№ 46 (21618) субота 13 червня 2015 року

10 червня в Парижі після великої перерви зібралися представники «нормандської четвірки» на рівні послів з особливих доручень міністерств закордонних справ Франції, Німеччини, України та Росії. Цей рівень контактів непорівнянний із зустріччю самих міністрів чи глав держав. Але він досить високий, щоб озвучити позиції сторін перед наступним раундом переговорів.

Україна бореться на двох фронтах. Один, який ви бачите на ТБ, розгорнутий на сході нашої країни, де тисячі російських військових беруть участь у збройній агресії проти України, в тому числі незаконній анексії Криму. Менш наочною, але так само важливою, є війна України проти радянського минулого і спадку корупції та поганого управління, які гальмували наш поступ так багато років. Ці битви мають бути виграні разом, адже, по-суті, йдеться про одне — прагнення України побудувати заможне й демократичне майбутнє, зазначив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у виданні The Washington Post.

Російський президент Володимир Путін хоче нашої поразки, адже він знає, що демократичні ідеї «заразливі» і вільна Україна дасть йому небажаний приклад удома. Російське військове вторгнення — це намагання заблокувати зміни, змусивши нас вибирати між безпекою та реформами.

Дехто з українців нарікає, що позиція Словаччини на російську анексію Криму та військову агресію на Донбасі є не такою принциповою, як у Литви, Польщі чи Румунії. Однак не завадить нагадати критикам той факт, що значна частина реверсного газу заходить в Україну саме з території Словаччини.

Гостем форуму «Архітектура сучасної безпеки країн басейну Чорного моря та роль НАТО в її збереженні», який нещодавно пройшов в Одесі, був керівник Інституту безпеки й оборони Військової академії Збройних сил Словацької Республіки Іво САМСОН. Ось його погляд.

— Я працюю в Академії Збройних сил Словаччини. Рік тому був радником міністра оборони Словацької Республіки. Зараз я аналітик, тобто тільки думаю, але вже не раджу. Розповім про позицію Словацької Республіки стосовно кризи в Україні. Словаччина і Чорне море. Кожен може запитати: який інтерес Словаччина як сухопутна країна має у Чорному морі? Тут питання не надто складне, навіть просте. У басейні Чорномор’я є три союзники Словаччини: Румунія та Болгарія — члени НАТО і Євросоюзу та Туреччина — член НАТО. Тобто у нас тут є спільні інтереси, які нас об’єднують і згуртовують. Словаччина — також член НАТО та ЄС, відтак у нас є політичні та економічні інтереси.

Історія будь-якого міста знаходить своє відображення в низці спеціалізованих історичних праць, проте не менший інтерес, як для широкого загалу, так і для фахових істориків, становлять літературні твори. Останні хоч і подають події через призму світосприйняття їх авторів, але в цілому, після процесу відокремлення плодів фантазії від раціональних свідчень, можуть слугувати додатковим джерелом для ознайомлення з історичним минулим.

Особливий інтерес у контексті цього питання мають, по-перше, твори краєзнавчого змісту, по-друге, мистецькі доробки, створені власне місцевими авторами. А на особливу увагу заслуговують перші літературні твори, які свідчать не лише про розвиток культурного життя того чи іншого міста, а й відображають бажання тодішніх авторів оспівувати історію рідного краю. Відтак варто детально зупинитися на розгляді характерного зразка мистецької творчості XIX cт. — «Хаджибей — стихотворная повесть», написаного 1829 року.

25 травня минув рік з дня набуття повноважень міського голови Одеси Геннадієм Трухановим. Наближаються чергові вибори до місцевих рад, на яких, за попередніми оцінками аналітиків, свою кандидатуру на посаду мера висуватиме й нинішній міський голова. Комітет виборців України проаналізував виконання Геннадієм Леонідовичем його передвиборних обіцянок з програми «Доверяй делам» та рівень відкритості для громадськості.

Передвиборна програма Геннадія Труханова складалася із 49 обіцянок. Практично третина з них (14 пунктів), за оцінкою КВУ, була наперед нереальною до виконання (це, зокрема, ті, для реалізації яких у міського голови не було повноважень). Наприклад, обіцянки повернути місту права з розпорядження міською землею, майном, вирішення будівельних питань, ліквідація податків...

Великий концерт культового-музичного колективу «Сталін унд Гітлер капут» і професора антропології Ореста Лютого з програмою «Лагідна та Сувора Українізація» відбудеться 18 червня у приміщенні Одеської обласної філармонії.

Видатний український вчений-антрополог Орест Лютий — людина зусібіч обдарована та талановита, що шукає відповіді на одвічні питання: «Хто ми?» «Звідки?» «Куди йдемо?», завітає до Одеси, щоб представити нові пісні, як зазвичай зроблені з сатирою і легкістю. У рамках концерту відбудеться також презентація подвійного альбому, на якому зібрані всі музичні твори, створені в останні три роки, як правило, на музику відомих пісень: «Вставай, країно рідная», «Слава Україні!» тощо.

Хто відстежує ситуацію, той знає, що цими днями президент дав «вільну» ОСББ щодо прав власності, тобто підписав закон №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Верховна Рада ухвалила цей документ 14 травня.

Закон, зокрема, врегульовує особливості здійснення права власності у багатоквартирному буднику та змінює регулювання відносин, пов’язаних з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Закінчення. Початок у номерах за 30 травня та 6 червня.

10. Масове знищення тих, хто перебував на окупованих територіях, — ще один злочин кому-нізму (ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни. Женева, 1949; ст. 438 КК України).

Ярлик «зрадника» комуністичний режим повісив і на людей, що потрапили під окупацію. Таких осіб перевіряли спецслужби, а всіх колишніх полонених після війни відправили в концтабори Гулагу, тюрми.

«Дурість, варварство та невігластво не поважає минулого, плазуючи лише перед теперішнім», — писав Олександр Пушкін, друг видатного українського вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича. На жаль, доводиться констатувати, що людина, яка стільки зробила, щоб українці усвідомили себе повноцінною нацією, можливо, перша з тих, хто став на захист «українськості» Київської Русі, й досі недостатньо оцінена нашою інтелектуальною елітою.

М. Максимович довгий час навчався й працював у Москві, але він завжди залишався українцем, не поривав зв’язків з Батьківщиною.

Мабуть, кожного з нас в школі зацікавлювали розповіді вчителя історії про стародавні народи і цивілізації. Десятки століть назад люди любили, народжували дітей, воювали, вбивали — і все заради того, щоб через багато років археологи знайшли кілька цеглин і керамічних черепків.

Збережені до наших днів руїни прекрасних палаців і храмів, які не тільки нагадують нам, що ніщо не вічне під місяцем, але й змушують замислитися: а з чого складатиметься культурний шар нашого часу, коли до нього доберуться майбутні вчені? З планшетів і смартфонів?

Іспанські вчені знайшли на півночі Іспанії, у печері Сіма де лос Хуесос, череп віком 430 тисяч років. На ньому є отвори, які, на думку фахівців, з’явилися в результаті удару списом або сокирою. За словами дослідників, знайдені рештки можна вважати найдавнішим свідченням вбивства гомініна іншим гомініном, повідомляє Sci-News.

Сіма де лос Хуесос («Яма кісток») — це печера в горах Атапуерка. 600 тисяч — 300 тисяч років тому регіон заселяли гомініни, які належали до неандертальської гілки і мали спільного предка з денисовцями. Розкопки у печері проводяться з 1984 року. За цей час учені знайшли тут рештки 28 особин, зокрема й 17 добре збережених черепів.