№ 33-34 (21605-21606) четвер 30 квітня 2015 року

У понеділок, 27 квітня, в Києві пройшов XVII саміт Україна — Європейський Союз, а у вівторок, 28 квітня, у присутності майже тих же державних діячів, відбулася Міжнародна конференція на підтримку України.

Повної згоди нема

Про те, що українському керівництву на саміті не вдасться схилити партнерів до нових політичних ініціатив — організації миротворчої місії ЄС на Донбасі, якнайшвидшого надання безвізового режиму поїздок українців в Європу та негайного посилення санкцій щодо російських агресорів, — було відомо заздалегідь. Заздалегідь знали і про те, що право нашої країни на членство в ЄС у спільних заявах не буде згадане. А про надання Україні країнами ЄС зброї — навіть заїкатися не варто.

Українське керівництво в основному покладало надії на питання економічні і фінансові. Частково надії виправдалися. Президенти Європейської Ради та Єврокомісії підтвердили надання нашій країні 1,8 мільярда в рамках третьої програми макрофінансової допомоги і погодилися на практиці співпрацювати в багатьох галузях еконо-міки. Це відображене в підсумковому документі саміту.

Лист до Президента України Петра Порошенка і до всіх,
кого цікавить історія України ХХ й ХХІ століть

Дорогі панове!

Внутрішні справи України, хоч як дивно, цікавлять не так самих українців, як людей сторонніх, на-ділених і не наділених владою.

Гадаю, що в цій обставині потрібне розумне, а не зациклене чи зашорене слово. І слово це таке.

Парламент незалежної України ухвалив закон, яким віддав належне усім борцям за незалежність поневоленої її сусідом держави. Серед цих борців особлива честь належить формаціям УПА, яка під керівництвом ОУН відважно боролася з двома окупантами України: Сталіним і Гітлером. Хоч УПА й за-знала поразки, її героїчна боротьба була одним з чинників, які призвели до розвалу тюрми народів СССР — країни-страховища усього Вільного Світу, що плекала ідею світового панування.

Про те, якими є нинішні зовнішньополітичні орієнтири громадян України, з’ясовувала соціологічна служба Центру Разумкова, провівши з 6 по 12 березня дослідження у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років (теоретична похибка не перевищує 2,3%). Дослідження проводилося за підтримки уряду Швеції.

Найчастіше (47,7%) громадяни України визначають головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС. Лише 10% вважають пріоритетними контакти з Росією, а 6,7% — з іншими країнами СНД. Частка респондентів, котрі як зовнішньополітичний пріоритет називають відносини з ЄС, зросла після подій, пов’язаних з Євромайданом (так, у листопаді 2012-го цей напрям вважали пріоритетним 40,8%, у грудні 2013-го — 43,4%). Натомість оцінка пріоритетності відносин з Росією знизилася (у листопаді 2012-го — 35,3%, у грудні 2013-го — 34,0%). Втім, за останній рік дещо знизилася й оцінка пріоритетності відносин з ЄС (порівняно з квітнем 2014-го — з 52,5% до 47,7%) через зростання частки тих, хто вважає пріоритетними відносини зі США (1,1% до 6,0%).

У вівторок о 6.00 до чергової частини УМВС України на Одеській залізниці надійшло телефонне повідомлення про вибух на 25-у км перегону ст. Ксенієве — ст. Акаржа.

Вибух стався о 5.21 під час руху електровоза. Машиністові, на щастя, вдалося загальмувати, тож жертв та постраждалих нема. Вна-слідок вибуху було пошкоджено 95 см залізничної рейки та утворилося воронкоподібна яма діаметром 2,5 м та глибиною 80 см. На кілька годин рух по залізниці у цьому напрямку було припинено. В дію негайно ввели оперативний план «Вибухівка», а на місце події прибули слідчо-оперативна група та вибухотехнічна служба.

До 1971 року до складу постійних членів Ради Безпеки ООН поряд із Британією, СРСР, США та Францією входила Китайська Республіка. Ця держава у 1945-у, при створені ООН, увійшла до складу постійних членів Ради Безпеки, бо ще у 1941 році разом із СРСР та США приєдналася до складу Антигітлерівської коаліції, яку Британія, Польща та Франція створили у 1939-у.

У 1949 році у Китаї відбувся переворот Мао Цзедуна. Континентальна частина країни стала називатися Китайською Народною Республікою, а Китайська Республіка об’єднувала острів Тайвань та низку дрібних островів, але саме за нею ще 22 роки зберігалося місце постійного члена Ради Безпеки та інші права суб’єкта міжнародного права. Лише у 1971-у під тиском СРСР було здійснено «рокіровку» і місце члена Радбезу посів комуністичний Китай. Таким чином, у 1971 році стався прецедент зміни складу постійних членів Ради Безпеки ООН.

14 — 16 травня в Одеській національній науковій бібліотеці ім. М. Горького пройде ХVІ всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині».

На виставці свою продукцію представлятимуть близько 100 видавництв і видавничих організацій з різних регіонів України. Серед видавництв, які постійно беруть участь у виставці-форумі, — «Наукова думка» НАН України, «Мистецтво», «Картографія», «Мапа», «Алерта» (Київ), «Твердиня» (Луцьк), редакція газети «Підручники і посібники» (Тернопіль), «Астропринт» (Одеса) та інші.

Продовження. Початок у номері за 25 квітня.

Доля жити на краю

Попри те, що після СРСР лінія світового розлому пролягла між таборами соціалізму й капіталізму, що табір соціалізму потім і сам коловся, як дрейфуючий льодовий материк, однополярний світ — визначення умовне. Бо через сотню років після нездійсненого задуму створити свої Сполучені штати Стара Європа взялася активно і послідовно розбудовувати нову політичну галактику — Європейський Союз. Як противагу США. Нова біполярність — Європи і США — ставала чесним змаганням економік, культур і політичних впливів.

Візит до Одеси латвійської делегації у складі міністра культури Даце Мелбарде, посла цієї держави в Україні Аргіти Даудзе, парламентського секретаря міністерства культури Ейнарса Цилінскиса відбувся  23 — 24 квітня у рамках головування Риги у Раді Європейського Союзу.

Як відомо, з 1 січня Латвія розпочала піврічне головування в Раді ЄС. До кінця півріччя роботою всіх структур Ради Європи (крім Ради у закордонних справах та Єврогрупи, що опікується спільною валютою) керують латвійські міністри. Найбільші очікування України від латвійського головування пов’язані із самітом Східного партнерства, який відбудеться 21—22 травня у Ризі.  Україна сподівається, що під час цієї події ЄС ухвалить рішення про скасування візового режиму для українців. Слід, однак, зазначити, що деякі наші та західні експерти такого оптимізму не розділяють. Латвія є не першою балтійською країною, яка головує в ЄС. У другому півріччі 2013-го ці функції вже виконувала Литва, а в першій половині 2018-го в Раді ЄС головуватиме Естонія.

Румунія відкрита для українських бізнесменів. Такою була головна тема чергового заходу, організованого компанією «Fryday» для представників української бізнес-середовища в «Арк-спа-палас». А представляв свою країну і розповідав про її можливості, досягнення та перспективи Димитрій Кереги (на знімку), радник з економічних питань генерального консульства Румунії в Одесі.

Важливим плюсом для потен-ційних інвесторів є економічна і політична стабільність у сьогоднішній Румунії. Але це не єдина перевага другої за величиною країни в Центральній і Східній Європі. Румунія є членом ЄС, а це забезпечує доступ на європейський ринок з 500 мільйонами споживачів. Румунська економіка демонструє один з найвищих потенціалів для росту і неухильне падіння показників інфляції (з 15,3% в 2003 році до 1,07% в 2014-у). Тут значний людський капітал: 20 мільйонів від загальної кількості населення — це молоді люди. У 103 університетах навчаються 400 тисяч студентів, щорічно випускається більше 100 тисяч фахівців, причому понад 15% з них — з інженерною освітою. Кадри характеризуються високим промисловим досвідом. Дуже широкий спектр галузей, привабливих для інвесторів: починаючи від морських та річкових перевезень, промисловості, сільського господарства (зокрема виноробства) і закінчуючи туристичною. Додамо до цього, що практично всі інвестиційні проекти знаходять серйозну фінансову підтримку (до 50%) з боку держави...

Україна, торуючи шлях до ЄС, активно вивчає досвід країн, які вже пройшли цю дорогу, послуговується знаннями тамтешніх «антикризових менеджерів».

Нещодавно в рамках проекту Центру європейських студій ім. Вілфреда Мартенса у співпраці з інформа-ційною кампанією «Сильніші разом!» в Одесі перебував екс-прем’єр-міністр Словенії Янез Янша. Він, зокрема, розповів про реформи, які здійснила його країна, перш ніж стати членом Європейського Союзу.

Нещодавно набув чинності закон №1580 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Він здобув широку підтримку серед сільгоспвиробників, бо значно спростив ведення аграрного бізнесу. Водночас деякі положення нового закону спровокували численні дискусії серед фахівців. Зокрема, чимало експертів переконані, що впровадженням мінімального терміну оренди земель сільськогосподарського призначення, який дорівнює 7 рокам, парламентарі значно звузили права землевласників.

Різні підходи до того, як надалі має розвиватися ринок оренди землі в Україні, особливо чітко визначилися під час нещодавнього засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.

З прийняттям закону про добровільне об’єднання територіальних громад та постанови Кабміну про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад у регіонах розпочалася надзвичайно важлива та відповідальна робота з їх впровадження. Це, передусім, розробка перспективних планів формування територій громад. Від того, наскільки якісно будуть підготовлені і реалізовані ці плани, залежить подальший розвиток системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. На цьому акцентував увагу директор департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону Сергій Шаршов, виступаючи перед головами міських рад у Києві.

Посадовець зазначив, що процес формування перспективних планів має три основні етапи.

Експозиція меморіального літературного музею українського поета-гумориста і сатирика Степана Олійника (1908—1982), що у Левадівці, поповнилася книгами з автографами видатного письменника, його прекрасним фотопортретом роботи  славнозвісного вітчизняного митця Якова Давідзона та раритетними періодичними виданнями «Радянська Україна» та «Демократична Україна» зі статями про життя і творчість метра вітчизняного гумору.

Щедрі дарунки землякам-левадівцям Степана Івановича презентував цьогорічний лауреат Всеукраїнської премії імені С. Олійника, заслужений журналіст України Андрій Мельничук на літературно-мистецькому фестивалі «Степанова весна», що у тридцять третє відбувся на Одещині.

У сузір’ї талантів, якими пишається українська культура, Григорієві Тютюннику належить одне з провідних й почесних місць. Написав він порівняно небагато. Але його роман «Вир» — визначне явище як у творчості письменника, так і в літературному просторі загалом. Це — твір усього його життя, в якому автор висловив найзаповітніше про свій час і народ.

А ви читали роман Григорія Тютюнника «Вир»? Відповіді не чекаю, бо, як і багато хто з нас, «проходила» цей твір у школі. Потім, в інституті, звісно, читала, але, відверто кажучи, уривками. Може, тому отак і живемо — «уривками». Мені пощастило: працюючи в бібліотеці, напередодні 95-річчя відомого письменника (готуючи книжкову виставку, присвячену його творчості), мала змогу перечитати і «Вир», і поезії (а вони чудові!), і його спогади та листи, що не втратили актуальності й сьогодні. Цікавими, вже з позицій мого віку та часу, виявилися дослідження сучасних філологів. Отож й охопило мене палке бажання поділитися всім цим, якомога розширити коло прихильників творчості цього чудового майстра слова, надзвичайної і в чомусь загадково-трагічної долі.

Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В.В. Маяковського розпочала нову акцію — «Що читають успішні люди Одеси?».

Існує думка, що відомі люди, ті, хто досяг великого успіху в якійсь справі, мало читають через брак часу. Сучасні бібліотекарі цю думку хочуть спростувати і, таким чином, привернути увагу одеських підлітків і юнацтва до читання та продемонструвати через приклади реальних історій успішних одеситів (музикантів, депутатів, бізнесменів, журналістів тощо) важливість книги у житті кожного з нас.

Музей сучасного мистецтва Одеси (вул. Бєлінського, 5) з 29 квітня по 10 червня проводить виставку «Гавдзинський, Литвиненко, Малишев».

Ми всі дивимося, думаємо та відчуваємо по-різному — це аксіома.

Багато глибокомислячих людей вважають, що сучасне мистецтво не має описувати побачене, орієнтуючись, насамперед, на естетичні принципи, а висловлювати погляд автора, його почуття, його правду. Натомість багато інших глибокомислячих людей переконані, що мета опису навколиш-нього світу і дотримання естетичних принципів не втратили актуальності. Обидві сторони впевнені у своїй правоті і, відгукуючись про протилежну точку зору, в кращому випадку кажуть: «Це цікаво, але — не моє».

Незважаючи на нинішні складні часи, Одеса продовжує розвивати свій туристичний потенціал, пропонуючи численним відвідувачам нашого міста цілу низку різноманітних заходів на найвибагливіший смак. У формуванні позитивного іміджу гостинності та привабливості морської столиці України велику роль відіграють туристичні довідники, путівники та інші видання, що мають на меті поширення цікавих сторінок минувшини, маловідомих фактів про життя талановитих письменників, акторів, музикантів, художників та вчених, пов’язаних історичною та творчою долею з нашим містом. До числа їх авторів входять відомі одеські літературознавці, журналісти та представники інших творчих професій, які здобули на цій ниві беззаперечних успіхів, авторитету.

І все ж хотілося б звернути увагу та те, чи завжди ці видання досягають своєї благородної мети, чи всі вони за змістом відповідають вимогам сучасності та однаково результативні? На жаль, як на мене, ні. Для аналізу можна взяти хоча б путівник Олени Каракіної, виданий, як у нас заведено, російською мовою, під назвою «Гуляем по Одессе. Путеводитель. Издание 2-е, исправленное и дополненное» (Одеса, Optimum, 2014).

Пізно вночі з 26 на 27 квітня в Одеській філармонії завершився уже 21-й міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні та дві ночі нової музики», який у ці весняні дні традиційно перетворює наше місто на світовий центр нової музичної культури.

Незважаючи на важкі часи, які переживає Україна, музиканти і композитори з багатьох країн приїхали до Одеси, щоб взяти участь у цьому святі нової музики та мистецтва. Вітаючи гостей, президент фестивалю, професор Фрайбурзького музичного університету (Німеччина) Бернгард Вульф сказав, що навіть у найважчі часи культура і мистецтво ніколи не втрачають свого значення, підтримуючи в людях віру у щастя і мир. І те, що фестиваль пройшов, як завжди, успішно, є найкращим цьому підтвердженням.

У понеділок, 27 квітня, в Одеському міськсаду відбувся флеш-моб, де кожен міг спробувати себе в ролі диригента симфонічного оркестру.

Оркестр студентів училища культури і мистецтва ім. К.Ф. Данькевича під керуванням Андрія Чорного, відомого за проектом Voice of the Sympho Metal, залюбки зголосився взяти участь у цій неординарній акції. Задум зацікавив городян: охочих, причому різного віку, задавати тон цілому музичному колективу відбою не бракувало. А наймолодші претенденти на диригентську паличку навіть спробували робити це дуетом!

Найстаріший університет Причорномор’я — Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова — 13 травня святкуватиме півторастолітній ювілей.

150 років легендарної історії! 13 травня 1865-го у великій залі Ришельєвського ліцею було оголошено наказ про створення першого в Причорномор’ї університету. До цього видатного моменту Одеса наближалася довго, але сама подія стала справді епохальною і позначилася на подальшому розвитку всього краю.

Серед відомих особистостей, що навчалися на фізико-математичному, а пізніше — фізичному факультеті Одеського університету, який нині відзначає 150-річчя заснування, особливо виділяється ім’я Михайла Філіпова. Його ще називають останнім вченим-енциклопедистом. Михайло Михайлович відомий і як письменник, публіцист, видавець та популяризатор науки.

Народився Михайло Філіпов 30 червня 1858 року в селі Осокине Звенигородського повіту Київської губернії (тепер — село Вікнине Катеринопільського району Черкаської області). Його батько, Михайло Аврамович, був відомим російським письменником та юристом. Мати, Ганна Лаврентіївна, походила зі старовинного козацького роду, близького до Богдана Хмельницького.

Під час брифінгу в Одеському кризовому медіа-центрі було презентовано медико-соціальний проект «Стентування заради життя». Про нього детально розповів начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації В’ячеслав Полясний (на знімку). Йдеться про щорічну державну субвенцію медицині області на суму понад 20 мільйонів гривень для успішної боротьби з інфарктом міокарда.

За словами посадовця, згідно з цим проектом, медична допомога пацієнтам із загрозою інфаркту міокарда надаватиметься безоплатно на всіх етапах лікування, починаючи від виклику «швидкої допомоги», проведення за життєвими показаннями стентування серцевої артерії на базі обласної клінічної лікарні і закінчуючи стаціонарним післяопераційним лікуванням у реанімаційній палаті впродовж трьох діб.

Симптоми і перша допомога

Інфаркт міокарда — крайня ступінь ішемічної хвороби серця, яка характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки міокарда, що виник внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці.

Як правило, фактори ризику для атеросклерозу — це фактори ризику інфаркту. Це: діабет, надмірна вага, високий кров’яний тиск, спадковість, вік (для чоловіків — після 45 років, для жінок — після 55, крім того будь-який вік є фактором ризику, якщо родич першої лінії — брат, сестра, батько, мати — мають ішемічну хворобу серця), постійні стреси, алкоголь (дослідження показують, що тривалий вплив великих доз алкоголю може збільшити ризик серцевого нападу), фізичні перевантаження, особливо після сидячої роботи чи тривалого відпочинку, тощо.

Сучасні технології стали невід’ємною частиною нашого життя. А найактивніше цими досягненнями цивілізації користується підростаюче покоління.

З одного боку, це непогано — йти у ногу з часом. Однак фахівці вказують на те, що смартфони, планшети і соціальні мережі спричиняють у дітей сонливість та хронічне відчуття втоми. Вони пізно лягають спати, мало відпочивають і, відповідно, швидко втомлюються.

Учені з’ясували, що у людей з алкогольною залежністю пошкоджена зона мозку, яка відповідає за самоконтроль, чим більше людина п’є, тим серйозніше пошкодження.

Сканування мозку колишніх алкоголіків виявило пошкодження білої речовини в лобових долях головного мозку. А ця зона важлива для відстежування свого самопочуття, планування, мислення, засвоєння нових схем поведінки. Але вчених особливо цікавило пошкодження точки самоконтролю. З’ясувалося, що навіть у не хронічних алкоголіків були проблеми з цією зоною.

23 квітня Міністерство охорони здоров’я у партнерстві з ГО «Життя» та Українським центром контролю над тютюном провели прес-конференцію, яка дала початок національній соці-альній антитютюновій рекламній кампанії «Жертви тютюнової індустрії. Свідчення».

Україна вперше долучилася до ефективної світової практики створення антитютюнових соціальних відеороликів за участі потерпілих від активного або пасивного курін-ня, що розповіли особисті історії про жахливі наслідки, до яких призводить вживання тютюнових виробів. Проект підтримано Всесвітнім фондом здоров’я легенів у рамках реалізації Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну (РКБТ), статті 12, у якій йдеться, що сторони мають інформувати населення про небезпеку для здоров’я споживання тютюну та впливу тютюнового диму.

У рамках цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми Міністерство соціальної політики України спільно з представництвом Міжнародної організації з міграції проводять арт-інсталяцію «Невидимі».

Це 120 фігур-силуетів жінок, чоловіків та дітей, які уособлюють 120 тисяч українців, що постраждали від торгівлі людьми з 1991 року (за даними представництва МОМ). На дванадцяти фігурах є написи — справжні історії жертв сучасного рабства. Самі фігури виготовив колишній постраждалий від торгівлі людьми.

Як уже повідомляли «ЧН», з 1 травня в Україні зросли тарифи на водопостачання та водовідведення.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, від 26.03.2015 №900 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» з 1 травня для всіх категорій споживачів встановлені такі тарифи: на централізоване водопостачання — 4,932 грн за 1 куб. м з ПДВ, на централізоване водовідведення — 4,428 грн за 1 куб. м з ПДВ.