№ 69 (21641) четвер 3 вересня 2015 року

26—28 серпня в Одесі відбувся V форум української молоді діаспори «Одеса 2015», організований Світовим конгресом українських молодіжних організацій (СКУМО). Морська столиця України стала наступним містом, яке після Києва, Львова, Івано-Франківська й Тернополя гостинно відчинило двері українцям із 30 країн світу. Для урочистостей, що включали також насичену концертну програму, була надана най-престижніша сцена Одеської опери. Захід підтримали представники духовенства, депутати Верховної Ради, а також Європарламенту, зокрема Урмас Пает (Естонія).

У програмі форуму: звіт президента Світового конгресу українських молодіжних організацій Миро-слава Гочака, підписання меморандуму про співпрацю між СКУМО та Міністерством інформаційної по-літики України, флеш-моб у центрі міста, тематичні сесії та панельні дискусії щодо просування позитивного іміджу України у світовому медіа-просторі та лобіюванні її економічних інтересів на міжнародному рівні.

У перший день осені в залі прийомів готелю «Брістоль» був даний офіційний старт багатонаціональним військовим навчанням «Сі Бриз-2015». Вони триватимуть до 12 вересня в Одеській і Миколаївській областях, а також в північно-західній частині Чорного моря.

У церемонії взяли участь прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, міністр оборони генерал-полковник Степан Полторак, командувач ВМС України віце-адмірал Сергій Гайдук, командувач 6-м флотом ВМС США віце-адмірал Джеймс Фогго, надзвичайний і повноважний посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, керівники навчань з української сторони капітан І рангу Олексій Неїжпапа і з американської — капітан І рангу Річард Дромерхауз.

У своєму виступі глава уряду запевнив, що українські Військово-морські сили повернуться в Крим. Він також повідомив, що в проекті Військової доктрини, схваленої Ка-бінетом Міністрів, вперше чітко визначений супротивник — Російська Федерація. Прем’єр зазначив, що держава виділяє необхідні кошти для будівництва чотирьох корветів.

Під час тематичних сесій форуму СКУМО молоді українці з різних країн світу розповідали про своє життя, ділилися напрацюваннями, досвідом, планами та проектами.

Олексій Москаленко, представник української молоді з Китаю, живе у Піднебесній з 2008 року. За його словами, у Китаї українська молодь намагається підтримувати рідні традиції, хоча це й непросто в умовах цієї держави. Виходять дві українські газети: «Шанхай-борщ» та «Український бізнес-кур’єр», а також дві радіопрограми українською мовою. Наша молодіжна громада в Китаї досить мо-більна: люди приїздять сюди переважно на один-два роки працювати за контрактом. Загалом об’єднання молодих українців Китаю становить близько 500 осіб. І хоча через ієрархічність китайської влади їм не надто вдається впливати на політику країни, вони розвивають зв’язки з місцевим науковим  та культурним середовищем.

Для того, щоб Майдан повторився, треба, щоб громадяни вийшли на мітинг, а влада зробила вигляд, що їх нема, і почала ставити на площі новорічну ялинку

«Починається третій Майдан» — щоразу, коли в Києві відбувається щось трагічне, коли ми стаємо свідками зіткнення протестувальників з правоохоронцями, я чую цю фразу. Пов’язана ця фраза з наступним: ті, хто промовляє її, просто не розуміють, що таке Майдан.

Майдан — це не технології, це навіть не мітинг протесту. Майдан — це розгніваний народ. Ось саме так: не «розгнівані містяни з Болотної» в модних костюмах і з новими гаджетами, а розгніваний народ у чорних куртках і кепках. І ще — дебільна влада, яка не вірить в те, що цей розгніваний народ виходить на вулицю сам по собі. Саме тому в Росії ніколи не буде Майдану, бо розгнівані містяни в ній (швидше, в Москві — не в Росії) були, є і ще будуть, а розгніваний народ спостерігається тільки в давній історії. І то він найчастіше мовчить прямо на сцені.

З 1 вересня українців спіткав другий етап підвищення тарифів на електроенергію. Нагадаємо, перший припав на квітень нинішнього року — тоді вартість кіловата зросла в середньому до 51,2 коп., або на 45,2%. Цього разу ціни в середньому підвищаться до 62,8 коп. за кВт/год., що на 23% більше порівняно із чинним тарифом.

Зокрема, для населення, яке споживає до 100 кВт/год. (150 — для сільської місцевості), в тому числі яке проживає у будинках, обладнаних кухонними електро-плитами, тариф виросте на 25% і становитиме 45,6 коп. за кВт/год.

Російське видання «Деловая жизнь», яке робить звіти про ринки, фінанси та бізнес, в одному з аналітичних матеріалів під назвою «Зростання виплат військовим у 2015 році» випадково опублікувало кількість загиблих у бойових діях на території України російських солдатів. Цензори швидко видалили цифри, але їх уже підхопили інші журналісти, а крім того, дані залишилися у веб-архіві. Про це пише оглядач Пол Родерік Грегорі у своїй публікації для Forbes.

Автор зазначає, що один з розділів звіту був сформульований так: «Компенсація військовому персоналу за участь у бойових діях в Україні в 2014 —2015 роках». «Так, для сімей загиблих військових, які брали участь у воєнних діях в Україні, грошова компенсація становить 3 млн руб., а тим, хто отримав інвалідність під час бойових дій, — 1,5 млн руб. Крім того, передбачена виплата контрактникам «бойових» за кожен день перебування в зоні військового конфлікту в розмірі 1,8 тис. руб. Всього станом на 1 лютого 2015 року вже виплачена грошова компенсація для більш ніж 2 тис. сімей загиблих і для 3,2 тис. військових, які отримали важкі поранення і визнані інвалідами», — йшлося у видаленій статті російського ЗМІ.

Ми розмовляємо більше години, а я не припиняю тихо дивуватися цій далеко не молодій жінці. Солідні літа не стерли її природної жіночності, зовнішньої привабливості й молодечої енергії. Чарувала ще й чиста українська мова, тим більше, коли довідалася, що вона росіянка, народилася і виросла в далекому місті Ігарка Красноярського краю. Зростала в сім’ї репресованих.

— А ось уже сорок один рік живу в Україні. Ніколи й гадки не мала, що так складеться доля, — ніби вгадала мої думки Ніна Іванівна. — Як же можна жити в країні і не знати її мови?! Насамперед то себе не поважати. Чи не так? — запитує риторично.

У номері за 22 серпня у «ЧН» була опублікована стаття «Топонім — привід для конфлікту?», в якій йшлося про непросту ситуацію у селі Червонознам’янка Іванівського району, що склалася навколо майбутнього перейменування цього населеного пункту, передбаченого законом про декомунізацію.

Сьогодні пропонуємо вашій увазі відповідь Українського інституту національної пам’яті за підписом його голови Володимира В’ятровича на звернення мешканця Червонознам’янки Василя Сидорака щодо цього питання.

Так, саме так об’єднали нашу громаду з Великомихайлівською селищною радою. Я нічого не можу сказати про інші громади, які ввійшли до об’єднаної, але те, що Новопетрівська громада не ввійшла, як написано в публікації «Ще сім об’єднаних громад» («ЧН» за 15 серпня), а її «ввійшли», можу сказати з певною впевненістю.

Звідки беруться на Землі диктатори?

Відповідати треба з дуже далеких часів, коли владу на Землі перебрали чоловіки: була жіноча влада — матріярхат — настав патріярхат.

Добре, якби всі чоловіки були такі, як Джордж Вашинґтон, і думали так, як Джордж Вашинґтон. Але ж серед чоловіків є різні люди. Не всі такі, як Вашинґтон. Коли глянути на статистику злочинів, то бачимо, що серед убивць, грабіжників, злодіїв та навіть шахраїв чоловіки становлять 97 і навіть більше %.

Одеса стала одним із шести міст в Україні, де з’явилися білборди із соціальною рекламою кампанії «Щастя у 4 руки», мета якої — зміна усталених в українському суспільстві стереотипів щодо сімейних обов’язків та пропагування рівномірного розподілу домашніх справ між подружжям.

Такі хатні клопоти, як прибирання, миття посуду, приготування їжі, а також догляд за дитиною, вважаються суто жіночими справами. Водночас багато розлучень виникає саме через подібний нерівномірний розподіл домашніх обов’язків. Дружина відчуває несправедливість ситуації, бо часто жінки працюють нарівні з чоловіками. При цьому, відповідно до експертних розрахунків, чоловіки витрачають на виконання сімейних обов’язків приблизно у 3,5—4 рази менше часу, ніж жінки. Кампанія покликана донести до молодих людей ідею про те, що робити ці справи разом, «у 4 руки», легше, адже тоді подружжя більше часу проводитиме одне з одним, спілкуватиметься з дітьми і ніхто не відчуватиме дискримінації.

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері «учреждения ВС-389/36» у селі Кучино Чусовського району Пермської області загинув поет і правозахисник Василь Стус.

Я в той час перебував у 20-й камері цієї «установи», тому вважаю своїм громадянським і людським обов’язком свідчити про обставини й причини його загибелі.

Насамперед, що це за сором’язлива назва така — «установа ВС-389/36»?

Радянська влада взагалі соромилася деяких термінів, тому, наприклад, називала своїх противників не політичними в’язнями, а «ворогами народу», «особливо небезпечними державними злочинцями», «жалкими отщепенцами». У тюремному побуті мого часу «гражданин осуждённый» мусив звертатися до наглядача «гражданин контролёр».

Під враженням від чергового вишиванкового фестивалю в Одесі згадав недавнє запитання талановитої, розумної і вельми продуктивної художниці Анни Равлюк: «Що ж таке вишиванка?»

Здавалося, хто цього не знає? Але попросіть першого зустрічного, щоб пояснив. Ось тут і з’ясовується, що лаконічна відповідь — вишита сорочка — занадто куца. Переконаний, що підсвідомо більшість сприймає вишиванку з набагато глибшим змістом — як відображення філософії українця, його світосприйняття, як узагальнене надбання кожного наступного покоління, як скарбницю раціональних та ірраціональних знань, закодованих в орнаментиці вишиванок. Тому й стала вишиванка українським етнокультурним символом, який, як підтверджується і практикою нашого сьогодення, виконує особливо важливу для нашого суспільства роль — роль його консолідації, без якої неможливе існування держави.

На зустрічі Президента України з представниками територіальних громад, яка відбулася минулої суботи, була представлена серія модерних гербів обласних міст та Криму.

Автор серії — відомий український художник, ілюстратор і дизайнер Андрій Єрмоленко. Над її створенням митець працював більше року.

Шалом, дорогі друзі! Миру вам і радості в радісній Одесі — місті любові, гумору і нескінченної кількості фестивалів.

Ми дуже раді повідомити вам, що цього року Одеса отримала в подарунок ще один найбільш розкішний і найбільш єврейський фестиваль. Слово «найбільш» тут якнайдоречніше. Адже одесити — гурмани у всьому, і мистецтво — не виняток. Відтак запрошуємо вас на міжнародний фестиваль єврейської музики і танцю «Шма, Ізраель!» («Слухай, Ізраїлю!»), який відбудеться 11—13 вересня.

Так називається виставка, яка пройшла в унікальному одеському «Музеї звуку» (вул. Дворянська, 25).

Тут представлена колекція одеського журналіста і знавця естради Олександра Галяса. Колега зібрав її, виконуючи професійні завдання: інтер-в’юючи зірок естради 1980—1990-х років, які приїжджали до Одеси на гастролі, ще й брав у них автографи на їхніх же платівках.

Доброго дня, шановні працівники редакції!

Звертається до вас старший науковий співробітник «Національного заповідника «Софія Київська» Шакула Світлана Володимирівна. В заповіднику я працюю на півставки, а в інший час займаюся до-слідженням життя та творчості кіноактора Влади-слава Дворжецького (1939—1978). Цього року у видавництві «Вадим Карпенко» вийшла моя книга «Феномен кіноактора Владислава Дворжецького».

В Одесі 18—20 вересня відбудеться вже п’ятнадцятий Міжнародний джазовий фестиваль. Незмінний президент нашого JazzFest — піаніст і композитор Юрій Кузнецов.

Головна концепція фестивалю — мультижанровість та мультинаціональність. Щорічно на нього приїжджають виконавці, які своєю творчістю представляють усі напрямки сучасної джазової музики: від діксіленду до фрі-джазу. По-стійне кредо — відкривати публіці нові імена: левова частка проектів, представлених за ці роки на фестивальній сцені, вперше гастролювала в Україні. Нові пункти на карті одеського JazzFest-2015 — Вірменія, Греція та Естонія.

У перші дні навчального року дільничні інспектори міліції разом з представниками кримінально-виконавчої інспекції Малиновського райо-ну відвідали навчальні заклади, розташовані на території обслуговування, щоб провести профілактичну роботу, роз’яснити норми адміні-стративного законодавства, нагадавши школярам та студентам, що:

— за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе ставлення до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій людей, порушника притягають до адміністративної відповідальності за ознаками статті 173 (дрібне хуліганство), що передбачає стягнення у вигляді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб;