Як уберегти судини

А такі симптоми можуть бути передвісниками важкого та небезпечного захворювання —тромбозу глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок, що без належного лікування може призвести до ускладнення — тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), внаслідок чого є ризик навіть смерті.«Найбільша небезпека у тому, що постраждати можуть навіть цілком здорові люди, які мають певний хімічний склад крові, схильний до утворення тромбів», — попереджає професор Лариса Чернуха.

Венозний тромбоз — гостре за-хворювання, зумовлене згортанням крові з утворенням тромбів, що призводить до порушення прохідності вен. Тромби також можуть повністю закупорити вену і перекрити кровотік. Основна причина тромбозу — підвищений рівень згортання крові, і це вже привід звернутися до лікаря. Водночас виявляють ушкодження судинної стінки й уповільнення кровотоку.

«Щороку в США діагностується близько 900 тисяч випадків венозних тромбоемболій (ТГВ та ТЕЛА), що призводить до багатьох смертей протягом першого місяця з моменту постановки діагнозу. На лікування пацієнтів із ТГВ у США витрачається 3—4 мільярди доларів. На жаль, в Україні нема статистики щодо цього захворювання, оскільки зазвичай пацієнти не звертаються вчасно до лікаря», — наголошує професор.

Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок — найпоширеніший вид тромбозу. Явними ознаками при цьому можуть бути сильна набряклість і зміна кольору шкіри (гіперпігментація) в місці тромбу, непрямі ознаки тромбозу — невеликі набряки на ногах, періодичні болі в литкових м’язах, почервоніння, відчуття жару або важкості у ногах. Залежно від локалізації венозного тромбозу може набрякати кісточка, гомілка або все стегно. «Якщо є один із наведених симптомів, необхідно звернутися до лікаря, зробити ультразвукове обстеження, аналіз крові, — радить Лариса Чернуха. — На жаль, дуже часто тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок розвивається без симптомів венозної недостатності, приводячи відразу до ускладнень, за яких можливий раптовий летальний результат». Що вище піднімається тромбоз, то більший ризик відриву тромбу.

Фактори ризику:

— вік (старше 40 років);

— вагітність і пологи (особливо зростає ризик після операції кесаревого розтину);

— варикозна хвороба;

— складні переломи, обширні порожнинні операції та операції на суглобах;

— надмірна вага;

— іммобілізація, тривалі перельоти та поїздки;

— куріння;

— інсульт, параліч;

— прийом деяких лікарських препаратів, що впливають на систему згортання крові (наприклад, деяких протизаплідних засобів).

Лікування тромбозу проводиться амбулаторно або у стаціонарі, залежно від стадії та тяжкості за-хворювання. Можуть застосовуватися як оперативні методи, так і консервативні. Першочергова мета лікування полягає у зупиненні розповсюдження тромбозу, попере-дження формування флотуючих тромбів і розвитку тромбоемболії легеневої артерії.

При медикаментозному лікуванні лікар призначає пацієнтові препарати-антикоагулянти, які знижують згортання крові та зменшують імовірність утворення тромбів. «Часи, коли хворому на тромбоз приписували лежати в ліжку, змащувати пошкоджені місця маззю Вишневського та пити аспірин, давно минули. Сьогодні лікарі мають ефективніші засоби, як-от нові оральні антикоагулянти», — каже Лариса Чернуха.

І все ж найкращим засобом уникнути важких ускладнень професор вважає профілактику. «Необхідно, щоб громадяни усвідомили необхідність профілактичних оглядів, особливо якщо професія пов’язана з тривалою іммобільністю. Своєчасне діагностування небезпечного захворювання значно підвищує ефективність лікування», — радить Лариса Чернуха.

При відсутності ускладнень (тромбоз або тромбофлебіт) необхідно регулярно тренувати вени нижніх кінцівок. Рекомендовано: якомога довше тримати ноги у піднятому стані, використовувати комфортне взуття. «Під час тривалих автоподорожей слід робити зупинки, щоб розім’яти ноги. Так само необхідна періодична розминка під час авіаперельотів. Помірна фізична активність, особливо плавання, є чудовим засобом профілактики, — наголошує професор. — Ризик хвороби також зменшує відсутність шкідливих звичок та увага до свого здоров’я».