№ 38 (21610) субота 16 травня 2015 року

В українській політиці фактично не було травневих канікул. Парламент приймав закони, воїни відбивали атаки в зоні антитерористичної операції, Президент Порошенко обіцяв народові, що Україна поверне під контроль Донецький аеропорт. І всі чекали великої війни, яка, слава Богу, не почалася. І в перспективі, слід сподіватися, не почнеться.

Загрози —
універсальний інструмент

Протягом двох з половиною місяців (березень, квітень, перша половина травня) у будні і свята з інформаційних стрічок не зникали прогнози: масштабна війна Росії проти України ось-ось почнеться. Путін введе війська на Донбас до травневих свят, відразу після них, перед Днем Перемоги, після Дня Перемоги, наприкінці весни або на початку літа.

Думки експертів, де ймовірність «великої війни» оцінюється як висока або надзвичайно висока, досі транслюють засоби масової інформації, а виступи провідних укра-їнських політиків, особливо Юрія Луценка, голови фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді, створюють враження, що нових бойових дій не уникнути.

У вівторок, 19 травня, сповниться 600 років першій письмовій згадці про існування порту, а відтак і поселення (бо ж чи міг бути порт на безлюдній місцині?!), яке нині є нашим улюбленим містом Одесою.

Про встановлення точної дати першої (нині відомої) літописної згадки про міжнародне (!) значення «королівського порту Качубийов» наша газета писала в попередньому номері (див. статтю Олександра Степанченка «19 травня 1415-го, на Зелені свята»).

Серед маси подій світової історії особливу увагу привертають ті, що їх часто називають історичними розвилками. Йдеться про такі переламні факти минулого, які визначають увесь подальший плин історії, а також наше сьогодення. Іноді страшно уявити світ, у якому нам довелося б жити (і чи довелося б узагалі?), якби розв’язка тої чи тої ключової події була іншою.

Такою історичною розвилкою можна без перебільшення назвати «чудо над Віслою», яке сталося 1920 року. Тоді війська Польської держави за допомогою військ Української Народної Республіки не просто відбили під Варшавою наступ Червоної армії. Вони ще й врятували Європу від хрестового походу більшовиків на Берлін та Париж, від кривавої комуністичної диктатури, від загибелі всієї європейської цивілізації. «Дорога до світової пожежі веде через труп Польщі», — ці зухвалі слова більшовицького маршала Тухачевського яскраво ілюструють масштаб глобальної загрози, що її поляки та українці змогли відвернути.

23 травня о 13.00 в нашому місті стартує найпопулярніша міжнародна українська акція, покликана об’єднати українців з усіх куточків світу в одну велику родину, — «Мегамарш у вишиванках».

Його історія бере початок у 2012 році. За словами організатора, громадської активістки Наталії Михайленко, акція абсолютно не пов’язана з політикою, а її мета доволі зрозуміла — популяризація українського одягу і культури. Одночасно з одеським пройде марш вишиванок у Лондоні, а 24 травня — в Токіо.

Дирекція Одеського літературного музею та активістки Ліги українських жінок запрошують 20 травня о 15.00 до Золотої зали Літмузею (Ланжеронівська, 2) на благодійний концерт «Невмируща Україна», де ви матимете змогу безкоштовно насолоджуватися світовою та українською класикою й українськими народними піснями.

Концерт присвячується 154-й річниці перепоховання в Україні нашого генія Т.Г. Шевченка. З 22 травня 1861-го могила на Чернечій горі стоїть на сторожі всього українства.

Готувалися оглядати травмованих, а натомість довелося проводити судово-медичну експертизу тіл загиблих. Борис Яворський, завідувач відділом Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, розвінчав журналістам найпоширеніші в інтернеті міфи, які розростаються в мережі навколо подій 2 травня минулого року.

За словами Бориса Яворського, найпоширеніший міф стосовно подій 2 травня в Будинку профспілок і на Грецькій, — те, що, мовляв, завдяки цій трагедії Одесі вдалося уникнути долі Донеччини і не перетворитися на «ОНР». На його переконання, це не так. «Це ідеологічний і, на мою думку, найнебезпечніший міф. Він покликаний виправдати загибель людей. 2 травня, навпаки, підштовхнуло протистояння на новий виток», — вважає експерт.

Пьотр Погожельський — власний кореспондент Польського радіо в Україні. У Польщі вийшло кілька його книжок про нашу країну. Вільно розмовляє українською. До Одеси приїхав у день роковин подій 2 травня.

— Пане Пьотре, ви вже багато працюєте в Україні, я так порахував, років з вісім. Є така народна мудрість, що збоку видно краще. І ви як поляк, який уже досить інтегрований в Україну, багато про нас знаєте. Ваше бачення, як змінилася наша країна за ці роки?

— Я в Україні вже дев’ять років.  Можна сказати, що вона багато разів змінювалася за цей період, і були такі часи, коли справді бувало краще. Коли я приїхав, пригадую 2006 рік, тоді вже у людей було більше грошей, в цьому сенсі ситуація була хорошою. Не було жодних проблем зі свободою слова. Потім це змінювалося. За часи Януковича ситуація відчутно погіршувалася і зі свободою слова, й економічно, з 2008 року. Потім настала революція і, в принципі, зараз відбуваються демократичні зміни і всі свободи громадянські є, але є проблеми економічні. Це видно, може, навіть не так в Одесі, як в інших містах, особливо там, на Сході України. Я місяць тому бував у Краматорську, Маріуполі. Там справді погано. А тут видно, що відроджується держава і відроджується економіка.

Нині Україна намагається впроваджувати реформи, метою яких є побудова демократичної держави, готової до членства в Європейському Союзі. Але для пересічного українця реформи — це не лише прийняті закони, зміна влади і голосні гасла, прості люди очікують якісних змін у власному житті, житті найближчого оточення, у своїй громаді. Мабуть, усі розуміють, що Україні конче потрібні нові обличчя в політиці, які стануть агентами справжніх змін.

Одна з найавторитетніших громадських організацій Польщі — «Інститут справ публічних» спільно з мережею «Громадські ініціативи України» та ВОМГО «Наше Поділля» запросили українських громадських діячів взяти участь у програмі підготовки «Нові політичні лідери України». Проект реалізується за сприяння Національного фонду на підтримку демократії.

Пройшовши конкурсний відбір та низку тренінгів в українських містах, десятеро учасників програми вирушили до Варшави, де були за-плановані тренінги, зустрічі з громадськими діячами, представниками керівництва столиці та уряду Польщі, депутатами різних рівнів та фахівцями з політичних питань. У складі групи була й автор цих рядків, журналістка «Чорноморських новин». Хочеться відзначити, що ця поїздка відбулася за підтримки генерального консульства Республіки Польща в Одесі.

У рамках Програми територіального співробітництва Молдова — Україна, фінансованої Європейським Союзом у регіоні Східного партнерства, відбулася низка інформаційних днів у містах країн-сусідок. З молдовського боку — у Кишиневі, Бєльцях та Кагулі, з українського — у Чернівцях, Вінниці та Одесі.

Мета Програми транскордонного співробітництва — реалізація спільних проектів, спрямованих на активізацію бізнес-зв’язків, вирішення проблем довкілля, створення нових можливостей для зайнятості, популяризація культурного розмаїття, спрощення міжлюдських контактів.

Уже на початку наступного року має активно запрацювати зона вільної торгівлі України з ЄС. Значне місце серед українських товарів посяде продукція сільськогосподарської галузі. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, лідерами з її споживання у Європі стали Іспанія, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Франція, Німеччина, Великобританія, Литва та інші. Так, за три місяці 2015-го до Іспанії надійшло 210,4 тисячі тонн української продукції АПК, до Італії — 180,6 тисячі тонн, до Нідерландів — 160,6 тисячі тонн. Обсяги товарообороту постійно зростають.

Заразом фахівці звертають увагу українських аграріїв на той факт, що в більшості країн, які можуть стати стабільними споживачами української аграрної продукції, діють особливі вимоги до її якості та безпеки. Не випадково сьогодні в Україні дедалі частіше обговорюються питання сертифікації сільськогосподарської продукції за системою GlobalGAP.

Яка необхідність та перспективи її впровадження у вітчизняному АПК? Про це розмовляємо із спеціалістом з розвитку організацій виробників проекту USAID «АгроІнвест» Владиславом КАРПЕНКОМ.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) по Одеській області в квітні 2015 року порівняно з попереднім місяцем становив 114,4% (по Україні — 114,0%, дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополь та частини зони проведення антитерористичної операції).

ІСЦ у 2014—2015 роках (у % до попереднього місяця)

За січень—квітень 2015-го по області ІСЦ сягнув 138,6% (по Україні — 137,1%).

Як зазначають в головному управлінні статистики в Одеській області, істотним чинником, що вплинув на загальний показник інфляції у квітні, було суттєве підвищення тарифів на природний газ — у 5,5 раза та електроенергію — на 33,5%. Це призвело до зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому в 1,8 раза.

До наче гуцульського села доля закидає росіянина з Москви. Це Валєра — високий стрункий блондин з блакитними очима. Молодий, вродливий, багатий. Вінець творіння. Потрапляє у дике та вороже середовище. Про його неймовірні пригоди серед карпатських аборигенів, котрі живуть, а скоріш — животіють, у самісінькому центрі Європи, — серіал і начебто комедія з претензійно-провокаційною назвою «Останній москаль».

Я з тих, хто вмикає телевізор у виняткових випадках, здебільшого, коли моя улюблена збірна України грає у футбол. Взяти до рук пульт й увімкнути «1+1», зізнаюсь щиро, спонукала саме назва цього витвору. Назва, як на мене, висловлюючись по-джентльменськи, як серпом… (ну знаєте самі…). У тому, що серіал переглянуло багато людей, назва відіграла не останню роль.

18, 19 і 20 травня німецький центр «Баварський дім, Одеса» спільно з Німецьким форумом східноєвропейської культури (Потсдам) за підтримки почесного консула Німеччини представлять коротку ретроспективу фільмів французького кінодокументаліста Бруно Монсенжона. Всі покази відбудуться в присутності автора. Заплановано також творчий вечір легендарного режисера.

Ретроспектива фільмів Бруно Монсенжона замислювалася і реалізується як продовження проекту до ювілею Святослава Ріхтера. Перша частина проекту відбулася у березні. Її головним змістом стала презентація диску із записом чи не єдиного збереженого твору батька великого піаніста — Теофіла Ріхтера, виданого авторитетним німецьким лейблом Hänssler.

Літо — найкращий час для подорожей. А щоб мандрівка видалася цікавішою, насиченішою, останнім часом дедалі більше людей віддають перевагу фестивальному туризму. Сьогодні в Європі відбувається така кількість музичних подій, що кожен може обрати для себе «свій фестиваль», залежно від репертуару, напрямку музики та інших уподобань.

Почесне місце з-поміж фестивальних брендів уже не один рік поспіль посідає «Сігет». Його цілком заслужено вважають наймасовішим та найкращим фестивалем Європи. У перекладі з угорської sziget означає «острів», і таку назву фестиваль носить не випадково. Він проводиться в Будапешті (Угорщина), на острові посеред Дунаю, який поміж меломанів з усього світу вже здобув назву Острова Свободи. На час фестивалю він перетворюється на справжню міні-країну зі своїми законами та традиціями. Цього року на «сігетців» чекатиме відмінна музика з усіх куточків планети, що сколихне танцювальними ритмами MasterCard World Music Stage. Міжнародна програма Острова Свободи запропонує широкий вибір концертів, акцентуючи увагу на традиційній музиці ромів.

21 травня — Вознесіння Господнє

Вознесіння Господнє — перехідне дванадесяте церковне свято. Перехідним воно називається тому, що кожного року припадає на різні дати залежно від дати Великодня — на сороковий день після нього, але завжди на четвер. Цьогоріч це 21 травня.

Подія вознесіння Ісуса Христа описана в книзі «Діяння святих апостолів» святим апостолом Лукою: «...А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’являвся та про Боже Царство казав».

Єгипетська влада схвалила проект реконструкції Олександрійського маяка. Копію сьомого дива світу збираються звести поруч із його історичним місцем розташування — на острові Фарос у бухті Олександрії.

Проект щодо реконструкції маяка вже неодноразово висували на розгляд, проте цього разу постійний комітет при міністерстві старожитностей Єгипту остаточно його схвалив. Про терміни будівництва жодної інформації поки що не повідомлялося.

На Фонтані виросте новий житловий комплекс, а кінцеву зупинку 5-го трамвая в Аркадії прикрасить арка, декорована одеськими барельєфами кінця ХІХ — початку ХХ століть та живими вічнозеленими рослинами. Такі рішення затвердила містобудівна рада.

Одеська містобудівна рада схвалила детальний план території в межах вулиць Баштанної, Рєпіна та Фонтанської дороги. Проектом передбачене капітальне будівництво кількох висоток у районі 10-ї станції Великого Фонтану, на місці санаторію працівників Верховної Ради, який давно не функціонує, а земля, на якій він розташований, перейшла до приватників. Тепер тут передбачається звести новий висотний мікрорайон — дві двосекційні 12-поверхівки і трисекційну 7—8-поверхівку.