№ 80 (21652) четвер 8 жовтня 2015 року

Що ж воно за слово таке чудернацьке — «монстрація»? Як тлумачить Вікіпедія, це масова художня акція у формі демонстрації з гаслами та транспарантами, що слугують її учасникам і основним засобом комунікації з глядачами та один з одним, і засобом самовираження, і художньою технікою, за допомогою якої вони сприймають навколишню дійсність.

Здебільшого зміст транспарантів виглядає гранично абсурдизованим та аполітичним, однак є багатозначним. Це дійство відбувається не за сценарієм. Заздалегідь відома тільки дата (скажімо, 1 травня кожного року), автор обумовлює лише місце і точний час початку, решта — імпровізація учасників. З огляду на це організатори причисляють монстрацію не до флешмобу або перформансу, а до хеппенінгів (святкових дійств).

Одеса — місто гостинне, відкрите для всіх, хто мандрує світом. Тож і Міжнародний день туризму, який відзначається 27 вересня, це не якась рядова дата, а важлива, знакова.

З такої нагоди у Музеї коньячної справи «Шустов» зібралися представники дипломатичного корпусу, акредитованого в нашому регіоні, керівники  підприємств індустрії гостинності, туристичних компаній, готелів, ресторанів, санаторіїв, баз відпочинку, авіа- та автоперевізників. Гості мали чудову нагоду ознайомитися з процесом виробництва коньяку, тонкощами його купажування та витримування, експонатами музею.

У Світовому океані спостерігається істотне зменшення кількості деяких видів важливих мікроскопічних рослин — діатомових водоростей,  йдеться в статті, опублікованій у журналі Global Biogeochemical Cycles.

Її автори  стверджують, що з 1998-го по 2012-й  кількість діатомових водоростей у Світовому океані знижувалася більш ніж на 1% щорічно. Це загрожує скороченням кількості вуглекислого газу, який поглинається з атмосфери фіто-планктоном.

На урочистій лінійці, присвяченій Дню знань, у Великодолинському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів — гімназія», було відзначено переможців щорічної акції загальнонаціонального масштабу «Майбутнє лісу в твоїх руках».

У конкурсі дитячих малюнків на тему «Людина та ліс», у якому взяли участь учні 1—4-х класів, перші три місця здобули Олександр Салабаш, Артем Цуркан та Кіра Кір’єва. Серед учнів 5—8-х класів (загалом конкурсна комісія розглянула 50 творів) переможцями стали Вікторія Павловська, Олександра Вусата і Вікторія Панченко.

Який порядок звернення щодо призначення пенсії? Протягом якого часу її призначають?

Днем звернення за призначенням пенсії вважають день, коли територіальне управління Пенсійного фонду України прийняло відповідну заяву.

У разі якщо до заяви додано не всі належні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи потрібно подати додатково, про що в заяві на призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо їх буде подано не пізніше як через три місяці з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважають день прийняття заяви про призначення пенсії або дату, зазначену на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Законом від 17 вересня «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено збільшення з 1 вересня цього року розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із 949 до 1074 гривень. У зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму здійснюється перерахунок складових пенсійної виплати, які визначаються від цієї величини.

Кому й наскільки прибавлять до пенсії, а також про нові стандарти обслуговування громадян йшлося під час брифінгу начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Олександра Буряченка та заступника начальника головного управління Тетяни Яворської.

Цього року Одеса, як ніколи, багата на ювілеї, два з яких тісно пов’язані між собою: 13 травня відзначали 150-ліття університету ім. І.І. Мечникова, а 15 травня — 170-ліття від дня народження вченого, чиє ім’я з гордістю носить цей найстаріший вищий навчальний заклад.

Коли у 1908 році Нобелівський комітет присуджував премію в галузі фізіології та медицини, він не знав, представник якої країни здобув цю високу нагороду. Членів комітету можна було зрозуміти. За походженням молдованин та єврей, Ілля Мечников на той момент уже більше двох десятків років не жив на території Росії, підданим якої себе вважав.

Художньо-графічний факультет Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського відзначив своє 50-річчя. 28 вересня в актовій залі головного корпусу вишу відбулися урочистості з нагоди ювілею першого подібного в Україні закладу, а наступного дня — ІІІ всеукраїнська науково-методична конференція «Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва: досвід та перспективи», присвячена різним аспектам професійної підготовки педагогів-митців: дидактичним, методичним, філософським, проблемам патріотичного виховання тощо.

Привітати ювілярів прийшли ректор ПНПУ ім. К.Д. Ушин-ського, професор Олексій Чебикін, проректор цього закладу, професор Тетяна Койчева, заступник начальника департаменту культури і туризму Одеської міськради Людмила Крижалко, представники Одеської національної наукової бібліотеки, колеги з Києва, Херсона, Кіровограда, Мелітополя, Ізмаїла. Більшість із них — колишні вихованці педуніверситету. Багатьох запрошених здивувала відсутність посадовців обласної адміністрації, що, очевидно, пов’язано з реорганізацією відділів та управлінь, яку нині переживають чиновники цієї управлінської структури. (Хотілось би принагідно нагадати організаторам, що подібні урочистості прийнято розпочинати виконанням Державного Гімну України, а цього, на жаль, у нашому випадку не було зроблено).

Символічну «Бібліотечну ніч» організували 30 вересня в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського.

Прийшло багато гостей: читачі, колеги, всі ті, хто любить книгу та мистецтво у всіх його проявах. У рамках «ночі» відбулося літературне рандеву «Манд-рівка країнами світу» — знайомство з книгами-ювілярами, костюмоване шоу «Франція у другій половині XIX століття» та засідання клубу «Літературний сад», на якому креативні поціновувачі поезії влаштували таку-собі творчу терапію: читали власні вірші, ділилися задумами, розповідали про ідеали, котрі надихають. Родзинкою засідання стала презентація картин науков-ця і художниці Марії Якубовської. Шанувальники детективів шукали літературні скарби на бібліоквесті в книгосховищі «Злочин у стилі ретро», а «дегустатори» мали можливість посмакувати блюдами національної кухні на майстер-класі «Фантазійні прикраси страв».

30 вересня з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек в ОННБ ім. М. Горького відбувся день відкритих дверей.

Гості мали нагоду здійснити екскурсії найбагатшою в Одесі книгозбірнею, отримати читацькі квитки та ознайомитися з виставками. А їх було аж кілька: «Дарунки бібліотеці», де експонувалися видання, презентовані ОННБ її шанувальниками впродовж останніх років; «Таланти твої, бібліотеко!» — творчих виробів її працівників; дитячого малюнка «Як я уявляю собі бібліотеку», в якій взяли участь учні одеських шкіл № 86, 37, 26 та професійного ліцею морського транспорту.

«Це справді дивний поет, а в якійсь мірі для передвоєнної української літератури чи й не унікальний. Йдеться про неймовірну душевну і поетичну стабільність у добу неймовірних громадянських та творчих еволюцій; і йдеться також про те, що він чи не єдиний на ту пору поет, мистецька доля якого позначена безперервною лінією творчого зростання в раз обраному напрямку, хоч це і видно тільки тепер», — писав про Володимира Свідзинського академік Іван Дзюба у статті «За-світився сам од себе». А закінчив її такими рядками: «Сучасний поет, сучасний поціновувач поезії може повчитися у В. Свідзинського багато чому — і поваги до слова, і стилістичних тонкощів, і чарів поетичної магії, і шукання скарбниць народної поетики, — але найбільше: сили бути самим собою».

Цими днями минає 130 років від дня народження поета, що «засвітився сам од себе», Володимира Свідзинського (8.10.1885 — 18.10.1941). Нижче публікуємо статтю Василя Стуса про нього (її назву винесенено у заголовок) і кілька його поезій.

Коли Росія спровокувала конфлікт, а згодом і сама втрутилася у війну на сході України, тисячі українських патріотів піднялися на захист своєї Вітчизни. Разом з ними в один стрій стали священики. У зоні АТО побував й отець Олег, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Української православної церкви Київського патріархату, розташованої у селі Новоукраїнка Роздільнянського району.

— Отче, військовий священик або капелан — нове явище в нашій армії. Як воно зародилося?

— У тяжку годину для нашої Вітчизни ми, священнослужителі, не можемо залишатися осторонь її захисту. Тому добровільно несемо Боже слово тим, хто стоїть на лінії вогню, хто щодня, ризикуючи життям, захищає своїх матерів, дружин і дітей, усіх, хто залишився за плечима.

Тетяна Байда народилася 1933-го в с. Забороль біля Луцька. У 15-літньому віці заарештована і засуджена до 10 років.

Спочатку навчалася у сільській школі, а пізніше, вже після того, як відгриміла війна, продовжила навчання в Луцькій школі №3, де активно займалася музикою (гра на бандурі) та почала писати вірші. Писала так, як підказувало серце, про те, що боліло, про Україну. Два її учнівські зошити з віршами послужили підставою для арешту та подальшого ув’язнення. Заарештували після доносу господаря квартири, яку винаймала школярка. Саме він передав слідчому НКВС особистий щоденник дівчини та зошити з віршами. Не погодившись на співпрацю з органами, разом із шістьма такими ж нескореними дівчатами-патріотками була відправлена по етапу на Колиму, в табори для дорослих злочинців. Важко перенісши дорогу, втративши близьку подругу, яка померла від дизентерії, Тетяна прибула у бухту Ваніно, а звідти була переведена вглиб Уссурійської тайги, в табір, де для кримінальних злочинців існували свої неписані закони і їхніми «методами» мали «перевиховуватися» молоді патріотки. Навесні 1950 року здійснила невдалу спробу втекти, втратила ще одну близьку подругу після самосуду «блатних». Відбувши 35 діб у карцері, була переведена до політичних в’язнів з великими термінами ув’язнення. Це і врятувало життя. Після смерті Сталіна, восени 1954-го, прийшла воля.

Відлетіла в Ирій Ганна Михайленко — вчителька, перекладачка, правозахисниця, неоголошений член Української Гельсінкської групи, громадська діячка. Сталося це пізно ввечері 29 вересня 2015 року в Одесі.

Ганна Василівна Михайленко народилася 30 квітня 1929 року в с. МихновецьТурківського повіту Львівського воєводства.

Народилася у багатодітній сім’ї — у батьків було семеро дітей. Батько, Смолій Василь Григорович, в австрійській армії дослужився до чину фельдфебеля, воював на італійському та російському фронтах, був у російському полоні в Серед-ній Азії, помер 1936 року. Мати, Ганна Федорівна, з роду Ламанців, померла 1979-го. Сім’я мала 12 га землі, тяжко її обробляла.

Із 1 жовтня абонентська плата за обслуговування домашніх телефонів зросла у серед- ньому на 17,5%.

Як повідомила прес-служби Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформації, абонентська плата для міських користувачів підвищилася із 39,91 до 46,90 гривні, для сільських і селищних абонентів — із 31,58 до 37,12 гривні.

Упродовж багатьох років професія викладача залишається однією з найпотрібніших та найзатребуваніших. Прогнози стосовно того, що дистанційна освіта витіснить школи та університети, поки що не справджуються, і в більшості випадків учителі продовжують передавати знання шляхом міжособистісного спілкування. І все ж у їхньому робочому процесі відбулися деякі зміни, з огляду на які до представників цієї професії висувають нові й нові вимоги. До Дня працівника освіти, який традиційно відзначався у першу неділю жовтня, Міжнародний кадровий портал HeadHunter Україна склав портрет спеціаліста цієї галузі.

Професію вчителя й викладача не можна назвати легкою. Крім глибоких знань предмету й уміння навчати, необхідно любити свою роботу і викладатися на сто відсотків. На жаль, розмір зарплат у цій сфері далекий від бажаного і, як наслідок, невисоким є престиж фаху. Аналітика бази резюме hh.ua показує, що середні зарплатні очікування шукачів — на рівні 12 тисяч гривень. Саме стільки хотіли б заробляти українські працівники освіти. Однак, розуміючи реальну ситуацію на ринку праці, більшість з них у графі зарплата вказують 3—4 тисячі.

Після півтора року дефіциту дитячі медичні установи зможуть знову приступити до вакцинації малечі. 2 жовтня в Одеській обласній дитячій лікарні радник голови ОДА Марія Гайдар (на знімку) передала представникам Одеського міського департаменту охорони здоров’я, а також Овідіопольської, Біляївської і Комінтернівської районних лікарень накладні на отримання вакцин.

Як розповіла заступник головного лікаря обласної дитячої лікарні Тетяна Покотилова, на склад вакцин, розташований на території медзакладу, надійшли із Грузії 4700 двадцятидозних ампул протитуберкульозної вакцини, 6500 ампул з вакциною проти гепатиту та дифтерії, 7000 доз вакцини проти кашлюку та 6800 ампул з протиправцевою вакциною. Також отримано вакцини проти поліомієліту. Всі ліки — європейського виробництва (Італія, Іспанія, Франція та Болгарія) і пройшли українську сертифікацію. Вакцини зберігаються в спеціально обладнаних камерах, де підтримується необхідна температура.

5 жовтня на Луганщині розпочалося відведення танків з передової від лінії розмежування на 15 км, а також — відведення окремих артилерійських систем. Якщо мир зберігатиметься впродовж двох тижнів, техніку почнуть відводити також з Донеччини. Чи значить це, що війна завершилася, і які варіанти подальшого розвитку подій, журналісти телеканалу «24» (http://24tv.ua) розпитували в експертів.

Чому відводять техніку
й озброєння

Українські і російські експерти називають відведення озброєння логічним кроком щодо виконання Мінських домовленостей. «Триває реалізація Мінських угод. Вони ж домовилися про поетапне відведення. Усе це і продовжується в цьому ключі», — вважає політолог, директор центру політичного аналізу «Стратагема» Юрій Романенко.

Із 30 вересня по 2 жовтня в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова проходила V міжнародна науково-методична конференція «Освітні вимірювання—2015.

Реформування зовнішнього незалежного оцінювання: методологія, модель, основні складові». Українські фахівці пліч-о-пліч із міжнародними експертами шукали недоліки у ЗНО та шляхи їх усунення.

На вулицях Одеси останнім часом дедалі частіше почали з’являтись жіночки-активістки, що звертаються до перехожих з настійним проханням підписатися «За мир в Україні».

Скажіть, мої любі одесити, чи є поміж нами хоч один, хто не хоче, щоб в Україні настав мир, щоб ми, нарешті, почали спокійно й упевнено будувати своє по-справжньому європейське майбутнє із зарплатами й пенсіями, яких вистачало б не тільки на оплату електрики й газу, а й на життя, гідне цивілізованої людини? Хто не хоче мріяти про поїздку, наприклад, на курорт, замість того, щоб з тремтінням душі очікувати, що завтра нашому брату, синові чи чоловіку доведеться йти під кулі чужинських найманців?