Держава втрачає час, а люди – віру і довіру

«Вперше за весь час у лідери довіри громадської думки вийшли волонтери (67%). Їм довіряють зараз навіть більше, ніж церкві (62%). Більше того, церква зараз, звичайно, у лідерах громадської довіри і результати довіри до неї цілком позитивні, але не такі, як раніше. Очевидно, церквам теж потрібно задуматися, чому люди починають їм менше довіряти. Гадаю, це пов’язано з тим, що церква не знайшла свого місця в тій ситуації, в якій зараз перебуває Україна», — зазначила вона.

Ірина Бекешкіна наголосила, що дедалі більше українське суспільство розчаровується в державних інституціях (президент — 29,5%, Верховна Рада — 15,5%, уряд — 18,3%, місцева влада — 34,5%), а довіра до інституцій недержавних зростає (46,2%). «Це, звичайно, серйозна проблема, тому що громадські організації, громадські інституції, волонтери не можуть підмінити собою державні структури... Ми втрачаємо час, люди втрачають віру і довіру. Це серйозна проблема», — підкреслила експерт. За її словами, владі треба цей значний ресурс довіри до недержавних організацій максимально використати, особливо якщо зважити на наступні місцеві вибори і процеси децентралізації.

Директор «Демініціатив» відзначила також, що Донбас сьогодні став менше відрізнятися від решти регіонів України. «Якщо ми раніше говорили, що є єдиний регіон України, який не хоче європейської інтеграції і віддає перевагу Митному союзу, — це Донбас, то нині цього нема. Зараз там, щоправда, велика частина переходить у «важко сказати», але нині уже й на Донбасі в Митний союз не хочуть», — сказала вона.

Соціологічне опитування свідчить, що 54,7% респондентів довіряють Збройним силам України, 52,6% — добровольчим баталь-йонам, 46,9% — ЗМІ України, а от ЗМІ Росії — тільки 7,3%.

Найвищий рівень недовіри вже два роки поспіль мають засоби масової інформації Росії (— 76% у 2015-у, —72% у 2014-у, а у 2013-у було —28%).

Далі за рівнем недовіри йдуть усі правоохоронні органи, причому недовіра до них за п’ять останніх років істотно зросла: суди (— 67% у 2015-у, — 72% у 2014-у, —45% у 2010-у), прокуратура (—67% у 2015-у, —48% у 2010-у), міліція (—57% у 2015-у, — 37% у 2010-у). До Служби безпеки України довіра дещо вища, хоча за п’ять років теж істотно підупала: від —9% у 2010-у до —34% у 2015-у.

Довіра до Верховної Ради та до президента коливається: найвищою вона є одразу після виборів, а далі різко йде на спад. Петро Порошенко у грудні 2014-го мав баланс довіри у +5%, а в липні 2015-го вона впала до —33%. Верховна Рада торік у грудні мала баланс довіри —26%, а в липні 2015-го — 63%.

Довіра до банків теж коливається, але залежно від фінансово-економічної ситуації в країні, і в останні два роки є найнижчою: —71% у грудні 2014-го та —63% у липні 2015-го.

Падає і довіра до місцевої влади: від +10% у 2012-у до —22% у липні 2015-го.

Як зауважують соціологи, за останні два роки значно зросла ідентифікація населення з громадянством України за рахунок зменшення регіональної та місцевої ідентифікації. Так, у 2010-у 51% населення вважав себе передусім громадянами України, натомість 34% позначали регіональну ідентифікацію (27% — зі своїм містом чи селом і ще 7% — з регіоном).

У грудні 2014-го загальнонаціональна ідентифікація становила 73%, регіональна — 19%. Щоправда, у липні 2015-го ситуація знову дещо змінилася: 66% національної ідентифікації і 27% — регіональної.

За останні два роки істотно змінилася громадська думка населення щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій. У 2010-у більшість населення вважала пріоритетним вступ до Митного союзу (49% проти 38% тих, хто підтримував пріоритетність вступу до ЄС); у грудні 2014-го 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і лише 16% — на Митний союз, у липні 2015-го — відповідно 51% і 17%.

Найкардинальніші зміни сталися у ставленні населення України до НАТО. Соціологічне дослідження засвідчило, що на уявному референдумі про вступ України до НАТО сьогодні «за» приєднання до Альянсу проголосували б 63,9% учасників, проти — 28,5%. «Якби референдум (про вступ до НАТО — Ред.) відбувався зараз, то він, звичайно, був би виграний. Проте це поки що питання, яке ділить Україну», — наголосила Ірина Бекешкіна.

Попри в цілому кардинальні зміни у ставленні населення України до НАТО за останні п’ять років (у червні 2010-го вступ до НАТО підтримало б 25%, а 68% були б проти), експерт відзначила істотні зміни, які відбулися у ставленні до Північноатлантичного альянсу саме серед українців на Донбасі. «Коли раніше 95% на Донбасі були проти вступу до НАТО, то зараз ця цифра знизилася приблизно до 60%, а вже є, за різними опитуваннями, 17—20% на Донбасі тих, хто за вступ до Альянсу. І це свідчить про істотні зміни», — підкреслила вона.

У рамках дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, було опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Теоретична похибка вибірки — 2,3%.