№ 85 (21657) субота 24 жовтня 2015 року

Хочеться зайвий раз нагадати:

— завтра ми НЕ перемагаємо терористів і НЕ звільняємо Крим;
— завтра ми НЕ обираємо шостого президента України;
— завтра ми НЕ обираємо депутатів Верховної Ради ІХ скликання;
— завтра ми НЕ голосуємо за зміну Конституції України;
— завтра ми НЕ збільшуємо пенсії і зарплати.

Список «НЕ» можна продовжити, а можна підсумувати трьома словами:

Завтра — місцеві вибори

Не варто перебільшувати значення цих виборів для країни, але й применшувати не можна. Від громадян, які завдяки нам стануть міськими головами, депутатами сільських, селищних, міських та обласних рад, залежатиме не тільки розподіл бюджетних грошей і ви-рішення місцевих проблем.

Передаю підслухане в одного громадянина (можливо, одного з багатьох до нього подібних): «Високоповажний пане кандидате! Хочу сердечно подякувати Вам за Ваші подарунки для мене, моєї сім’ї, родини, громади, парафії. Ми всі дуже вдячні за Вашу благодійну зичливість. Але принагідно попереджаю Вас, що, правдоподібно, на виборах за Вас не голосуватиму».

Можна припустити, що у відповідь на таку усну чи письмову заяву кандидат у депутати зреагував би з обуренням: «Яка нечемність, яка невдячність, яка нечесність!»

Тоді покірний громадянин сказав би таке: «Шановний добродію! Ми вдячні за Вашу доброту, проте ми ані не домовлялися, ані не зобов’язувалися за Вас голосувати, ані не підписували жодного документа. Ми справді повірили, що бажаєте нам добра. А нечесним виявилися Ви самі, бо хотіли нас, свобідних громадян, не обдарувати, а підкупити. Тепер ми не те, що не відчуваємо обов’язку за Вас голосувати, а й не хочемо цього робити, бо Ви образили нашу людську гідність своїми солодкими словами та подарунками. Якщо Ви так поводитеся, поки ще не вибрані, то що буде, коли Ви дорветеся до влади?»

Премія Одеської облради для талановитої молоді існує вже не перший рік. Школярі, вчені, спортсмени, громадські діячі, педагоги, журналісти, представники мистецтва (загалом 10 номінацій) мають можливість голосно заявити про свої досягнення.

Для переможців передбачені 1-е, 2-е та 3-тє місця. Розмір винагороди становить відповідно 10, 7 та 5 тисяч гривень. А загальна сума премії складає 220 тисяч гривень, які щороку передбачаються в обласному бюджеті.

Крим як основна складова геополітичних планів Росії щодо Чорноморсько-Середземноморського регіону

Увага світової спільноти до процесу врегулювання збройного конфлікту на Сході України фактично відтіснила на задній план питання анексії Росією Криму, яке дедалі більше виходить за коло першочергових міжнародних проблем. По суті, саме на це й розраховує режим В. Путіна, який сподівається, що про Кримський півострів якось забудуть і він незабаром остаточно зникне з поля зору західного світу.

Водночас попри зниження гостроти ситуації довкола Криму, яка нібито безпосередньо не загрожує інтересам інших держав, саме московська анексія Кримського півострова призвела до якісних змін у Чорноморському, а, за великим рахунком, і Середземноморському регіонах, включно з Близьким Сходом, Північною Африкою та Південною Європою. Так, контролюючи Крим, Москва якісно зміцнює свої позиції у згаданих регіонах й отримує принципово нові можливості у справі реалізації неоімперської та експансіоністської кремлівської політики.

В Овідіополі катаракту діагностують і лікують безоплатно

У центральній районній лікарні у рамках благодійної акції компанії Caspian Comprassion Project («Каспійський проект») організовано прийом лікаря-офтальмолога Азіза Мехтієва з Азербайджану, який разом із місцевим лікарем-офтальмологом Володимиром Вихрестом проводять діагностичні обстеження жителів, хворих на катаракту.

Організовано також виїзди профільних спеціалістів у великі села району. Хто не може самостійно прибути на обстеження, тому варто зателефонувати: 050-490-07-95, і машина «швидкої допомоги» привезе пацієнта до медичного закладу в обумовлений час.

(Закінчення. Початок у номерах за 10,17 та 22 жовтня)

Замість висновків

Ні в Мінську, ні в Парижі за результатами зустрічей «нормандської четвірки» ми не маємо повно-цінної юридичної угоди, а лише домовленості, які хоча й були письмово зафіксовані на лютневому саміті у Мінську, але це не врятувало їх від перекручування і неодно-значної інтерпретації причетними сторонами, особливо сепаратистами. На наш погляд, було б не зайвим запропонувати партнерам по «нормандському формату» уточнити, конкретизувати або навіть виправити деякі положення Мінських домовленостей, які вже не зовсім відповідають реальній ситуації на Донбасі, що постійно змінюється. І зробити це можна буде вже під час зустрічі міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки» на початку листопада. Зустріч лідерів країн також може відбутися до кінця року. До того ж, технічні питання завжди можна обговорити по телефону.

Уже сорок днів нема з нами нашої колеги Віри Сергіївни Семенченко

Навіки зайшло за обрій моє тепле сонечко — Вірочка Семенченко. Моя світла подруга і щирий друг. Нікого щирішого в своєму житті я не знала.

І понесла вона в позасвіти разом із своєю великою душею й моєї частину. І життя моє стало біднішим та пустішим. Та й земля без неї спустішала. Бо хоча останнім часом ми й нечасто бачилися, мене зігрівала думка, що вона поруч, є, живе. Сяє її неповторна усмішка, променяться яскраво великі карі очі.

Біда заставляє краще працювати мозок. Шарики крутяться-вертяться в різних напрямках, шукаючи вихід із складного становища. Хороша порада дорого коштує...

Кілька років тому, щоб не пока-лічити пекінеса, переступив через нього й перечепився через стілець. Упав, вибив головою товсте скло в дверях, майже відрізав вухо. Через пару місяців ліве око закрилося, а праве поступово темніло. Якби не поради, вичитані в одній з газет, без поводиря не бачив би нічого. А так вживав чорницю форте, потім дружина зробила настойку календули й аїру — і світ став білим, але без різкості. Почав розпізнавати голоси своїх багаточисельних учнів. Китайський мотоцикл у сараї аж виблискував дугами, та на риболовлю — зась: або я когось зіб’ю, або мене хтось доб’є. Не хотілося... Та й подружній стаж — 50 років...

Можливість самим говорити про свої проблеми вже п’ятий рік надає міжнародний молодіжний фестиваль соціальної реклами «Інший погляд».

На п’ятий фестиваль, урочисте закриття якого і нагородження переможців відбулися нещодавно в актовій залі Одеської юридичної академії, надійшло понад 200 робіт у номінаціях «Зовнішня реклама», «Відеореклама» та «Друкована реклама». З них журі фестивалю відібрало для участі в конкурсі 123. Загалом же за всі роки подано близько 1200 проектів від майже 640 учасників з усіх куточків України, а також з Росії, Білорусі та Німеччини. Для учасників фестивалю було організовано цілу низку майстер-класів, семінарів, тренінгів та дебатів. Їх проводили переможець польсько-українського конкурсу журналістської майстерності, журналіст радіо «Свобода» Сергій Андрушко, керівник творчої лабораторії Інституту журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка Світлана Привалова, генеральний директор Укра-їнської асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорелов, декан факультету журналістики Одеської юракадемії Тетяна Кузнецова, кандидати наук із соціальних комунікацій Володимир Литвиненко і Вікторія Гридчина, графічний дизайнер Інна Юркевич.

З вікопомних часів у Карпатах живуть люди, котрі володіють надприродними здібностями. Вони «читають» зірки, повелівають бурями та громами, «зав’язують» і «розв’язують» дощ, заклинають змій. Можуть передбачати майбутнє та минуле, зцілюють важкохворих. Їм достатньо встромити градового ножа у дерево, як з нього потече молоко. А один з їхніх головних атрибутів — залізна сокира бартка. Раз на рік вони йдуть у нікому невідомі печери, аби там, не бачачи Сонця, провести у позі зародка дванадцять днів і дванадцять ночей, очиститися й відродитися такими, якими вони бажають...

Їх називають по-різному: ворожбитами, відунами, віщунами, цілителями, химородниками, яритниками, відьмаками, потворниками, чарівниками, примівниками, кудесниками, планетниками або мольфарами. Слово «мольфар» найбільше прижилося серед гуцулів — мешканців південно-східної частини українських Карпат, оповилося легендами й почало асоціюватися з карпатськими відунами. Вперше в Україні про мольфарів заговорили після виходу повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» у 1911 році, ще пізніше — через півстоліття, після екранізації цього твору режисером Сергієм Параджановим.

Спільні кордони — спільні рішення! Українська, Грузинська, Болгарська та Турецька асоці-ації захисту моря від забруднень під егідою Європейського Союзу розробили проект «Комплексне модельоване керування землекористування естуарію Чорного моря». Що ж пропонують розробники?

Динамічні зміни клімату, а також агресивний вплив хвиль Чорного моря на його береги призводять до їх активної руйнації. Щороку лише на території України море знищує і поглинає близько 80 гектарів узбережжя, половину з них — на Одещині. Ще донедавна на морських схилах нашого краю звичним було бачити масиви самовільно зведених куренів, де в сезон спритні земляки заробляли копійчину, селячи не вибагливих до комфорту відпочивальників. Шторми і зсуви зробили свою чорну справу: руйнуючи берегозахисні споруди і самі береги, знищили і ті «пансіонати». Втім, мова нині не про них.

У річку Дунай цими днями випустили дві тисячі мальків севрюги, сімейства осетрових. На нашу спільну радість, є надія на відновлення біоресурсів Одещини, масштабного проекту державного значення, який частково фінансується і з обласного бюджету.

Випустили мальків на вільні хліба біля одного з островів поблизу Кілії. Рибок, адаптованих до природних умов нашого краю, виплекав і передав як благочинний дарунок одеський комплекс, який має статус племінного репродуктора із розведення осетра, стерляді та севрюги. Ці види, нагадаємо, занесені до Червоної книги України.

Бджоли щорічно приносять світовій економіці більше 150 млрд дол., оскільки «безкоштовно» запилюють рослини — такі висновки спільного дослідницького проекту «Бі-Бі-Сі» та ООН.

Проект ставить своїм завданням показати людству роль, яку відіграють тварини і рослини Землі у збереженні не тільки екології, але й грошового капіталу.

Британські кліматологи вивчили зразки домішок у льодах Гренландії і виявили у них багато попелу та часток пилу з усіх кінців Землі. Як з’ясувалося, повітряні течії відносять попіл з Камчатки прямо на льоди Гренландії, що прискорює їх танення.

Учений Джеймс Бендл з університету Бірмінгема у Великобританії стверджує, що його команді вдалося відновити історію зміни клімату за останні 450 років. Як виявилося, між Камчаткою і Гренландією, незважаючи на величезну відстань, є пряме повітряне сполучення, яке переносить темний вулканічний попіл на льодовики. Домішки у льодовиках, які потрапляли у Гренландію в різні роки, можуть розповісти, яким чином змінювався світовий клімат і звідки вітер приносив частинки пилу.