Таємниці білої ковдри

Чому сніг скрипить? Скрипіння — шум від розчавлених дрібних кристаликів снігу. Окремо кожен з них видає звук, недоступний людському вуху. А от «хор голосів» співає про таємниці природи...

Давай ми заспіваємо про те,
Що з’єднувало нас і наші мрії.
Якщо снігами серце замете,
То сонячна весна його зігріє!

Багато років свого інженерного життя я віддав визначенню снігового навантаження на покрівлі аварійних будівель. Зважував зразки снігу та пилу, вираховував, який їх обсяг виявиться критичним для тієї або іншої конструкції. Скільки покрівель вдалося врятувати буквально за годину до обвалення тільки тому, що прямо з мостових кранів під покрівлю були підведені внутрішні опори, які взяли на себе тягар від кучугур снігу та пилу! Але як підвести внутрішні опори людині в «аварійні» хвилини її життя? У воєнні дні? Бо люди й держави, як і будівлі, тріщать і дають осадку, покриваються іржею і проламуються під товщею снігу — снігу-страху, снігу-сумнівів, снігу-образ... Для мене сніг — багатоплановий символ. У Бальмонта є рядки: «Сто зим в зимі...» У Блока: «Чорна нитка під снігами гуде».

Сніг буває трагічним, аварійним, підступним, особливо, коли змішується з пилом. Тоді він проламує покрівлі будівель і споруд. У далекому 1986 році, коли я працював керівником групи з обстеження аварійних об’єктів, газета «Известия» опублікувала мої роздуми «Під снігом сталь кричить». Статтю я написав після того, як об’їхав майже весь Радянський Союз, обстежуючи аварійні споруди.

У моїй колекції аварій та катастроф дуже багато описів розгулу снігової стихії. Знаменита «снігова буря 1888» в Америці, коли загинуло понад 400 осіб. Одна з найжорстокіших зим на пам’яті людства скувала весь Європейський континент в січні і лютому 1956-го. Близько 1000 людей загинули в результаті тривалих холодів і сніжних буревіїв. Бурі налітали з Сибіру й огорнули Європу від Норвегії до Середземного моря, паралізуючими життя частими сніговими буранами. Тоді побачила сніг французька Рив’єра, вперше за всю історію він охопив райони Північної Африки.

Навесні 2013 року в багатьох містах планети випав небувалий, небачений за всю історію спостережень, сніг. Був побитий столітній рекорд. У Києві під кучугурами завалилася одна із залізничних платформ. На місто впало 40 мільйонів тонн снігу: більше двох самоскидів на кожного жителя. Тоді на сніг «списали» навіть обвалення покрівлі на Чорнобильській АЕС. У Москві згорів знаменитий ГІТІС — причиною пожежі назвали танення снігу, який просочився в будівлю і замкнув дроти...

Екстремальні погодні умови є прямим наслідком зміни клімату. Повені у Великобританії, Бразилії та Індонезії, посуха в США та Австралії, зливові дощі в Пакистані та снігові бурі в Японії — ці події пов’язані між собою і явно, і таємно. По суті, весь світ переживає водний і сніговий стрес.

Парадоксально, але взимку холодно головним чином від наро-дженого холодом снігу. Сніжне покривало, яке рятує від морозів рослини і тварин, насправді — в масштабах всієї Землі — надовго ізолює від сонячних променів великі території. Снігове навантаження планети впливає на життя в усіх куточках світу.

У 1611 році німецький астроном Й. Кеплер опублікував твір «Новорічний подарунок, або Про шестикутний сніг». Там він говорить про форми сніжинок, замислюється над питанням: «Чому сніг шестикутний?» І відповідає: «Річ ця мені ще не відкрита». У наш час фахівці кажуть, що їм доводиться повторювати цю відповідь Кеплера.

У всі часи сніг надихав багатьох вчених, філософів, художників, поетів. В одному з найхолодніших місць Китаю, в місті Харбіні, була зведена найбільша у світі скульптурна композиція (заввишки 34,5 метра та завдовжки 197 метрів) у рамках міжнародного фестивалю «Лід і сніг». Композиція була присвячена Олімпійським іграм і відображала символи місць, де проходили Олімпіади: французькі собори, афінський Акрополь, російські церкви, британський Стоунхендж і головні китайські палаци.

Сніг відіграє особливу роль в історії Росії. Згадаймо повстання декабристів 1825 року. Або лютневу революцію 1917-го. Взимку

1941-го «сніг і мороз» фактично врятували Москву від падіння, а в 1943-у допомогли здобути перемогу у Сталін-градській битві. Росія — найбільша снігова країна в світі. Тут на кожну людину тільки за одну зиму випадає більше тисячі тонн снігу. В середньому. Тому що, наприклад, в Астрахані та Якутську щорічно буває два заметільні дні, в Іркутську і Москві — 11, а в Казані і на Камчатці — 36. Іноді здається, що сніг впливає на «політичний холод» Росії.

У кожному куточку України свій рахунок хуртовинам, своє снігове навантаження.

У Японії з води нині примудряються робити навіть пальне для автомобілів. Поки що це дорого. Все одно, що сир добувати з вареників. І все ж, якщо технології будуть удосконалені, то сніг стане стратегічним ресурсом для опалення. І його купуватимуть-продаватимуть на біржах, як нафту...

Якщо людина на 90% складається з води, то скільки у неї в душі «снігу»? Кажуть: хто живе надією, той танцює без музики, навіть взимку відчуває сонячне проміння.

Свого часу я просив багатьох своїх знайомих дати три епітети до слова «сніг». Сніг — мінливий, ма-гічний, крилатий, променистий, блискучий, білявий, таємничий, вічний, різнобарвний, божевільний, душевний, врожайний, поетичний... Сотні, тисячі епітетів-характеристик не снігу, а людей, які виголошують ці слова. Колекція відповідей друзів і знайомих допомогла зробити важливий висновок: «малюючи сніг», люди розповідали про свій душевний стан, про наболіле, зараз — про мир і війну...

Істина — дочка часу. Запам’ятав слова: перемога — не сніг, сама на голову не падає!..

Михайло АРОШЕНКО,

поет, автор серії книг «Енциклопедія капіталів».

м. Дніпропетровськ.