№ 27-28 (21599-21600) субота 11 квітня 2015 року

У квітні погода за день змінюється по кілька разів. І не на краще. Під час революцій і війн так змінюється політична обстановка. Тільки в звичайному календарі після квітневої негоди прийде теплий травень. А в революційному календарі травень може спізнитися на роки.

Поразка — не катастрофа

До середини квітня з’ясувалося, що масштабної війни з Росією в найближчому майбутньому нам вдалося уникнути. Уникнути ви-знанням поразки, ціною часткової капітуляції у вигляді Мінських домовленостей. Нема сенсу після бійки розмахувати кулаками, заявляти, що завтра відвоюємо Донбас, а післязавтра повернемо Крим. Франції, щоб повернути Ельзас і Лотарингію, знадобилося сорок сім років, а через двадцять років знову довелося воювати з Німеччиною.

патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

Серед усіх християнських свят Воскресіння Христове відзначається особливою радістю і особливою урочистістю. Чому? Тому що Воскресіння Христове означає, що смерть у людській природі не перемагає. Воскресіння Христове стало запорукою вічного життя. У час смутку і скорботи, коли ми переживаємо смерть наших близьких, воскресіння Христове вселяє в наші серця велику надію. Воно ніби говорить нам: «Не плач! Ви ще побачитесь у вічному житті» Воскресіння заспокоює нас і дає нам бадьорість і силу перемагати скорботу. Воскресіння Христове єднає живих і мертвих в єдину сім’ю.

В історії людства існувало та існує багато релігій, кожна з яких проповідує своє вчення і говорить, що воно правдиве. Але довести, що ці вчення істинні, ніхто не може, тому що не може підтвердити їх ділами. А Господь наш Ісус Христос, Який сказав: «Я є істина», — підтвердив Своє вчення ділом. Він воскрес із мертвих силою Свого Божества і тим довів, що Його вчення правдиве.

В Одеському кризовому медіа-центрі 8 квітня відбувся брифінг. Представники національно-культурних товариств нашої області відреагували на повідомлення, поширене деякими ЗМІ, про створення сепаратистської організації так званої «Народної ради Бессарабії». За наявною інформацією, організацію очолив мешканець самопроголошеного Придністров’я. «Народна рада» не розкриває імен учасників «з’їзду».

Анатолій ФЄТЄСКУ, голова Всеукраїнської національно-культурної молдавської асоціації:

— За останні дні я отримав чимало дзвінків про те, що начебто створено «Народну раду Бессарабії» за участі представників національних спільнот. Мене запитують: чи знаємо ми про це, чи брали ми участь, які цілі ставили перед собою? Виходячи з того, що люди стурбовані і наші колеги також, вони повинні знати, що відбувається. Я, як і ви всі, дізнався про це з інтернету і, як я розумію, такої «ради» нема. Мені здається, що це провокаційна акція, спрямована на те, щоб посіяти непорозуміння в регіоні. Відомо, що представники національно-культурних товариств не брали участі у створенні так званої (або начебто створеної) «Народної ради Бессарабії».

У ході третього етапу антитерористичної операції на Одещині Служба безпеки України затримала 29 членів небезпечної диверсійної групи, яка готувала провокації, теракти та політичні вбивства, повідомив на брифінгу голова СБУ Валентин Наливайченко.

За його словами, серед затриманих — четверо організаторів кримінально-сепаратистської терористичної організації. Більшість з них — громадянами України. Серед затриманих є ветерани афганської війни.

Однією з умов виділення Україні допомоги Євросоюзом було проведення реформ у виборчому законодавстві та змін щодо фінансування політичних партій. На жаль, наші парламентарі дуже повільно підбираються до нововведень у політичній системі. Політреформа, задекларована ще наприкінці 2014-го, пробуксовує й досі. Наразі у Верховній Раді спільно з Міністерством юстиції працює робоча група, яка готує нову редакцію закону про місцеві вибори. Втім, прийняття закону — це ще не все. Набагато важче — забезпечити його виконання.

Перебуваючи у Празі з навчальним візитом за програмою USAID «Моніторинг фінансування політичних процесів для забезпечення їх прозорості та просування реформ», ми, група українських журналістів, юристів, політологів, зустрічалися з чеськими політиками, громадськими діячами, журналістами-розслідувачами та вченими, які ділилися своїм досвідом та напрацюваннями у цій царині.

Чому підвищення тарифів призведе до незалежності країни

Підвищення тарифів для українських громадян уже стало неминучим. Це дуже неприємний і болючий крок, але чи є у нього альтернатива? Спробую взяти на себе дуже непопулярну роль — довести корисність цього кроку не тільки для бюджету України, але й для українських громадян. Прикладом того, що це можливо, є досвід східноєвропейських країн, які також пройшли больовий шок підвищення тарифів.

Насамперед — про державний бю-джет. Ні для кого не секрет, що Україна поки що змушена імпортувати більшу частину енергоресурсів. За нинішнього рівня споживання внутрішнє виробництво енергоресурсів не покриває потреби країни.

Колись, ще при Союзі ходив такий анекдот. На змаганнях біжать дівчата в спортивних трусах і майках, а бабуся дивиться, що вони майже голі, та й питає: «Дівчата, а ви звідки?». «Ми зі «Спартака», — відповідають. Старенька, недочувши, й каже: «Та бачу, що з бардака, а куди вас переганяють?»

На мою, може, й неправильну, думку, нас не переганяють, а заганяють. А от куди заганяють? За межу бідності? То ми вже давно там. Ні ліків купити, ні вдосталь попоїсти. Багато хто під хлібним магазином копійки рахує, щоб купити четвертину буханця. А що буде після нинішнього підвищення тарифів? Та й ціни на продукти не стоять на місці, бо чомусь усе в нашій Україні прив’язали до долара, а він гуляє собі, мов господар Нацбанку.

До ювілейних і пам’ятних дат 2015-го Верховна Рада України внесла 150-річчя Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Професор Григорій Гончарук у своїх мемуарах, які незабаром побачать світ, зокрема, описав святкування 100-літнього ювілею університету. Автор тоді був студентом історичного факультету. Подаємо фрагмент зі спогадів про цю подію. Тодішнім студентам, а також всім одеситам буде цікаво порівняти емоції давно минулого і сьогоднішнього свят.

Перша половина 1965 року для Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова видалася емоційною. Невблаганно наближалося 100-річчя вищого навчального за-кладу, найавторитетнішого на Півдні України. Радісний настрій стимулювався чудовою травневою погодою. Про ювілей писали газети, інформували радіо і телебачення. Готувалися всі: від Москви та Києва до Одеси, від ректора до студента. Газета «Чорноморська комуна» повідомила про цікаві документи Одеського облархіву. Зокрема, про клопотання І.І. Мечникова перевести І.М. Сєченова до Одеси. Він писав: «Я цілком переконаний, що в особі Сєченова наш університет матиме як чудового ви-кладача, так одного з найкращих вчених». У 1871 році Сєченов був зарахований ординарним професором університету.

В Одесі пройшли заходи з відзначення 110-ї річниці від дня народження видатного хореографа, засновника Державного ансамблю танцю України, народного артиста СРСР, лауреата Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка Павла Вірського.

З нагоди цієї дати на будинку №78 на вулиці Новосельського, де мешкав Павло Павлович, відкрито меморіальну дошку (скульптор Микола Худолій). На церемонії були присутні генеральний директор — художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, голова Національної хореографічної спілки України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, Герой України Мирослав Вантух (на знімку), заступник голови Одеської обласної ради Петро Хлицов, політик і меценат Сергій Гриневецький, діячі культури та мистецтв, одесити.

Українця не можна уявити без музики. Адже в музиці — вся історія України, від давнини до сучасності.

В історії культури України є унікальне явище, що поєднує в собі невичерпну душу, незламну волю, співучий талант нашого народу — кобзарство. Пісні, які виконували кобзарі, бандуристи, лірники, відображають усю радість і біль за Україну.

Розділ IV. Одеса в кінці ХVІІІ —  на початку ХХ ст.

Під владою Російської імперії (продовження).

Якщо у попередній період російський уряд не надавав Одесі великого значення, то від початку ХІХ ст., завдяки успіхам хлібного експорту, місто вибороло для себе низку важливих пільг. Зокрема, 1802 року було постановлено на утримання порту Одеси виділяти «ежегодно десятую часть из таможенных того города сборов», а 1803-го — вже 1/5 частину зазначених зборів. Це надавало Одеському будівельному комітету можливість здійснювати досить значні роботи не лише в порту, але й у місті. Таким чином, Одеса та її порт розбудовувалися саме за рахунок доходів від власної торгівлі.

Визначена повна дата першої літописної згадки Одеси 4 квітня відбулося чергове засідання оргкомітету громадської організації «Одесі — 600», на якому розглядалися як суто робочі питання, так і щодо визначення науково обґрунтованої дати заснування Одеси.

Йдеться саме про конкретне число і місяць, наскільки це дозволяють наявні історичні джерела, адже впроваджена офіційна дата заснування Одеси — 2 вересня 1794 року — сьогодні науково спростована й умовно визнається істориками лише як перейменування Хаджибея на Одесу — умовно, бо вперше назва «Одеса», як неодноразово зазначалося, згадується лише у 1795-у. Науковий підхід щодо утвердження правдивої дати виникнення першого поселення на місці нинішньої Одеси вимагає послідовності.

Екзистенційний  етюд

Над високим гранчастим куполом, що тільки й лишився од старої, не раз переінакшеної, а тепер наново відродженої церковці, засвітилася перша — найсміливіша — зірка. В небеснім передвечір’ї поставали й інші поряд із нею та поглядали униз на все, що діється. Храм цей мали освячувати наступного дня, в неділю. А поки що масивний кутий ключ провернувся у старовинному дивом вцілілому замку тільки для гостей.

Кожен у своєму житті, звичайно ж, заходив до храму. І бачив там приблизно одне й те саме: де розкішний, а де й бідніший, іконостас, царські врата, вівтар, хоругви, головні образи, зображення розп’яття, лики святих, великомучеників…

Онкологія. Це слово вже не звучить для людей як приречення, остання життєва межа. Це — хвороба, тяжка, тривала, затратна, але це лишень хвороба, яку потрібно лікувати. І чим раніше її буде виявлено, тим швидшим й успішнішим буде процес одужання. Так стверджують медики.

За ініціативою управління охорони здоров’я облдержадміністрації на Одещині пройшов тиждень профілактики раку молочної залози. Потреба акцентувати увагу саме на цій проблемі — надзвичайно актуальна, адже щороку в нашій області виявляється близько тисячі нових випадків захворювання на РМЗ. Кожна жінка, яка захворіла, а відтак — не поспішала обстежитися й повноцінно пролікуватися, суворо дотримуючись рекомендацій медиків, ризикує втратити десятки років свого безцінного життя. Сиротіють без мам діти, не стає бабусь…

1 квітня стартувала X Всеукраїнська акція благодійного фонду «Серце до серця», яка триватиме до 30 квітня під гаслом «Врятуй життя дитини». Впродовж місяця триває збір коштів на придбання медичного обладнання в реанімаційні відділення дитячих лікарень. В усіх обласних центрах благодійники об’єднуються, щоб зібрати на медичне обладнання саме в свою обласну дитячу лікарню.

Благодійна акція «Серце до серця» зародилася у Кракові. Дорослі і діти роздавали волонтерам монетки й отримували в дарунок символічні наклейки-сердечка із посмішкою — символи благодійного фонду. Впродовж дев’яти років досвід польських колег успішно переймає Україна. З року в рік волонтери в різних куточках нашої країни збирають чималі суми на допомогу дітям. Одещина в доброчинності не пасе задніх. За дев’ять років проведення акції «Серце до серця» в нашій області зібрано 2324845,5 грн, що складає 10% від коштів, пожертвуваних по всій Україні. На ці гроші для дитячої обласної лікарні щороку купувалося різне діагностичне і терапевтичне обладнання. До десятої, юві-лейної, акції волонтери придбали офтальмологічне обладнання для кабінету окуліста за кошти, зібрані торік. Сертифікат на нього з рук у руки благодійники передали головному лікареві обласної клінічної лікарні Валентину Гудзю під час засідання оргкомітету з питань проведення X Всеукраїнської акції благодійного фонду «Серце до серця» в Одесі.

Похід до супермаркету за продуктами є настільки буденною справою, що у більшості людей не виникає й думки про те, що це заняття може становити загрозу для здоров’я. Але вчені вказують на «підводні камені» візитів у магазин.

Головна небезпека, що підстерігає покупця при кожному відвідуванні магазину продуктів, невидима, як радіація, і разом з тим може бути настільки ж небезпечною.

На думку вчених, європейці не так давно (за еволюційними мірками) стали білими і навчилися перетравлювати коров’яче молоко. Приблизно вісім тисяч років тому жителі Європи мали темний колір шкіри.

Антропологи зі США вирішили відповісти на ці питання, проаналізувавши гени європейців. Експерти порівняли ділянки ДНК сучасних і стародавніх людей. З’ясувалося, що гени, які відповідають за колір шкіри і раціон, пережили найсильніший природний відбір. Це позначилося, зокрема, і на зовнішності європейців.

Благодійний фонд «Медичний центр «Надія, Добро і Добробут» та Одеська єпархія запрошують на святковий благодійний фестиваль «Пасхальна музична багатобарвність».

Місце проведення — концертно-виставковий зал, Французький бульвар, 32 (вхід з Шампанського провулка). Початок концертів (крім відкриття фестивалю) — о 15.00.

Найбільша в світі писанка важить 2270 кілограмів. Довжина яйця — 8 метрів, ширина — 5 метрів. Звичайно ж, його не курочка знесла — воно рукотворне, а точніше — пам’ятник у канадському містечку Вегревілль, населеному в основному етнічними українцями.

Матеріалом для створення скульптури слугували уламки літаків. Яйце обертається під дією вітру,  і його видно з великої відстані. Обхопити цей шедевр можна лише удвадцятьох, а розбити — хіба що важкою артилерією.