Переглядів: 784

Наші в Антарктиді

На єдину українську антарктичну станцію «Академік Вернадський», яку вдалося нашим вченим, попри небажання Росії, придбати у британців після розпаду СРСР, наприкінці березня відправиться ювілейна, двадцята, експедиція. Про-йшовши серйозний конкурсний відбір, до команди приєднався і наш одесит — океанолог, гідрометеоролог Олександр Зулас.

Після розвалу Союзу всі 13 антарктичних станцій забрала собі Росія. Хоч як наші вчені не просили, їм для досліджень у минулому «братня» країна не залишила жодної станції. Проте така несправедливість не зламала в українських дослідників жаги до відкриттів. Коли з’явилася можливість придбати у британців станцію «Фарадей», Україна цим шансом скористалася. І не прогадала. «Ми дуже задоволені, що нам дісталася саме станція «Фарадей», тому що вона одна із південних точок, куди влітку можуть приїжджати туристи. В той час, коли інші станції вже важкодоступні, у нас є цілі чотири місяці, аби виконати всі сезонні літні роботи на відкритій акваторії. До того ж наша станція дуже красива: навколо такі пейзажі, що хочеться повертатися на неї знову і знову», — запевнив журналістів Олександр Зулас, одеський учасник антарктичної експедиції.

У спадок нашим науковцям дісталася не просто красива станція, але й дослідження, які там проводилися ще із 1940-х років. Хоча, за умовами тендеру, заради «Фарадея» українським вченим довелося багато чим і поступитися. «Всі пишуть у газетах, що станція дісталася нам майже безкоштовно — за один фунт стерлінгів, який там же, на станції, і залишився як музейний експонат. Насправді нам довелося чимало виплатити грошей за обладнання: аби не доставляти в Антарктиду своє, що обійшлося б у кругленьку суму, ми купили його у британців. Були й інші пункти договору. Так, нас зобов’язали впродовж перших десяти років, які ми працювали на станції, всі дані наших досліджень передавати в Британію. Безкоштовно», — зазначив Олександр Сергійович.

Зараз станція вже 10 років повністю у нашому розпорядженні: ніяких даних нікому передавати не потрібно. Називається вона «Академік Вернадський». Туди щороку проводити дослі-дження відправляються 14 українських учених. Формується експедиція ще з літа. За півроку до цього розпочинається прийом заявок в антарктичний центр від інститутів наукових досліджень та заявки від персоналу-забезпечення — дизелістів, кухарів, лікарів, психологів. Втретє за 20 років досліджень в експедицію їде одесит, океанолог Олександр Зулас. Він розповів, що кожна експедиція триває близько року. Колектив чоловічий, від 25 до 55 років. Серед них — і до-слідники, і технічний персонал. Перевага надається тим, хто хоч раз в Антарктиді побував, але є шанс і для новачків.

«Уперше в Антарктиду я подався ще «зеленим» — у 2008-у. Тоді мені було лише 22 роки. Я був наймолодшим з усіх полярників. Щойно закінчив одеський гідромет за спе-ціальністю «полярний метеоролог»», — розповів учасник антарктичної експедиції. Перед поїздкою кожен із членів команди проходить суворий відбір — психологічний, медично-фізичний. Лікарі — справжні професіонали найвищої квалі-фікації. «Один із психологів свого часу, при СРСР, відправляв космонавтів у космос», — зазначив Олександр Сер-гійович. Перед проходженням повного обстеження майже кожен із претендентів на поїздку має дублера: раптом у когось виявлять серйозну хворобу, яка завадить подорожі, тож витрачати час на пошуки за-міни не доведеться. Тести повторюються і на станції — раз на місяць. Огляд дуже скрупульозний, адже в разі раптової хвороби відправити постраждалого до лікарні дуже важко, хоча теоретично і можна. «Це дуже дорого коштуватиме і нашій державі, і всій антарктичній спільноті. Коли навкруги крига, акваторія замерзла, дістатися можна лише криголамом. Свого у нас нема, транспорт доводиться позичати у колег. До того ж, щоб домовитися про таку поїздку з іншими сусідами-дослідниками, треба ще дуже добре постаратися», — за-значив Олександр Зулас. Найближчі сусіди українських дослідників — американці — аж за 53 кілометри від «Академіка Вернадського».

Клімат в Антарктиді специфічний: взимку — мінус 20—25 градусів, влітку — від мінус 5 до мінус 10. Увесь час хмарно, вологе повітря, шквали, хуртовини, купи снігу, які щодня розчищають біля своєї станції дослідники. А ще — півроку там ніч, а півроку — день (без сонця, його в Антарктиді можна побачити лише 30 днів на рік), який і днем не назвеш — сутінки. «Ти прокидаєшся працювати, а там — ніч, лягаєш спати — ніч. І лише кілька годин сутінки. Все тому, що ми за 250 кілометрів від Південного полярного кола», — зауважив одесит-полярник. Попри це, коли в Антарктиді сонце, можна дуже швидко засмагнути і легко обгоріти. «Центр озонової діри розташований якраз над нашою станцією. Озоновий шар досить низький, ультрафіолет в атмосфері надовго не затримується, тому обгоріти можна дуже швидко. За півгодини — як на курорті. Але засмага швидко змивається. Найбільше через це в нас страждають біологи, які щодня проводять свої дослідження на свіжому повітрі — рахують тюленів, пінгвінів, китів, пташок, препарують риб», — пояснив Олександр Сергійович. До речі, пінгвінів на острові українських дослідників чимало — ціла «птахоферма» із чотирьох тисяч крилатих, зростом до коліна високої людини. Вони хоч і дружелюбні, але не такі вже й ласкаві: щось не сподобалося — одразу лізуть у бійку, можуть дзьобом й око виклювати, і синців крилом наставити. За словами Олександра Зуласа, дослідники іноді підгодовують птахів рибою, але не чіпають: за меморандумом, до пінгвінів ближче ніж на п’ять метрів наближатися не можна. За порушення — великі штрафи. Окрім біологічних, наші вчені проводять дослідження метеорологічні, геофізичні, геологічні, вивчають верхні шари атмосфери й багато іншого.

Попри незвичайність клімату, в Антарктиді весело, запевняє Олександр Зулас. У вільний час можна і спортом позайматися, і на лижах покататися, і навіть сходити до лазні. «Лазню ми побудували ще в перший рік української експедиції на станцію «Академік Вернадський». У британців її не було. Використовуємо за призначенням. Особливо популярною наша лазня стає взимку, коли всі полярники святкують Мідвінтер. У цей день проводяться різноманітні спортивні змагання — між членами команди, а якщо станції колег поряд — між станціями. За традицією, пробивається ополонка і всі повинні в ній скупатися. Причому специфічно одягнені: в ділових костюмах та краватках. Ополонку, щоб далеко не ходити, зазвичай прорубуємо поряд з лазнею. Купаються в ополонці на Мідвінтер навіть пенсіонери — така традиція», — розповів полярник Олександр. А ще в Антарктиді українські вчені відзначають Новий рік, Першотравень, дні народження і навіть Великдень (на станції є невеличка капличка). Святкують у вигляді карнавалу, подарунки роблять власноруч.

Окрім лазні, славиться станція «Академік Вернадський» своєю гостинністю і баром. «Бар є на кожній станції. Але лише наш може відвідати кожен бажаючий. У туристичний сезон, влітку, до нас навідуються мандрівники —— ми все їм розпо-відаємо, проводимо екскурсії. В барі вони можуть перекусити і відпочити. На всю Антарктиду лише в нас він такий красивий — повністю з дерева. У закладу є власна історія. Коли британці тільки побудували станцію «Фарадей», вони залишили на рік зимувати на ній двох теслярів. Майстрам привезли багато деревини, з якої вони мали облаштувати спальні приміщення, виготовити меблі тощо. А хлопці взяли й витратили все дерево на будівництво бару, понавиробляли там різних штук та викрутасів. Столярів за таку самодіяльність з роботи звільнили, зате ми тепер маємо такий скарб, милуватися яким приїжджають навіть з інших країн», — розповів Олександр Зулас.

Якщо продовжити говорити про позитивні сторони Антарктиди, варто згадати, що там дослідники майже не хворіють (якщо тільки хвороби не давні, вроджені й тому подібне). Якщо трапляються проблеми, то, зазвичай, вони пов’язані з виробничими травмами — місцевість скеляста, багато ущелин, хтось кудись постійно влізає. І ще один цікавий момент: під час щомісячних медичних обстежень було помічено, що антарктичний клімат позитивно впливає на чорнобильців. За рік з організму повністю зникають усі радіонукліди. Що потім — стає їх в організмі більше чи менше — наразі ви-вчається. Серед мінусів подорожі в Антарктиду чи не найбільший — майже відсутність зв’язку з рідними. Інтернету практично нема, бо надто дорогий трафік, а телефонні розмови — за захмарними цінами: одна хвилина за півтора долара. Спілкуються листами, за допомогою факсу. Таким же шляхом отримують і світові новини.

Ювілейна, двадцята, поїздка українських вчених до Антрактиди, як розповів Олександр Зулас, має відбутися суто на ентузіазмі. Кабмін хоч і виділив кошти на до-слідження, але за торішнім курсом — ще по 16 гривень за долар. На все, що було потрібно, коштів не вистачило, адже купляють усе необхідне за валюту в Аргентині. Обезцінилася й зарплата полярників, як і в усіх українців, — залишилася на рівні минулих років. Саме через недостатнє фінансування, впевнений Олександр Зулас, щороку зміщується і час зміни груп дослідників. Якщо років з десять тому перезмінки відбувалися у січні, то тепер — у березні. Тоді домовлялися з науковими суднами, а тепер наших антарктичних дослідників на станцію підвозять туристи.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net