19 травня 1415-го, на Зелені свята
Багато міст ведуть свій початок від першої літописної згадки. Одне з таких — Москва. В Іпатіївскому літопису про цю подію сказано: «И приславъ Гюрги и рече: «приди ко мнъ, брате, в Москов». Святославъ же иъха к нему съ дътятемъ своимъ Олгомъ, в малъ дружинъ». Мова йде про те, що в 1147 році суздальський князь Юрій Долгорукий запросив на свято свого союзника князя Святослава. На той час «Москов» було лише невеличке село з кількох дерев’яних хат. Таким воно, до речі, залишалося майже до кінця ХІІІ століття. Але в жодного з відомих російських істориків нема сумнівів, що подія, описана в літопису, і є часом заснування міста.
Зовсім інакше склалася історія Одеси. У середині XIV століття в районі Одеської затоки кочувала татарська орда на чолі з беком Хаджибеєм, або, як його називали литовці, Качибеєм. У 1363 році відбулася битва на Синіх Водах між литовцями під проводом князя Ольгерда і золотоординськими військами, якими командували відразу три полководці. Одним з них був Хаджибей. Як відомо, Ольгерд розбив татар у цій битві. Ось як описує у своїй хроніці фінал цього проти-стояння польський історик Мацей Стрийковський: «На побоїщі залишилися вбитими три їхні царьки: Кутлубах, Качибей (від імені якого названо Качибейським солоне озеро в Диких полях по дорозі, як йти в Очаків) і султан Дімейтер». Варто звернути увагу на те, що, за словами Стрийковського, Качибеєвський лиман названий на честь татарського воєнноначальника. У зв’язку з цим цілком логічним видається, що на березі Одеської затоки існувало поселення, яке мало назву Кочубіїв, або Хаджибей.
Перша письмова згадка про Одесу-Качибей датується 1415 роком. Її автор — видатний польський історик Ян Длугош. У своїй багатотомній праці «Анали або хроніки славного королівства Польщі» він так описує цю подію: «Крім того в той час прибули до короля польського Владислава посли патріарха та імператора грецького з листами та запечатаними документами, які їх удостоювали, вони повідомили короля про те, що турки їх всіляко мучили і гнобили та просили лише надати їм допомогу зерном. Король Владислав у святому співчутті побажав прийти їм на допомогу в складній ситуації, надав запрошену кількість зерна та визначив, що отримати його вони зможуть в його королівському порту Качубийов».
Тривалий час історики користувалися лише перекладом цього уривка з «Хронік» Длугоша. Справа в тому, що свою працю він написав середньовічною латинською мовою, якою, на жаль, мало хто володіє в наш час. Нещодавно польські вчені зробили переклад «Хронік» сучасною польською мову, що допомогло з’ясувати точну дату першої літописної згадки про Одесу.
Напередодні великодніх свят 1415 року польський король Владислав Ягелло разом зі своєю дружиною та двором мандрував українськими землями, які в той час належали Польщі. Він відвідав Льнькут, Перемишль, Ярослав. А напередодні Великодня, у Страсний четвер, 29 березня, він приїжджає до Львова. Відзначивши свято у Львові, Владислав продовжує свій шлях і вже наступне свято — Вознесіння, яке того року припадало на 9 травня, відзначає в Теребовлі. Це була не хаотична подорож без мети. Король їхав на зустріч з вельмиповажними гостями. «На Зелені свята король прибув до Снятина», — повідомляє Длугош. Як відомо, Зелені свята — це народна назва Трійці. В 1415 році Трійця припадала на 19 травня. Саме того дня в Снятин прибуває молдавський воєвода (правитель) Александр Добрий.
У ХV столітті Снятин стояв на кордоні з Молдавським князівством. У Середньовіччі це місто мало важливе значення, бо саме в ньому була розташована головна митниця на молдавському торговельному шляху. З кінця ХІV століття Молдова визнавала над собою сюзеренітет польських королів. Зустріч польського короля та молдавського воєводи мала дуже поважну причину: Александр Добрий повинен був скласти присягу на вірність королю та польській державі. Відразу по приїзді Владислава Ягелла й відбулася ця подія.
Саме в той час, 19 травня, до Снятина приїжджає також посольство від візантійського імператора та константинопольського патріарха з проханням про допомогу. Слід звернути увагу на присутність у складі посольства представника константинопольського патріарха. Це не випадковість, бо одним з головних на переговорах було питання унії між католицькою та православними церквами, ініціаторами якої виступили польський король Владислав та великий князь литовський Вітовт. За Длугошем, король приймає послів та наказує відправити допомогу через королівський порт Кочубіїв. Після цього Ягелло поспішає у Вільно на зустріч зі своїм двоюрідним братом та союзником — великим князем литовським Вітовтом. Можна припустити, що Владислав Ягелло та Вітовт обговорили всі подробиці зустрічі з послами й розробили подальші кроки в напрямку реалізації плану щодо церковної унії.
У своїй праці Ян Длугош досить чітко виклав інформацію щодо подій, які відбувалися навесні 1415-го. Всі події він прив’язав до католицьких церковних свят. Тому було нескладно вирахувати день першої письмової згадки про наше місто. Це – 19 травня 1415 року за Юліанським календарем. Польський історик чітко викладає події в хронологічному порядку, ніде не відступаючи від нього. Прикладом такої послідовності є його розповідь про страту чеського релігійного реформатора Яна Гуса, засудженого Констанцьким собором. Як відомо, Гуса спалили 6 липня 1415 року, і Длугош поставив цю подію вже після вищезгаданої зустрічі короля з візантійськими послами.
Таким чином, 19 травня можна вважати не лише датою першої літописної згадки, а справжнім днем народження нашого старовинного міста.
Олександр СТЕПАНЧЕНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206