Як виховувати патріотів

«Україна стала незалежною державою лише у 1991 році. Ми стали державною нацією. Нацією, яка не має життєвого та історичного досвіду державного будівництва. Досвід можна було набути впродовж 25 років незалежності. Ми цього не зробили, — підкреслив у своєму привітанні учасникам конференції почесний голова Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Герой України, академік НАН України Ігор Юхновський. — Стійкий патріотизм у свідомості молоді створюється через школу, через навчання — це найбільш надійний шлях. Тому зараз кожний молодий українець має закінчити державну базову українську школу, вчитися в ній 12 років (до 18), одержати ґрунтовну освіту, початкову спе-ціальність, знання української, російської та англійської мов і має стати українцем. Це — перший і основний напрямок нашого майбутнього розвитку…»

У вступному слові голова орга-нізаційного комітету Віктор Мастеренко акцентував увагу на тому, що «патріотизм тому й патріотизм, що почуття це здатне піднести людину над економічними і соціальними негараздами, над політичними та історико-ідеологічними баталіями, породити бажання не лише все життя самовіддано служити своєму народові, але й усвідомлено жертвувати в ім’я народу своїм власним життям. Саме патріотизм є тим могутнім рушієм, який величезні маси різноликих людей згуртовує в народи, нації, держави, змушує їх формувати й обстоювати національні та історичні надбання, обе-рігати мову і традиції, політично, а в разі потреби — й збройно, захищати право нації на свою мову, культуру, історію і, звичайно ж, на свою державність. «У сучасних умовах тема патріотизму є настільки актуальною, нагальною, — наголосив Віктор Захарович, — що перед суспільством стоїть дилема: або ми зуміємо відродити основи нашого національного патріотизму та виховати на його священних засадах молоді покоління, або ж циві-лізація знову відкине наш етнос до прірви бездержавності, до напівколоніального животіння на задвірках чергової недолугої євро-азійської імперії».

Сьогодні, схоже, цю аксіому, зрозуміло й керівництво держави: в указі президента №744 від 24.09.2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», в пункті 13, міститься конкретна вимога до Міністерства освіти «докорінно поліпшити патріотичне виховання молоді». Всеукраїнське

об’єднання ветеранів уже впродовж 20 років своєї діяльності опікується патріотичним вихованням підростаючого покоління на засадах української національної ідеї. Самі назви попередніх конференцій, як-от: «Патріотичне виховання на прикладах героїчного минулого українського народу», «Проблеми формування патріотизму: науковий, суспільно-політичний та моральний вимір», «Українська національна ідея та шляхи її втілення у життя», — яскраве цьому підтвердження. Як, утім, і та, що відбулася цими днями.

Націлюючи учасників конференції на предметну, конструктивну розмову про набутий досвід у справі патріотичного виховання, його нинішні пріоритети, Віктор Мастеренко акцентував увагу на причинах, що породили проблему. На його думку, причини нинішніх проблем, як економічних і соціальних, так і військового конфлікту на сході, слід шукати в минулому. Вони напряму пов’язані з трьома факторами, які перешкоджають значній частині населення зрозуміти, що таке власна держава, а саме — з втратою історичної пам’яті, відсутністю національного самоусвідомлення і пошануванням радянських стереотипів та міфів, насаджених Росією. Всі вони є наслідком цілеспрямованої системи виховання кількох поколінь, котра була підпорядкована впровадженню в суспільну свідомість чужої історичної концепції. Вихід з такої ситуації, вважає голова ветеранської організації, слід шукати в українізації України. Її змістом має бути глибоке вивчення української історії, української мови, національної культури, побудова єдиної помісної церкви — підвалин, забороною яких імперія століттями зводила «оборонний мур», убезпечуючи себе від того перманентного геополітичного землетрусу, що зветься Україна.

З великою цікавістю вислухали учасники конференції виступ воїна-захисника, що прибув у відпустку із зони АТО, з-під Донецька, сотника київського Євромайдану, отамана Роздільнянського районного козацького товариства Соборного козацтва України «Січ», кавалера ордена «За мужність», офіцера-артилериста, «свободівця» Олега Донця, життя якого є наочним прикладом того, з чого починається виховання українського патріота.

Учасники конференції з болем говорили про те, що досі не вибудувана ідеологічна концепція держави. Нерідко можна почути, що «національна ідея не спрацювала». Але чи до кінця розуміють, усвідомлюють — і прихильники, і противники — суть цієї ідеї? Адже якщо є нація, то не може бути майбутнього її розвитку без національної ідеї, і найперше — без знання своїх витоків, без бачення, якою їй бути, без визначення життєвих пріоритетів. Як підкреслювали промовці, національна ідея передбачає гаму напрямків, які цементують націю у державотворенні, є потужною ру-шійною силою. Це те, що піднімає націю, єднає, утверджує її самодостатність.

Обговорювалися важливі, принципові питання, всебічно розтлумачувалися поняття, які сьогодні в суспільстві сприймаються неоднозначно. Скажімо, «патріотизм» і «націоналізм» — це поняття-синоніми чи суттєво відмінні? Націоналізм компартійна пропагандистська система впродовж багатьох десятиліть представляла як явище вороже, неприйнятне, лякала ним народ. Та й досі можна почути різкі репліки на зразок: «Тут попахує націоналізмом». Але патріотизм і націоналізм — справді дуже близькі поняття, зазначали промовці. Патріотизм — це, так би мовити, початкова стадія духовності, любов до країни, рідних місць, предків. Націоналізм же — вища стадія патріотизму, усвідомлення людиною її глибокої причетності до країни, мови, культури, історичної пам’яті. Патріотизм — почуття, націоналізм — ідеологія, і це зовсім не панування однієї нації над іншою, як втокмачують противники цієї ідеології, підмінюючи її словом «нацизм».

Багато цікавих думок висловлювали промовці з трибуни конференції. Ось лише деякі теми виступів: «Український патріотизм: необхідність, погляди та підходи в його формуванні», «Патріотизм: витоки та сучасні виклики», «Виховання почуття духовної єдності поколінь, поваги до батьків та родини», «Проблеми патріотичного виховання у висвітленні засобами масової інформації», «Національно-патріотичне виховання молоді на прикладах боротьби воїнів ОУН—УПА», «Місце і роль школи та вишів у вирішенні проблеми національно-патріотичного виховання», «Форми і методи патріотичного виховання в козацьких організацій Одещини», «Роль, значення і вплив закладів мистецтв та культури на формування національно-патріотичних почуттів громадян у сучасній Україні»...

Під час невеликої перерви учасники зібрання з великим задоволенням прослухали концерт у виконанні бандуристки, методиста Одеського центру української культури Юлії Коротченко.

Організатори конференції поінформували її учасників, що доповіді, а їх — більше півсотні, будуть видані окремим збірником, а деякі з виступів — опубліковані на сторінках «Чорноморських новин».

Віктор ЖИТОМИРСЬКИЙ.