№ 22-23 (21594-21595) субота 28 березня 2015 року

З вершини гори зривається камінь, і... спочатку нічого не відбувається. Гора як стояла, так і стоїть. А через хвилину камінь, що падає, зачепить інші, і лавина котиться вниз, змітаючи все на шляху. Революція Гідності в Україні — такий камінь. Вона «зачепила» Кремль, викликала збройну агресію, і якийсь час здавалося: лавина зупиниться, якщо зупинити війну з Росією хоча б на якийсь час. Але це не так. На країну обрушиться ще не одна лавина.

Олігарх
програв Левіафану

Наприкінці минулого і на початку нинішнього тижня увага політиків та українських засобів масової інформації переключилася з війни на сході на бій у центрі країни. Держава воювала з однією людиною і, на перший погляд, перемогла. На перший погляд тому, що історія не закінчена і переможений Ігор Валерійович Коломойський зброї не склав, а разом з армією (в буквальному і переносному сенсі) відступив на заздалегідь підготовлені позиції.

Президент України Петро Порошенко підписав указ про відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни.

Як заявив заступник глави Адміністрації президента Ростислав Павленко на брифінгу 24 березня, документом встановлено 8 травня Днем пам’яті та примирення, що відповідає позиції ООН.

Співробітники Національного військово-історичного музею України склали он-лайн книгу пам’яті, в якій зібрані зведені дані про втрати військових, правоохоронців і добровольців на Донбасі.

На сайті проекту (http://memorybook.org.ua) загиблі солдати і бійці добровольчих батальйонів згруповані за місцем свого походження і підрозділами, в яких вони служили. До бази увійшли захисники України зі Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Служби безпеки, МВС, територіальних батальйонів та інших формувань.

Із 14 по 24 лютого Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки з метою оцінки результативності російської пропаганди. Методом особистого інтерв’ю було опитано 2013 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (крім АР Крим). У Донецькій і Луганській областях дослідження проводилося як на територіях, підконтрольних Україні, так і на непідконтрольних.

Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, допомогла Москві здійснити анексію Криму, забезпечити підтримку цих дій своїм населенням і спровокувати війну на Донбасі. Інформаційна війна є такою ж важливою частиною боротьби за цілісність і незалежність України, як військові дії.

Служба безпеки України затримала в Одесі трьох громадян, які підозрюються у причетності до терористичної діяльності, намаганні дестабілізувати ситуацію в місті.

Контррозвідка СБУ, йдеться у повідомленні прес-центру відомства, завчасно викрила та припинила підготовку терористичного акту. У результаті спецоперації затримано одесита, 1973 року народження, який брав участь у трагічних подіях 2 травня 2014-го, незаконно виготовляв саморобні вибухові пристрої і зберігав вогнепальну та холодну зброю. Встановлено, що його протиправну діяльність координували куратори з окупованого Криму.

Щонеділі об 11.00 у храмі Різдва Христового Української православної церкви Київського патріархату (м. Одеса, вул. Пастера, 5) проводяться заняття «Воскресної школи» для дітей.

На дітей чекають цікаві знайомства з новим і незвіданим.

Згідно з опитуванням, проведеним у грудні 2014 року на замовлення Центру політико-правових реформ, необхідність судової реформи в країні підтримує більшість українських громадян, при цьому 46% вважають, що ця реформа є одним із нагальних завдань влади. У тому, що системі правосуддя дійсно потрібні радикальні зміни, переконані стільки ж жителів Південного регіону, й Одещини зокрема. Про високий рівень корупції серед суддів заявляють 67% респондентів з південних областей, впливу олігархів — 39% і політиків — 51%.

Саме сьогодні, 28 березня, набирає чинності закон «Про забезпечення права на справедливий суд». Цей документ є лише першим кроком у реформуванні судової системи України. «Головне завдання реформи — забезпечити право кожного громадянина на справедливий суд. Не потрібно мати ілюзій, що з набранням чинності цього закону всі суди відразу стануть справедливими, але на певний прогрес слід сподіватися. Закон створив можливості для оновлення суддівського корпусу. Але важливо, щоб на звільнені місця прийшли судді, спроможні ухвалювати справедливі та неупереджені рішення, незалежно від будь-яких протиправних впливів», — переконаний заступник голови правління Центру по-літико-правових реформ, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Роман Куйбіда.

Венеціанська комісія вважає, що Україні не вдасться збудувати систему юстиції європейського рівня без внесення змін до Конституції, положення якої сильно обмежують свободу судів. Про це йдеться у висновку європейських експертів щодо законопроекту «Про забезпечення права на справедливий суд в Україні», — повідомив сайт http://dt.ua.

Офіційний Київ попросив європейських експертів оцінити документ місяць тому. В комісії зауважили, що упорядники українського документа були змушені внести велику кількість неприйнятних положень з огляду на вимоги Конституції. Тож Києву варто внести зміни до Основного Закону.

Питання адміністративно-територіальної реформи сьогодні на слуху, як у владних кабінетах, так і в неурядових інституціях, і з-поміж людей, які міркують-переживають: що ж то буде з їхнім селом, на скільки районів перекроять нашу область, хто і за що відповідатиме...

Важливим інструментом для впровадження змін, які нас очікують, є закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», ухвалений Верховною Радою 5 лютого цього року. Цей документ визначає, які громади і на яких засадах можуть об’єднуватися, щоб у підсумку отримувати від держави більше послуг, ніж мають нині, живучи в малому селі чи містечку, що потерпає від браку власних ресурсів.

Якщо Путін винищує все живе і нерухоме на Донбасі, то коаліційний уряд разом з НБУ поступово знищують патріотичну душу українського народу. А Верховна Рада — лише інструмент у президента та прем’єра, і не зрозуміло, яка у нас держава — президентська чи парламентська. До того ж прем’єр своє не професіон де фуа намагається перекласти на коаліцію. А якщо їй набридне оте «я піду» і вона скаже йому: «То йди ж нарешті!»?

Саме уряд (далі читайте — прем’єр) своєю неприродною скнарістю чи чимось іншим добився, що молодь почала уникати призову до української армії, і це після такої самопожертви.  Бо як розцінювати: батько-доброволець загинув за Батьківщину, але він не є членом АТО і ніяких пільг та допомоги сім’ї нема? І це при тому, що ця ж сім’я екіпірувала з ніг до голови захисника Вітчизни, віддавши свої останні копійки. Та в уряду від імені України свій ґешефт…

Останнім часом стали актуальними слова радянського поета-класика В. Маяковського: «Якщо на небі сяють зірки — значить, це комусь потрібно». Це твердження варто конкретизувати словами іншого, не менш відомого класика: потрібно тому, «кому це вигідно» (В. Ленін). Саме у відповіді на це сакраментальне запитання вбачав колишній вождь ключ до розв’язання найзаплутаніших ситуацій. Отож говоритимемо про одну з таких ситуацій, що склалася, щоправда, не із зірками.

БАЗАРНИЙ ряд: птиця, яйця, різна живність...

— Бабусю, почому яйця?

— Двайцять.

— Дорогувато!

— А почому долар, знаєте?

— А до чого тут долар? І навіщо він вам здався?

— Ти диви, який розумний! — долучається до розмови молодиця, що стоїть поряд над кролячими тушками. — Виходить, що долари тільки тобі треба?

Прочитала в номері «Чорноморських новин» за 28 лютого статтю Ольги Філіппової «Боляче, але необхідно. Інакше не вижити».  Я з нею категорично не погоджуюся.

Одержую 1100 гривень пенсії. Тепер я повинна буду платити за газ у зимовий період 1300 гривень щомісяця. А ще ж оплата за світло, за воду, за каналізацію. Субсидії дають 20, 50, 80 або 200 гривень. Як виживати? Та й вік такий, що заробити вже не можу, бо старість — ноги, суглоби болять.

Не знаю, за що мене так любить головний ангел небесної канцелярії, але точно знаю — він мені пише щоденно щось на кшталт: «Тисячу, мільйон щастя цій дівчинці».

Ранок мене зустрів безлімітним абонементом сонячного світла, смс і співу пташок... Відчинила навстіж вікна — запахло морем і дивом... Побігла у справах. Традиційно за-йшла в «Мак» і: «Лате з карамеллю, будь ласка». Вдихала запах кави, змішаний із запахом ранку, тиші...

Неспішно йшла по Дерибасівській... Вулиця ще спала... Спала, як спить жінка... Граціозно, спокійно, дихаючи комусь у плече. Я йшла і відчувала кожен камінчик брущатки... Посміхалася після кожного кроку... Наспівувала «На не меня меня не меняй» (Мара). Мені пахло чудом... Дітьми. Квітами. Небом. Цікаво, чи пахне небо? І якщо пахне, то чому його ніхто не нюхає? Чому мені хочеться його нюхати? Певно, тому, що я знаю, як воно плаче, смердить порохом і кровить...

Є старий одеський анекдот. «Зустрілися два євреї. Один каже іншому: «Купи у мене апельсин». — «Скільки?» — «Десять». — «Дорого, давай за вісім». Сторгувалися за дев’ять. Покупець: «Ну тоді я іду шукати гроші». — «А я піду шукати апельсин».

Цей анекдот мені розповідає пастор «Одеської народної церкви» Петро Сердиченко, президент благодійного фонду «Добрий самарянин». Уже двадцять років цей 66-літній чоловік, батько дев’ятьох дітей та дідусь двадцяти чотирьох онуків, допомагає знедоленим.

Григорій Усатюк — одношкільник Миколи Вінграновського, Віталія Колодія, а значить і трохи мій, бо я іноді відвідував школу №17 (нині вже — імені М. Вінграновського), коли зривало мости через Синюху і кілька днів я не міг переплисти з Богополя до своєї школи №12 на Орлику.

Григорій Усатюк керує літературною студією у м. Первомайську, має уже дві книги. А оце прислав такого вірша, що я не можу не переслати вам. Він по-новому відобразив суть донбасівських подій. Справді, душу не можна убить! А вона є, вона живе і житиме вічно!

Мабуть, студенти, що переїхали із зони АТО та АР Крим на навчання в інші регіони України, — наймобільніша і найпластичніша група переселенців. Адже молодість — це саме той час, коли легко змінювати оточення, звички, знайомства, це час, коли легше пережити втрати. Хоча перед студентами-переселенцями постають нові виклики і з’являються проблеми.

Демид Майорников навчався в Алчевському державному технічному університеті. Оскільки хлопець розмовляв українською мовою, місцеві жителі відразу «записали» в «Правий сектор», до якого він ніколи не мав ніякого відношення. З’явилася реальна загроза життю,  батьки хвилювалися, тому хлопець вирішив переїхати жити і навчатись до Львова. Останню весняну сесію він вже складав дистанційно. Зараз студент продовжує навчання у Львівському політехнічному університеті. Демид зізнався, що при переїзді у нього виникли певні проблеми: довелося складати академрізницю, яка становила 12 дисциплін. Він змушений був навчатися разом з усіма, плюс готувати до здачі ще 12 предметів. Деякі викладачі йшли на принцип і вимагали подати повністю всі проміжні роботи за рік. Це було, часом, непросто, зізнається хлопець.

        Любов к Отчизні де героїть,
        Там сила вража не устоїть,
        Там грудь сильніша од гармат...
                    Іван Котляревський, «Енеїда».

Нещодавно у приміщенні гарнізонного Будинку офіцерів відбулася непересічна подія — науково-практична конференція на тему «Завдання держави і суспільства в національно-патріотичному вихованні молоді в сучасних умовах», організована обласними організаціями Всеукраїнського об’єднання ветеранів та Соборного козацтва «Січ» за підтримки про-фільних управлінь і департаментів облдержадміністрації та Одеської міської ради, штабів ВМС Збройних сил України та ПС «Південь».

Громадська організація «Інститут стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів» за підтримки почесного консульства Литовської Республіки в Одесі провела першу студію «Чорноморсько-Балтійського форуму безпеки та співпраці» на тему «Межі політичного: чи є життя поза політикою?».

Своїми враженнями про подію з читачами «Чорноморських новин» поділився автор ідеї та організатор форуму Олександр ЗАХАРІЯ — доцент ОНУ ім. І.І. Мечникова, кандидат хімічних наук, голова ГО «Інститут стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів».

На території музею партизанської слави «Одеські катакомби» в с. Нерубайському Біляївського району з’явилася новобудова, про характер і призначення якої наразі нічого не відомо.

Чи погоджені такі дії з відповідними органами, чи не порушують вони культурно-історичний ландшафт музейно-меморіального комплексу, чи відповідають вимогам чинного законодавства України про збереження культурно-історичної спадщини — хотілося б отримати офіційну відповідь.

Здавалося б, яким боком нам чорногорці? Російські спроби українськими руками зруйнувати українську державу — ось лейтмотив європейської політики, ось головне, що зараз відбувається на континенті. Це правда.

Як правда й те, що доля чорногорського народу і чорногорської держави, стосунки Чорногорії і Сербії до болю схожі на російсько-українську «закляту дружбу».

            Робота — ніщо, якщо в ній немає любові.
Халіл Джибран,
видатний арабо-американський письменник і філософ ХХ ст.

Життя цієї жінки — в її учнях та її дітях. Вона самовіддана і дуже чесна у всьому, що робила і робить у своєму житті.

Вона і зараз — завжди поруч, коли важко, коли потрібно, порадившись, прийняти важливе рішення. Серед її учнів — лікарі і юристи, музиканти і педагоги, вчені і моряки...

До самісінького берега Тилігулу тулиться це невеличке село. Називається незвично — Сиротинка. Та не лише ось такою назвою воно оригінальне. Серед місцевих жителів віками живе тут легенда про... Але про це (для інтриги) трохи згодом. Найперше послухаймо, чим живуть люди у Сиротинці сьогодні.

— Коли розвалився колгосп, — розповідає Олександр Віталійович Буховець, — був я молодим меха-нізатором. Розгубився навіть: що далі? Та запросили мене на роботу до фермерського господарства. Виконую тут усі польові роботи: від підготовки ґрунту до збирання врожаю. На зароблені вже на фермерстві кошти купив хату, перебрався із сім’єю від батьків, щоб власне господарство вести. Маємо в хазяйстві автоветерана «Жигулика». До нього із старої підводи змайстрував причепа. Як маю час — сіно заготовляю. Бо ж і корова, і телята, і вівці взимку їсти просять. Солому й фураж на земельні паї отримуємо.

Пенсіонер з Харкова зірвав джек-пот у розмірі 4 мільйони 890 тисяч гривень у «Лото-Забава», повідомила прес-служба оператора державних лотерей «МСЛ».

Михайло Павлович — колишній таксист і тренер з боксу. Він здавна постійно купує лотерейні квитки — по два, по три, а іноді й по десять.

Таким є цьогорічне гасло протитуберкульозної кампанії, яка з 24 березня розгорнулася у світі і до виконання якої традиційно долучаються наші вітчизняні медики.

На рівні країни в контексті реформи системи охорони здоров’я увага фтизіатричної служби акцентується на комплексності у підходах до боротьби з туберкульозом, починаючи від сучасних ефективних методів діагностики, якісного застосування лікарських засобів до новітніх моделей лікування вражених хворобою людей, яке, завдячуючи міжнародній підтримці, успішно впроваджується у державній медичній практиці. Зокрема, пріоритетними завданнями щодо покращення управління програми протидії туберкульозу в Україні (про це інформує громадськість МОЗ) є: впровадження системи надання медичної допомоги хворим на туберкульоз з акцентом на амбулаторному етапі лікування; проведення оптимізації ліжкового фонду протитуберкульозних закладів з перерозподілом ресурсів на проведення заходів інфекційного контролю туберкульозу, зміцнення системи соціальної підтримки хворих на етапах амбулаторного лікування; подальше зміцнення системи протитуберкульозних заходів, у тому числі впровадження реєстру хворих на туберкульоз; розбудова фармакологічного менеджменту протитуберкульозних препаратів; розробка та впровадження стратегії зміцнення кадрового потенціалу протитуберкульозної служби з формуванням єдиної національної концепції безперервного навчання медичних фахівців.

Підвищений рівень холестерину призводить з часом до атеросклерозу судин, а відтак до ішемічної хвороби серця (ускладнення — інфаркт), гострих судинних порушень головного мозку (інсульт), є сильною патологічною ланкою при цукровому діабеті другого типу, при глаукомі (ішемічний тип) і віковій макулодистрофії сітківки ока.

Приблизно 75% холестерину виробляють печінка та низка клітин нашого організму, а інші 25% потрапляють з їжі (продуктів тваринного походження). Наприклад, у кожному яйці — 275 міліграмів холестерину, а в яблуці його нема зовсім.

Менш ніж за місяць — 24 квітня — стартує перший етап ЗНО. Абітурієнти складатимуть тести з української мови і літератури. Для участі в основній сесії зовнішнього оцінювання зареєстровано 288977 осіб. Найстаршому абітурієнтові — майже 63 роки!

Майбутні студенти кажуть: деякі завдання в тестах дуже заплутані. Тож до них вони часто готуються разом з репетиторами. Трапляються й абсурдні питання, на кшталт: «Яке око — праве чи ліве — було вибито у Кайдашихи?» (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»). Але найбільше вони бояться тестів поглибленого рівня, які необхідно складати для вступу на вузькі спе-ціальності. Хоча працівники сфери освіти заспокоюють: питань, яких би не було в шкільній програмі, нема.

В Одеському обласному онкологічному диспансері відбувся благодійний концерт «Незабутня Квітка» для пацієнтів і медичного персоналу закладу, присвячений пам’яті американської співачки українського походження Квітки Цісик, яка пішла з життя 29 березня 1998 року від раку грудей.

Музично-реабілітаційна програма організована управлінням охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації разом з продюсером Алексом Гутмахером (США). Його ви бачите на знімку.

День народження одного з найзнаменитіших одеситів Леоніда Осиповича Утьосова відзначили гамірно і весело.

Спочатку, 21 березня, погуляли у Міському саду, де з музикою і піснями відсвяткували «офіційний» день народження, а потім, наступного дня, відкрили «Секрет Одеси» — виставку у Музеї історії євреїв «Мигдаль-Шорашим» (Ніжинська, 66), присвячену «утьосовській» Одесі. Вибір дати не випадковий, оскільки саме 22 березня (а не 21-го, як пише енциклопедія) 120 років тому в причорноморській перлині народився чудовий музикант, співак, актор і диригент Леонід Осипович Утьосов.

У рамках ювілейної декади, присвяченої 100-річчю від дня народження Святослава Ріхтера, в Одесі відбулася ціла низка заходів.

Так, 20 березня, в музеї театру опери та балету було урочисто відкрито експозицію «Ріхтер і Одеса» та проведено «круглий стіл» приурочений до цієї дати.

Фонд ОННБ ім. М. Горького поповнився кількома новими виданнями, отриманими під час презентацій у різних установах міста. Серед них — «Церковь на Майдане» Олексія Гордєєва, «Музыка Эллады» Анатолія Шевченка та інші.

«Церковь на Майдане» Олексія Гордєєва — це серія інтерв’ю із 28 представниками євангельських церков, безпосередніми учасниками київського Майдану (їх фотопортрети вміщені у виданні). Це переважно молоді люди, у тому числі студенти. Як сказано в анотації, «їхні розповіді супроводжуються хронологічною оповіддю подій у період з 21 листопада по 23 лютого, що дозволяє зрозуміти політичний контекст, який став тлом для служіння віруючих».