№ 41 (21613) четвер 28 травня 2015 року

19 травня увійде в історію Одеси днем першої письмової згадки, а відтак, у перспективі, логічно припустити, буде визнаним днем заснування міста. Що робити з 2 вересня? Відповідь очевидна: це лише іменини…

Відразу кілька важливих подій, ініційованих громадською організацією «Одесі—600» та установами міста, відбулося того дня.

У відділі краєзнавства «Одесика» ОННБ ім. М. Горького презентовано книжково-ілюстративну виставку, присвячену 600-річчю першої писемної згадки про порт Коцюбіїв — поселення, яке передувало Хаджибею-Одесі. У її відкритті взяв участь відомий історик, голова наукової секції ГО «Одесі—600», професор ОНУ ім. І.І. Мечникова Тарас Гончарук. Головну увагу було приділено кільком знаковим книгам: повному 12-томному виданню «Хроніки Королівства Польського» Яна Длугоша (1415—1480), що побачило світ у Франкфурті (з доповненням у Лейпцигу) у 1711-му, де вперше згадано Коцюбіїв (Kaczubyeiow — Качибейов), та творам одеських істориків ХІХ—ХХ ст., які вперше поставили під сумнів існуючу офіційну дату заснування Одеси, — професорам університету Пилипу Бруну, Олексієві Маркевичу, Володимиру Яковлеву, Василеві Надлеру, а у теперішній період — Олександру Болдиреву, автору нарису «Одесі—600».

Минулої суботи Одеса заквітчалася в українські орнаменти — центр міста наповнився городянами у національному вбранні, які долучилися до шостого «Мегамаршу у вишиванках».

Понад дві тисячі людей (наймолодшій учасниці походу на момент його проведення сповнилося 22 дні) пройшлися по Дерибасівській вулиці, через Театральну і Думську площі та Приморський бульвар до колонади Палацу Воронцова під національними стягами, скандуючи патріотичні гасла, як-от: «Ми сім’я — одна-єдина, слався, ненько-Україно!», «Якщо любиш рідний край, вишиванку одягай!», «Україна — наша мати, нас довіку не зламати!». До учасників мегамаршу долучився і екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, який того дня був в Одесі з робочим візитом.

Цими днями в Одесі старував новий громадський проект з очищення виборів під назвою «Ідеальний список». Представляючи його, директор Європейського інституту соціальних комунікацій Олександр Доброєр зазначив, що слово «ідеальний» викликає подив і запитання: наскільки ідеальні люди у списку і наскільки цей список може бути ідеальним? Зрозуміло, що ідеальних людей не існує, у всіх нас є недоліки. Але цей список — ідеальний у тих обставинах, в яких ми живемо тут і зараз. Ідея проекту — змінити правила, за якими будуватиметься виборча кампанія в нашому місті під час жовтневих виборів до місцевих рад.

На думку Олександра Доброєра, граючи за старими правилами, ми не можемо нічого радикально змінити в нашому місті. Це буде відкритий список, що включає в себе і знайомство з новими людьми, і почуття довіри до людей. Саме недовіра заважає нам розвиватися і не дає дивитися в майбутнє. Довіра в будь-якому процесі в рази скорочує матеріальні витрати і час для досягнення цілей. У проекті створюється майданчик відкритості та довіри, виборчий процес робиться прозорим, що дозволяє досягти тих змін у місті, до яких ми прагнемо.

За давньою доброю традицією перед початком літнього сезону альпклуб «Одеса» проводить на своїй навчально-тренувальній базі «Скеледром» спортивне свято «День альпініста».

У програмі — змагання серед альпіністів і скелелазів (призовий фонд — 25000 гривень), показові виступи майстрів підкорення вершин, майстер-класи для охочих спробувати себе в їхній ролі (з наданням можливості безкоштовно повправуватися у скелелазінні).

23-метровий український прапор піднімуть у Тбілісі. Це той стяг, який торік під час «Вишиванкового фестивалю» розгортали над Потьомкінськими сходами Одеси.

У Тбілісі синьо-жовтий прапор розгорнуть під час благодійного фестивалю «Україна — Грузія: два серця — одна душа!». Його підняття відбудеться 30 травня о 16.30 у парку Ріке грузинської столиці.

25 травня закінчувався термін подачі даних щодо бенефі-ціарних власників до відділів державної реєстрації. Оскільки форму подання затвердили лише у квітні, а юридичних осіб в Одесі — десятки тисяч, почався ажіотаж. Порушникам загрожував штраф до 8,5 тисячі гривень.

Уже за кілька тижнів до кінця терміну подачі документів було практично неможливо потрапити на прийом. Ті, хто приходив на Велику Арнаутську, 15, згадували незлим тихим словом радянські часи: довжелезні черги вдень і вночі, відмічання за списками, номери, записані на долонях. Що-дня державні реєстратори приймали близько 200 осіб, тоді як черга сягала тисячі. На щастя, ця маячня закінчилася. Верховна Рада продовжила термін подачі інформації до Держреєстру на чотири місяці — відповідне положення закріплене у законі №2896 «Про внесення змін у деякі закони України стосовно  відомостей про остаточного бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи».

Один з найстаріших навчальних закладів Одеси — художнє училище ім. М.Б. Грекова — святкує своє 150-річчя.

Історичною датою його заснування вважається 30 травня 1865 року. Одеська малювальна школа була відкрита Товариством витончених мистецтв за підтримки графа С.М. Воронцова і генерал-губернатора П.Є. Коцебу. Однією з основних завдань створення школи Товариство вбачало в пошуку та вихованні талановитих самородків з числа малозабезпечених верств населення, тому для них освіта була безкоштовною.

15 травня голова облдержадміністрації Ігор Палиця та голова облради Михайло Шмушкович підписали спільне розпорядження про створення проекту енергомоніторингу на Одещині. Створено сайт, на якому облрада, ОДА і всі місцеві органи влади вносять дані про всі будівлі бюджетної сфери та їх енергоспоживання.

«Вже зараз сотні людей вносять усі ці дані в базу. Поки що там 3600 будівель. Є надія, що колись ця цифра дійде до 6000», — каже депутат облради, один з авторів проекту Петро Обухов.

Росія щодо України здає свої позиції. Це проявляється у веденні як внутрішньої політики, так і зовнішньої. Обравши позицію «відстороненості» і перенаправивши сили власного народу на участь у штучно створених мітингах за зразком «майдан-антимайдан», країна-агресор з часом може сама ж собі нашкодити. Мітингувальники консолідуватимуться не навколо Путіна, а навколо різних радикальних сил, що згодом може призвести до усунення від влади російського президента. Про це на прес-конференції в Одеському кризовому медіацентрі розповіла російський історик і політолог Олена Галкіна.

Ніяких нових кроків від Росії стосовно України найближчим часом чекати не варто. Такі висновки експерта. За її словами, після гучного провалу початкових планів Росії щодо впровадження в Україні великого проекту «Новоросія» стратегія змінилася на тактику. Країна-агресор хаотично приймає ситуативні рішення, аби виправити ту чи іншу ситуацію і при цьому не відступити із завойованих, з точки зору російського керівництва, територій (Кремль вважає, що йому вдалося створити в суспільстві новий консенсус, згідно з  яким росіяни масово підтримують Путіна, тільки якщо він наступає і завойовує для країни нові території).

(До уваги лідерів України)

Ми вже маємо дві Мінських угоди. Чи потрібна третя?

Заскочені таким питанням, ми в першій хвилині скажемо: «Ні!», а коли подумаємо — скажемо: «Так, потрібна».

Річ у тім, що Мінські угоди — це аж он який класний матеріял для майбутнього суду в Гаазі над агресором. У разі такого суду цього матеріялу цілком вистачить, щоб винести відповідний вирок.

Джон Гербст, колишній посол США в Україні та нинішній голова Євразійського центру ім. Діну Патрічіу Атлантичної ради, виступаючи з доповіддю в «антикорупційній» групі симпозіуму «Україна: визволення від пострадянської спадщини?», висловив думку, що корупція все ще зберігається у верхівці української еліти, яка звикла до «колишніх та звичних» методів ведення бізнесу.

«В Україні дуже серйозні проблеми з корупцією, тому що, відверто кажучи, верхівка вашої еліти дуже корумпована. Саме найвища верхівка. Я не буду зараз називати їхні імена, але у списку корупціонерів є навіть ті особи, які дуже гарно вміють говорити «мовою реформ» з країнами Заходу, влучно говорити, процвітаючи при старій системі. Їм чудово вдається переходити з однією партії в іншу, часом здійснювати маневри між декількома партіями — і так чи інакше залишатися недоторканою особою та процвітати. Вони навчилися процвітати, граючи за старими, але дуже зручними для себе правилами. І якщо вам зручно працювати на посаді міністра, уявіть собі, які будуть «зручності» на ще вищому рівні», — цитує сайт voxukraine.org/uk впливового американського політика.

Учетверте Міжнародний освітній центр Дортмунда (Німеччина) у співпраці з Європейською партнерською мережею (ECN) провів щорічний європейський тиждень пам’яті «За майбутнє після Чорнобиля і Фукусіми», під час якого пройшли численні акції солідарності з людьми, що постраждали від неконтрольованого атома. Ключові моменти тижня —  зустрічі молоді країн Європи з учасниками тих трагічних подій, які приїздять з України, Білорусі та  Японії.

Голову Одеського обласного відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля Валентину Соларьову цього року  запросили до Іспанії, на острів Мальорка.  Там вона  зустрічалася з простими людьми, які знають про нашу біду й посильно підтримують українські родини, що постраждали від техногенної катастрофи, з молоддю міст Пальма-де-Мальорка,  Са-Побла, Муро та Інке, з активістками інституту жінок Балеарських островів, з представниками тамтешньої муніципальної влади,  із земляками, які живуть і працюють в Іспанії.

Багато хто з нас, мешканців квартир, як правило, отриманих свого часу від держави, все ще сподівається, що в найближчому майбутньому хтось неодмінно проведе капітальний ремонт будинку: перекриє дах, засклить вікна, пофарбує давно облуплені стіни у під’їздах. Даремні очікування! Тут або самим метикувати, як самотужки виконати такі роботи (залатати свій шмат даху чи підфарбувати стіни біля вхідних дверей до власної квартири), що загальної картини розрухи, самі розумієте, не змінить, або ж створювати ОСББ — об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, щоб усі ці роботи виконати разом, спільним коштом.

Щоправда, дехто й досі помилково вважає, що його власність — це лишень метри квартири, тоді як ви, шановні, насправді є також співвласниками і ліфта, і під’їзду, і горища з підвалом, і прибудинкової території. Якщо ви господар, то мусите дбати і про все інше, а не лише про свої любі серцю квадратні метри.

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні виявився напрочуд живучим. Його було запроваджено ще 18 січня 2001 року. Передбачалося, що він матиме тимчасовий характер і невдовзі з прийняттям нового Земельного кодексу втратить свою чинність. Проте цього не сталося. Навпаки, Верховна Рада кілька разів продовжувала дію земельного мораторію.

Чинність чергової заборони на продаж земель сільгосппризначення має закінчитися 1 січня 2016-го. Що ближче до цієї дати, то гучніше лунають голоси прибічників земельного ринку. До них, зокрема, приєдналися Президент Петро Порошенко, глава його адміністрації Борис Ложкін, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.

Абсолютна більшість сільськогосподарських виробників виступають проти скасування мораторію на продаж землі в Україні.

Як свідчать результати опитування, проведеного серед сільгоспвиробників агенцією «AgriSurvey» нинішнього травня, 56% аграріїв проти ринку землі як такого, ще 14% вважають, що його варто запроваджувати, але не зараз, лише 13% опитаних підтримують ідею продажу земель сільгосппризначення. Решта 17% не змогли відповісти на це питання.

Одеську національну наукову бібліотеку ім. М. Горького та обласну організацію Національної спілки письменників України єднають дружні відносини і багаторічна творча співпраця на ниві укра-їнського слова. Вже стало традицією щороку під час проведення виставки-форуму «Українська книга на Одещині» презентувати нові видання наших поетів, прозаїків, літературознавців.

От і в рамках цьогорічного форуму у відділі краєзнавства «Одесика» «Горьківки» відбулася презентація книг одеських письменників — роману «Рихва часу» Геннадія Щипківського та збірки оповідань «Іванові зяті» Василя Полтавчука.

«Браво! Браво!» — такими вигуками десятки разів переривався концерт «Невмируща Україна», організований прогресивним жіноцтвом Одеси за підтримки дирекції Літературного музею у рамках відзначення 154-ї річниці перепоховання в Україні праху Тараса Шевченка. А наприкінці програми один із гостей, Ярослав Дмитрович Ковалишин, у захопленні сказав: «Я тут живу недавно, родом зі Львівщини. Ніколи не думав, що в Одесі такий потужний український струмінь».

Традиційно таке свято розпочинають школярі. Цього разу наймолодший у залі Святослав Навроцький (ЗОШ №57) прочитав «Молитву за Україну» Богуслава. А потім, ніби підхопивши естафету від учнів Маріїнської гімназії, виступали учениці ЗОШ №39. Шестикласниця Аліса Сімкіна, україночка з Донецька, виразно продекламувала Шевченків «Заповіт», а десятикласниця Настя Ярошенко — власний вірш «Шевченкове слово» та міні-реферат «Кобзар і сучасність». Вона була в українському одязі, голівку прикрасила віночком, підсиливши цим святковий настрій. Потішила свого вчителя М.В. Перегінчука і всіх нас також семикласниця Діана Маковеєва, заспівавши «Садок вишневий коло хати».

До 175-річчя П.І. Чайковського

Багато слухачів, які побували того пам’ятного вечора (19 травня) у концертній залі Одеської обласної філармонії, могли б погодитися з твердженням, що ми стали свідками відразу двох концертів в одному — настільки яскравими були його обидва відділення.

У першому панував Олександр Скрябін із раннім «Концертом для фортепіано з оркестром» у виконанні знаного піаніста, нині художнього керівника Одеського національного театру опери та балету Бориса Блоха. Блискуча, віртуозна техніка, яка змушує забути форму і дарує нам насолоду осягнення самого задуму автора. Як пояснив соліст, у цьому концерті він компенсував очікування публіки відразу за два вечори, виконавши «на біс» кілька творів — інтерпретації вальсів Шопена, вальс польського композитора «Хвилинка» й один із вальсів Чайковського, що, тим самим, забезпечив плавний перехід до наступної частини концерту.

Уже стало традицією 18 травня відзначати Міжнародний день музеїв. Свій дарунок до цього свята зробили для музейних працівників і всіх, хто шанує мистецтво, члени живописної секції Одеської обласної організації Національної спілки художників України, показавши чудову виставку у залах Одеського художнього музею. Це спільний дарунок, адже робота з формування експозиції творилася в тандемі співробітників музею та членів живописної секції спілки.

Виставка радує око своєю мажорністю, колористичною інтенсивністю, яка притаманна одеській школі, стилістичним багатством та різноманітністю індивідуальних підходів.

Учора в Арт-вітальні Одеського лінгвістичного центру (вул. Маразліївська, 10) відкрилася персональна виставка одеської художниці Марії Мостовчук «Задзеркальний світ дитинства».

Писати серію робіт на дитячу тему не було якимсь абстрактним рішенням мисткині. Впродовж усього свого творчого життя вона знову й знову звертається до цієї теми. Це її потреба, іноді — спосіб відпочити і відновитися після створення «дорослих» робіт. Тут, мабуть, варто сказати кілька слів про ці роботи, щоб краще зрозуміти дитячі.

31 травня — День Святої Трійці, зішестя Святого Духа на апостолів. П’ятидесятниця

У день Святої Трійці ми згадуємо зішестя на апостолів Святого Духа. Ця подія є вінцем і завершенням спокутного подвигу Сина Божого. Тому саме це свято є завершенням церковних торжеств на честь і славу Воскреслого Господа.

У п’ятдесятий день після Воскресіння Христового на апостолів зійшов Святий Дух, Якого Господь наш Ісус Христос обіцяв послати Своїм учням. Справдились слова Христа Спасителя. І через цю подію людству відкрилася третя Особа Святої Трійці — Дух Святий. Ось чому зішестя Святого Духа на апостолів називається днем Святої Тройці.

23 травня у Білгороді-Дністровському відзначили 25-річчя Буджацького козацтва.

Згадую 1990-й. Іде перебудова країни, суспільства і нашого життя. У нас створюються неформальні легальні козацькі осередки. В один із них — «Буджацький» — прийняли й мене. У ньому були чудові люди (нині — пішли з життя) Іван Дерордіца, В’ячеслав Місюк, Василь Бойчев. Два роки потому неформальна козацька громадська організація, яка активізувала свою діяльність, стала Буджацьким січовим козацьким військом. Районна рада ветеранів (керівник Павло Ластовецький) прийняла до свого складу нашу козацьку січ, таким чином її легалізувавши. До нас пішла молодь. Сьогодні майже у двох десятках шкіл району працюють козацькі осередки джур.

В Одесі завершилися XXVIII Міжнародні змагання з пожежно-прикладного спорту пам’яті пожежників — героїв Чорнобиля.

За підсумками двох днів боротьби перемогу здобула збірна команда України, друге місце завоювала команда Одеської області. Бронзу вибороли вогнеборці Ки-ївської області, четверте місце посіли посланці Львівського державного університету безпеки життє-діяльності, п’яте — команда Києва, а шосте — збірна Польщі.

З ініціативи відділу кримінальної міліції у справах дітей та відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС України в Одеській області відбулася чергова презентація регіонального гуманітарного проекту «Молодіжна поліцейська академія».

Ідея створення майданчика для активного патріотичного та правового виховання молоді, попередження правопорушень серед дітей виникла у 2001 році. Тоді ж на базі Одеського юридичного ліцею почалася практична реалізація цього задуму, а в 2013-му він набув статусу регіонального проекту. За роки існування через вишкіл «МПА» пройшли понад 500 кадетів, майже 50% з яких у майбутньому обрали роботу в правоохоронних органах.