№ 31 (21603) четвер 23 квітня 2015 року

Місто неохоче прокидається. З похмурого неба морський вітер зриває рясні краплі. Жовтий «Богдан» із заплаканими від дощу вікнами неквапливо наближає своїх пасажирів  до середмістя.

Справжнє асорті по-одеськи, котре в таку годину можна надибати на цьому маршруті. Кого лишень нема?! Чоловіки-інтелігенти і ті, хто вміє прикласти руки до металу, дерева, емалі, дротів, кабелів, труб, моторів, мікросхем чи механізмів. Дамочки середнього віку, декотрі з бездоганним манікюром або зачіскою, як з глянцевого журналу, їдуть, може, на державну службу, у бухгалтерію, податкову, банк, а може, викладати чи лікувати? Студенти та студентки, домашні та з гуртожитку, модні, богемні, звичайні — наші гарні діти. Студенти-іноземці. Два араби упівголоса обговорюють щось жваво й хитрувато, ймовірно, свої вчорашні походеньки. Молода мати з пустотливою непосидючою малечею. Майбутній моряк, котрому личить чорний бушлат. Молодий батюшка, з рудою борідкою та хвостом, через навушники слухає поп-музику. З голів приблизно чверті присутніх навушники стирчать також: мелодії всіх напрямів, стилів, жанрів. Хтось поглядає у вікно. Щоб дивитись на світ Божий, який у цьому місці зветься проспектом Шевченка, слід у спітнілій шибі пальцем протерти собі віконечко. Хтось заглибився у свій смартфон, телефон, планшет, електронну книжку і навіть конспект. Біля водія — синьо-жовтий прапорець. Наче звикли, наче дрібничка, а як додає настрою та зігріває душу! Чи лише мені? Синій і жовтий. Небо над пшеничним полем. Найкраща асоціація. Все просто і зрозуміло.

14 — 16 травня в Одеській національній науковій бібліотеці ім. М. Горького пройде ХVІ всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині».

Цьогоріч ця загальнодержавна культурно-просвітницька акція здійснюється на виконання обласної комплексної програми «Культура Одещини — 2014—2016 роки», затвердженої рішенням облради №1015-VI від 21.02.2014 року, та розпорядження одеського міського голови № 252 від 27.03.2015 р. «Про оголошення 2015 року в м. Одесі роком культури і духовності».

У вівторок, 21 квітня, голова Одеської ОДА Ігор Палиця провів зустріч з сім’ями загиблих під час трагічних подій 2 травня 2014 року в Одесі.

У зустрічі взяли також участь голова обласної ради Михайло Шмушкович, міський голова Геннадій Труханов, начальник управління СБУ в Одеській області Сергій Батраков, начальник ГУ МВС України в Одеській області Іван Катеринчук та члени журна-лістсько-експертної  групи «2 травня».

До 175-річчя першого видання «Кобзаря»

В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського 22 квітня відбулася презентація видань «Кобзаря» з фондів книгозбірні.

На виставці «Могутня сила Шевченкового слова», присвяченій 175-річчю першого видання «Кобзаря», представлені стародруки, рідкісні і цінні видання: книга-фототипія першого видання «Кобзаря» (Санкт-Петербург, друкарня Фішера, 1840); перше радянське «канонічне» видання збірника, випущеного в 1925 році під редакцією І. Айзенштока та М. Плевако, — «Т. Шевченко. Поезії. «Кобзар» (Державне видавництво України, 1925); рідкісне видання поеми «Гайдамаки», яке увійшло до « Кобзаря» 1844-го, — «Тарас Шевченко. Гайдамаки. Поема» (Київ: Держлітвидав, 1939).

День грузинської мови в Одесі

Погожого квітневого дня в конференц-залі «Модерн», що на Олександрівському проспекті, відбулося свято, подароване грузинським обласним культурно-освітнім центром «Іверія» за підтримки генерального консульства Грузії в Одесі.

14 квітня у Грузії відзначається День рідної мови. 37 років тому, у 1978-у, радянська влада вирішила позбавити мови союзних республік статусу державних. Державною мовою СРСР проголошувалася лише російська. Відповідні зміни пропонувалося внести і до 78-ї статті Конституції Грузинської РСР. Цю поправку 14 квітня 1978-го повинна була ухвалити Верховна Рада республіки. Однак це викликало бурхливий протест грузинської громадськості. До студентів та представників інтелігенції приєдналися й інші громадяни. На проспекті Шота Руставелі зібралося близько ста тисяч людей, і вперше за всю історію радянського режиму комуністичний уряд відступив — був змушений задовольнити вимоги мітингувальників узаконити за грузинською мовою статус державної. Після цієї перемоги грузинський народ щорічно відзначає День рідної мови.

У вівторок Сергій Дібров, член експертно-журналістської групи з розслідування подій 2 травня, представив на брифінгу в Одеському кризовому медіа-центрі другу частину детальної хронології подій того чорного дня.

Перед виступом журналіст ви-словив своє співчуття родичам усіх загиблих. Він повідомив, що роботою групи рухало бажання вшанувати пам’ять усіх загиблих і з’ясувати, що сталося в той день, тому що, на жаль, більше цього нікому зробити. Держава цим не займається.

Минулої п’ятниці, в шосту річницю загибелі українського патріота Максима Чайки, в Одесі відбувся марш пам’яті. Колона друзів, соратників Максима Чайки під державними, червоно-чорними, націоналістичними прапорами пройшла центральними вулицями міста, скандуючи: «Слава Герою Чайці!», «Чайка Максим — не забудемо, не пробачимо!».

За словами організатора заходу, заступника голови Одеської обласної організації ВО «Свобода» із загальних питань Костянтина Васильця, Максим Чайка — легендарна, героїчна постать у новітній історії Одеси, достойний взірець для молодих патріотів. «Для всіх націоналістів Одеси Максим — приклад жертовності, мужності, героїзму, його ім’я — символ боротьби за українську Україну та Одесу зокрема. Його значення в новітній історії міста неоціненне. Чайка відіграв величезну роль в українізації фанатського руху та молодіжних вуличних груп. Він — ініціатор та організатор першого в місті маршу на честь дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича 2008 року», — зазначив «свободівець».

За результатами парламентських виборів 2014 року у Верховній Раді було утворено 6 депутатських фракцій та 2 депутатські групи. Найбільша фракція новообраного парламенту — партія «Блок Петра Порошенка», до складу якої увійшло 150 обранців. Другою за чисельністю є фракція «Народного фронту» — 82 депутати. Фракція «Опозиційного блоку» згуртувала 40 нардепів, «Об’єднання «Самопоміч» — 31, Радикальна партія Олега Ляшка — 21, ВО «Батьківщина» — 19. До депутатської групи «Відродження» увійшли 22 народні обранці, до «Волі народу» — 19. До жодної не приєдналися 38 осіб.

Як відомо, 4 грудня 2014-го Верховна Рада cтворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. За чотири перші місяці роботи ВР VIII скликання найкраще відвідували засідання комітетів депутати фракції «Народний фронт» — відсоток відвідуваності становить 88,98. Далі за показником сумлінності роботи у комітетах ідуть: «Самопоміч» — 86,67%, «Блок Петра Порошенка» — 81,98%, «Батьківщина» — 78,36%, Радикальна партії Олега Ляшка — 74,65%, «Опозиційний блок» — 50,7%, «Відродження» — 47,71%, «Воля народу» — 44,15%. Поза-фракційні з’являються на засідання комітетів у 57,84% випадків.

21 квітня у прес-центрі «Паритет» відбулася презентація вже 80-го числа незалежного культурологічного альманаху «Ї» (виходить з червня 1989 року).

Презентований номер, що вийшов під назвою «Україна 2015 — завдання нової країни», — це, за задумом його авторів, своєрідна відповідь 30 українських інтелектуалів на ті виклики, які постали перед країною останнім часом. У презентації взяли участь редактор альманаху «Ї», політолог Тарас Возняк, політик, громадський діяч, народний депутат 1—4-го та 6-го скликань Тарас Стецьків, соціальний психолог Тарас Плахтій, і фінансист та банкір Віктор Жердицький.

15 квітня відбулася конференція Одеської обласної органі-зації Аграрної партії України (АПУ), в якій взяли участь 117 із 119 обраних делегатів.

На початку роботи конференції голова облорганізації АПУ Анатолій Новаковський склав повноваження. Делегати одноголосно обрали новим очільником обласної парторганізації Василя Калашника. Заступниками обрано: Михайла Лазаренка, Анатолія Новаковського, Георгія Чиклікчи, Василя Чорнолуцького та Анатолія Коритного. Реві-зійну комісію очолила Ольга Крошка. Також було прийнято нових членів партії.

Кожен третій роботодавець в Україні має намір скоротити персонал у 2015 році. Більшість з них звільнить до 30% співробітників. Такі результати опитування, проведеного у березні дослідницьким центром міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.

За даними hh.ua, кожен третій «білий комірець» відчуває страх втратити роботу. І небезпідставно. Опитування роботодавців підтвердило, що третина компаній планують скорочувати персонал у нинішньому році. При цьому в кожній п’ятій  рішуче налаштовані йти шляхом скорочень. Ще третина українських роботодавців стверджує, що в їхніх компаніях масових звільнень не буде. Іншим складно що-небудь прогнозувати через нестабільність у країні.

Експерти визнають, що нинішні весняні польові роботи проходять у надзвичайно складних умовах. Вони спричинені не так погодними негараздами, як економічною кризою, наслідки якої негативно позначилися на фінансових можливостях сільгоспвиробників. Багато хто через істотне знецінення національної валюти, стрімке здорожчання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, насіння, запчастин до техніки змушений зменшувати земельні площі, які відводяться під ярі культури та городину.

Але найгостріше питання економічного виживання постало перед малими та середніми сільгоспвиробниками — фермерськими та особистими селянськими господарствами, котрі через відсутність достатнього заставного майна обмежені в доступі до банківських кредитів.

У Музеї західного та східного мистецтва в просторі всеукраїнської виставки декоративного мистецтва «Світ Божий, як Великдень», відбувся майстер-клас з писанкарства. Відвідувачі мали змогу більше дізнатися про історію та символіку писанки, а також при бажанні власноруч створити своє унікальне диво.

Я писала писаночку,
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.

Коли приходить в Україну весна, коли пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і наступають Великодні свята, сідають люди у своїх оселях і беруться за давнє-прадавнє ремесло — розписування писанок. Цей звичай українцями знаний ще з дохристиянських часів. Писанки розпиcують також поляки, білоруси, словаки, румуни, греки, німці, литовці, латиші. До XIII ст. писанки були знані в усій Європі та Західній Азії.

Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося символом початку життя, символом Сонця. Безліч легенд та міфів пов’язані з культом яйця.

За даними Одеської обласної служби зайнятості у нашому регіоні бракує водіїв, працівників сільського господарства, медсестер, держслужбовців та міліціонерів. Однак ці професії, незважаючи на попит серед роботодавців, не користуються особливою популярністю серед молодих людей.  Більшість з них прагне отримати дипломи інтелектуальних професій, які, вважається, забезпечать постійний дохід і спо-кійне життя.

Та, на жаль, після отримання довго-очікуваного диплома вчорашні випускники часто не можуть знайти  роботу за фахом.  Через високу конкуренцію на ринку праці представники деяких професій так і залишаються незатребуваними.  Одні абітурієнти женуться за престижем, інші вступають на вимогу батьків, а треті хочуть отримати роботу у стабільній галузі. Під такими спеціальностями зазвичай мають на увазі юриспруденцію, економіку, менеджмент. Саме ці напрямки лідирують у ВНЗ за кількістю претендентів на одне місце.

Про один історико-літературний казус

Найбільш імовірною датою народження Марусі Чурай називають 1625-й, відтак 2015-го сповнюється 390 років цій унікальній українці, пісня якої лунає у віках, вічна, як сама душа. Про Чураївну написано чимало, але мені пригадується Сімферополь 1963 року, коли Іван Хоменко написав драматичну поему «Марина Чурай», поставлену Кримським українським музично-драматичним театром.

У нашій розвідці мова піде про історико-літературний чи то, швидше, видавничий казус, засвідчений виданнями «Струни серця» (К., 1959) та «Дівчина з легенди — Маруся Чурай» (К., 1967). Нас зацікавили так звані абордажні випадки в оприлюдненні деяких творів, авторство яких мимоволі приписується кільком авторам. Справа в тому, що в названих виданнях текст народної пісні «Летить галка через балку» приписується в одному випадку Тарасові Шевченку (у «Струнах серця»), а в іншому — Марусі Чурай. На перший погляд, ситуація тривіальна, легко пояснювана, а, головне, вже істотно віддалена у часі — то чи варто до неї повертатись, тим більше, що сучасні академічні видання її не засвідчують? Підставою для позитивної відповіді тут виступає необхідність уважного небайдужого та, водночас, критичного ставлення до інтерпретації культурної спадщини нашого народу. Цікавою ця ситуація видається і з точки зору поширення «авторитету Шевченка» на українську культуру як таку. Симптоматично, що звернення до інтернет-ресурсів засвідчує сталість ситуації кінця 50-х — 60-х рр. ХХ ст.: текст приписується то Шевченку, то Марусі Чурай; досить показовим видається те, що більш солідні дослідники (Людмила Лабович, Софія Грица) схильні віддавати перевагу Шевченкові — від стереотипів відійти справді дуже важко.

(До уваги оборонців людських прав)

Як ми вже знаємо, совєтська влада на Україні не терпіла української мови і рік-у-рік вигадувала різні заковики, щоб упослідити її і всякими правдами й неправдами викорінити з неї український дух, заміняючи українську лексику лексикою «старшого брата» (насправді молодшого).

Українська мова має свої неповторні риси, які відрізняють її від мови московської. І це не давало спати московським фанатикам «русского мира», які керували інтернаціональною нібито совєтською владою й обстоювали ідею «злиття мов».

24 квітня — Всесвітній день профілактики меланоми

Весняне сонце пробуджує життя, але водночас є заклятим ворогом нашого здоров’я, адже саме воно найчастіше провокує розвиток меланоми — злоякісної пухлини, яка може виникнути в будь-якому віці, нерідко навіть у зовсім молодих людей. Та найчастіше хвороба вражає у віці 30—50 років, з однаковою частотою як чоловіків, так і жінок. Небезпечна меланома тим, що розвивається стрімко, агресивно і виявляється, на превеликий жаль, дуже часто запізно. Зрозуміло, що з вини самого пацієнта, який згаяв час.

Як свідчить канцер-реєстр, позаминулого року в Україні було зареєстровано майже 3,5 тисячі випадків меланоми. Порівняно з даними тридцятирічної давності, показники захворюваності меланоми шкіри зросли втричі.

Благодійний фонд «Медичний центр «Надія, Добро і Добробут» та Одеська єпархія запрошують на святковий благодійний фестиваль «Пасхальна музична багатобарвність».

Місце проведення — концертно-виставковий зал, Французький бульвар, 32 (вхід з Шампанського провулка). Початок концертів (крім відкриття фестивалю) — о 15.00.

Аналіз інформації про правопорушення та інші події, яка щодобово надходить до чергової частини, свідчить, що злочини проти пенсіонерів та самотніх людей похилого віку переважно скоюють за місцем їх мешкання з корисливих мотивів, а також особи, які перебувають на профілактичних обліках.

Старенькі люди, через свої фізичні особливості чи й безпорадний стан, стають легкою здобиччю навіть для неповнолітніх злочинців.

«Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф» — так звучить гасло всеукраїнського проекту, ініціаторами та орга-нізаторами якого виступили Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН та Асоціація серцево-судинних хірургів України за сприяння Міністерства охорони здоров’я та Національної академії медичних наук.

Проект  стартував восени минулого року. Цими днями бригада висококваліфікованих медиків за-кладу прибула до Одеси, де озна-йомилася з роботою кардіологічної служби Одещини та на базі обласної клінічної лікарні провела без-оплатне консультування пацієнтів.

За європейські стандарти для вітчизняної медицини

Коли йдеться про європейські стандарти надання медичної допомоги, то нам, найперше, уявляється високий організаційний рівень медичних послуг, безвідмовність і стовідсоткова забезпеченість усім необхідним для порятунку пацієнта: апаратурою, медикаментами, досвідченими спеціалістами, які вчасно й грамотно діагностують хворобу та вилікують недужого.

Але ж за основу в медицині — чітко спланована профілактична робота, яка в Європі приведена до певних стандартів, доволі високих, і на яку у нас, чесно кажучи, не завжди зважають, маючи справу вже із фактом розладу здоров’я, захворювання, що потребує медикаментозного чи навіть хірургічного втручання.

У народі, коли хочуть підкреслити силу, відвагу, безстрашність когось, то порівнюють його з левом. Півсотні вихованців з раннього віку до 15 років тренера з дзюдо Лариси Чигринської у переносному розумінні теж можна назвати «левенятами». Наставниця виховує їх дужими, загартованими і сміливими. Навчає їх не лише прийомам боротьби, а й формує характер, вчить переборювати труднощі, ставити перед собою мету і досягати її. В секції панує девіз: «Один — за всіх, і всі — за одного».

І все це не в обласному чи ра-йонному центрах, де можливості більші, а у віддаленому селі Кучурган, розміщеному на самому кордоні України з невизнаною Придністровською республікою. Звідки ж тут такий сплеск інтересу до дзюдо? Ось як на це питання відповів директор Роздільнянської ДЮСШ, філія якої відкрита в Кучургані, Володимир Замітайло: