Без свободи нема існування
До Дня незалежності Грузії в рамках міжнародного бізнес-форуму «Сила в єдності» минулих вихідних в Одесі відбувся фестиваль грузинської культури GEORGIAfest.
Спочатку грузини займалися ділом. Про бізнесовий форум розповіла його координатор Тамара Іванова-Георгадзе: «Наше завдання — обговорити питання стратегічних економічних інтересів, познайомити представників української та грузинської ділових еліт, налагодити співпрацю у сфері промислового виробництва, перевезень, науки, освіти, медицини, культури, туризму, виноробства, інвестиційних проектів тощо. Основні наші пріоритети — туризм, ведення бізнесу в Грузії, ведення бізнесу в Одесі, сільське господарство, ефективні торговельні мережі, ІТ-індустрія та зелена енергетика. Ми раді відзначити, що у форумі зголосилися взяти участь бізнесмени з багатьох країн».
Культурна частина фестивалю розпочалася з відкриття на будівлі Одеської кіностудії меморіальної дошки Іванові Кавалерідзе (1887—1978) — великому синові України та Грузії, видатному скульптору, кінорежисеру, драматургу, сценаристу. Він прожив 91 рік. Навчався у Київському художньому училищі, Петербурзькій академії мистецтв та приватній студії Аронсона в Парижі. В Одесі Іван Петрович працював з 1928-го по 1933-й на місцевій кінофабриці. Одесу любив. Поставив фільми «Злива», «Запорожець за Дунаєм», «Григорій Сковорода». Автор п’єс «Вотанів меч», «Перша борозна». До революції створив пам’ятник княгині Ользі у Києві (розібраний 1923-го, відновлений 1997-го), після революції — монументи Т. Шевченку в Ром- нах, Полтаві та Сумах, Г. Сковороді — в Лохвиці та Києві, композиції «Святослав у бою», «Ярослав Мудрий з папірусом», «Запорожець на коні». На його скульптурній творчості середини 1920-х позначилися впливи кубізму (пам’ятники Артему в Бахмуті та Слов’яногірську). Починаючи з1941 року, в часи окупації Києва, Іван Кавалерідзе керував відділом культури Київської міської управи. Пізніше був звинувачений радянською владою в українському націоналізмі.
1987-й ЮНЕСКО оголосило роком Івана Кавалерідзе...
Про великого грузина та українця говорили генеральний консул Республіки Грузія в Одесі Манучар Цоцонава та голова правління Одеської кіностудії Андрій Звєрев. Голова Одеської обласної ради Михайло Шмушкович урочисто перерізав стрічку, спало покривало — і перед нами на сірому шляхетному тлі постав білий барельєф з чудовим портретом митця. Меморіальна дошка зроблена з великим смаком, але… основний текст — російською і лише внизу малюсінькими літерами викарбувано українською: «працював на Одеській кінофабриці у 1928 — 1933 роках». Чому російською? Чому якийсь чинуша з міста, області чи кіностудії керувався не Конституцією України, а, напевно, ще Валуєвським циркуляром? Коли в промовах про Кавалерідзе говорилося як про великого сина України й Грузії, то й напис на його меморіальній дошці мав би бути українською та грузинською. Думаю, грузинам також було не надто приємно, що великий Кавалерідзе в Одесі не заслужив жодної літери рідною мовою.
А далі був сюрприз. На Французькому бульварі зупинилося авто і з нього вийшов Михаїл Саакашвілі. Одесити його прийняли надзвичайно тепло. І відразу запросили до слова.
«Я вітаю всіх одеситів. Я не буду виділяти якийсь етнос особливо. Хочу сказати, що Одеса — місто багатонаціональне. Місто з особливою душею, з особливим драйвом, з особливим талантом. Це кузня талантів для всієї України, і не лише України — для всієї Європи і всього світу. Це місто найбільш невикористаного потенціалу в світі. Знаючи талант тутешніх людей, знаючи, наскільки вони підприємливі, працелюбні, винахідливі, освічені, я думаю, що потенціал такий, що ці люди повинні жити краще, ніж живуть зараз. Я дуже пишаюсь тими перетвореннями, які ми зробили в Грузії, зокрема в прибережній зоні. І просто не можна порівняти потенціал Батумі, який став схожим на Сінгапур, з потенціалом Одеси. В Одесі він від початку був у сто разів більший! І повинен настати час, коли цей потенціал буде втілюватися в життя. Я хочу привітати своїх співвітчизників — грузинів. Грузини і українці пов’язані одною долею. Без успіху України не лише не буде успіху Грузії, а взагалі буде екзистенційна проблема її існування. Тому без усіляких коливань команда моїх співвітчизників влилася у владні структури, отримала українські паспорти, відчула себе українцями. Це для грузина дуже легкий перехід, це півкроку чи навіть менше, ніж півкроку. Вони намагаються реформувати цю країну, нашу спільну і для них уже Батьківщину. Одеська кіностудія має надзвичайні традиції, ми всі виховані на ваших фільмах. Я дуже щасливий, що грузинські режисери Кавалерідзе та інші робили внесок у цю справу. У нас багато талантів у Грузії, але коли грузин досягає чогось у дружній країні — це особливий випадок й особлива гордість... Я часто сюди приїжджаю, здебільшого у справах, без всіляких камер. Ми дуже прагнемо щось хороше тут розпочати. Треба, щоб тут почався інтенсивний розвиток. Тут проходить лінія захисту держави. Вистоїть Одеса — вистоїть Україна. Це чітко для нас ясно. Я думаю, що Одеса вистоїть, а значить Україна вистоїть».
А це легендарний автор грузинських реформ сказав, відкриваючи концерт у затишному дворику Одеської кіностудії:
«Грузинська культура — вона дуже унікальна, але ми немов продовження один одного. Культура, якщо вона справді аутентична, цікава, оригінальна, її основою є ідея свободи. Для наших народів (на відміну від багатьох постарілих народів, трішки цинічних народів, надто заможних народів), для наших народів ідея свободи — це ідея виживання. Без свободи нема виживання і нема майбутнього. Без свободи нема існування. У цьому сенсі свобода України та Грузії пов’язані, і мистецтво України та Грузії пов’язане. Вони органічно перетікають одне в одного, бо базуються на одній темі. Я мало знаю таких подібних народів, практично не знаю. Незважаючи на те, що у нас різне походження, типажі та людські характери дуже схожі як у грузинів, так і в українців. Це справді так. Нема в світі більш проукраїнського народу, ніж грузини. І нема людей, котрих вітають у Грузії більше, ніж українців. І з жодної країни світу нема більше громадян, які воюють зараз за Україну, ніж з Грузії. Це не просто скріплена культура та історія. Це реально скріплено сьогоднішньою кров’ю, спільною боротьбою, і люди за це віддають своє життя. Я впевнений, що ми триматимемося разом і до кінця, до перемоги».
Атмосфера свята була надзвичайно теплою і доброзичливою. Як пожартував один з організаторів, був момент, коли здавалося, що одесити розберуть пана Міхо на сувеніри. Він охоче спілкувався й фотографувався з усіма, хто підходив до нього із запитаннями чи вітаннями, а таких було, повірте, багато.
Далі був чудовий концерт з автентичною музикою та запальними танцями, ярмарок народних ремесел, перегляд знаменитих грузинських кінострічок. І велике гастрономічне свято грузинської, української та місцевої кухонь, яке приготували гостям одеські ресторатори. Шашлики, хачапурі, хінкалі, вареники, голубці, борщ з галушками, котлетки з «тюлічкі», риба-фіш, форшмак... І, звичайно, вино, а хто не вживає — смачний грузинський лимонад. Грузини вміють працювати, співати, танцювати та смачно попоїсти. Українці також.
Зі святом вас, грузини! «Сакартвело гаумарджос! (що означає «Хай живе Грузія!»).
Володимир ГЕНИК.
Фото автора.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206