робить уряд. У нас не відбувається змін на краще. Наче впроваджуються реформи, але не видно конкретних результатів, навпаки — ситуація за останні роки погіршується. Хоча протести були дуже велелюдними, але нема конкретних реакцій від президента, голови парламенту. З протестувальниками вони зустрічалися, та жодних результатів не досягнуто.

...Відбувалося це протягом кільканадцяти новорічних вечорів і стало звичним для святкової атмосфери, перейнятої не тільки очікуванням зміни у літочисленні, а й радістю зумовлених цією подією вітань і побажань від рідних, друзів, знайомих.

Отож новорічний вечір. Лунає телефонний дзвінок — і в слухавці чути:

— Це — дід Мороз...

Не бутафорний. Не з тих, кого беруть напрокат у час новоріччя.

Справжній.

Український книжковий ринок перебуває у складній ситуації. Важке фінансове становище — з одного боку, а з іншого — поступовий перехід літератури на електронні носії.

Які завдання ставить перед собою сучасний видавничий бізнес? Чому саме бібліотечна реформа може стати запорукою розвитку книговидання? Звідки беруться нові імена і як пробитися молодому авторові? Які етапи проходить книга перед тим, як опинитися на книжкових полицях? Про це та багато іншого розповів засновник і генеральний директор харківського видавництва «Фоліо» Олександр КРАСОВИЦЬКИЙ.

Олександр Птащенко. Наша Голгофа: Думи. — Одеса: «Астропринт», 2014 — 72 с.

Жанр думи в традиційній українській культурі належить до епічного осягнення історичної дійсності доби XVI—XVIII століть і пов’язаний передусім з індивідуальним виконавством, імпровізацією співців-музикантів, що їх так називають загально, а конкретно — кобзарями та лірниками.

Щойно з’явилася книга Олександра Птащенка «Наша Голгофа. Думи». У ній відображено трагічні долі наших героїв і простих людей у боротьбі проти загарбників-чужоземців та більшовицької диктатури.

Іван Мазепа, Нестор Махно, Степан Бандера та В’ячеслав Чорновіл постають перед читачем у моменти важливих, переломних рішень і доленосних подій. Обманутий більшовицькою пропагандою Антін Крушельницький гине сам, роз-стріляно всіх його дітей. Ніна Строката не зраджує свого чоловіка, борця за незалежність України Святослава Караванського й зазнає знущань та катувань у тюрмі.

Пам’яті героїв Повстанської армії Нестора Махна, яка, борючись за здійснення віковічного прагнення хліборобів до вільної праці на вільній землі, однак, не маючи державницької ідеї, як могутній, але сліпий велетень, металася просторами України й неодноразово ставала трагічною жертвою підступної політики більшовиків

Ой, у Гуляй-Полі та на вольній волі
Не зелені діброви під вітром шуміли, —
То козаки-повстанці у неділю вранці
На дружнюю раду, на сердешну пораду
Ой, іще затемна та до батька Махна
прилетіли.

Коли приходить сезон слякоті та сірості, хочеться компенсувати брак сонця та тепла чимось яскравим і радісним. Цим може стати ваше чудове самопочуття, гарний настрій і свіжий вигляд. І досягнути цього зовсім неважко, потрібно лише щодня включати у свій раціон чудо-капусту — броколі.

Ще дві тисячі років тому броколі вживали в їжу давні греки. І вже тоді вона рекомендувалася лікарями як засіб для нормалізації маси тіла, очищення організму і попередження бага-тьох важких хвороб.

У принципі, людям, які страждають на діабет, незалежно від форми цього захворювання, слід проявляти обережність щодо спиртних напоїв. А от вчені з Ізраїлю виявили, що помірне споживання червоного сухого вина при діабеті приносить користь.

Оскільки червоні вина виробляються з темних сортів винограду, ягоди якого містять багато потужного антиоксиданту — ресвератрола, то ця речовина у чималих кількостях міститься й у вині. Саме високим вмістом ресвератрола ізраїльські дослідники пояснюють корисні властивості червоного вина для контролю діабету. У білому вині специфічних корисних властивостей їм виявити не вдалося.

«Міськзелентрест» взявся за оновлення зелених насаджень на Французькому бульварі. Колишні дерева-велетні там були посаджені ще за царя і зрубані два роки тому. З незрозумі-лих причин стільки часу про відновлення дерев навіть і не згадували. Колишні лунки заасфальтували, а будівельні фірми з Французького навіть проекти розширення дороги почали лобі-ювати. І тут міськрада дала зелене світло для озеленення бульвару.

Фахівці пояснюють, що платани і клени, які росли раніше на Французькому, вирішили замінити ясенами. «Клени сьогодні дуже сильно вражають хвороби. Тільки середина вересня, а вони вже стоять без листя. До того ж їх постійно атакує такий шкідник, як білий американський метелик. Потрібно висаджувати стійкіші дерева, які менш затратні в догляді. Вони мають підходити під наш одеський клімат — вологий і спекотний одночасно», — зауважив Володимир Хрома, головний інженер КП «Міськзелентрест».

Відокремлений підрозділ «Одеські магістральні електричні мережі» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» Південної енергетичної системи надає роз’яснення щодо завдань, застосування, відповідальності за недотримання вимог і порушення «Правил охорони електричних мереж» для підприємств усіх напрямків діяльності та громадян.

Електричні мережі, особливо високовольтні лінії електропередачі, є системоутворюючими та мають важливе державне значення.

У зв’язку з цим для забезпечення збереження і надійності роботи електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації, визначення порядку проектування, будівництва, експлуатації та виконання інших робіт поблизу електричних мереж, а також запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму Кабінет Міністрів України затвердив (постанова від 4.03.97. №209) Правила охорони електричних мереж (далі — Правила).