Гіоргі БАРАМІДЗЕ: Зараз Одеса – це точка опори, маючи яку, можна перевернути світ

Ось дещо з розповіді пана віце-спікера:

— Наші країни багато в чому схожі. Не за розміром. Україна в десять разів більша і вигідніше розташована в Європі. Сьогоднішня Україна є приблизно такою, якою була Грузія 2004 року. З корупцією у нас тоді було ще гірше, а з криміналом — взагалі жахливо. Країною фактично заправляли злодії в законі. Люди готували їжу на вулиці, не було електроенергії і води. Економіка перебувала на грані колапсу. Щодо експорту, то на першому місці був метало-брухт. Така ж окупація, яка сьогодні в Україні, у нас почалася у 1992—1993 роках. Ми були поставлені в такі рамки, що навіть не насмілювалися казати, що Росія нас окупувала. Була така безпомічність нашої держави, що ми погоджувалися на російську формулу, що ми всередині Грузії самі з собою воюємо, а Росія тут ні при чому. Не функціонували державні інститути, була відсутня соціальна інфраструктура. У людей згасала надія. 80% молоді вступали до вишів за хабарі або через знайомства. Наша розхвалена безплатна медицина була найгіршою в світі.

Революція троянд була антикорупційною революцією. Шість місяців я був міністром внутрішніх справ. Ми готували реформу поліції. Реально боролися зі злодіями в законі, арештовували їх всіма можливими методами і 90% посадили. Саакашвілі критикували, що він не надто демо-кратичний, але нормальним шляхом ми цього не досягнули б. До нашого приходу тюрми контролювалися злодіями в законі. Там були офіси злочинного світу. Злодії в законі мали камери, схожі на номери у фешенебельному готелі, користувалися всіма досягненнями цивілізації, аж до джакузі включно. До них навіть дівок привозили. Звичайні в’язні утримувалися в жахливих умовах. Ми це зупинили.

Із 63 тисяч поліцейських звільнили 40 тисяч. ДАІ звільнили все повністю. Три місяці Грузія прожила без ДАІ. Нову поліцію набирали за трьома принципами: патріотизм, чесність, бажання навчатися. Старі «професіонали» вміли професійно красти. А ми набирали тих, хто не мав зв’язку з міліцією. Ми вичистили Авгієві конюшні. У 2013 році рівень довіри населення до поліції становив 81%. За оцінкою ЄБРР, наша поліція — третя поліція в світі щодо некорумпованості.

Такі ж зміни відбулися в судовій системі, прокуратурі, на митниці, в податковій (ми четверта країна в світі з найнижчими податками), освіті, охороні здоров’я, соціальному захисті. В країну пішли інвестиції. Тіньова економіка зараз становить менше 5%, а було 80%. Жоден грузинський банк не збанкрутував. За легкістю ведення бізнесу ми займаємо 8-е місце зі 185 країн.

Ви запитаєте, що ці грузини хочуть в Одесі і в Україні? Яка в нас мотивація? Чому рядовий одесит повинен вірити Саакашвілі та його команді? Чи вони щось зроблять без хабарів? Ось так прийдуть і зроблять? Українці не зробили, а вони зроблять?

По-перше, ми патріоти Грузії. Я воював в Абхазії, інші наші воювали. Ми готові померти. Мішу можуть застрелити в будь-який момент. Починаючи з російського ГРУ і закінчуючи якимось бандюгою, який, побачивши перетворення, почне нервувати. Ми цього ніколи не боялися. Починаючи з 1991 року ми пройшли дві війни в Абхазії та Південній Осетії. Потім при Шеварднадзе щось сяк-так будували — будували, недобудували і, врешті, погрузли в корупції. Потім — Революція троянд. Скільки крові, поту, сліз! Потім пережили ро-сійську енергетичну та економічну блокади. Робили ці реформи. І це все піде нанівець, пропаде даремно?

Так. Якщо Україна не вийде з теперішньої ситуації. Якщо Україна зараз не переможе і Росія зможе над нею утримувати контроль, якимись там своїми способами, то процес якогось нормального розвитку всієї Східної Європи замре. Сьогодні Вірменія, Азербайджан і Білорусь випали, ще є Молдова та Грузія. Все зупиниться. Про нас навіть ніхто не згадає, як не згадав під час прямої агресії Росії у 2008 році. Все буде змарновано. Тому, якщо ми хочемо, щоб наш піт і наша кров, яку ми проливали, не були даремними, ми повинні логічно продовжити нашу боротьбу, нашу війну, яка сьогодні, хочемо ми того чи не хочемо, йде в Україні. Фронт проходить саме по Україні. Для нас і на Сході України фронт, на якому гинуть і грузини, і всередині України фронт, який називається боротьба з корупцією. Якщо ми цю битву не виграємо — ми всі будемо у програші. Тому відкладімо сентименти, що ми дуже любимо Україну, хоча насправді це так є, у нас тут друзі і гарні дівчата, але міркуймо суто прагматично, меркантильно. Наш національний інтерес — щоб Україна виграла. У нас 100% національних інтересів збігаються з українськими.

Зараз національний інтерес Грузії і тих грузинів, які хочуть бачити свою країну вільною, цілісною, грузинською, а значить європейською, демократичною, — цей інтерес цілком збігається з інтересом України. Тому перемога України — це наша перемога. Тому це наш фронт. Тому ми будемо боротися за перемогу України, як свого часу боролися за перемогу Грузії. Грузія ще йде по інерції. Якщо Україна переможе, зовсім інші перспективи відкриються перед усіма у Східній Європі, і це буде велетенським поштовхом для змін у самій Росії. Тут вирішується велика геополітика. Тут вирішується питання, чи буде збережено світовий порядок, який був встановлений, і правила гри після Другої світової, чи ні. Чи все піде шкереберть і все змішається у домі Обломових. Це такий критичний момент, і конкретно Одеса — зараз найстратегічніший регіон для України. Це видно. Мета Путіна — відірвати Україну від Чорного моря. Забрати порти, щоб дістатися суходолом до Молдови. Зараз Одеса — це як для Архімеда точка опори, маючи яку, можна перевернути світ.

Усі нормальні люди, хто може якось допомогти Україні, в Одесі повинні робити все посильне, що можливо. Для мене важливо, щоб ви знали про факти, про реформи в Грузії. Тому я тут. Мені за цей виступ ніхто не платить, я був волонтером усе  життя — окрім зарплати, що отрим ую як член парламенту, багато речей я роблю для досягнення цієї мети, яку в нас намагаються вкрасти і за яку ми готові померти. Саме тому Міхеіл Саакашвілі і всі ми тут.

На ті ресурси і повноваження, які будуть надані, ми будемо воювати тут і виграємо мирно битву. Зберегти мир, чого не хоче Путін, зберегти стабільність, чого не хоче Путін, і створити умови, щоб кардинально змінити ситуацію в Одесі. А коли тут ситуація зміниться, це буде великим імпульсом для всієї України. Підоспіють і реформи, і механізми, які впроваджуються в центрі, у різних міністерствах та відомствах. Потрібно не упустити момент, бо після Майдану вже все затихало. Багато людей уже почали зневірюватися у всьому, переставати вірити у зміни на краще. Найгірше — коли зникає віра, коли люди перестають вірити у себе, у свою країну. Тому ми, як справжні патріоти Грузії й України, тут, і наша мета — допомогти. Ми взялися робити ту справу, в якій свого часу досягнули успіху.

Записав Володимир ГЕНИК.

Фото: Impact Hub  Odessa у мережі «Фейсбук» (https://www.facebook.com/HubOdessa).